Article.

Олена Трофімова

УДК 81'373.7:811.111=161.2

СТРУКТУРА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ НА ПОЗНАЧЕННЯ НЕГАТИВНИХ ЕМОЦІЙ

В АНГЛІЙСЬКІЙ ТА УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ

Стаття присвячена зіставному дослідженню структурних типів фразеологічних одиниць на позначення негативних емоцій в англійській та українській мовах. Схарактеризовано структурні типи досліджуваних одиниць, названо продуктивні структурні моделі у мовах зіставлення.

Ключові слова: фразеологічна одиниця, структура, структурна модель.

1. Вступні зауваження

Сучасній лінгвістичній науці притаманний стійкий інтерес до проблем фразеології. Лінгвісти одностайно наголошують на культурологічній значущості фразеологізмів, адже фразеологія демонструє самобутність мовного мислення лінгвосоціуму, відображає специфіку пізнавального процесу та особливості світобачення мовної спільноти [Алефиренко 2008; Баранов, Добровольский 2008; Добровольский, Караулов 1993; Красавский 2001; Селиванова 2004; Солодуб 1990; Телия 1996 та ін.]. У світлі лінгвокогнітивних та лінгвокультурологічних студій актуальним постає зіставне дослідження структури фразеологізмів далекоспоріднених мов.

Дослідження виконане на матеріалі англійських та українських фразеологічних одиниць (далі ФО), які позначають негативні емоції (2890 ФО, із них: 1238 ФО – в англійській мові та 1652 – в українській мові), отриманих методом суцільної вибірки із сучасних фразеологічних та тлумачних словників англійської та української мов.

Об’єктом вивчення є ФО на позначення негативних емоцій в англійській та українській мовах.

Мета роботи полягає у структурній характеристиці ФО на позначення негативних емоцій в сучасних англійській та українській мовах. Зазначена мета передбачає розв’язання таких завдань: 1) запропонувати структурну класифікацію ФО на позначення негативних емоцій в англійській та українській мовах; 2) виокремити продуктивні структурні моделі.

Незважаючи на інтенсивний розвиток фразеологічних розвідок, невирішеними залишаються багато теоретичних питань, що зумовлюється специфікою фразеологічного знаку. Досі не сформовано єдиної думки щодо, зокрема, визначення фразеологізму, виявлення суттєвих ознак та принципів структурно-граматичної класифікації ФО. Дифузність фразеологічного значення, усталеність, нарізнооформленість ускладнюють класифікацію фразеологізмів. Важливим параметром ФО є фразеологічна стійкість, яка трактується О.В. Куніним як об’єм інваріантності, властивий різним аспектам ФО, що зумовлює відтворюваність ФО в готовому вигляді [Кунин 1977].

У зв’язку з цим актуальною є проблема визначення статусу компонентів ФО. Хоча ФО – нарізнооформлені одиниці, тобто мають будову вільного сполучення слів, вони відрізняються від останнього своєю семантичною цілісністю, яка засновується на ідіоматичності. Фразеологізм є результатом переосмислення вільного словосполучення, надслівною структурою, у якій особливим способом поєднуються семантико-граматичні ознаки всіх компонентів [Ужченко, Ужченко 2007]. Виступаючи складовою частиною вільного словосполучення, слово являє собою самостійну лексичну одиницю, тоді як у структурі ФО воно втрачає зв'язок зі своєю сферою семантичних та синтаксичних функцій, позбавляється самостійного значення і, стаючи компонентом ФО, деактуалізується внаслідок метафоричного переосмислення виразу в цілому [Авксентьев 1987].  Отже, компоненти не мають свого реального номінативного значення, однак, вони не повністю втрачають свою семантику і якоюсь мірою впливають на загальне значення ФО.

Семантико-граматичні типи ФО виділяються дослідниками по-різному, залежно від концепції вчених щодо взаємовідносин між морфологічним та фразеологічним рівнями мови (див. [Алефиренко, Семененко 2009; Амосова 1963; Виноградов 1977; Жуков, Жуков 2006; Кунин 1996; Молотков 1977; Смирницкий 1998; Шанский 1985] та ін.). В.В. Виноградов розподіляє ФО на групи за ступенем єдності компонентів [Виноградов 1977]. Класифікація О.В. Куніна будується на структурно-семантичному та граматичному критеріях та охоплює субстантивні, ад’єктивні, адвербіальні, прийменникові, дієслівні, вигукові, модальні, комунікативні ФО [Кунин 1996]. І.В. Арнольд класифікує ФО на субстантивні, дієслівні, ад’єктивні, адвербіальні, вигукові одиниці [Арнольд 1986]. Л.Г. Скрипник на матеріалі української мови виділяє два класи: ФО, організовані за моделлю словосполучення та ФО, побудовані як речення [Скрипник 1973].

Дискусійним залишається питання про граматичну природу вигукових ФО, оскільки вони можуть трактуватися як речення або слова-речення [Кунин 1970: 314-315], що ускладнює можливість їх структурної категоризації. Таким чином, питання структурної класифікації фразеологізмів залишається ще досить недостатньо розробленим та потребує подальшого вивчення.

