Verbalization of Microconcept "OCCUPATION" by Figurative Nouns Denoting a Person in Ukrainian Language

 © The Editorial Council and Editorial Board of Linguistic Studies

Linguistic Studies
Volume 26, 2013, pp.  183-189

Verbalization of Microconcept "OCCUPATION" by Figurative Nouns Denoting a Person in Ukrainian Language 

Olena Peftieva

Article first published online: March 20, 2013 


Additional information

 Author Information: 

Olena F. Peftieva, Associate Professor, Senior Lecturer at Department of English Philology in Mariupol State University.  Correspondence: peftieva@gmail.com 

Citation: 
Peftieva, O. Verbalization of Microconcept "OCCUPATION" by Figurative Nouns Denoting a Person in Ukrainian Language [Text] // Linguistic Studies collection of scientific papers / Donetsk National University Ed. by A. P. Zahnitko. – Donetsk : DonNU, 2013. – Vol. 26. – Pp. 183-189. – ISBN 966-7277-88-7

Publication History:
Volume first published online: March 20, 2013

Article received: September 2, 2012, accepted: December 28, 2012 and first published online: March 20, 2013

Annotation.

The article focuses on the verbalization of the microconcept OCCUPATION with the nouns denoting a person in Ukrainian. The high nominative density of the microconcept figurative constituent signifies about its importance and reflects the idea of Ukrainian community about jobs and occupation in the language model of the world. The corpus of researched lexical units has been determined. The semantic features, synonyms and etymological characteristics of the microconcept name have been traced. The specific character of lexicographic presentation of figurative component has been depicted. The semantic amount of the microconcept name and the figurative constituent of the microconcept have been ascertained, the types of correlative bonds between the semantic amount of the name and the figurative constituent of the microconcept have been determined. The frame model of figurative constituent of the microconcept has been proposed. 
Keywords figurativeness, figurative component, lexical meaning of a word, figurative nouns denoting a person, microconcept, figurative component, semantic features. 

Abstract.

VERBALIZATION OF MICROCONCEPT OCCUPATION WITH FIGURATIVE NOUNS DENOTING A PERSON IN UKRAINIAN LANGUAGE

Olena Peftieva

Department of English Philology, Mariupol State University, Mariupol, Donetsk region, Ukraine

 

Available 2 September 2012

 

Abstract

Relevance

Modern stage of language development is characterized by the increase of interest for the research of figurativeness. It is caused by dynamic development of lexis and the emersion of linguo-cognitive paradigm in science, in the focus of which there is a language as a general cognitive mechanism. Though the research of figurativeness has an ancient philological tradition and reveals the diversity of approaches and aspects to this category in the theory of semasiology, not all aspects of figurativeness have been researched in terms of semantic, cognitive, linguo-culturological approaches. Hence the topicality of the research. Such angle of study is a must for the exposing of specific features of figurative nomination of a person. National peculiarity of the conception of the world and the system of ethno-cultural values, dominances of Ukrainian lingual community are reflected via these specific features.

Purpose

Determination and description of semantic peculiarities of figurative nouns denoting a person which verbalize microconcept OCCUPATION in Ukrainian language are the research aims.

Tasks

The stated aim requires solving of the following tasks: 1) to examine the peculiarities of verbalization of the microconcept OCCUPATION with figurative nouns denoting a person in Ukrainian language; 2) to trace the semantic amount, synonyms and etymological characteristics of the microconcept name; 3) to find out semantic features of the microconcept figurative constituent; 4) to ascertain the semantic amount of the name and the figurative constituent of the microconcept and to determine the types of correlative bonds between them; 5) to determine specific character of lexicographic presentation of figurativeness in Ukrainian nouns denoting a person.

Conclusion

The results of the analysis give the grounds to state that figurative nouns denoting a person verbalize individual, ethical, confessional, professional and other cultural peculiarities of the representative of Ukrainian community. These peculiarities are conditioned by certain extralinguistic factors of cultural and historical character.

Perspective

The research of figurative nouns denoting a person is considered to be prospective in typological aspect, e.i. which belong to diverse-structured languages.

 

Research highlights

► The peculiarities of the verbalization of the microconcept OCCUPATION with the nouns denoting a person in Ukrainian have been considered. ► The semantic amount, synonyms and etymological characteristics of the microconcept name have been traced. ► The semantic amount of the microconcept name and the figurative constituent of the microconcept have been ascertained, the types of correlative bonds between them have been determined. ► The specific character of lexicographic presentation of figurative component in the structure of lexical meaning of the word has been depicted.

Keywords: figurativeness, figurative component, lexical meaning of a word, figurative nouns denoting a person, microconcept, figurative component, semantic features.

 

References

Aristotel', (2000). Ritorika. Pojetika. M.: Labirint.

Arutjunova, N. D. (1990). Teorija metafory. M.: Progress.

Bebchuk, E. M. (1991). Obraznyj komponent v leksicheskom znachenii russkogo sushhestvitel'nogo. Avtoref. … kand. fіlol. nauk. Voronezhskij gosudarstvennyj universitet.

