Some Names of Meal of Animal Origin in the Eastern-Steppe Local Subdialects of Donetsk Region

 © The Editorial Council and Editorial Board of Linguistic Studies

Linguistic Studies
Volume 26, 2013, pp.  230-236

Some Names of Meal of Animal Origin in the Eastern-Steppe Local Subdialects of Donetsk Region

Nadezhda Zagnitko

Article first published online: March 20, 2013 


Additional information

 Author Information: 

Nadia G. Zagnitko, Candidate of Philology, Lecturer of Department of Ukrainian Studies of Didorenko Donetsk Juridical Institute of Luhansk State University of Internal Affairs. Her research areas include Ukrainian dialectology, literary and dialectal vocabulary. Correspondence: nzagnitko@yandex.ru

Citation: 
Zahnitko, N. Some Names of Meal of Animal Origin in the Eastern-Steppe Local Subdialects of Donetsk Region [Text] // Linguistic Studies collection of scientific papers / Donetsk National University Ed. by A. P. Zahnitko. – Donetsk : DonNU, 2013. – Vol. 26. – Pp. 230-236. – ISBN 966-7277-88-7

Publication History:
Volume first published online: March 20, 2013

Article received: 14 August 2012, accepted: December 28, 2012 and first published online: March 20, 2013

Annotation.

The article continues the cycle of author’s publications about the features of the names of meal in the local dialects of the Donetsk region. The structural and semantic analysis of part of the names of meal of animal origin is carried out in it. The structural and semantic features of microparadigmes of the names of meat, fats and foods made of them used in the Eastern-steppe local dialects, and also the areal behavior of the marked segment of vocabulary of feed, are thoroughly considered.
Keywordsdialectal vocabulary, lexeme, seme, semantic structure of word, Eastern-steppe manner of speaking.

Abstract.

SOME NAMES OF MEAL OF ANIMAL ORIGIN IN THE EASTERN-STEPPE LOCAL SUBDIALECTS OF DONETSK REGION

Nadezhda Zagnitko

Department of Ukrainian Studies, Didorenko Donetsk Juridical Institute of Luhansk State University of Internal Affairs, Makiyivka, Donetsk region, Ukraine

 

Available 14 August 2012.

 

Abstract

Relevance

The lexical-semantic system of dialectal language as complicated and multiform research object is reflected in the works of much linguistics. To approach for objective and detailed description of lexical differentiation of dialectal continuum or its part is possible first of all by means of at the most full vocabulary learning, which is accomplished step-by-step by separate system segment [Gricenko 1990: 14]. So, studying of dialectal language by separate thematic lexical groups (TLG) and lexical-semantic groups (LSG) with taking into consideration of all multivariate links and relations, in which lexeme is remain with other system elements is plays an important role in analysis of dialectal structure, in determination of dialectal language division generally.

National mode of life names are occupy the marked place among thematic lexical groups, which envelop names of furniture and other home stuff, names of crockery and kitchen utensils, clothes names, footwear, headgears, food and drink names, etc.

The vocabulary which connected with nourishment on Ukrainian dialectal material repeatedly was as object of special researches, including E.D. Turchin works on the material of Ukrainian subdialects of East Polissya [Тutchin 1990], Z.T. Ganudel on the material of Ukrainian subdialects of East Slovakia [Ganudel 1975], Е. Gotsa on the material of Ukrainian Carpathian subdialects, which occupy the prominent place. But food and drink names of newly-created Ukrainian subdialects generally and especially patois of Eastern-steppe nowadays are remain like insufficiently known. So, the actuality of research is stipulated by the necessity of detailed studying of composition, semantic and geography of subdialects of Donetsk Region TLG nourishment. This article is dedicated for analysis of animal origin food names.

Purpose

The purpose of the article is the system analyses of composition and semantic structure of the part of animal origin food names in the Eastern-steppe subdialects of Donetsk Region.

Tasks

The implementation of the purpose provided the solution of such tasks: 1) to show the composition, structural organization and semantic of lexical-semantic groups of animal origin food names in the Eastern-steppe subdialects of Donetsk Region; 2) to realize the structural and semantic analysis of some animal origin food names in the Eastern-steppe subdialects of Donetsk Region; 3) to ascertain the regularity of forming and changing of under investigation vocabulary and its semantic in the subdialects of late formation.

Conclusion

Animal origin food names, which used in the Eastern-steppe subdialects, are characterized the latter like typical newly-created. Analyzed lexemes are marked by considerable propinquity to other Ukrainian dialectal names; often coincide with literary nomens of indicated reality. The originality of analyzed vocabulary is consist in preservation of tendency to lexemes considerable variation (phonetic structure and grammatical structure), to development of additional significance in separate names. We can supposed availability in the its names composition like characteristic feature of names this LSG, which used on the denotation of so-called food prohibition. The structural and semantic analysis of every LSG of different TLG of the Eastern-steppe subdialects is allows to trace of under investigation vocabulary forming and dynamics in newly-created patois.

Perspective

The perspective is consist in that new lexical material, which can be used for studying vocabulary of the Eastern-steppe subdialects in the Ukrainian dialectology course, for comparison and historical, semasiological and etymological studying of Slavic languages was introduced in the scientific circulation. New actual material can be used in special courses and special seminars from dialectology in the high school.

