Gender and Age Specific of the Objectivization of the Concept "HAPPINESS" in the Middle Donets Comparative-Phraseological Ethnospace

 © The Editorial Council and Editorial Board of Linguistic Studies

Linguistic Studies
Volume 26, 2013, pp.  12-17

Gender and Age Specific of the Objectivization of the Concept "HAPPINESS" in the Middle Donets Comparative-Phraseological Ethnospace

Oksana Shkuran

Article first published online: March 20, 2013 


Additional information

 Author Information: 

Oksana V. Shkuran, Candidate of Philology, Lecturer at Department of Philological Sciences, Taras Shevchenko Luhansk National University. Correspondence: oksana.shkuran@mail.ru

Citation: 
Shkuran, O. Gender and Age Specific of the Objectivization of the Concept "HAPPINESS" in the Middle Donets Comparative-Phraseological Ethnospace [Text] // Linguistic Studies collection of scientific papers / Donetsk National University Ed. by A. P. Zahnitko. – Donetsk : DonNU, 2013. – Vol. 26. – Pp. 204-209. – ISBN 966-7277-88-7

Publication History:
Volume first published online: March 20, 2013

Article received: September 02, 2012, accepted: December 28, 2012 and first published online: March 20, 2013

Annotation.

    In the article ethnoсoncept HAPPINESS is represented in composition of the comparative zone of the comparative phraseology of Middle Donets. It is presented by the wide spectrum of comparative basis – nice, beautiful, magnificent, good, well dressed, pink, checked, slim, that testifies about the multidemensionalness of the concept HAPPINESS and about the manifectation of national outlook’s feature, characteristic of the process of static and dynamic in the people phraseology during the record of discourses.
    Keywords: concept, comparative idioms, comparative zone, comparative basis, ethnospace, Middle Donets, informants.

Abstract.

GENDER AND AGE SPECIFIC OF THE OBJECTIVIZATION OF THE CONCEPT HAPPINESS IN THE MIDDLE DONETS COMPARATIVE-PHRASEOLOGICAL ETHNOSPACE

Oksana Shkuran

Department of Philological Sciences, Taras Shevchenko Luhansk National University, Luhansk, Luhansk region, Ukraine

 

Available 2 September 2012.

 

Abstract

Relevance

Relevance of the problem is enhanced due to total rethinking values, exoticism and pragmatic ideological orientations of people, as well as direct feeling of vacuum in place of traditional forms of livelihood. So urgent is the awareness of personal meaning and values ​​of life of people at Middle Donets.

Purpose

The purpose of the study is to represent the view of informants’ concept HAPPINESS in the comparative phraseology of Eastern Slobozhanian and Eastern-Steppe subdialects of Middle Donets.

Tasks

It is quite obvious there is a determination of the main tasks, namely: 1) to highlight the intersystem connections in the comparative study units; 2) to describe the national-cultural dimension of recipient zone to indicate the concept HAPPINESS of comparative phrasema of Middle Donets subdialects.

Conclusion

The coverage of intersystem connections in the field of comparative units of recipient zone, description of national cultural aspect to indicate the concept HAPPINESS of comparative phrasema of Middle Donets subdialects are important to identify the particularities of world-view, the characteristics of static and dynamic processes in the national phraseology. A research of recipient zone which represents ethnic concepts due not only linguistic-mental experiments, but also during recording discourses and extracting from them the necessary linguistic units, in our case recipient areas of comparative phraseological units, is performed widely.

Perspective

Prospects for further research author sees in the analysis of other concepts in various phraseosemantic fields of Middle Donets comparative phraseology in phraseothematical group HUMAN.

 

Research highlights

► In the article ethnoсoncept HAPPINESS is represented in composition of the comparative zone of the comparative phraseology of Middle Donets. ► It is presented by the wide spectrum of comparative basis – nice, beautiful, magnificent, good, well dressed, pink, checked, slim, that testifies about the multidemensionalness of the concept HAPPINESS and about the manifectation of national outlook’s feature, characteristic of the process of static and dynamic in the people phraseology during the record of discourses.

Keywords: concept, comparative idioms, comparative zone, comparative basis, ethnospace, Middle Donets, informants.