Byelyekhova, L. I. (2002). Obraznyy prostir amerykans'koyi poeziyi: linhvokohnityvnyy aspekt. Avtoref. … d-ra. filol. nauk. Kyyiv.

Bessonova, O. L. (2000). Kognitivnoe modelirovanie ocenochnyh znachenij. Іnozemna fіlologіja na mezhі tisjacholіt'. Harkіv: Konstanta, 20-22.

Byessonova, O. L. (2003). Otsinnyy tezaurus anhliys'koyi movy: kohnityvnyy i hendernyy aspekty. Dys. ... d-ra filol. nauk. K.

Byessonova O. L., & Peftiyeva, O. F. (2010). Verbalizatsiya kontseptu KhARAKTER obraznymy naymenuvannyamy osoby v anhliys'kiy movi. Visnyk # 897 Kharkivs'koho natsional'noho universytetu im. V. N. Karazina, 11-18.

Vorkachev, S. G. (2001). Koncept schast'ja: ponjatijnyj i obraznyj komponenty. Izvestija RAN. Serija lit-ry i jazyka, 60 (6), 47-58.

Vorobyova, O. P. (2004). Kohnityvna poetyka: zdobutky i perspektyvy. Visnyk Kharkivs'koho nats. un-tu im. V. N. Karazina, 635, 18-22.

Dem'jankov, V. Z. (1994). Kognitivnaja lingvistika kak raznovidnost' interpretirujushhego podhoda. Voprosy jazykoznanija, 4, 17-33. E-portal: http://www.infolex.ru/Cogni.html.

Zhabotinskaja, S. A. (1997). Kognitivnaja lingvistika: principy konceptual'nogo modelirovanija. Linhvistychni studiyi, 2, 3-11. Cherkasy: Siyach.

Koralova, A. L. (1975). Semanticheskaja priroda obraznyh sredstv v sovremennom anglijskom jazyke. Avtoref. dis. … kand. filol. nauk. M.

Koroleva, O. Je. (2001). Substantivnaja metonimija kak obraznoe znachenie. Bodujenovskie chtenija: Bodujen de Kurtenje i sovremennaja lingvistika, v 2 t., 1, 16-18. Kazan': Izd-vo Kazan. un-ta.

Kubrjakova, E. S. (2002). Kognitivnaja lingvistika i problemy kompozicionnoj semantiki v sfere slovoobrazovanija. Izvestija AN. Serija literatury i jazyka, 61 (1), 13-24.

Kustova, G. I. (2000). Kognitivnye modeli v semanticheskoj derivacii i sistema proizvodnyh znachenij. Voprosy jazykoznanija, 4, 85-109.

Lebedeva, M. S. (1981). Obraznye aspekty semantiki imeni sushhestvitel'nogo v sovremennom anglijskom jazyke. Avtoref. dis. … kand. filol. nauk. M.

Popova, Z. D., & Sternin, I. A. (2007). Kognitivnaja lingvistika. Moskva: Vostok-Zapad.

Rut, M. Je. (2008). Obraznaja nominacija v russkoj onomastike. Moskva: LKI.

Soloviy, U. V. (2003). Otsinno-obrazna nominatsiya u strukturi khudozhn'oho tekstu (na materiali ukrayins'koyimaloyi prozykintsya XIXpochatku XX stolittya). Avtoref. dys. … kand. filol. nauk. Ivano-Frankivs'k.

Telija, V. N. (1996). Rol' obraznyh sredstv jazyka v kul'turno-nacional'noj okraske miroponimanija. Etnopsiholingvisticheskie aspekty prepodavanija inostrannyh jazykov, 82-89. Moskva.

Chernigovskaja, T. V. (2012). Nit' Ariadny i pirozhnye Madlen: nejronnaja set' i soznanie. Scientific American / V mire nauki, 4. Kapice.pdf.

Jurina, E. A. (2005). Kompleksnoe issledovanie obraznoj leksiki russkogo jazyka. Avtoref. dis. … d-ra filol. nauk. Tomsk. E-portal: http://sun.tsu.ru/mminfo/0207-46260/020746260.pdf.

Dirven, R. (2003). Metaphor and metonymy in comparison and contrast. Berlin; New York: Mouton de Gruyter.

Gibbs, R. (1992). Categorization and Metaphor Understanding. Psychological Review, 99, 572-577.

Lakoff, G. (1993). The Contemporary Theory of Metaphor. Metaphor and Thought, 202-251. Cambridge: Cambridge University Press. E-portal: http://www.ac.www.edu/~market/semiotic/lkof-met.html.

 

Sources and Abbreviations

VTSSUM, (2001). Velikij tlumachnij slovnik suchasnoї ukraїns'koї movi. K.: Іrpіn': VTF “Perun”.

Rudnic'kij, Ja. B. (1982). Etimologіchnij slovnik ukraїns'koї movi. Ukraїns'ka mogiljans'ko-mazepins'ka akademіja nauk, ІІ (Д-Ь). Ottava.