2. Основні результати дослідження

2.1. Дослідження структури ФО на позначення негативних емоцій показало, що як англійські, так і українські ФО репрезентують словосполучення, вигуки та речення (див. табл. 1).

Таблиця 1

Структурні типи ФО на позначення негативних емоцій в англійській та українській мовах

Як показують результати аналізу, в англійській мові продуктивнішими є ФО зі структурою словосполучення (англ. – 80%, укр. – 59%). Вигукові ФО (укр. – 22%, англ. –15%) та ФО зі структурою речення (укр. – 19%, англ. – 5%) частіше вживаються в українській мові.

2.2. ФО зі структурою словосполучення в обох мовах представлені дієслівними, субстантивними, ад’єктивними, адвербіальними одиницями (див. табл. 2).

Таблиця 2

Структурні типи ФО на позначення негативних емоцій зі структурою словосполучення в англійській та українській мовах

Як видно з таблиці 2, в обох мовах кількісно превалюють дієслівні ФО (англ. – 73% ФО, укр. – 80% ФО від загальної кількості ФО зі структурою словосполучення, наприклад, англ. give smb the cold shoulder ‘неприязно ставитися (до когось)’; укр. дивитися зашморгом жарт. ‘виражати поглядом велике незадоволення ким-, чим-небудь, мати сердитий вигляд’). Як показують результати аналізу, кількість субстантивних ФО в англійській мові (16%, наприклад, a bundle of nerves ‘клубок нервів, самі нерви’) більш, ніж вдвічі перевищує кількість українських ФО відповідного типу структури (7%, наприклад, скрегіт зубовний ‘гнів, лють, розлюченість’). Ад’єктивні та адвербіальні ФО складають найменшу кількість в мовах зіставлення. Ад’єктивні ФО представлені 5% ФО в англійській мові (наприклад, hot under the collar ‘розлючений, обурений, оскаженілий’) та 7% ФО в українській мові (наприклад, підшитий собаками ‘дуже злий’). Кількість адвербіальних ФО у мовах аналізу збігається (6%), наприклад, англ. all of a shake ‘тремтячи’, укр. над душею ‘набридливо, невідступно’.

Серед дієслівних ФО активними структурними моделями в англійській мові виступають V + N + N (give smb the blues ‘наводити нудьгу на когось’),V + N (hit a nerve ‘зачепити болюче місце’) та поширений варіант цієї структури V + N’s + N (rouse smb’s bile ‘розлютити, розсердити когось’), V + N + Prep + N (frighten the daylight(s) out of smb ‘страшенно налякати когось, перелякати когось до нестями’). Поширеними структурними моделями, за якими будуються номінативні ФО, є N + Prep + N a pain in the neck ‘набридлива, докучлива людина’ та Adj + N a bitter pill ‘гірка пілюля, образа, приниження, з яким треба миритися’.

Частотними структурами, за якими утворюються дієслівні ФО в українській мові, виявлені V + N (або її варіант N + V, який не виявлено в англійській мові, що пояснюється фіксованим порядком слів в англійській мові), наприклад, опустити / опускати вуха ‘впасти у відчай, засмутитися’, химороду химородити ‘виявляти незадоволення, вередувати’, V + Prep + N, наприклад, брати / взяти в штики ‘вороже, неприязно реагувати на кого-, що-небудь, чинити опір комусь, чомусь’, V + N + Prep + N заганяти / загнати душу в п’яти ‘дуже лякати кого-небудь, викликати почуття страху’. Номінативні ФО активно організуються за моделлю Adj + N: недобра сила ‘те, що приносить людям нещастя, горе’, болюче місце ‘те, що найбільше турбує когось, що є причиною чиїх-небудь переживань, неприємностей і т.ін.’. Поширеними структурами, за якими організуються ад’єктивні ФО, виступають компаративна структура (як неживий ‘приголомшений чим-небудь, дуже наляканий, вражений, схвильований, заціпенілий’) та сполука дієприкметника та іменника в орудному відмінку (підшитий собаками ‘дуже злий’). Серед ФО адвербіального типу поширені компаративні структури, наприклад, як у лихоманці ‘у постійній тривозі; неспокійно’.

2.3. Переважна більшість англійських ФО зі структурою речення за своєю комунікативною спрямованістю – це стверджувальні речення (наприклад, one’s nerves will crack ‘нерви не витримають’, it makes one sick to hear, see etc. ‘вуха в’януть, очі б не дивилися, огидно чути, дивитися тощо’). Усі ФО цього типу мають структуру двоскладного речення, що пояснюється структурною повнотою англійського речення. Зафіксована одна ФО зі структурою питального речення: What’s eating you? ‘Що тебе непокоїть, хвилює?’.

