The Features of Meaning and Structure of the Concept "SECRET" in the Ukrainian Language Picture of the World

 © The Editorial Council and Editorial Board of Linguistic Studies

Linguistic Studies
Volume 27, 2013, pp.  181-185

The Features of Meaning and Structure of the Concept "SECRET" in the Ukrainian Language Picture of the World 

Yanina Borovyk  

Article first published online: April 10, 2013 


Additional information

 Author Information: 

Yanina Yu. Borovyk. Post-Graduate Student at Department of Ukrainian and Russian as Foreign Languages in Institute of Philology of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Correspondence: yanina-pr@ukr.net

Citation: 
Borovyk YThe Features of Meaning and Structure of the Concept "SECRET" in the Ukrainian Language Picture of the World [Text] // Linguistic Studies collection of scientific papers / Donetsk National University Ed. by A. P. Zahnitko. – Donetsk : DonNU, 2013. – Vol. 27. – Pp. 181-185 
– ISBN 966-7277-88-7

Publication History:
Volume first published online: April 10, 2013

Article received: August 14, 2012, accepted: December 28, 2012 and first published online: April 10, 2013

Annotation.

The article is devoted to the analysis of the lexical units with "SECRET" component, which reveal the specifics of the meaning and structure of the concept of mystery in the Ukrainian linguoculture.

Keywords: concept, verbalization, conceptual component, semantic analysis, language picture of the world.



Abstract.

THE FEATURES OF MEANING AND STRUCTURE OF THE CONCEPT "SECRET" IN THE UKRAINIAN LANGUAGE PICTURE OF THE WORLD

Yanina Borovyk

Department of Ukrainian and Russian as Foreign Languages in Institute of Philology of Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine

 

Available 14 August 2012.

 

Abstract

Relevance

Language world of different peoples, including Ukrainian, as well known, are express by means of linguistic features of human thinking. The specifics of these pictures of the world are revealed through concepts of culture, which in recent years have increasingly become the objects of study of cognitive linguistics and cultural studies. On the territory of modern Ukrainian linguistics such concepts: "FREEDOM" (O. Yatskevich), "BIRD" (I. Casimir), "STEP" (O. Efimenko), "WOMAN" (T. Sukalenko), "LIFE" (J. Krasnobayeva-Chorna ), "WAY" (O. Palczewsky), "FAMILY" (V. Yakovlev), "TIME" (O. Zadorozhna), concepts "TRUTH" / "FALSE" (N. Mamych) and others are the subject to analysis.

However, such a multifaceted concept, as a, the specifics of its operation in the Ukrainian linguoculture so far has not been considered, which leads to scientific novelty of the study.

Thus, the analysis of language-speech material is relevant, given the increased interest in the study of national-marked concepts.

Purpose

The aim of the article is to determine the characteristics of the content and structure of semantic space covered by the concept "SECRET".

Tasks

The stated goal necessitates the solution of such problems:

1) completing component analysis behalf concept "SECRET", to identify integral and differential characteristics of semes for further linguistic-speech material, and

2) to distinguish a corpus of lexical units with the component "SECRET" to actualize integrated seme of second level of the hierarchy on account of word-definition,

3) to form on the basis of an integrated seme of second level of the hierarchy a grouping of lexical items combined with general semantics,

4) analyzing the language-speech material, to determine the specific content and structure of the concept "SECRET".

Conclusion

Thus, the analysis of lexical items from recorded phrases that specify a meaning of noun "SECRET" – a main verbalizator of eponymous concept – suggests that the concept "SECRET" covers a wide semantic field in the Ukrainian language picture of the world and itself produces new meanings. Phrases that form the corpus of studied lexical items serve different areas of communication. This once again confirms the branching content behalf concept.

Analyzing language-speech material that reveals linguoculture concept "SECRET", author found that this concept has a complex, stepped structure.

It should be emphasized that the ratio which combines lexical unit and name of concept "SECRET" reminds genus-species relations, i.e. the relation of the so-called specialization, developing usually only in the thematic groups of words.