 

Correspondence: peftieva@gmail.com

Vitae

Olena F. Peftieva is Associate Professor, Senior Lecturer at Department of English Philology in Mariupol State University. The sphere of her scientific interests is cognitive linguistics. 


Article.

Олена Пефтієва

УДК 811.161.2’371(043)

 

ВЕРБАЛІЗАЦІЯ МІКРОКОНЦЕПТУ РІД ДІЯЛЬНОСТІ ОБРАЗНИМИ ІМЕННИКАМИ-НАЙМЕНУВАННЯМИ ОСОБИ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ

 

У статті розглянуто особливості вербалізації мікроконцепту РІД ДІЯЛЬНОСТІ образними іменниками-найменуваннями особи в українській мові. Встановлено семантичний обсяг імені мікроконцепту, його синонімічні ознаки та етимологічна характеристика. Виявлено семантичні ознаки образного складника мікроконцепту. Визначено семантичний обсяг поняттєвого й образного складників мікроконцепту РІД ДІЯЛЬНОСТІ та виявлено тип кореляційного зв’язку між ними. Досліджено засоби лексикографічної фіксації образного компонента в структурі лексичного значення іменника-найменування особи.

Ключові слова: образність, образний компонент, лексичне значення слова, образні іменники-найменування особи, мікроконцепт, образний складник, семантичні ознаки.

Вступні зауваження

Статтю присвячено дослідженню семантики образного та поняттєвого складників мікроконцепту РІД ДІЯЛЬНОСТІ, який виступає невід’ємною частиною макроконцепту ЛЮДИНА і займає друге місце за чисельністю у його структурі. Образні іменники-найменування особи (далі ОІНО), що вербалізують образний фрагмент мікроконцепту РІД ДІЯЛЬНОСТІ, аналізуються в роботі з погляду їхньої участі у процесах категоризації і концептуалізації позамовної дійсності та соціокультурної значущості семантики, закріпленої в українській мовній картині світу (далі МКС). Це такі одиниці, як робот – автоматизований пристрій, призначений для заміни людини при виконанні монотонних або небезпечних робіт // перен. людина, яка діє несвідомо, автоматично; сват – людина, яка за дорученням того, хто хоче одружитися, або його рідних сватає обрану особу // перен., розм. людина, що посилено пропонує когось на якусь посаду, умовляє взятися за якусь справу; ланка – складова частина ланцюга // особа, завдяки яким хто-, що-небудь з чимось з’єднуються в одне ціле; машина – механізм, призначений для виконання корисної роботи через перетворення одного виду енергії на інший // перен. про людину, що діє автоматично, несвідомо [ВТССУМ 2001]. Образність визначається в роботі як невідокремлюваний від плану змісту структурний компонент мовної одиниці, який має двопланове зображення, створене засобами мови.

Сучасний етап розвитку мови характеризується збільшенням інтересу до вивчення образності [Бебчук 1991; Бєлєхова 2002; Коралова 1975; Лебедева 1981; Рут 2008; Соловій 2003; Юрина 2005], що зумовлене динамічним розвитком лексики та появою лінгвокогнітивної парадигми в науці, у центрі уваги якої знаходиться мова як загальний когнітивний механізм [Бессонова 2000; Бєссонова 2003; Воркачев 2001; Воробйова 2004; Кубрякова 2002; Кустова 2000; Попова 2007]. Т.В. Чернігівська вважає, що людина у її сучасному вигляді сформувалася як істота, для якої оперування символами стало видоутворюючим та формуючим мову [Черниговская 2012]. І хоча вивчення образності має давню філологічну традицію [Аристотель 2000] і демонструє різноманітність підходів і аспектів осмислення цієї категорії в теорії семасіології [Арутюнова 1990; Бєссонова, Пефтієва 2010; Королева 2001; Dirven 2003; Gibbs 1992; Lakoff 1993], не всі аспекти образності досліджено з погляду когнітивної лінгвістики, що й становить актуальність дослідження.

Об’єктом дослідження постає образність як компонент лексичного значення іменників-найменувань особи, що виступають засобом експлікації образного фрагмента картини світу в сучасній українській мові.

Предмет дослідження становлять семантичні особливості ОІНО мікроконцепту РІД ДІЯЛЬНОСТІ в українській мові.

Метою статті є встановлення та опис семантичних ознак поняттєвої і образної складових мікроконцепту РІД ДІЯЛЬНОСТІ в сучасній українській мові.

Матеріалом дослідження слугували дібрані методом суцільної вибірки іменники-найменування особи української мови, у значенні яких міститься образний компонент.

Джерелом мовного матеріалу слугував авторитетний великий тлумачний словник сучасної української мови (далі ВТССУМ) за редакцією В.Т. Бусела [ВТССУМ].