 

Research highlights

The article continues the cycle of author’s publications about the features of the names of meal in the local dialects of the Donetsk region. The structural and semantic analysis of part of the names of meal of animal origin is carried out in it. The structural and semantic features of microparadigmes of the names of meat, fats and foods made of them used in the Eastern-steppe local dialects, and also the areal behavior of the marked segment of vocabulary of feed, are thoroughly considered.

Keywords: dialectal vocabulary, lexeme, seme, semantic structure of word, Eastern-steppe manner of speaking.

 

References

Artyukh, L. F. (1982). Narodne kharchuvannya ukrayintsiv ta rosiyan pivnichno-skhidnykh rayoniv Ukrayiny. Kyyiv: Nauk. dumka.

Ganudel', Z. T. (1975). Nazvanija posudy i kuhonnoj utvari v ukrainskih govorah Vostochnoj Slovaki. Soveshhanie po Obshheslavjanskomu lingvisticheskomu atlasu: tez. dokl, 255-257. Moskva.

Gotsa, E. (2001). Nazvy khlibnykh vyrobiv v ukrayins'kykh hovorakh Karpat. Suchasni problemy movoznavstva ta literaturoznavstva, 4, 194-197. Uzhhorod.

Gricenko, P. E. (1990). Genezis i semanticheskaja struktura sel'skohozjajstvennoj leksiki ukrainskih zapadnostepnyh govorov. Avtoref. dis. na soiskanie nauchn. stepeni kand. filol. nauk. Kiev.

Martynova, H. I. (2000). Linhvistychna heohrafiya Pravoberezhnoyi Cherkashchyny. Cherkasy: Vidlunnya.

Omel'chenko, Z. L. (1982). Vzayemodiya leksyky skhidnostepovykh hovoriv Ukrayiny z leksykoyu rosiys'koyi movy. Leksyka ukrayins'koyi movy v yiyi zv"yazkakh z susidnimy slov"yans'kymy i neslov"yans'kymy movamy : tezy dop, 100-102. Uzhhorod: Vyd-vo Uzhhorod. un-tu.

Taranenko, O. O. (1973). Leksychna polisemiya u zhyvomu movlenni sela Olefirivky. Ukrayins'ka narodna leksyka, 92-98. Dnipropetrovs'k: Vyd-vo DDU.

Turchin, E. D. (1990). Leksika pitanija v ukrainskih vostochnopolesskih govorah. Avtoref. dis. na soiskanie nauchn. stepeni kand. filol. nauk. Kyyv.

Veshtort, G. F. (1968). Nazvanija pishhi v govorah Poles'ja. Leksika Poles'ja. Kyyv.

 

Sources and Abbreviations

Arkushyn, H. L. (2000). Slovnyk zakhidnovolyns'kykh hovirok. U 2 t. Luts'k: Vezha.

Lysenko, P. S. (1972). Slovnyk polis'kykh hovoriv. Kyyiv: Nauk. dumka.

Onyshkevych, M. Y. (1984). Slovnyk boykivs'kykh hovirok: U 2-kh t. Kyyiv: Nauk. dumka.

SBH, (2005). Slovnyk bukovyns'kykh hovirok. Chernivtsi: Ruta.

Vashchenko, V. S. (1960). Slovnyk poltavs'kykh hovoriv. Kharkiv: Vyd-vo KhDU.

 

Correspondence: nzagnitko@yandex.ru

Vitae

Nadia G. Zagnitko, Candidate of Philology, Lecturer of Department of Ukrainian Studies of Didorenko Donetsk Juridical Institute of Luhansk State University of Internal Affairs. Her research areas include Ukrainian dialectology, literary and dialectal vocabulary.


Article.

Надія Загнітко

УДК 801.311

 

ПРО ДЕЯКІ НАЗВИ ЇЖІ ТВАРИННОГО ПОХОДЖЕННЯ В СХІДНОСТЕПОВИХ ГОВІРКАХ ДОНЕЧЧИНИ

 

Стаття продовжує цикл публікацій автора про особливості назв їжі в говірках Донеччини. У ній здійснено структурно-семантичний аналіз частини назв їжі тваринного походження. Докладно розглянуто структурно-семантичні особливості мікропарадигм назв м’яса, жирів та приготовлених з них страв, уживаних у східностепових говірках, а також ареальну поведінку зазначеного сегмента лексики харчування.

Ключові слова: діалектна лексика, лексема, сема, семантична структура слова, східностепові говірки.


Лексико-семантична система діалектної мови як складний і багатогранний об’єкт дослідження відображена в роботах багатьох лінгвістів. Наблизитись до об’єктивного та всебічного опису лексичної диференціації певного діалектного континууму або його частини можна насамперед шляхом максимально повного вивчення лексики, здійснюваного поетапно за окремими сегментами системи [Гриценко 1990: 14]. Тому важливу роль в аналізі структури діалектів, визначенні діалектного членування мови загалом відіграє вивчення діалектної лексики за окремими тематичними групами лексики (ТГЛ) та лексико-семантичними групами (ЛСГ) з урахуванням усіх багатовимірних зв’язків та відношень, у яких перебуває лексема з іншими елементами системи.

Метою статті є системний аналіз складу й семантичної структури частини назв їжі тваринного походження у східностепових говірках Донеччини.