 

References

Varhol, N. (1990). Fraseologichniy slovnik lemkivskih hovirok Shidnoyi Slovachchini. Bratislava: Slovatske ped. vid-vo.

Hluhovtseva, K. D. (2005). Dinamika ukrayinskih shidnoslobozhanskih hovirok. Luhansk: Alma-mater.

Hulias, I. A. (2011). Fenomen shastia: aksiopsiholohichny aspekti. E-portal: www. vuzlib.com/content/742/94.

Dobroliozha, H. M. (2003). Krasne slovojak zolotiy kliuch: Postiyni narodni porivniannia v hovirkah Serednioho Polissia ta sumizhnih teritoriy. Zhitomir: Volin, 2003.

Diyakova, T. O. (2011). Fraseologichna reprezentaciya movnoyi kartini svitu v uktayinskih shidnoslobozhanskih hovirkah. Dis. … kand. filol. nauk: 10.02.01. Luhansk.

Internet-versiya izdaniya, (2000-2001): Novaya filosofskaya entsiklopediya: v 4 t. M.: Misl. – E-portal: www. vuzlib.com/content/742/94.

Krasnobayeva-Chorna, Zh. (2009). Suchasna kontseptolohiya: kontsept zhyttya v ukrayins'kiy frazemitsi. Donets'k: DonNU.

Lesnova, V. V. (2004). Nominatsiya ris ludini v ukrayinskih shidnoslobozhanskih hovirkah. Luhansk: Alma-mater.

Mileva, I. V. (2005). Evfemizatsiya i disfemizatsiya u frazeotvorenni hovirok shodu Ukrayini. Dis. … kand. filol. nauk: 10.02.01. Luhansk.

Pletneva, O. L. (2004). Fraseologiya hovirok tsentralnoyi Slobozhanshini (strukturno-semantichniy aspect). Dis. … kand. filol. nauk: 10.02.01. Kh.

Potebnia, O. O. (1930). Z lekciy teoriyi slovesnosti: Bayka, prislivya, pripovidka. Kh.: Derzhvidav Ukrayini.

Sukalenko, N. I. (1992). Otrazheniye obidennogo soznaniya v obraznoy yazikovoy kartine mira. Kiev: Nauk. dumka.

Teliya, V. N. (1996). Russkaya fraseologiya: Semanticheskiy, pragmaticheskiy i lingvokulturologicheskiy aspect. M.: ShkolaYaziki russkoy kulturi”.

SUSH, (2002). Slovnik ukrayinskih shidnoslobozhanskih hovirok. Luhansk.

UVDS, (2002). Uzhchenko, V. D. Fraseologichniy slovnik shidnoslobozhanskih i stepovih hovirok Donbasu. Luhansk: Alma-mater.

Uzhchenko, V. D. (2003). Shidnoukrayinska fraseologiya. Luhans: Alma-mater.

Uzhchenko, D. V. (2000). Semantika ukrayinskih zoofraseologizmiv v etnokulturnomu visvitlenni. Dis. … kand. filol. nauk: 10.02.01. Luhansk.

Filosofskaya entsiklopediya, (1970). Filosofskaya entsiklopediya, 175-176. M.: Sovetskaya entsiklopediya.

Shkuran, O. V. (2011). Natsionalnoulturne pidgruntia komparativnih fraseolohizmiv shidnoslobozhanskih ta shidnostepovih hovirok Serednioho Podintsivya. Dis. …kand. filol. nauk: 10.02.01. Luhansk.

 

Correspondence: oksana.shkuran@mail.ru

Vitae

Oksana V. Shkuran, Candidate of Philology, Lecturer at Department of Philological Sciences, Taras Shevchenko Luhansk National University. Her research areas include phraseology, phraseography, dialectology, conceptology, ethnolinguistics, psycholinguistics, genderology, and theory of discourse.

 

 



Article.