Perspective

It should be note that the submitted list of representatives of conceptual component "SECRET" is not exhaustive. Author has included only the most important and frequently used, in her opinion, units with the component "SECRET" that exist in the Modern Ukrainian language. Therefore, further study of the prevailing body of heterogeneous verbalizators is important for the next stage of the research concept "SECRET" and its existence in the Ukrainian linguoculture.

 

Research highlights

The article is devoted to the analysis of the lexical units with ‘secret’ component, which reveal the specifics of the meaning and structure of the concept of mystery in the Ukrainian linguoculture.

Keywords: concept, verbalization, conceptual component, semantic analysis, language picture of the world.

 

References

Bulatova, A. K. (2012). Polisemija v sovremennom tatarskom literaturnom jazyke. Avtoref. diss. … kand. filol. nauk: spec. 10.02.02 "Jazyki narodov RF (tatarskij jazyk)". K.

Enciklopedicheskij slovar' medicinskih terminov (1982). Enciklopedicheskij slovar' medicinskih terminov: V 3 t., 1. M.

Eliseeva, V. V. (2005). Leksikologija anglijskogo jazyka: Uchebnoe posobie. SPb.: Filologicheskij fakul'tet SPbGU.

Zhabotinskaja, S. A. (2003). Konceptual'nyj analiz jazyka: frejmovye seti, 1-26. Odesa: Odes'kij nac. un-t.

Karasik, V. I. (1996). Kul'turnye dominanty v jazyke. Jazykovaja lichnost': kul'turnye koncepty: sb. nauch. tr., 3-16. Volgograd, Arhangel'sk: Peremena.

Kuznecova, Je. V. (1982). Leksikologija russkogo jazyka. M.: Vyssh. shkola.

Pechonchik, T. І. (2010). Kontsept "Svoboda slova" ta yoho verbalizatsiya v suchasnomu ukrayins'komu mas-mediynomu dyskursi. Avtoref. dys. ... kand. filol. nauk: 10.02.01. Kyyiv: KNUTSh, In-t filolohiyi.

Pimenova, M. V. (2007). Kody kul'tury i problema klassifikacii konceptov. Jazyk. Tekst. Diskurs, 5, 79-86. Stavropol': PGLU.

Popova, Z. D. & Sternin, I. A. (1999). Ponjatie "koncept" v lingvisticheskih issledovanijah. Voronezh: Voronezhsk. gos. un-t.

Prihod'ko, A. N. (2005). Jazykovoe kartinirovanie mira v patterne "konceptosfera – konceptopole – konceptosistema". Nova fіlologіja: zb. nauk. prac', 1 (21), 94-104. Zaporіzhzhja: ZNU.

Rol' chelovecheskogo faktora v jazyke, (1988). Rol' chelovecheskogo faktora v jazyke: Jazyk i kartina mira. M.: Nauka.

Slovnyk ukrayins'koyi movy, (1980). Slovnyk ukrayins'koyi movy: V 11 t., 10. K.: Naukova dumka.

Slyshkin, G. G. (2000). Ot teksta k simvolu: Lingvokul'turnye koncepty precedentnyh tekstov v soznanii i diskurse. M.: Academia.

Shvedova, N. Ju. (1998). Leksicheskaja sistema i ee otrazhenie v tolkovom slovare. Rusistika segodnja. Jazyk: Sistema i ee funkcionirovanie, 152-166. M.: Nauka.

Breal, M. (1879). Essai de sémantique: science des significations. Paris: Hachette.

 

Correspondence: yanina-pr@ukr.net

Vitae

Yanina Yu. Borovyk is Post-Graduate Student at Department of Ukrainian and Russian as Foreign Languages in Institute of Philology of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Her research interests include psycholinguistics, cognitive linguistics, ethnolinguistics, and semantics.


Article.