Заявлена мета зумовлює необхідність розв’язання таких завдань:

1.       виявити склад, структурну організацію й семантику лексико-семантичної групи назв їжі тваринного походження в східностепових говірках Донеччини;

2.       здійснити структурно-семантичний аналіз деяких назв їжі тваринного походження в східностепових говірках Донеччини;

3.       з’ясувати закономірності формування й змін досліджуваної лексики та її семантики в говірках пізньої формації.

Помітне місце серед тематичних груп лексики посідають назви народного побуту, що охоплюють назви меблів та інших хатніх речей, назви посуду й кухонного начиння, назви одягу, взуття, прикрас, головних уборів, назви їжі, напоїв тощо.

На українському діалектному матеріалі лексика, пов’язана з харчуванням неодноразово була предметом спеціальних досліджень, серед яких чільне місце посідають роботи Є.Д. Турчин на матеріалі східнополіських українських говорів [Турчин 1990], З.Т. Ганудель на матеріалі українських говорів Східної Словаччини [Ганудель 1975], Е.Д. Ґоци на матеріалі українських карпатських говорів [Ґоца 2001: 194-197].

Проте назви їжі, напоїв новостворених українських говорів загалом та східностепових говірок зокрема на сьогодні залишаються маловивченими. Тому актуальність дослідження зумовлена необхідністю докладного вивчення складу, семантики й географії ТГЛ харчування говірок Донеччини. Ця стаття присвячена аналізу назв їжі тваринного походження.

У структурній організації назв їжі тваринного походження домінантною є диференційна ознака (ДО) “продукт, з якого приготовлено страву”. Відповідно всі назви м’ясних страв можна поділити на три лексико-семантичні мікрогрупи: назви їжі з м’яса, назви їжі з жиру та сала, назви їжі зі свинячої крові. Здавна м’ясо й м’ясні страви повсякденно споживали тільки заможні люди. Обмеження споживання м’ясних продуктів обумовлювалося тяжким матеріальним становищем більшості селянських господарств, а тому використовували все – навіть кров забитої худоби. Так, Л.Ф. Артюх зазначає: “З забитої свині майже не лишалося відходів” [Артюх 1982: 33-34].

Лексико-семантична мікрогрупа назв їжі з крові репрезентована в східностепових говірках маніфестантами двох сем: “ковбаса з крові” та “смаженя з крові”. Сема “ковбаса з крові” в досліджуваних говірках реалізована майже однотипно: лексемою кровйáнка з варіантами кров’áнка, кроавйáнка, кроав’áнка та описовою номінативною конструкцією кровйанá ковбасá.

Порівняймо: кровйáнку рóбл’ат’ с крóв’і / добавл’áйут’ йайéчка / кáшу // (29) кровйáнку робúли з’і свин’áчих кишóк / кров тудú залиевáли с пшонóм // (10) робúли домáшн’у кровйанý ковбасý / йак порос’á р’íжеимо / то об’азáт’ел’но готóвимо// (81). Зрідка назви кровйáнка, кровйáна ковбасá входять до словника обстежуваних говірок, однак належать до пасивної його частини, що пов’язано з екстралінгвістичними чинниками. Порівняймо: ми кровйáну ковбасý неи йімó / бо ми правослáвн’і / і йак вам сказáт’ / йíжште все / кр’ім крóв’і / бо в н’ій йес’т’ душá і л’удúни / і тварúни // (67).

Сема “смаженя з крові” маніфестована в досліджуваних говірках однотипно-описовою двокомпонентною номінативною конструкцією жáрена кров. Порівняймо: і кровйáнку робúли / і прóсто кров жáриели / на сáлов’і абό на жиерý / в основнóму на жиерý / виелиевáли кров на сковор’íдку / циебýл’ки тудá трóшки / і пеиреим’íшували / жáриелос’ / і йíли тод’í / вонó вкýсне такé // (13).

Іншу лексико-семантичну мікрогрупу в межах ЛСГ назв м’яса, жирів та приготовлених з них страв утворюють назви їжі з м’яса. Усі вони диференціюються за ДО “спосіб приготування”.

Серед таких назв у досліджуваних говірках виділяються репрезентанти сем “проварені страви з м’яса”, “запечені страви з м’яса” або “смажені страви з м’яса”. Усі страви з м’яса в досліджуваних говірках мають загальну назву: мйáсо – у більшості східностепових говірок, м’áсо – 64, 10, 31, 16, 63, 65, 58, 37, 17, 74, 79; мн’áсо – 29, 24, 69, 62, 15, 42, 23, 41, 54, 52, 5, 46, 57. Паралельно вживаються й номени атрибутивного походження: мйаснé, м’аснé, мн’аснé.

До основних назв варених страв з м’яса в донецьких говірках відносимо лексеми на позначення провареної поребрини; домашніх ковбас, начинених м’ясом; начиненого м’ясом і приготовленого як страва шлунка тварини; холодцю.