Оксана Шкуран

УДК 811.161.2’282.2 (477.52/6)

 

ГЕНДЕРНА ТА ВІКОВА СПЕЦИФІКА ОБ’ЄКТИВАЦІЇ КОНЦЕПТУ «ЩАСТЯ» У СЕРЕДНЬОПОДІНЦІВСЬКОМУ КОМПАРАТИВНО-ФРАЗЕОЛОГІЧНОМУ ЕТНОПРОСТОРІ

 

У статті розглянуто репрезентацію етноконцепту щастя у складі реципієнтної зони компаративної фразеології Середнього Подінців’я. Його представлено широким спектром основи порівняння – вродливий, гарний, гожий, красивий, пишний, хороший, естетично вдягнений, рум’яний, стрункий та ін., що свідчить про багатоаспектність концепту щастя та виявлення особливостей національного світобачення, характеристики процесів статики та динаміки в народній фразеології під час записів дискурсів.

Ключові слова: концепт, компаративний фразеологізм, реципієнтна зона, основа порівняння, етнопростір, Середнє Подінців’я, інформанти. 

 

Щастя людського життя... Складно віднайти іншу категорію, яка споконвіку й досі не викликала б такого особливого інтересу. У щасті фіксується й виражається діяльне, творче ставлення людини до світу, що нерозривно пов’язане з розумінням її соціальної й духовної сутності. Його вивчають у царині філософії, культурології, соціології, богослов’я, психології та ін.

За філософською енциклопедією, щастя – це почуття повноти буття, пов’язане з самоіснуванням [Философская энциклопедия 2001: 175]. Слово „щастя” тлумачиться як сприйняття суб’єктом об’єктивної реальності, його участі у довкіллі, де суб’єкт є творцем свого буття. Звідси, виникає концепт участі субєкта в цьому процесі, спроможність його до переживання, сприйняття обставин обєктивного світу. Власне щастяміждисциплінарний концепт.

Стан вивчення проблеми. Останнім часом аналізують концепт (А. Вежбицька, К. Головобородько, Р. Джекендофф, М. Кочерган, Ж. Краснобаєва-Чорна, О. Кубрякова, Р. Павіленіс та ін.) для лінгвокультурологічного аналізу, залучають різноманітну інформацію з архаїчними міфологічними уявленнями, звичаями, ритуалами, традиціями господарювання, християнством та філософськими концепціями, що домінують у певній лінгвоспільноті. О. Потебня зазначав, що в мисленні людей існують два типи розумових форм – „загальнолюдські логічні форми й національні форми мислення” [Потебня 1930: 124]. Хоча підходи до вивчення концепту є різними, науковці доходять все ж спільної думки про те, що національна картина світу, складна та багатогранна за своєю сутністю, може визначатися багатьма чинниками. Цікавою, на наш погляд, є проблема загальнолюдської інтерпретації світу мешканцями Середнього Подінців’я зазначеного концепту „щастя”. З одного боку, є загальнолюдські цінності у сприйнятті світу, а з іншого боку – яскраво виражений потенціал середньоподінцівців – представників українського етнічного простору та їхніх специфічних світоглядів, що знайшло відображення у вербалізації концептів.

Джерелом дослідження стали ареальні компаративні фразеологічні одиниці Луганської школи фразеологів імені Віктора Ужченка та школи східнослобожанської та степової діалектології, а саме таких дослідників: К.Д. Глуховцевої [Глуховцева 2005], Т.О. Д’якової [Д’якова 2011], В.В. Лєснової [Лєснова 2004], І.В. Мілєвої [Мілєва 2005], В.Д. Ужченка, Д.В. Ужченка [УВДС 2002; Ужченко 2003; Ужченко 2000] та ін., що виявили фразеологічні одиниці на позначення концепту „щастя”, його універсальні та національно-культурні риси.

Актуальність проблеми посилюється унаслідок тотального переосмислення цінностей, екзотичності й прагматичності світоглядних орієнтацій людей, а також безпосереднього відчуття вакууму на місці традиційних форм життєвого укладу. Відтак нагальним стає усвідомлення особистісних сенсів і цінностей буття середньоподінцівців.

Мета роботи – репрезентувати бачення інформантів концепту щастя у складі компаративних фразеологізмів східнослобожанських та східностепових говірок Середнього Подінців’я.

Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань: висвітлити внутрішньосистемні зв’язки у сфері досліджуваних компаративних одиниць; описати національно-культурний аспект реципієнтної зони на позначення концепту щастя компаративних фразем говірок Середнього Подінців’я.