Вербалізація мікроконцепту РІД ДІЯЛЬНОСТІ образними іменниками-найменуваннями особи в українській мові

Мікроконцепт РІД ДІЯЛЬНОСТІ, об’єктивований 198 ОІНО, що складає 13% від загального корпусу вибірки, входить до ядра образного складника макроконцепту ЛЮДИНА, що свідчить про його високу номінативну щільність. Поняттєвий зміст мікроконцепту розкривається через аналіз його імені: діяльність – застосування своєї праці до чого-небудь // праця, дії людей у якій-небудь галузі [ВТССУМ]; діяльністьпраця, заняття, труд, служба, робота як джерело заробітку [ВТССУМ]. Отже, рід діяльності розуміємо як застосування праці, дії, роботи людей у якій-небудь галузі, як джерела заробітку. Головними семантичними ознаками мікроконцепту виступають: “праця”, “робота”, “труд”, “заняття”, “служба”. Аналіз етимології імені мікроконцепту дозволяє виокремити такі семантичні ознаки імені: “виконувати”, “робити”. Слово ‘діяльність’ походить від дієслова ‘діяти’, російського ‘деть’, старослов’янського djati ‘діяти’, літовського děti ‘діти’, ‘діло’, латинського ‘fci = facere’ ‘виконувати, робити’ [Рудницький 1992].

Аналіз значень синонімів імені мікроконцепту робота, праця, зайнятість, труд, справа уможливив доповнення семантичного обсягу мікроконцепту низкою ознак. Такими ознаками є “діяльність щодо виготовлення, створення, обробки чого-небудь”, “засіб існування”, “коло занять”, “коло обов’язків”, “те, чим зайнятий хто-небудь”, “те, що підлягає виконанню”, “те, що підлягає здійсненню”.

Наприклад, робота – 1) дія за значенням ‘робити’ 2) чиєсь виконання чого-небудь, чийсь труд; 3) та чи інша діяльність щодо виготовлення, створення, обробки чого-небудь; 4) коло занять, обов’язків, те, чим зайнятий хто-небудь; справа, діло; 5) праця, заняття, служба на якому-небудь підприємстві, в якійсь установі як засіб існування, джерело заробітку; 6) те, що підлягає виконанню, здійсненню 7) спосіб, манера, стиль виконання, виготовлення чого-небудь; труд – 1) наполеглива, старанна праця людини // сила, енергія, витрачені на якусь роботу; 2) праця, що вимагає великої затрати фізичної або розумової енергії; праця – 1) діяльність людини; труд; 2) трудовий процес певного фахівця; 3) певний вид оплачуваної трудової діяльності; робота, служба за наймом як засіб існування, джерело заробітку; 4) зусилля, напруження; зайнятість – стан людини, яка постійно зайнята якою-небудь роботою, справою; справа – робота, заняття людини, пов’язані з розумовим або фізичним напруженням; те, що робить людина, чим займається; діло, праця // робота, заняття, пов’язані з виробництвом, службою, громадськими обов’язками [ВТССУМ]. Отже, аналіз етимології та синонімів імені мікроконцепту показує, що семантичний обсяг імені досить широкий.

План змісту образного складника мікроконцепту може бути репрезентований за допомогою комбінації компаративного та акціонального фреймів (за С.А. Жаботинською), які можна представити у вигляді двох пропозицій:

ХТОСЬ (людина), що виконує ТАКУ РОБОТУ, є як нібито ЩОСЬ (предмет, абстрактне поняття) (див. схему 1) або:

ХТОСЬ1 (людина), яка виконує ТАКУ РОБОТУ, є як нібито ХТОСЬ2 (людина, тварина) (див. схему 2).

Фреймова структура образного складника мікроконцепту РІД ДІЯЛЬНОСТІ



Аналіз семантики ОІНО, які репрезентують досліджуваний мікроконцепт, уможливив конкретизацію змісту образного складника наступними семантичними ознаками: “поет”, “співак”, “актор”, “злодій”, “поліцейський”, “повія”, “лікар”, “військовослужбовець”, “службовець”, “сторож”, “спортсмен”, “мисливець”.

Ставлення до праці та її результатів, як одна з виразних рис української ментальності, знайшло своє відображення в образному складнику мікроконцепту РІД ДІЯЛЬНОСТІ, представленого бінарною опозицією з імпліцитними семами “ схвалення – осудження” роду діяльності (відповідно 122 ОІНО, 62% та 76 ОІНО, 38% від іменників мікроконцепту: канцелярист – дрібний службовець канцелярії // перен., зневажл. працівник, що по-бюрократичному ставиться до своїх обов’язків; лівша – той, хто лівою рукою володіє краще, ніж правою // про умілого майстра, умільця, здатного виконувати тонку роботу [ВТССУМ]).

Потреба в творчій реалізації є природженою потребою людини, яка стає метою і способом її існування, що віддзеркалене імпліцитною семантичною ознакою “творчість” (26 ОІНО, 13% від іменників мікроконцепту), яка об’єднує такі професії як поет, співак, актор.