Яніна Боровик

УДК 811.161.2’37

 

ОСОБЛИВОСТІ ЗМІСТУ ТА СТРУКТУРИ КОНЦЕПТУ «ТАЄМНИЦЯ»

В УКРАЇНСЬКІЙ МОВНІЙ КАРТИНІ СВІТУ

 

У статті виокремлено та проаналізовано корпус лексичних одиниць із компонентом «таємниця», які розкривають специфіку змісту та смислової структури концепту «ТАЄМНИЦЯ» в українській лінгвокультурі.

Ключові слова: концепт, вербалізація, поняттєвий складник, семантичний аналіз, мовна картина світу.


 

У межах антропоцентричного напрямку розвитку сучасного гуманітарного знання одним із центральних об’єктів вивчення різних наукових дисциплін, у тому числі й лінгвістики, стала картина світу як така, що опосередковує всі акти світосприйняття і світобачення людини. Картина світу й мова нерозривно пов’язані: «Мова не тільки формує мовну картину світу, яка є одним з найглибших рівнів особистості, а й експлікує інші картини світу людини, які утворюються через спеціальну лексику» [Роль человеческого фактора в языке 1988: 11]. Н. Шведова вважає, що «картина світу в її відображенні мовою складніша й глибша, ніж та, яка створюється власне найменуваннями. Це також картина зв’язків, що, по-перше, існують між предметами (явищами, ситуаціями), по-друге, між предметами (явищами, ситуаціями) та тими, хто їх сприймає й оцінює, по-третє, самими кваліфікаціями та оцінками» [Шведова 1998: 162]. Мовну картину світу складають значення, «вбрані» у мовні форми, а вона (мовна картина світу – прим. наша – Я.Б.), у свою чергу, існує як частина більшої концептуальної картини світу. Концептуальна ж картина світу утворюється з різних образів, уявлень, понять, настанов і оцінок – тобто концептів [Роль человеческого фактора в языке 1988: 143].

Дослідження концептів та особливостей їх вербалізації у мові та мовленні набули особливої актуальності на теренах сучасного українського мовознавства. Так, аналізу вже підлягали, зокрема концепти: ВОЛЯ (О. Яцкевич), ПТАХ (І. Казимир), СТЕП (О. Єфименко), ЖІНКА (Т. Сукаленко), ЖИТТЯ (Ж. Краснобаєва-Чорна), ШЛЯХ (О. Пальчевська), СІМ’Я (В. Яковлєва), ЧАС (О. Задорожна), концепти ПРАВДА/НЕПРАВДА (Н. Мамич) тощо.

Проте такий багатогранний концепт, як ТАЄМНИЦЯ, специфіка його функціонування в українській лінгвокультурі до цього часу ще не розглядалися, що зумовлює наукову новизну нашого дослідження. Також аналіз цього мовно-мовленнєвого матеріалу є актуальним, зважаючи на посилення інтересу до вивчення національно маркованих концептів.

Метою статті є визначення особливостей змісту та структури семантичного простору, що покривається концептом ТАЄМНИЦЯ. Заявлена мета зумовлює необхідність розв’язання таких завдань: 1) здійснивши компонентний аналіз імені концепту ТАЄМНИЦЯ, виявити інтегральні та диференційні семи для подальшої характеристики мовно-мовленнєвого матеріалу; 2) виокремити корпус лексичних одиниць-іменників із компонентом «таємниця», які актуалізують інтегральну сему другого рівня ієрархії за рахунок слова-означення; 3) на основі інтегральної семи другого рівня ієрархії сформувати угрупування лексичних одиниць, поєднаних загальною семантикою; 4) проаналізувавши отриманий мовно-мовленнєвий матеріал, визначити специфіку змісту та структури концепту ТАЄМНИЦЯ. Об’єктом дослідження стали дані словників різного типу і мовні одиниці, дібрані з текстів художньої літератури, періодичних видань, електронних ресурсів, а також живого мовлення носіїв української мови, а предметом семантичні особливості вищезазначеного концепту.