Усі ФО зі структурою речення в українській мові організовані як прості стверджувальні речення та мають у своєму складі одиниці із структурою двоскладного та односкладного речення. ФО, організовані за схемою двоскладних речень, являють собою «бінарні утворення» або «дієслівно-субстантивні сполуки» (терміни Л.Г. Скрипник), які мають у своєму складі іменник і узгоджене з ним дієслово або прикметник чи іменник: очі вилазять ‘кому-небудь неприємно, незручно, совісно і т.ін. від чогось’, життя немиле ‘хто-небудь не хоче жити, все йому байдуже, ніщо не радує’, діло труба ‘зовсім погано комусь; у когось дуже погані, зовсім безнадійні справи’. Незначна кількість аналізованих ФО мають непрямий порядок слів: спопеляється / спопелилося серце ‘хто-небудь зазнає великих душевних страждань’. Поруч із двоскладними ФО є й такі, що співвідносні з односкладними реченнями, більшість яких – дієслівні безособові, наприклад, гірко на серці (на душі) ‘кому-небудь дуже прикро, досадно’, дісталося перцю з квасом ‘хто-небудь зазнав багато горя, страждань, перебував у скрутному становищі’. В окрему групу фразеологізмів, організованих за моделлю речень, можна виділити одиниці, які, включаючи до свого складу підрядні сполучники, за формальними ознаками нагадують підрядні речення, наприклад, як мила ковтнув ‘хто-небудь у поганому настрої’, хоч під стіл лізь ‘неприємно, соромно у зв’язку з чим-небудь; дуже незручно’.

2.4. Дослідження особливостей структури вигукових ФО в англійській мові показує, що структурно вигукові ФО не є однорідними, вони поділяються на ФО зі структурою словосполучення (89 ФО, 48% від загальної кількості вигукових ФО, наприклад, dear me! ‘оце так!, Боже мій!’ (вигук здивування, обурення, жалю), holy cow! ‘Боже мій!, Батечки!’) і ФО зі структурою речення (97 ФО, 52%). Вигукові ФО зі структурою речення мають будову стверджувального (I, he etc. should see one father / further first ‘хай він, вона і т.д. забирається до всіх чортів, під три чорти’), питального (what do you know (about that / this)? амер., розм. ‘можете уявити собі щось подібне?’), окличного (I’ll be a monkey’s uncle! old-fashioned ‘Оце так!’), спонукального (get knotted! розм. ‘забирайся геть!, іди до біса!’) речення.

В українській мові вигукові ФО також будуються як словосполучення (139 ФО, 38% від загальної кількості вигукових ФО, наприклад, чортів пеньок ‘уживається як лайка і виражає незадоволення ким-небудь’) та речення (226 ФО, 62%, наприклад, лиха (вагова, вража і т.ін.) мати (матір) знає (зна) фам. ‘уживаєтсья для вираження незадоволення ким-, чим-небудь’). З погляду повноти речення ФО розподіляються на повні (ледащо носить фам. ‘уживається для вираження незадоволення тим, хто невчасно або довго ходить, їздить, перебуває де-небудь’) та неповні еліптичні (хоч вішайся ‘уживається для вираження відчаю, безсилля у зв’язку з нудьгою, неможливістю у зв’язку з нудьгою, неможливістю знайти вихід з важкого становища’). За своєю комунікативною спрямованістю ФО групи мають структуру стверджувального ([ось] я тобі (вам і т.ін.) дам ‘уживаєтсья для вираження великого незадоволення чиїми-небудь діями, вчинками, словами та погрози покарати його’), заперечного (не взяв ворог (враг) ‘уживається для вираження захоплення, здивування з якого-небудь приводу або незадоволення кимсь, чимсь’), окличного ([що] я сказав! ‘уживається для вираження нетерпіння, роздратування тим, що не виконують щойно віддане розпорядження’), спонукального (бий тебе (його і т.ін.) коцюба лайл. ‘уживається для вираження незадоволення, обурення’, бодай (щоб) добра (долі) не було лайл. ‘уживається як прокляття і виражає надзвичайно велике незадоволення, обурення з приводу когось, чогось’), питального (що за птиця? зневажл. ‘уживається для вираження зневаги, приниження і т.ін. кого-небудь’) речення. Слід зазначити, що найбільш поширеним типом є спонукальні речення, що можна пояснити їхнім функціональним призначенням – виразити недобрі побажання, прокльони на адресу людини / об’єкту тощо, які викликають негативні емоції.

3. Висновки

Аналіз фактичного матеріалу з точки зору структури показує, що ФО на позначення негативних емоцій в англійській та українській мовах розподіляються за структурними типами нерівномірно. В англійській мові більш продуктивними є ФО зі структурою словосполучення (англ. – 80%, укр. – 59%). Вигукові ФО (укр. – 22%, англ. –15%) та ФО зі структурою речення (укр. – 19%, англ. – 5%) частіше вживаються в українській мові. Провідне місце в мовах дослідження займає дієслівна фразеологія, оскільки більш природним прагненням представників мов є не стільки номінація негативних емоцій, а скоріше опис власного стану переживання негативних емоцій. Яскраво міжмовні розбіжності спостерігаються у значній кількісній перевазі субстантивних ФО англійської мови над українськими одиницями відповідного класу. Перспективним постає дослідження особливостей функціонування ФО, що позначають негативні емоції, у текстовому просторі.

References. 

Література