Компаративні фразеологізми (КФО) характеризують лінгвоспільноту й розкривають її оцінні еталони. В іпостасі образної основи КФО еталоном є одиниця, яка має вищий рівень узагальнення внаслідок збагачення свого змісту асоціаціями. Асоціативне мислення та семантичні механізми уможливили поєднання в межах КФО основи порівняння й образу-еталону у реципієнтну зону, напр.: Щастя, як трясця [Шкуран 2011: 340]; Щастя, як лисиця [Шкуран 2011: 341]; Щастя – не кобила [Шкуран 2011: 341]; Щастя, як пташка [Шкуран 2011: 341]; Щастя без розуму – торбина дірява [Шкуран 2011: 342]; Моє щастя таке, як у тої курки [Шкуран 2011: 342]; Щастя – як низка перлин [Шкуран 2011: 342] та ін.

В. Телія підтверджує думку про існування внутрішнього змісту фразеологізму на вербально-семантичному рівні, „оскільки образи-еталони відображають поняття, пов’язані не тільки зі світобаченням, але й світорозумінням” [Телія 1996: 241-242], напр. виявлені реципієнти-фауноніми курка, лисиця, кобила, пташка та ін., образи-артефакти – перлини, торбина, образи-локалізми – трястя та ін.

Вибір реципієнтної зони у складі КФО залежить від національної психології та специфіки соціального мислення, а головну роль при їхньому формуванні відіграє частота, з якою певні об’єкти або явища трапляються в житті людей, що нерідко виражені в більш тривалих людських контактах з ними, „спричинюючи стереотипізацію останніх” [Сукаленко 1992: 12-13].

У широкому сенсі щастя – це емоційний стан (емоція), за якого людина відчуває внутрішню задоволеність умовами свого існування, повноту й осмисленість життя та здійснення свого призначення; усвідомлення позитивності контексту власного існування. На нашу думку, щастя є ціннісною категорією, що відображає задоволеність бажаним; безмежну радість буття.

Психолог Варшавського університету Я. Чапинський намагається пояснити, що впливає на щасливих поляків. За словами вченого, у кожної нації є потенціал щастя, своєрідна стеля, вище якої не стрибнеш. Для цього треба виконати три умови: 1) це добрі стосунки між людьми; 2) добрий матеріальний стан життя; 3) відсутність загроз як фізичних; так і наявність гаранту безпечного майбутнього. Здається, що за показниками соціологічних досліджень полякам не вистачає добрих стосунків між людьми: спілкування з дітьми, дружиною або чоловіком, зі співробітниками, з подорожніми та ін. [Гуляс 2011].

Водночас постає питання щодо українців, зокрема респондентів середньоподінцівського етнопростору. Ми провели психолінгвістичне обстеження серед студентів та викладачів Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Ми запропонували назвати три асоціації з компаративним фразеологізмом щасливий як у Бога за пазухой. Нами залучено більше ста респондентів. Результати довели вікові та гендерні особливості інформантів, що репрезентували різні асоціації концепту щастя у складі фраземи: інформанти чоловічої статі віком від 15 до 21 рр. найчастіше називають: добробут, друзі, кохання, любов, робота, свобода, сім’я, спорт, успіх та ін.; інформанти жіночої статі віком від 21 до 25 рр. – впевненість, дім, діти, довіра, місто, родина, щирість; від 25 до 45 років – батьки, відпустка, здоров’я, ідеал, оптимізм, сон, родина, чоловік та ін. Експеримент довів, що середньоподінцівцям чоловічої статі віком до 25 років для повного щастя не вистачає власної сім’ї, заняття спортом, часу любити і кохати; представниці „слабкої” половини до 25 років розширюють поняття сім’ії і бажають мати родину. А це значно ширше, ніж чоловік та діти. Для студенток приділяти час власному захопленню, на що не вистачає часу, бажання. І представниці жіночої статі старші 25 років для щастя потребують здоров’я, дітей, родину, повноцінного життя, радості, кохання, любові. Отже, зіставляючи показники соціологічних досліджень Варшавського університету та ЛНУ імені Тараса Шевченка, ми прийшли до висновку: середньоподінцівцям для щастя потрібно не так багато, реалізація яких залежить від них самих, тим більше, що респондентами стали представники нового покоління, народженого в кінці 20 ст.