Наприклад, трубадур – середньовічний провансальський поет-лірик і співець // перен. поет, співець [ВТССУМ]. ОІНО об’єктивують рід діяльності певного прошарку суспільства, який не знаходить відбиття у офіційному класифікаторі професій, але у МКС української спільноти він присутній і займає третє місце за чисельністю, що свідчить про актуальність такого джерела заробітку і засобу існування. Семантична ознака “злодій” представлена 16 ОІНО (8% від іменників мікроконцепту): ведмежатник – 1) мисливець, що полює на ведмедів; 2) людина, яка водить прирученого ведмедя; 3) собака, з яким полюють на ведмедя; 4) приміщення для ведмедів у зоологічному саду, звіринці; 5) жарг. злодій, який грабує банківські сейфи [ВТССУМ].

Треба відзначити, що ОІНО, які об’єктивують семантичну ознаку “поліцейський” (10 ОІНО, 5% від іменників мікроконцепту: сбір – 1) нижчий прислужник інквізиції; 2) перен. зневажливе прізвисько поліцейського [ВТССУМ]) вживаються з осудженням їхньої роботи.

Семантична ознака “повія” вербалізується 8 ОІНО (4% від іменників мікроконцепту): підстилка – 1) те, що підстилається, підкладається під кого-, що-небудь або стелиться на чомусь 2) хвойда, шльондра [ВТССУМ]. Як показує приклад, рід діяльності жінки легкої поведінки знаходить відбиття у мові за допомогою нейтральної лексики, яка слугує засобом евфемізації.

Як відомо, лікарі заслужено користувалися великою пошаною населення і на початку ХХ століття професія лікаря була однією з найповажніших. Проте, як показують приклади, іноді ставлення до лікаря було протилежним, про них говорили з іронією, зневажливо. Семантична ознака “лікар” міститься у 8 ОІНО (4% від іменників мікроконцепту): коновал – 1) той, хто, не маючи ветеринарної освіти, провадив кастрування і лікування коней; 2) перен., зневажл. поганий лікар; неук у медицині [ВТССУМ].

Нечисленна семантична ознака “військовослужбовець” об’єктивується 8 ОІНО (4% від іменників мікроконцепту) і віддзеркалює історичні факти військової служби у царській армії: штик – 1) багнет; перен. зброя, армія взагалі; 2) перен. один боєць-піхотинець; та монголо-татарських нападів: делібаш – 1) охоронець паші в султанській Туреччині; 2) перен. відважний воїн, хвацький вершник [ВТССУМ].

Семантична ознака “службовець” об’єктивується 6 ОІНО (3% від іменників мікроконцепту): каламар – 1) чорнильниця; 2) невеличка пляшка; 3) перен., зневажл. дрібний канцелярський службовець; писака;сторож” – 4 ОІНО (2%): Цербер – 1) у давньогрецькій міфології – триголовий злий пес з хвостом і гривою з гадюк, який охороняв вхід у підземне царство; 2) перен. лютий і пильний охоронець; “спортсмен” – 4 ОІНО (2%): академік – 1) член академії // звання вченого, художника, скульптора, обраного членом відповідної академії; 2) перен., розм. про тих, хто досконало володіє чим-небудь (на виробництві, у сільському господарстві; 3) розм. спортсмен, що займається академічним веслуванням; “мисливець” – 4 ОІНО (2%): вабець – 1) птах, що приманює інших птахів; 2) мисливець, який приманює птахів, звірів, наслідуючи їхні голоси [ВТССУМ].

Поодинокі приклади на позначення роду діяльності складають 76 ОІНО (39% від іменників мікроконцепту), які вербалізують професії фокусника, мореплавця, біржового дилера та ін. Наприклад, факір – 1) мусульманський або індуїстський мандрівний чернець, що дав обітницю жити з жебрацтва; 2) європейська назва мандрівного фокусника, який демонструє нечутливість тіла до болю, вміння приборкувати гадюк; 3) розм. фокусник [ВТССУМ]. Вживання лексичної одиниці факір свідчить про вплив південно-східної культури на українську.

Як показують результати аналізу емпіричного матеріалу, у 188 ОІНО (95% від іменників мікроконцепту) образний компонент значення слова виникає у результаті розвитку першого лексико-семантичного варіанту слова (далі ЛСВ). Наприклад, акула – 1) велика хижа морська риба; 2) перен. про великіх ділків капіталізму, які по-хижацькому експлуатують трудящих [ВТССУМ]. Як показує приклад, образний ЛСВ ґрунтується на диференційній семі першого ЛСВ хижий.

У 10 (5%) випадках образний компонент розвивається з другого та подальших ЛСВ слова. Наприклад, модель – 1) зразок якого-небудь нового виробу, взірцевий примірник чогось; 2) тип, марка конструкції; 3) зразок, що відтворює, імітує будову і дію якого-небудь об’єкта, використовується для одержання нових знань про об’єкт; 4) те, що є матеріалом, натурою для художнього зображення, відтворення // особа, яка позує перед живописцем або скульптором; натурщик, натурщиця [ВТССУМ]. Підсумовуючи вищезазначене, можна зробити висновок, що образний ЛСВ здебільшого пов’язаний з першим ЛСВ.