Передня частина туші з ребрами, поребрина, у досліджуваних говірках має назву: пореибрúна – 18, 56, 22, 49, 4, 30, 64; пор’ібрúна – 5, 51, 14, 13, 79, 61, 48; реибрúна – 9, 80, 71, 72, 20, 63, 1, 50, 2, 13, 55, 81; пор’íбр’а – 60, 37, 8, 35, 52; рéбра – 70, 63, 33, 50, 59, 73, 5, 46, 47, 57, 43, 41, 38, 76, 39, 45, 3, 15, 27, 69, 34, 77, 21, 12, 68, 32; р’óбра – 7, 16; ребéрц’а – 39, 26, 29; р’óбришка – 58, 65, 23, 41, 29, 40, 74; порéбершч’інка – 66; груднúнка – 31; ребрúнка – 24, 54; рéбри – 35; р’óбрушки – 53; п’ідребéрйа – 10. Така фонетична й словотвірна варіативність відображає особливості східностепових говірок, що сформувалися під впливом різнодіалектних контактів та сусідніх російських говірок. У деяких обстежуваних говірках спостерігаємо вживання лексичних різногенетичних дублетів, якими часто є лексеми російської та української мов [Омельченко 1982: 101].

Порівняймо: р’óбришка // реибрúна – 65, р’óбришка // рéбра – 41, 3.

До назв варених страв з м’яса відносимо й назви холодцю – драглистої страви, яку одержують при охолодженні м’ясного відвару з подрібненими шматочками м’яса. У східностепових говірках до таких назв належать: холодéц’ – 11, 33, 63, 65, 25, 28, 7, 50, 59, 73, 1, 10, 34, 22, 49, 27, 31, 5, 52, 57, 35, 8, 47, 4, 20, 17, 60, 54, 38, 72, 43, 71, 80, 76, 39, 9, 48, 69, 2, 24, 3, 15, 23, 42, 30, 41, 45, 14, 62, 13, 12, 77, 74, 68, 36, 21, 53, 56, 81, 75; холóдне – 37, 58, 33, 47, 72, 52, 51, 30, 41, 76, 31, 26, 13, 7, 50, 59, 1, 12, 77, 6, 75, 44, 19, 61, 67, 18, 56, 53; хоалóдне – 20, 64; хоалоадéц’ – 35, 64, 16; стýд’ін’ – 47, 66, 29, 79, 78, 6, 55; стýдеин’ – 71, 60, 24, 48, 33, 22, 32, 75, 59, 73; студеинéц’ – 60, 33. Спорадично в донецьких говірках уживаються лексеми зáхолод – 8 та зúмне – 53.

Наведені вище матеріали свідчать, що найбільш уживаними в досліджуваних говірках є назви холодéц’ (хоалоадéц’) та холóдне (хоалóдне). Такі номени відомі й іншим українським говорам.

Порівняймо: поліськ. холодéц’ “холодний борщ, приготовлений з сироватки, зелені й риби” [Лисенко 1972: 225], полт. холодéц’ “їжа, виготовлена з захолодженого густого м’ясного навару” [Ващенко 1960: 99-100], зах.-поліськ. холоднúц’а “холодець” [Аркушин 2000, ІІ: 231]. Функціонування лексем стýд’ін’ (стýден’), зáхолод, студеинéц’, очевидно, свідчить про залишки впливу поліських та південно-західних українських говірок, що є материнськими для деяких східностепових. Порівняймо: поліськ. стýд’ен’ “холодець” [Лисенко 1972: 206]; поліськ. зáхолóд “холодець (з м’яса)” [Лисенко 1972: 81]; бойк. стýд’ін’, студенúна “холодець” [Онишкевич 1984, ІІ: 262]; бук. студенéц, студинéц, студ’інéц “холодець” [СБГ 2005: 530]. Слід зазначити, що в сучасних східностепових говірках назва стýд’ін’ (стýден’) нерідко є маркованою щодо часу використання. Порівняймо: соврем’éн:ий холодéц’ / це тод’íшн’ій стýд’ін’ // (62) тод’í / рáн’ше / назиевáли стýдеин’ / кáже / вже наварúла стýд’н’у // (71).

До назв варених страв з м’яса відносимо й репрезентанти семи “домашня ковбаса з м’яса”. В усіх досліджуваних говірках ця сема реалізована описовою номінативною конструкцією домáшн’а ковбасá (домáшн’а ковбáска).

Порівняймо: Ал’óша м’ій вобшч’é кровйанý ковбасý неи йíс’т’ / йа йомý домáшн’у готóвл’у // (81) йак зар’íжут’ кабанá / це знач’іт’ сáло на дрýгий ден’ посолúли / і ковбаси домáшн’í робúли з мн’áса // (62).

До аналізованої лексичної мікрогрупи належать і назви начиненого м’ясом і приготовленого як страва шлунка тварини: кéн’д’ух (кен’д’ушóк) – 69, 2, 48, 9, 24, 29, 52, 27, 23, 3, 15, 45, 41, 38, 71, 72, 76, 43, 80, 54, 14, 8, 57, 47, 33, 25, 1, 28, 7, 50, 22, 49, 4, 77, 13, 31, 32, 12, 61, 67, 56, 75, 6, 19, 44, 37, 70, 10, 34, 63; сал’т’ісóн – 20, 68, 55, 40, 66, 59, 18, 11, 33; кóвбик – 65, 14, 16, 78, 45. Порівняймо: а тод’í начин’áли жеилýоч’ек із порос’áтки / назиевáвс’а кеин’д’ушóк / отó бул˙ó нар’íжут’ тудú мн’áса / шкýрки із сáла / начúн’ат’ / зашúйут’ / тод’í провáр’ат’ / а тод’í / йак неи бул˙ó духόвки / у пеич’í приеп’ікáли / в’íз’мут’ тод’í п’ід той / приедáвл’ат’ п’ід такúй прес / гн’íтиек п’ідлóжут’ / і в’ін такúй плόский рóбиец’:а // (62). Усі вище зазначені назви функціонують і в інших українських говорах.