Проведемо моніторинг порівняльних фразеологізмів, що закарбувались в пам’яті середньоподінцівців і відтворюються під час розмови автоматично. Слід зазначити, що компаративні фразеологізми записані впродовж восьми років [Шкуран 2011: 220-555] з основою порівняння щасливий ототожнюються з синонімічними компонентами вродливий, гарний, гожий, красивий, пишний, хороший, естетично вдягнений, рум’яний, стрункий, молодий, здоровий, видужуючий, багатий, рідний, напр.: гарна як зелена травка (Нещер); гарний як лебідь (Бул, Новпск); гарна (красива) як пава нарисована (Лисич, Рубіж, Сіверс); гарний як сокіл ясний (Міст, Нежур, Новм); гожий як сокіл вродливий (Сват); гарний як цвіт калини (Ган, Новл); ≈ як цвіточок (Верх); ≈ як черешня (черешенька) (Верх); вродливий (красивий) як маківка (Верх); вродливий (красивий) ≈ як (наливне) яблучко (Верх, Лисич) та ін. Отже, важливим чинником щасливого життя є зовнішній чинник, який репрезентовано компонентами флорономенами, фаунононімами, артефактами, що мають символьну насиченість.

Меліоративна реципієнтна зона компаративем представлена образами-символами-зоономенами лебідь, пава, сокіл, етнооснова яких закладена з часів язичництва, флоризмами зелена травка, маківка, наливне яблучко, ягідка, що номінують рослину під час апогею цвітіння та визрівання; назвами національних та релігійних атрибутів вільце, віночок, крашанка, образочок, писанка. Компоненти краля, з журналу, нова копійка, цяцька відображають сучасну етносимволіку зовнішньої краси, що свідчить про подальшу динаміку зіставлень у складі компаративем.

Образні конкретизатори КФО семантичного ряду „Вродливий” не є специфічними порівняно з іншими українськими говірками, напр.: ц.-слобож. гарненька як крашаночка, ≈ як писанка, ≈ як ігрушечка; гарна як сонечко [Плетнєва 2004: 62 -63]; пол.: личко червоне як панська рожа, червона як калина, ≈ як калина у лузі, ≈ як троянда [Доб 2003: 93]; лемк.: |шумна як |попка „красива як лялька”, |шумный як |ружа „красивий як рожа” (переважно про хлопця), к|расна як бы на о|ріхох |была вихо|вана, ≈ як |ягодка, ≈ як меду|ник [Вархол 1990: 83, 96, 107, 116, 149]; біл.: вельмі прыгожая як ружа-квята [Доб 2003: 244].

У складі КФО гарний як просу|ренок (Оріх) конституент просу|ренок ‘біла, з фіолетовими прожилками квітка, надзвичайно приємного запаху, яка розквітає раніше проліска’ [СУСГ 2002: 178] ілюструє вторинну номінацію з додатковою семою ‘юний’ і має діалектний характер.

Отже, до концепту щастя у складі порівняльних фразеологічних висловів входять семи вродливий, юний.

Не менш важливою є й естетична функція щастя. Зокрема, естетика одягу в українців має іноді вирішальну роль. Тему краси одягу обіграно в багатьох прислів’ях: „Прибереться, аж світ стрепенеться”. Проте народна мудрість застерігала від надмірної модності, химерності у вбранні: „Чорт плаче, що моди не настаче”; „Прийти можна до наготи, як тільки держатись моди”. Зовнішній вигляд людини є її візитівкою – він несе певну інформацію про особу, її виховання, поведінку, мораль, інтелект.

Значення досконалого смаку в зовнішньому вбранні спостерігаємо в незначній кількості КФО. Зазвичай, вони пов’язані з важливими подіями в житті людини: 1) релігійними та світськими святами: вбрався як у празник (Лисич, Луган, Новайд); вистроїлась як дівка на Великдень (Бул, Новайд, Новопск); зібрався як кум на Паску (Бул, Новайд, Новпск); вистроївся як на парад (Лисич, Луган, Новайд); 2) смертю: одягнутий як на смерть (Лисич, Луган, Новайд); 3) обрядами й ритуалами: оділась як дівчина на перве свіданіє (Лисич, Луган, Новайд); зібралася як на вечорниці (Лисич, Луган, Новайд); вдягнулася як на весілля (свадьбу, свальбу) (Лисич, Луган, Новайд); вистроїлась як дівка на вінчання (Бул, Новайд, Новпск); вибирається як до загсу (Бул, Новайд, Новпск); прибрався як жених (Бул, Новайд, Новпск); вбралася як кума на свадьбу (Бул, Новайд, Новпск); наряжається як Меланка на весілля (Бул, Новайд, Новпск); убраний як кум перед весіллям (Бул, Новайд, Новпск) та ін.