117 ОІНО (59% від іменників мікроконцепту) беруть витоки з потенційних сем першого ЛСВ слова: орел – 1) великий хижий птах родини яструбових, що водиться в горах або степах різних частин світу 2) перен. про сильну, мужню людину [ВТССУМ]. Як видно із прикладу, потенційні семи сильна, мужня початкового ЛСВ слова слугують підґрунтям для образної номінації людини, при цьому потенційна сема початкового значення набуває статус диференційної в образному ЛСВ слова.

Диференційні семи слугують джерелом для 77 ОІНО (39%): фотограф – фахівець з фотографії; той, хто професійно займається фотографією // про художника, письменника, для якого характерний фотографізм [ВТССУМ]. Як показує приклад, образний ЛСВ слова художник, письменник бере витоки з диференційної семи фотографія, тобто відображає життя реально, як фотограф. Доречно відмітити, що диференційна сема статус свій не змінює і залишається диференційною як в початковому, так і в образному ЛСВ слова.

Найменш продуктивні ядерні семи, які дають підґрунтя 4 ОІНО (2% від іменників мікроконцепту): тапер – 1) піаніст або баяніст, що грав за плату на танцювальних вечорах // піаніст, який грою на піаніно супроводжував показ німих кінофільмів; 2) перен. піаніст або інший музикант, який грає механістично [ВТССУМ]. Як видно із прикладу, ядерна сема піаніст першого ЛСВ не змінила свого статусу і в образному ЛСВ слова, але останній варіант позбавлений яскравої образності.

У лексикографічних джерелах образний компонент відображається експліцитно та імпліцитно. Результати кількісного аналізу лексикографічної фіксації образного компонента наводяться у табл. 1.

Таблиця 1

Лексикографічна фіксація образного компонента іменників-найменувань особи в мікроконцепті РІД ДІЯЛЬНОСТІ

 

Інформація про позначки

К-ть

%

Наявність позначок

164

83

Відсутність позначок

34

17

Усього

198

100

Як показують результати аналізу, переважна більшість ОІНО мікроконцепту подається з позначками і більш, ніж у чотири рази менш ОІНО без позначок. Відсутність позначки перед ОІНО може свідчити про факт сприйняття укладачами словника образного ЛСВ як самостійного, сталого, який головним чином ґрунтується на мовній метафорі.

Експліцитно та імпліцитно вказують на образний компонент у іменниках-найменуваннях особи позначки, представлені у табл. 2.

Таблиця 2

Позначки, використані для фіксації образного компонента в іменниках-найменуваннях особи мікроконцепту РІД ДІЯЛЬНОСТІ

 

Тип позначки

К-ть

%

Приклади

перен.

123

75

човникперен. дрібний підприємець

розм.

20

12

душманрозм. розбійник

зневажл.

11

7

фараонзневажл. поліцейський

жарг.

5

3

ведмежатникжарг. злодій, який грабує сейфи

ірон.

3

2

костоправірон. лікар

лайл.

2

1

каторжниклайл. злодій

Усього

164

100

 

 

Як показують результати аналізу, образний компонент, головним чином, відображається за допомогою позначки перен. Стилістичні позначки розм., зневажл., жарг., ірон., лайл. імпліцитно вказують на образний компонент.

У ОІНО мікроконцепту не відбувається семантичного зрушення у меліоративному або пейоративному напрямку, ОІНО переважно належать до нейтрального шару лексики: водяник – 1) за народним повір’ям – злий дух (зображуваний у фольклорі як дід із сивою бородою), що живе в озерах, річках тощо і приносить людям нещастя; 2) рідко. механік водокачки [ВТССУМ]. ОІНО набувають розширення значення за рахунок образного ЛСВ слова. Наприклад, сівач – 1) той, хто висіває насіння в ґрунт; 2) перен. той, хто поширює що-небудь серед людей (знання, досвід); вчитель [ВТССУМ].

Механізмом для утворення образного ЛСВ слова слугує ідентифікуюча метафора (за термінологією В.М. Телії), для якої характерна синестезія, тобто психологічне напруження, яке виникає у результаті сполучення категорійно різнорідних сутностей [Телия 1996] при збереженні образним ЛСВ слова ознак початкового значення. Регулярний метафоричний перенос (184 ОІНО, 93% від усіх ОІНО мікроконцепту) відбувається, головним чином, за наступними типами: “людина → людина”, “предмет → людина”, “тварина → людина”.

Наприклад, жалібниця – 1) епітет люблячої матері, сестри, взагалі співчутливої жінки; 2) заст. медична сестра; аргус – 1) У давньогрецькій міфології – стоокий сторож, якого богиня Гера поставила стерегти Іо, дочку аргонського царя; 2) перен., книжн., застар. Пильний, невсипущий сторож [ВТССУМ].

Як свідчать приклади, образність утворена за допомогою метафоричного переносу викликає яскравий образ і емоційний відгук. У 14 ОІНО (7%) імплікаційний перенос здійснюється головним чином за рахунок метонімії.