У сучасному мовознавстві поки немає чіткого визначення структури концепту. На думку багатьох дослідників, концепт має гнучку структуру: «Всередині концепту перетікають і переливаються концептуальні ознаки, концепт не має жорстких обрисів і меж» [Попова, Стернин 1999: 11]. Ми, спираючись на дослідження В. Карасика, С. Воркачова і Г. Слишкіна, виділяємо три складові компоненти у структурі концепту: понятійний, образний і ціннісний. Важливу роль у процесі мовної об’єктивації концептуального значення відіграє поняттєвий складник концепту, який охоплює «фактуальну інформацію про реальний або уявний об’єкт, яка служить основою для формування концепту» [Слышкин 2000: 13]. Це мовна фіксація концепту, його позначення, опис, дефініція, зіставні характеристики по відношенню до інших концептів, а також структура концепту [Карасик 1996: 5], яка є предметом уваги нашої статті.

Концепт ТАЄМНИЦЯ, як і будь-який інший концепт, є своєрідним кодом культури, тобто «певною понятійною сіткою, використовуючи яку носій мови категоризує, структурує й оцінює оточуючий його і свій внутрішній світи» [Пименова 2007: 79]. Складність цього концепту зумовлюється багатогранністю семантики даного поняття і, як результат, складною смисловою структурою.

Прийнято вважати, що поняттєвий складник структури будь-якого концепту реалізується в його імені [Печончик 2010: 81]. У попередніх дослідженнях нами було встановлено, що іменем концепту ТАЄМНИЦЯ в українській мові є, як відомо, іменник таємниця. Словник української мови в 11 томах (1980 р.) подає такі його значення:

Таємниця 1. – те, що приховується від інших, відоме не всім; секрет // Те, що не підлягає розголошенню. // Відомості, знання про щось, способи досягнення чого-небудь, невідомі іншим; таємниця 2. – те, що не пізнане, не стало відомим або не доступне пізнанню. // Прихована внутрішня суть явища, предмета; прихована причина. // Про що-небудь незвідане, не пережите, привабливе своєю загадковістю [Словник української мови 1980].

Виявлення смислової структури концепту ТАЄМНИЦЯ здійснювалося на основі виділених нами у процесі компонентного аналізу інтегральних та диференційних семантичних ознак. Так, проаналізувавши дефініції різних лексико-семантичних варіантів слова «таємниця», зафіксовані тлумачним словником [Словник української мови 1980], ми виокремили і сформували своєрідний «блок», «набір» актуалізованих сем, які наводяться у вигляді переліку (див. Табл.); паралельно нами подаються групи лексичних одиниць-іменників з компонентом «таємниця», члени яких поєднуються загальним значенням, що передає та чи інша актуалізована конкретна сема. Зауважимо, що реалізація такої диференційної семи відбувається за рахунок прикметника чи іншого іменника-означення, який, звужуючи значення опорного слова, конкретизує, про яку саме таємницю йдеться. Нижче наводимо Таблицю, що ілюструє результати здійсненого компонентного аналізу.

 

Актуалізовані семи слова таємниця

Групи лексичних одиниць

1.

те, що приховується від інших, відоме не всім

А.

а) комерційна таємниця, лікарська ~, службова ~, банківська ~, військова ~,
сімейна ~, особиста ~, державна ~, адвокатська ~, професійна ~ тощо.

 

б) таємниця переписки, ~ всиновлення, ~ удочеріння, ~ сповіді, ~ фірми, ~ установи, ~ вкладу (банківського), ~ телефонних розмов, ~ голосування, ~ виробництва тощо.

2.

те, що не підлягає розголошенню

3.

відомості, знання про способи досягнення чого-небудь, невідомі іншим

Б.

Таємниця успіху, ~ шарму, ~ чарівності, ~ краси, ~ довголіття, ~ здоров'я, ~ майстерності, ~ умілості тощо.

4.

те, що не пізнане

В.

Таємниця життя, ~ буття, ~ смерті, ~ загробного (потойбічного) життя, ~ довголіття, ~ космосу, ~ Всесвіту, ~ природи, ~ історії, ~ Атлантиди, ~ пірамід, ~ Бермудського трикутника тощо.