Порівняймо: полт. кóвбик “м’ясна їжа, що виготовляється начинкою оболонки шлунка, подібно до ковбаси” [Ващенко 1960: 46], сал’ц’ісóн, салт’ісóн, салцисóн “очищений, промитий і проварений свинячий шлунок, начинений шматочками м’яса, печінки і т.п.” [СБГ 2005: 475].

Деяким досліджуваним говіркам відома назва шúйка “очищена, промита й проварена гусяча шия, начинена шматочками м’яса, печінки тощо”, що є синонімічною до вище згаданих кéн’д’ух, сал’т’ісóн, кóвбик. У таких випадках “на основі полісемічного перенесення (метонімічного – Н. З.) виникають різноманітні похідні значення, як прозорі щодо семантичного зв’язку з первинними значеннями, так і неусвідомлювані носіями” [Тараненко 1973: 98].

Порівняймо: начиен’áли шúйки гýс’ач’і / отó старáйеіс’а так / шоп дýжче до головú одрубáт’ / шоп булá довга шúйка / тод’í отý шкýрку з’н’імáйеім / тод’í знúзу зашиевáйеім / де шúрше / а де ýжче / чéрез отé напóвн’увалос’ / тудú пýпик / пеич’íночка / сéрце пос’íчеине / тод’í трóшки добавл’áйеіш мукúчки і однé йайцé / приесóл’уйут’ / пéрчиеку трóшки тудú / циебýл’ки / пеиреим’íшуйу і оцé наповн’áйу ц’у шúйку / тод’í верх зашиевáйу / проварила / тод’í ше в духóвк’і зажáр’йу / і дýже дóбра шúйка вихóдит’ // (62).

До аналізованої лексичної мікрогрупи можна віднести й назву консервованого тушкованого м’яса – тушóнка, що функціонує в усіх досліджуваних говірках і збігається з літературно-нормативною.

Порівняймо: рáн’ше у банкáх тушóнку неи закривáли / бул˙ú в’íдра емал’ірóван’і / так отó часóв ш’іс’т’ тýшут’ / а тод’í жúром зал’:ýт’ / звéрху завйазáли / закрúли / і стойáло йáкос’ вонó і неи пóртиелос’ // (13)

Окрему мікрогрупу назв їжі з м’яса утворюють репрезентанти семи “запечене м’ясо”. У досліджуваних говірках на позначення запеченого або смаженого м’яса, печені, вживаються лексеми: жаркé – 20, 35, 66, 49, 22, 13, 62, 48, 26, 14, 45, 42, 5, 52, 51, 75; жаркóйе – 16, 70, 52, 35, 7, 34, 40, 29, 80, 71, 76, 72, 41, 55, 6, 78, 61; жáреине мйáсо – 37, 58, 33, 59, 28, 73, 21, 77, 62, 13, 2, 69, 9, 27, 42, 5, 8, 46, 20, 14, 54, 43, 41, 9, 55, 19, 67, 56; жáреине мн’áсо – 31, 35, 64, 15, 3, 12, 50, 74, 68, 36; жáреине м’áсо – 53, 1, 7, 16, 63, 65, 17, 23, 47, 39; запéчеине м’áсо – 40, 72, 47, 65, 11, 25; запéчеине мн’áсо – 15; пéчеине мйáсо – 37, 32, 79; печéн’а – 24, 60, 4; смáжеине мйáсо – 13, 22, 18, 32; смажеинúна – 10, 66, 19, 75, 81, 44; тýшеине м’áсо – 7, 65, 57; с’в’іжинá – 80, 23.

Маніфестанти семи “запечене м’ясо” відображають особливості досліджуваних східностепових говірок:

По-перше, із семантичного погляду немає чіткої диференціації назв запечених та смажених страв з м’яса, оскільки запечені м’ясні страви в частині досліджуваних говірок номінуються як жáреине мйáсо (жáреине мн’áсо, жáреине м’áсо), смáжеине мйáсо тощо.

Порівняймо: мн’áсо жáрием або запеичеш у духóвк’і / так вонó і назиевáйеіц’:а жáреине мн’áсо // (15) мн’áсо готóвл’у на см’áл’ц’і / кришý багато циебýл’і / так вонó і назиевáйец’:а жáреинé мн’áсо // (50).

По-друге, поширення дублетних і варіантних назв спостерігається не тільки на міжговірковому рівні, а й у межах однієї діалектної мікросистеми.

Порівняймо: запéчеине м’áсо // жáреине м’áсо // тýшеине м’áсо – 65; жаркóйе // жаркé // жáреине м’áсо // тýшеине м’áсо – 7; жаркóйе // тýшеине м’áсо – 57; жáреине мйáсо // жаркé // смáжеине мйáсо – 13; жáреине мйáсо // жаркé – 62, 42, 14.

По-третє, ареальна поведінка репрезентантів досліджуваної семи відображає мозаїчний характер поширення новостворених східностепових говірок, на фоні яких окреслюється лише північний мікроареал донецьких говірок.