Наприклад, шабля – 1) холодна, кавалерійська, зброя з зігнутим сталевим лезом і гострим кінцем; 2) перен. один боєць-кавалерист (при вказуванні на кількість бійців) [ВТССУМ]. Як видно із прикладу, образність, утворена за допомогою імплікаційного переносу, позбавлена барвистості.

Таким чином, вивчення семантики ОІНО показало, що образний складник мікроконцепту розширює семантичний обсяг імені за рахунок досить детального відображення національно специфічного фрагменту української МКС, зокрема, роду діяльності людини.

Після виявлення конкретних семантичних ознак образного складника мікроконцепту фреймову структуру можна модифікувати (див. схему 3).

 

Модифікована фреймова структура образного складника мікроконцепту РІД ДІЯЛЬНОСТІ

Схема 3


Висновки

Таким чином, результати аналізу дають підставу стверджувати, що ОІНО вербалізують індивідуальні, етнічні, конфесійні, професійні та інші культурні особливості представника українського соціуму, які зумовлені певними екстралінгвістичними факторами культурного та історичного плану.

Перспективним вважається дослідження образних іменників-найменувань особи в типологічному аспекті на матеріалі різноструктурних мов. 

References. 

Література

Аристотель 2000: Аристотель. Риторика. Поэтика : [пер. с древнегреч. О. Цыбенко]. – М. : Лабиринт, 2000. – 220 с.

Арутюнова 1990: Арутюнова, Н.Д. Теория метафоры : сборник : пер. с анг., фр., нем., исп., польск. яз. / [Э. Кассирер, Х. Ортега-и-Гассет, А. Ричард, Дж. Серль и др.] : под ред. Н. Д. Арутюновой, М. А. Журинской. – М. : Прогресс, 1990. – 512 с.

Бебчук 1991: Бебчук, Е.М. Образный компонент в лексическом значении русского существительного : автореф. дис. на соискание науч. степени кандидата філол. наук : 10.02.01 Русский язык / Е. М. Бебчук. – Воронеж. гос. ун-т., 1991. – 16 с.

Бєлєхова 2002: Бєлєхова, Л.І. Образний простір американської поезії : лінгвокогнітивний аспект : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра філол. наук : 10.02.04 “Германські мови” / Л. І. Бєлєхова. – К., 2002. – 34 с. 

Бессонова 2000: Бессонова, О.Л. Когнитивное моделирование оценочных значений / О. Л. Бессонова // Іноземна філологія на межі тисячоліть : наук. журнал / [ред. І. С. Шевченко]. – Харків : Константа, 2000. – С. 20-22.

Бєссонова 2003: Бєссонова, О.Л. Оцінний тезаурус англійської мови: когнітивний і гендерний аспекти : дис. ... д-ра філол. наук : 10.02.04 / О. Л. Бєссонова. К., 2003. – 463 с.

Бєссонова, Пефтієва 2010: Бєссонова О.Л., Пефтієва О.Ф. Вербалізація концепту ХАРАКТЕР образними найменуваннями особи в англійській мові / О. Л. Бєссонова, О. Ф. Пефтієва // Вісник № 897 Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна, 2010. – С. 11-18.

Воркачев 2001: Воркачев, С.Г. Концепт счастья : понятийный и образный компоненты / С. Г. Воркачев // Известия РАН. Серия лит-ры и языка. – 2001. – Т. 60, № 6. – С. 47-58.

Воробйова 2004: Воробйова, О.П. Когнітивна поетика : здобутки і перспективи / Ольга Петрівна Воробйова // Вісник Харківського нац. ун-ту ім. В. Н. Каразіна : наук. журнал / [ред. І. С. Шевченко]. – 2004. – Вип. – № 635. – С. 18-22.

Демьянков 1994: ДемьянковВ.З. Когнитивная лингвистика как разновидность интерпретирующего подхода [Электронный ресурс] / Валерий Закиевич Демьянков // Вопросы языкознания, 1994. – № 4. – С.17-33. – Режим доступа : http://www.infolex.ru/Cogni.html. – Название с экрана.

Жаботинская 1997: ЖаботинскаяС. А. Когнитивная лингвистика: принципы концептуального моделирования / С. А. Жаботинская // Лінгвістичні студії : наук. журнал / [відп. ред. А. П. Загнітко]. – Вип. 2. – Черкаси : Сіяч, 1997. – С. 3-11.

Коралова 1975: КораловаА.Л. Семантическая природа образных средств в современном английском языке : автореф. дис. на соискание уч. степени канд. филол. наук : 10.02.04 “Германские языки / А. Л. Коралова. – М., 1975. – 10 с.

Королева 2001: КоролеваО.Э. Субстантивная метонимия как образное значение / О. Э. Королева // Бодуэновские чтения : Бодуэн де Куртенэ и современная лингвистика: Междунар. науч. конф. : Труды и материалы : В 2 т. – Казань : Изд-во Казан. ун-та, 2001. – Т. 1. – C.16-18.