5.

те, що не стало відомим

6.

те, що не доступне пізнанню

7.

прихована внутрішня суть явища, предмета

Г.

Таємниця імені, ~ будови когось/чогось, ~ функціонування когось/чогось тощо.

8.

прихована причина

Д.

Таємниця походження когось/чогось, ~ народження когось/чогось, ~ появи когось/чогось, ~ викрадення когось/чогось, ~ зникнення когось/чогось, ~ загибелі когось/чогось, ~ смерті когось/чогось тощо.

9.

що-небудь незвідане, не пережите, привабливе своєю загадковістю

Е.

Таємниця космосу, ~ Всесвіту тощо.

 

Варто зауважити, що всі наведені вище лексичні одиниці є результатом дії лінгвістичного явища спеціалізації, досліджуваного М. Бреалем [Breal 1897]. Так, лексема «таємниця», поєднуючись з відносним прикметником або іншим іменником, звужує та уточнює своє значення. Звуження значення передбачає, що вихідне значення виступає як родове, а змінене – як видове, одне з його складових [Елисеева 2005: 13]. Зв’язок спеціалізації, як і родо-видовий (еквонімічний), називається інклюзивним і відповідає відношенню ширшого поняття – гіпероніма до вужчого – гіпоніма [Булатова 2012: 12]. Таким чином, досліджуване у нашій статті явище є частково спорідненим з явищем гіперо-гіпонімії.

Відомо, що концептосфера має ієрархічну структуру, і часто певний концепт зумовлює існування іншого концепту, який його характеризує [Жаботинская 2003: 19; Приходько 2005: 102]. Виокремлений масив утворених лексичних одиниць дозволяє сформувати структуру концепту ТАЄМНИЦЯ в українській лінгвокультурі.

Аналізуючи виокремлені лексеми на основі інтегральних або диференційних семантичних ознак, спираємося на польову структуру системи мови (О. Потебня, М Покровський, Л. Вайсгербер, Р Мейер, Г Іпсен та ін.), за якою слова однієї частини мови зі спільною категоріально-лексичною семою об’єднуються у лексико-семантичні групи [Кузнецова 1982: 74]. У результаті семантичного аналізу слів, нами виявлено 6 лексико-семантичних груп.

Помічаємо, що у групах «А» та «В» (див. Табл.), актуалізуються одразу кілька близьких за своїм значенням сем. Так, наприклад, лікарська таємниця – це одночасно і те, що відоме не всім, і те, що не можна розголошувати. Цей смисл репрезентується навіть в енциклопедичному визначенні цього поняття, порівн.: Лікарська таємниця — сукупність відомостей про хворобу (діагноз, методи лікування, прогноз та ін.), а також про сімейне та інтимне життя хворого, що стали відомими медичним та фармацевтичним працівникам у процесі лікування, що не підлягає розголошенню [Энциклопедический словарь медицинских терминов 1982].

Як показує аналіз, деякі лексичні одиниці, особливо ті, що входять до групи «А», є стійкими словосполуками або термінами. Ці одиниці зафіксовані у словниках і документах, порівн.: Банки зобов'язані забезпечувати зберігання та захист інформації, яка містить банківську таємницю, з метою недопущення її незаконного розкриття (Пункт 1.2 глави 1 зі змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 292 (z1300-12) від 11.07.2012 ); Стаття 228 СК (Сімейного Кодексу – прим. наша – Я. Б.) зобов'язує зберігати таємницю усиновлення особами, яким у зв'язку з виконанням службових обов'язків доступна інформація щодо усиновлення (перебування осіб, які бажають усиновити дитину, на обліку, пошук ними дитини для усиновлення, подання заяви про усиновлення, розгляд справи про усиновлення, здійснення нагляду за дотриманням прав усиновленої дитини тощо), а також іншими особами, яким став відомий факт усиновлення, зокрема і тоді, коли усиновлення для самої дитини не є таємним.