Крім того, слід зазначити, що більшість зафіксованих номенів ілюструють фонетичні, словотворчі особливості говірок досліджуваної частини українського діалектного континууму.

До порівняно інноваційних назв відносимо номени кáтл’éти, голубц’í, гýска з йáблуками, п’іл’м’éн’і, відомі всім досліджуваним говіркам. Порівняймо: а бул˙ó начиен’áли на прáзник гус’á / йáблуками начин’áли / зашúв звéрху / там / де бул˙á шúйка / тод’í йáблука пор’íжеиш / напхнéш пóвну / тод’í тут із:аду зашúйіш і в духóвк’і пеиклú // (23). На фонетичній структурі назв кáтл’éти, п’іл’м’éн’і позначився вплив російської мови, що нерідко простежується і з компонентами інших ЛСГ назв їжі, напоїв, поширених у східностепових говірках Донеччини.

Окрему лексико-семантичну мікрогрупу в межах ЛСГ назв страв з м’яса та жиру утворюють назви їжі з жиру та сала, що в східностепових говірках є досить численними. Так, сема “тваринний жир” у донецьких говірках реалізується лексемами: жир – 37, 17, 47, 57, 33, 16, 65, 11, 63, 25, 7, 50, 1, 49, 27, 51, 3, 23, 15, 29, 2, 48, 80, 39, 76, 54, 60, 52, 46, 4, 53, 68, 78, 6, 18; жиевóтний жир – 35; внýтреин’:ій жир – 12, 34, 62, 24, 69, 9, 71, 72, 76, 38, 40; сáло – 21, 79, 19, 75, 36, 67, 10, 22, 73, 33, 64, 47, 70, 5, 45, 42, 2, 77, 4, 36; смáлеиц’ – 58, 70, 20, 33, 66, 28, 22, 52, 8, 14, 2, 55, 74, 32, 6, 44, 78, 61, 56, 28, 66, 59; тук – 14; зд’íр – 13, 62, 81, 43; здор – 12, 24 (картосхема № 1). Уживання лексеми тук в одній з досліджуваних говірок свідчить, очевидно, про залишки материнської поліської говірки, континуантом якої є новостворена східностепова говірка н.п. 14.

Порівняймо: поліськ. тик, ток, тук, туок “1) жир із смаженого сала; 2) бараняче сало, лій” [Лисенко 1972: 213]. У більшості досліджуваних говірок назва смáлеиц’ уживається на позначення семи “смалець, жир, виготовлений зі свинячого здору, сала”.

Таким чином, у донецьких говірках номен смáлеиц’ є полісемічним і функціонує як репрезентант двох сем: “нутряне сало” та “жир, виготовлений зі свинячого здору”.

Смалець, жир, витоплений переважно зі свинячого здору, сала в східностепових говірках має назви: смáлеиц’ – 37, 70, 58, 33, 65, 11, 25, 47, 64, 60, 43, 54, 57, 46, 8, 38, 72, 71, 76, 41, 30, 52, 5, 42, 45, 39, 80, 9, 15, 3, 23, 51, 31, 28, 1, 9, 48, 26, 29, 27, 73, 59, 50, 66, 2, 24, 62, 34, 13, 10, 49, 22, 12, 4, 77, 40, 21, 79, 74, 55, 32, 36, 78, 56, 18, 67, 61, 6, 75, 19, 81, 44; сшмáлеиц’ – 6, 53, 79, 26, 37; жир – 33, 57, 35, 25, 52, 76, 69, 50, 62, 13, 26, 56, 18; здóр – 57, 24, 34; зд’íр – 66, 44, 4; у говірці н.п. 14 вживається назва сеиреидковúй жир. У переважній більшості східностепових говірок назви зд’íр (здóр), жир та смáлеиц’ (сшмáлеиц’) диференціюються, як і в літературній мові, як репрезентанти сем-опозитів “неперетоплений здір” : “перетоплений здір”.

Порівняймо: жир / йéс’л’і с пýза / знáч’іт’ здор / а так жир потопúла / ужé смáлеиц’ получáйеіц’:а // (47) здор / це неивúтоплений жир / а колú вúтопили йогó / це вже смáлеиц’ // (12). Однак у поодиноких досліджуваних говірках назви зд’íр та здóр є полісемічними й уживаються як репрезентанти обох сем – 4, 66, 12, 47.

До аналізованої лексико-семантичної мікрогрупи входять також репрезентанти семи “шкварка, піджарений або вижарений кусочок сала”, що в досліджуваних говірках виражені лексемами: вúшкварка – 33, 7, 50, 73, 47, 57, 46, 8, 42, 51, 23, 3, 27, 26, 29, 2, 24, 69, 30, 41, 38, 54, 80, 13, 62, 34, 10, 40, 4, 78, 6, 19, 56, 67; вúжарка – 16, 63, 33, 28, 64, 58, 37, 17, 20, 47, 64, 5, 52, 30, 72, 45, 79; шквáрка – 7, 25, 11, 33, 63, 70, 17, 20, 35, 45, 71, 76, 9, 43, 38, 31, 13, 12, 55, 68, 74, 75, 44, 81, 53; вúшкварок – 4, 12, 77, 22, 49, 66, 8, 15, 39, 65, 59, 21, 61, 19, 36, 18; шквáрок – 32, 75, 60, 1; вúжарок – 1, 5, 24, 4, 12, 56, 59; ушквáрок – 52; шквáрочка – 67. Вищенаведені номени відображають не тільки збереження рис материнських говірок – порівняймо поліськ. шквáрка, вúшкварка, вúшкварок, шквáрок “висмажений шматочок сала” [Вешторт 1968: 412], – а й процес утворення нових назв, можливо, за аналогією до вже наявних: вúжарка, вúжарок. Назви вúшкварка, шквáрка мають у східностепових говірках найбільші ареали, що зумовлено, можливо, впливом літературної мови, адже, як і в інших південно-східних говорах [Мартинова 2000: 38], значна частина лексем, характерних для східностепових говірок, є літературно-нормативними. Крім того, на міжговірковому рівні в досліджуваних говірках виявляється вживання граматичних варіантів вúшкварка і вúшкварок; шквáрка і шквáрок; вúжарка і вúжарок.