Таким чином, висвітлення внутрішньосистемних зв’язків у сфері компаративних одиниць з реципієнтною зоною, опис національно-культурного аспекту на позначення концепту щастя компаративних фразем говірок Середнього Подінців’я має важливе значення для виявлення особливостей національного світобачення, характеристики процесів статики та динаміки в народній фразеології. Значно ширше відбувається дослідження реципієнтної зони, що репрезентує етнічні концепти, під час не тільки лінгвопсихоекспериментів, а під час записів дискурсів та вилучення з них необхідних лінгвістичних одиниць, у нашому випадку реципієнтної зони компаративних фразеологізмів.

Перспективи подальших досліджень убачаємо в аналізі інших концептів у різних фразеосемантичних полях середньоподінцівської компаративної фразеології фразеотематичної групи „Людина”.  

Список населених пунктів та їхніх умовних скорочень

Бул – Булавинівка Новопсковського р-ну, Верх – Верхньокам’янське Артемівського р-ну, Ган – Ганусівка Новопсковського р-ну, Лисич – Лисичанськ, Луган – Луганськ, Міст – Містки Сватівського району, Нежур – Нежурине Сватівського р-ну, Нещер – Нещеретове Білокуракинського р-ну, Новайд – Новоайдар, Новл – Новолимарівка Біловодського р-ну, Новпск – Новопсков, Рубіж – Рубіжне, Сват – Сватове, Сіверс – Сіверськодонецьк.

 

References. 

Література

Вархол 1990: Вархол, Н. Фразеологічний словник лемківських говірок Східної Словаччини [Текст] / Н. Вархол, А. Івченко. – Братислава : Словацьке пед. вид-во, 1990. – 259 с. – Бібліогр. : с. 83, 96, 107, 116, 149.

Глуховцева 2005: Глуховцева, К.Д. Динаміка українських східнослобожанських говірок : монографія [Текст] / К. Д. Глуховцева. – Луганськ : Альма-матер, 2005. – 594 с.

Гуляс 2011: Гуляс, І.А. Феномен щастя : аксіопсихологічні аспекти [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www. vuzlib.com/content/742/94. – Назва з екрана.

Доброльожа 2003: Доброльожа, Г.М. Красне слово – як золотий ключ : Постійні народні порівняння в говірках Середнього Полісся та суміжних територій [Текст] / Г. М. Доброльожа.­ – Житомир : Волинь, 2003. – 160 с. – Бібліогр. : с. 93, 244.

Д’якова 2011: Д’якова, Т.О. Фразеологічна репрезентація мовної картини світу в українських східнослобожанських говірках : дис. … канд. філол. наук : 10.02.01 [Текст] / Д’якова Тетяна Олексіївна. – Луганськ, 2011. – 316 с.

Интернет-версия издания (2000-2001): Новая философская энциклопедия : в 4 т. / Ин-т философии РАН ; Нац. обществ.-науч. Фонд ; Предс. научно-ред. совета В. С. Степин. М. : Мысль, 2000-2001.ISBN 5-244-00961-3 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www. vuzlib.com/content/742/94. – Назва з екрана.

Краснобаєва-Чорна 2009: Краснобаєва-Чорна, Ж. Сучасна концептологія : концепт життя в українській фраземіці : монографія [Текст] / Ж. Краснобаєва-Чорна. – Донецьк : ДонНУ, 2009. – 201 с. – 300 прим. – ISBN 978-966-639-420-3.

Лєснова 2004: Лєснова, В.В. Номінація рис людини в українських східнослобожанських говірках : монографія [Текст] / В. В. Лєснова. – Луганськ : Альма-матер, 2004. – 193 с. – 100 прим. – ISBN 966-617-186-4.