Також одиниці групи «А» розподілені на дві підгрупи, залежно від способу вираження означення іменника таємниця – а) з узгодженими означеннями (банківська таємниця, військова таємниця, державна таємниця, професійна таємниця тощо), б) з неузгодженими означеннями (таємниця всиновлення, таємниця голосування, таємниця сповіді, таємниця телефонних розмов тощо).

Складові груп «Г» і «Д» передбачають (для повного розкриття свого смислу) поєднання з іменником у родовому відмінку однини чи множини, наприклад: Добре відомо, що в міру все більш глибокого проникнення в таємниці будови матерії фізика XX сторіччя неодноразово стикалася з багатьма явищами, які на перший погляд здавалися парадоксальними; У невеличкому прикордонному з Гватемалою містечку вони (мексиканські археологи – прим. наша.Я.Б.) знайшли гробницю, а у ній, кажуть, і похована таємниця зникнення цивілізації майя.

Як бачимо, деякі лексичні одиниці, такі, наприклад, як таємниця космосу, таємниця Всесвіту, таємниця довголіття, таємниця смерті, входять до складу одразу кількох угрупувань. Розрізнення смислів останніх двох одиниць залежить від того, чи йдеться про сам феномен, чи про конкретну особу, порівн.: Вчені розкрили таємницю смерті Тутанхамона; З самого моменту свого виникнення філософія була націлена на розкриття таємниці смерті. Або: За розкриття таємниці довголіття призначена премія в 10 млн доларів;Мало пий, мало їж – здоровим будеш – таємниці довголіття святих старців-подвижників.

Паралельно слід зазначити, що проаналізовані нами лексичні одиниці-словосполуки використовуються у різних мовленнєвих ситуаціях.

Таким чином, усі виокремлені нами лексичні одиниці, поєднуючись у смислові групи, співіснують разом, взаємодіють і формують розгалужену сітку, що відтворює, на нашу думку, складну, ланцюжкову, багатоступінчату структуру концепту. Системність взаємозв’язку цих смислових блоків у нашій мовній свідомості, яку засвідчили попередні приклади, черговий раз підтверджує системність лексики української мови і наявність у ній парадигматичних відношень. Як вважає Е. Кузнецова: «Парадигматичні зв’язки слів базуються на тому, що в у значеннях різних слів присутні одні й ті ж компоненти. Наявність спільних сем, їх повторюваність у семемах різних слів і робить відповідні слова парадигматично співвіднесеними за смислом» [Кузнецова 1982: 33].

Висновки. Таким чином, аналіз зафіксованих нами лексичних одиниць-словосполук, які уточнюють значення іменника «таємниця», головного вербалізатора однойменного концепту, дозволяє зробити висновок про те, що концепт ТАЄМНИЦЯ охоплює широке смислове поле в українській мовній картині світу і сам продукує нові смисли. Словосполуки, що формують корпус досліджуваних лексичних одиниць, обслуговують різні сфери комунікації. Це ще раз підтверджує розгалуженість змісту імені концепту.

Проаналізувавши мовно-мовленнєвий матеріал, який розкриває лінгвокультурний концепт ТАЄМНИЦЯ, ми з’ясували, що цей концепт має складну, ступінчасту структуру.

Зв’язок, який поєднує виділені нами лексичні одиниці та ім’я концепту ТАЄМНИЦЯ, нагадує родо-видові відношення, тобто відношення так званої спеціалізації, які розвиваються, як правило, лише в тематичних групах слів.

Варто зауважити, що поданий нами перелік репрезентантів поняттєвого складника концепту ТАЄМНИЦЯ не є вичерпним. Ми навели лише найбільш значущі і часто вживані, на нашу думку, одиниці з компонентом «таємниця», що існують у сучасній українській мові. Тому подальше вивчення сформованого корпусу різнорідних вербалізаторів є важливим для наступного етапу дослідження концепту ТАЄМНИЦЯ та його побутування в українській лінгвокультурі.

References. 