Кубрякова 2002: Кубрякова, Е.С. Когнитивная лингвистика и проблемы композиционной семантики в сфере словообразования / Елена Самойловна Кубрякова // Известия АН. Серия литературы и языка, 2002. – Т. 61. – № 1. – С. 13-24.

Кустова 2002: Кустова, Г.И. Когнитивные модели в семантической деривации и система производных значений / Галина Ивановна Кустова // Вопросы языкознания, 2000. – № 4. – С. 85-109.

Лебедева 1981: Лебедева, М.С. Образные аспекты семантики имени существительного в современном английском языке : автореф. дис. на соискание уч. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.04 “Германские языки / Маргарита Семеновна Лебедева. – М., 1981. – 28 с.

Попова, Стернин 2007: ПоповаЗ.Д., СтернинИ.А. Когнитивная лингвистика / З. Д. Попова, И. А. Стернин. – Москва : Восток-Запад, 2007. – 314 с.

Рут 2008: Рут, М.Э. Образная номинация в русской ономастике (Монография) / Мария Эдуардовна Рут. – Москва : ЛКИ, 2008. 192 с.

Соловій 2003: Соловій, У.В. Оцінно-образна номінація у структурі художнього тексту (на матеріалі української “малої прози” кінця XIX – початку XX століття) : автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. філол. наук : спец. 10.02.01 “Українська мова” / У. В. Соловій. – Івано-Франківськ, 2003. – 24 с.

Телия 1996: Телия, В.Н. Роль образных средств языка в культурно-национальной окраске миропонимания / В. Н. Телия // Этнопсихолингвистические аспекты преподавания иностранных языков. – Москва, 1996. – С. 82-89.

Черниговская 2012: Черниговская, Т.В. Нить Ариадны и пирожные Мадлен: нейронная сеть и сознание // Scientific American / В мире науки.№ 4, 2012.Kapice.pdf.

Юрина 2005: Юрина, Е.А. Комплексное исследование образной лексики русского языка : автореф. дис. на соискание уч. степени д-ра филол. наук : спец. 10.02.01 “Русский язык” [Электронный ресурс] / Е. А. Юрина. – Томск, 2005. – 47с. – Режим доступа : http://sun.tsu.ru/mminfo/0207-46260/020746260.pdf. – Название с экрана.

Dirven 2003: Dirven, R. Metaphor and metonymy in comparison and contrast [ed. R. Dirven, R. Pörings]. – Berlin ; New York : Mouton de Gruyter, 2003. – 607 pp.

Gibbs 1992: Gibbs, R. Categorization and Metaphor Understanding / Raymond Gibbs // Psychological Review. – № 99. – 1992. – Pp. 572-577.

Lakoff 1993: Lakoff, G. The Contemporary Theory of Metaphor [Электронный ресурс] / George Lakoff // Metaphor and Thought. – Cambridge : Cambridge University Press, 1993. – Pp. 202-251.Режим доступа: http://www.ac.www.edu/~market/semiotic/lkof-met.html. – Название с экрана.

 

Лексикографічні джерела

ВТССУМ 2001: Великий тлумачний словник сучасної української мови [ред.-уклад. В. Т. Бусел] – К. : Ірпінь: ВТФ “Перун”, 2001. – 1440 с.

Рудницький 1982: Рудницький, Я.Б. Етимологічний словник української мови / Я. Б. Рудницький. – Оттава, 1982. – Українська могилянсько-мазепинська академія наук. Том ІІ (Д-Ь). – 563 с.

 

В статье рассмотрены особенности вербализации микроконцепта РОД ДЕЯТЕЛЬНОСТИ образными существительными-наименованиями лица в украинском языке. Установлен семантический объем имени микроконцепта, его синонимические признаки и этимологическая характеристика. Выявлены семантические признаки образной составляющей микроконцепта. Установлен семантический объём понятийной и образной составляющих концепта, определены типы корреляционных связей между понятийной и образной составляющими. Исследованы способы лексикографической фиксации образного компонента в структуре лексического значения существительного-наименования лица.

Ключевые слова: образность, образный компонент, лексическое значение слова, образные имена существительные-наименования лица, микроконцепт, образная составляющая, семантические признаки.

 

The article focuses on the verbalization of the microconcept OCCUPATION with the nouns denoting a person in Ukrainian. The high nominative density of the microconcept figurative constituent signifies about its importance and reflects the idea of Ukrainian community about jobs and occupation in the language model of the world. The corpus of researched lexical units has been determined. The semantic features, synonyms and etymological characteristics of the microconcept name have been traced. The specific character of lexicographic presentation of figurative component has been depicted. The semantic amount of the microconcept name and the figurative constituent of the microconcept have been ascertained, the types of correlative bonds between the semantic amount of the name and the figurative constituent of the microconcept have been determined. The frame model of figurative constituent of the microconcept has been proposed.

Keywords: figurativeness, figurative component, lexical meaning of a word, figurative nouns denoting a person, microconcept, figurative component, semantic features.

Надійшла до редакції 2 вересня 2012 року.