Мілєва 2005: Мілєва, І.В. Евфемізація і дисфемізація у фразеотворенні говірок сходу України : дис. … канд. філол. наук : 10.02.01 [Текст] / Мілєва Ірина Володимирівна. – Луганськ, 2005. – 203 с.

Плетнєва 2004: Плетнєва, О.Л. Фразеологія говірок центральної Слобожанщини (структурно-семантичний аспект) : дис. … канд. філол. наук : 10.02.01 [Текст] / Плетнєва Ольга Леонідівна. – Х., 2004. – 232 с. – Бібліогр. : с. 62-63.

Потебня 1930: Потебня, О.О. З лекцій теорії словесності : Байка, прислів’я, приповідка [Текст] / О. О. Потебня. – Х. : Держвидав України, 1930. – 112 с. – Бібліогр. : с. 124.

Сукаленко 1992: Сукаленко, Н.И. Отражение обыденного сознания в образной языковой картине мира [Текст] / Н. И. Сукаленко. – Киев : Наук. думка, 1992. – 164 с. – Бібліогр. : с. 12-13.

Телия 1996: Телия, В.Н. Русская фразеологія : Семантический, прагматический и лингвокультурологический аспект [Текст] / В. Н. Телия. – М. : Школа „Языки русской культуры”, 1996. – 285 с. – Бібліогр. : с. 241-242.

СУСГ 2002: Словник українських східнослобожанських говірок [Текст] / уклад. : К. Глуховцева, В. Лєснова, І. Ніколаєнко, Т. Терновська, В. Ужченко. – Луганськ, 2002. – 234 с. – Бібліогр. : с. 178. – 150 прим. – ISBN 966-617-097-3.

УВДС 2002: Ужченко, В.Д. Фразеологічний словник східнослобожанських і степових говірок Донбасу [Текст] // В. Д. Ужченко, Д. В. Ужченко. – 4-е вид. – Луганськ : Альма-матер, 2002. – 263 с. – 200 прим. – ISBN 966-617-104-Х.

Ужченко 2003: Ужченко, В.Д. Східноукраїнська фразеологія : монографія [Текст] / В. Д. Ужченко. – Луганськ : Альма-матер, 2003 – 360 с.100 прим. – ISBN 966-617-146-5.

Ужченко 2000: Ужченко, Д.В. Семантика українських зоофразеологізмів в етнокультурному висвітленні : дис. … канд. філол. наук : 10.02.01 [Текст] / Ужченко Дмитро Вікторович. – Луганськ, 2000. – 248 с.

Философская энциклопедия 1970: Философская энциклопедия [Текст] / Под ред. Ф. В. Константинова. – М. : Советская энциклопедия, 1970. – С. 175-176.

Шкуран 2011: Шкуран, О.В. Національно-культурне підґрунтя компаративних фразеологізмів східнослобожанських та східностепових говірок Середнього Подінців’я : дис. … канд. філол. наук : 10.02.01 [Текст] / Шкуран Оксана Володимирівна. – Луганськ, 2011. – 555 с. – Бібліогр. : с. 340-342, 220-555.

 

В статье репрезентован этноконцепт счастье в составе реципиентной зоны компаративной фразеологии Среднего Подонцовья. Он представлен широким спектром основы сравнения – вродливий, гарний, гожий, красивий, пишний, хороший, естетично вдягнений, рум’яний, стрункий и т.д., что свидетельствует о многоаспектности концепта СЧАСТЬЕ и проявлении особенностей национального миропонимания, характеристики процессов статики и динамики в народной фразеологии при записи дискурсов.

Ключевые слова: концепт, компаративный фразеологизм, реципиентная зона, основа сравнения, этнопространство, Среднее Подонцовье, информанты.

 

In the article ethnoсoncept HAPPINESS is represented in composition of the comparative zone of the comparative phraseology of Middle Donets. It is presented by the wide spectrum of comparative basis – nice, beautiful, magnificent, good, well dressed, pink, checked, slim, that testifies about the multidemensionalness of the concept HAPPINESS and about the manifectation of national outlook’s feature, characteristic of the process of static and dynamic in the people phraseology during the record of discourses.

Keywords: concept, comparative idioms, comparative zone, comparative basis, ethnospace, Middle Donets, informants.

Надійшла до редакції 2 вересня 2012 року.