Література

Булатова 2012: Булатова, А.К. Полисемия в современном татарском литературном языке [Текст] / автореф. дис. ... канд. филол. наук : 10.02.02 / «языки народов РФ (татарский язык)». – К., 2012. – 19 с.

Энциклопедический словарь медицинских терминов 1982: Энциклопедический словарь медицинских терминов : В 3 т. / Гл. ред. Б. В. Петровский М., 1982. – Т. 1.

Елисеева 2005: Елисеева, В.В. Лексикология английского языка [Текст] / В. В. Елисеева СПб. : Филологический факультет СПбГУ, 2005. 80 с.

Жаботинская 2003: Жаботинская, С.А. Концептуальный анализ языка : фреймовые сети [Текст] / С. А. Жаботинская – Одеса : Одеський нац. ун-т, 2003. – С. 1-26.

Карасик 1996: Карасик, В.И. Культурные доминанты в языке [Текст] / В. И. Карасик // Языковая личность : культурные концепты : сб. науч. тр. – Волгоград, Архангельск : Перемена, 1996. – С. 3-16.

Кузнецова 1982: Кузнецова, Э.В. Лексикология русского языка [Текст] / Э. В. Кузнецова – М. : Высш. Школа, 1982 – 152 с.

Печончик 2010: Печончик, Т.І. Концепт «Свобода слова» та його вербалізація в сучасному українському мас-медійному дискурсі [Текст] / автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.02.01 / КНУТШ, Ін-т філології. – Київ, 2010. – 273 с.

Пименова 2007:    Пименова, М.В. Коды культуры и проблема классификации концептов [Текст] / М. В. Пименова // Язык. Текст. Дискурс / Вып. 5. – Ставрополь : ПГЛУ, 2007. – С. 79-86.

Попова, Стернин 1999: Попова, З.Д., Стернин, И.А. Понятие “концепт” в лингвистических исследованиях [Текст] / З. Д. Попова, И. А. Стернин – Воронеж : Воронежск. гос. ун-т, 1999. – 30 с.

Приходько 2005: Приходько, А.Н. Языковое картинирование мира в паттерне «концептосфера – концептополе – концептосистема» [Текст] / А. Н. Приходько // Нова філологія : зб. наук. праць. – Запоріжжя : ЗНУ, 2005. – № 1 (21). – С. 94-104.

Роль человеческого фактора в языке 1988: Роль человеческого фактора в языке : Язык и картина мира / [Серебренников Б. А., Кубрякова Е. С., Постовалова В. И. и др. ; ред. Б. А. Серебренников]. – М. : Наука, 1988. – 216 с.

Словник української мови 1980: Словник української мови : В 11 т. / АН УРСР. Інститут мовознавства ; за ред. І. К. Білодіда. К. : Наукова думка, 1980. – Т. 10. – 910 с.

Слышкин 2000: Слышкин, Г.Г. От текста к символу : Лингвокультурные концепты прецедентных текстов в сознании и дискурсе [Текст] / Г. Г. Слышкин. – М. : Academia, 2000. – 128 с.

Шведова 1998: Шведова, Н.Ю. Лексическая система и ее отражение в толковом словаре [Текст] / Н. Ю. Шведова // Русистика сегодня. Язык : Система и ее функционирование. – М. : Наука, 1998. – С. 152-166.

Breal 1879: Breal, M. Essai de sémantique : science des significations [Text]. – Paris : Hachette, 1897. – 349 pр.

 

В статье выделен и рассмотрен корпус лексических единиц с компонентом «тайна», которые раскрывают специфику содержания и смысловой структуры концепта «ТАЙНА» в украинской лингвокультуре.

Ключевые слова: концепт, вербализация, понятийный компонент, семантический анализ, языковая картина мира.

 

The article is devoted to the analysis of the lexical units with "SECRET" component, which reveal the specifics of the meaning and structure of the concept of mystery in the Ukrainian linguoculture.

Keywords: concept, verbalization, conceptual component, semantic analysis, language picture of the world.

Надійшла до редакції 14 серпня 2012 року.