На відміну від інших українських говорів, у східностепових говірках репрезентантом семи “відокремлене від м’яса жирове відкладення у свиней” є лексема сáло (в усіх досліджуваних говірках). Порівняймо: бук. солонúна [СБГ 2005: 507], шр’іт [СБГ 2005: 672], бойк. душнúна “свіже сало” [Онишкевич 1984, І: 241] тощо.

Отже, назви їжі тваринного походження, уживані в східностепових говірках, характеризують останні як типові новостворені. Аналізовані лексеми відзначаються значною близькістю до інших українських діалектних назв, часто збігаються з літературними номенами зазначених реалій.

Своєрідність аналізованої лексики полягає у збереженні тенденції до значного варіювання (фонетичної структури й граматичної будови) лексем, розвитку додаткових значень в окремих назвах. Характерною рисою назв цієї ЛСГ можна вважати наявність у її складі номенів, що вживаються на позначення так званих харчових заборон. Структурно-семантичний аналіз кожної ЛСГ різних ТГЛ східностепових говірок дозволяє простежити формування й динаміку досліджуваної лексики в новостворених говірках.

Перспективність полягає в тому, що в науковий обіг уведено новий лексичний матеріал, який може бути використаний для вивчення лексики східностепових говірок у курсі української діалектології, для порівняльно-історичних, семасіологічних і етимологічних студій слов’янських мов. Новий фактичний матеріал може бути використаний у спецкурсах і спецсемінарах з діалектології у вищій школі.

 

Скорочення

с. – селище

м. – місто

 

Індекс обстежених населених пунктів Донецької області

1 – с. Артемівка Амвросіївського району, 2 – с. Андріївка Великоновосілківського району, 3 – с. Антонівка Мар’їнського району, 4 – с. Білецьке Добропільського району, 5 – с. Березове Мар’їнського району, 6 – с. Билбасівка Слов’янського району, 7 – с. Благодатне Амвросіївського району, 8 – с. Володимирівка Волноваського району, 9 – с. Времівка Великоновосілківського району, 10 – с. Верхньоторецьке Ясинуватського району, 11 – с. Глинки Старобешівського району, 12 – с. Гришине Красноармійського району, 13 – с. Гродівка Красноармійського району, 14 – с. Єгорівка Волноваського району, 15 – с. Єлизаветівка Мар’їнського району, 16 – с. Запорожець Тельманівського району, 17 – с. Зачатівка Волноваського району, 18 – с. Званівка Артемівського району, 19 – с. Зелений Клин Краснолиманського району, 20 – с. Златоустівка Волноваського району, 21 – м. Костянтинівна, 22 – с. Корсунь м. Єнакієвого, 23 – с. Костянтинівка Мар’їнського району, 24 – с. Красне Красноармійського району, 25 – с. Кумачеве Старобешівського району, 26 – м. Курахове Мар’їнського району, 27 – м. Мар’їнка, 28 – с. Металіст Амвросіївського району, 29 – с. Максимільянівка Мар’їнського району, 30 – с. Микільське Волноваського району, 31 – с. Мар’ївка Старобешівського району, 32 – с. Михайлівка Олександрівського району, 33 – с. Мічурине Тельманівського району, 34 – с. Новоселівка-2 Ясинуватського району, 35 – с. Новоандріївка Волноваського району, 36 – с. Некременне Олександрівського району, 37 – с. Новогригорівка Володарського району, 38 – с. Новодонецьке Великоновосілківського району, 39 – с. Нескучне Великоновосілківського району, 40 –с. Нелепівка м.Дзержинська, 41 – с. Новомайорське Великоновосілківського району, 42 – с. Новомихайлівка Мар’їнського району, 43 – с. Новопетриківка Великоновосілківського району, 44 – с. Новоселівка Краснолиманського району, 45 – с. Новоукраїнка Мар’їнського району, 46 – с. Новотроїцьке Волноваського району, 47 – с. Октябрське Волноваського району, 48 – с. Олексіївка Великоновосілківського району, 49 – с. Оленівка м. Єнакієвого, 50 – с. Олексієво – Орлівка Шахтарського району, 51 – с. Оленівка Волноваського району, 52 – с. Олександринка Волноваського району, 53 – с. Покровське Артемівського району, 54 – с. Петрівське Волноваського району, 55 – с. Петрівка-2 Олександрівського району, 56 – с. Переїзне Артемівського району, 57 – с. Прохорівка Волноваського району, 58 – с. Приморське Новоазовського району, 59 – с. Розсипне м. Тореза, 60 – с. Рівнопіль Волноваського району, 61 – с. Різниківка Артемівського району, 62 – м. Селидове, 63 – с. Самсонове Тельманівського району, 64 – с. Свободне Волноваського району, 65 – с. Сєдово-Василівка Новоазовського району, 66 – с. Сердите Шахтарського району, 67 – м. Сіверськ Артемівського району, 68 – с. Спасько-Михайлівка Олександрівського району, 69 – с. Срібне Красноармійського району, 70 – с. Стародубівка Першотравневого району, 71 – с. Старомайорське Великоновосілківського району, 72 – с. Старомлинівка Великоновосілківського району, 73 – с. Степанівка Шахтарського району, 74 – с. Степанівка Олександрівського району, 75 – с. Тетянівка Слов’янського району, 76 – с. Урожайне Великоновосілківського району, 77 – с. Улянівка Красноармійського району, 78 – с. Черкаське Слов’янського району, 79 – с. Часів Яр Артемівського району, 80 – с. Шевченко Великоновосілківського району, 81 – с. Ямпіль Краснолиманського району.

References. 

Література

Артюх 1982: Артюх Л. Ф. Народне харчування українців та росіян північно-східних районів України / Артюх Л. Ф. – К. : Наук. думка, 1982. – 111 с.

Вешторт 1968: Вешторт Г. Ф. Названия пищи в говорах Полесья / Г. Ф. Вешторт // Лексика Полесья. – К. : Наук. думка, 1968. – С. 366–414.

Ганудель 1975: Ганудель З. Т. Названия посуды и кухонной утвари в украинских говорах Восточной Словаки / З. Т. Ганудель // Совещание по Общеславянскому лингвистическому атласу: тез. докл. – М., 1975. – С. 255–257.

Ґоца 2001: Ґоца Е. Назви хлібних виробів в українських говорах Карпат / Е. Ґоца // Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства : зб. наук. пр. – Ужгород, 2001. – Вип. 4. – С. 194–197.

Гриценко 1990: Гриценко П. Е. Генезис и семантическая структура сельскохозяйственной лексики украинских западностепных говоров : автореф. дис. на соискание научн. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.01. “Украинский язык” / П. Е. Гриценко. – К., 1990. – 21 с.

Мартинова 2000: Мартинова Г. І. Лінгвістична географія Правобережної Черкащини / Мартинова Г. І. – Черкаси : Відлуння, 2000. – 265 с.

Омельченко 1982: Омельченко З. Л. Взаємодія лексики східностепових говорів України з лексикою російської мови / З. Л. Омельченко // Лексика української мови в її зв’язках з сусідніми слов’янськими і неслов’янськими мовами : тези доп. – Ужгород : Вид-во Ужгород. ун-ту, 1982. – С. 100–102.

Тараненко 1973: Тараненко О. О. Лексична полісемія у живому мовленні села Олефірівки / О. О. Тараненко // Українська народна лексика. – Дніпропетровськ : Вид-во ДДУ, 1973. – С. 92–98.

Турчин 1990: Турчин Е. Д. Лексика питания в украинских восточнополесских говорах : автореф. дис. на соискание научн. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.01. “Украинский язык” / Е. Д. Турчин. – К., 1990. – 22 с.

 

Джерела

Аркушин 2000: Аркушин Г. Л. Словник західноволинських говірок. У 2 т. / Аркушин Г. Л. – Луцьк : Вежа, 2000. – Т. І. – 353 с.; Т. ІІ. – 458 с.

Ващенко 1960: Ващенко В. С. Словник полтавських говорів / Ващенко В. С. – Харків : Вид-во ХДУ, 1960. – 107 с.

Лисенко 1972: Лисенко П. С. Словник поліських говорів / Лисенко П. С. – К. : Наук. думка, 1972. – 260 с.

Онишкевич 1984: Онишкевич М. Й. Словник бойківських говірок : У 2-х т. / Онишкевич М. Й. – К. : Наук. думка, 1984.

СБГ 2005: Словник буковинських говірок / [за ред. Н. В. Гуйванюк]. – Чернівці : Рута, 2005. – 688с.

 

Статья продолжает цикл публикаций автора про особенности названий пищи в говорах Донетчины. В ней осуществлен структурно-семантический анализ части названий пищи животного происхождения. Подробно рассмотрены структурно-семантические особенности микропарадигм названий мяса, жиров и приготовленных из них блюд, употребляемых в восточностепных говорах, а также ареальное поведение отмеченного сегмента лексики питания.

Ключевые слова: диалектная лексика, лексема, сема, семантическая структура слова, восточностепные говоры.

 

The article continues the cycle of author’s publications about the features of the names of meal in the local dialects of the Donetsk region. The structural and semantic analysis of part of the names of meal of animal origin is carried out in it. The structural and semantic features of microparadigmes of the names of meat, fats and foods made of them used in the Eastern-steppe local dialects, and also the areal behavior of the marked segment of vocabulary of feed, are thoroughly considered.

Keywords: dialectal vocabulary, lexeme, seme, semantic structure of word, Eastern-steppe manner of speaking.

Надійшла до редакції 23 вересня 2012 року.