The Names of Ways to Wear Clothes, and the Appropriate Processes and Actions in Eastern-Steppe Dialects of Donetsk Region

 © The Editorial Team of Linguistic Studies

Linguistic Studies
Volume 28, 2014, pp. 170-177

The Names of Ways to Wear Clothes, and the Appropriate Processes and Actions in Eastern-Steppe Dialects of Donetsk Region

Nataliya Klymenko

Article first published online: April 03, 2014 


Additional information

 Author Information: 

Nataliya Klymenko is Candidate of Philology, Associate Professor at Department of Ukrainian Language and Applied Linguistics in Donetsk National University. Her research areas include Ukrainian dialectology, lexicology, and phonetics. Correspondence: klymenko74@mail.ru 

Citation: 
Klymenko, N. The Names of Ways to Wear Clothes, and the Appropriate Processes and Actions in Eastern-Steppe Dialects of Donetsk Region [Text] N. Klymenko // Linguistic Studies : collection of scientific papers / Donetsk National University Ed. by A. P. Zahnitko. – Donetsk : DonNU, 2014. – Vol. 28. – Pp. 170-177. – ISBN 966-7277-88-7

Publication History:
Volume first published online: April 03, 2014

Article received: September 30, 2013, accepted: December 26, 2013 and first published online: April 03, 2014

Annotation.

In the paper the structural-semantic analysis of lexical segment of one vocabulary thematic group – names ways of wearing, as well as processes and actions associated with wearing has been done. The lexical repertoire of this group of words, especially the semantic structure of the analyzed items, the specifics of their operation have been considered in detail. The areal characteristics of specified in the lexicon in Ukrainian Eastern-steppe dialects has been defined.

Keywords: supradialectal model, seme, the semantic structure of the word, variability, Eastern-steppe Ukrainian dialects.



Abstract.

THE NAMES OF WAYS TO WEAR CLOTHES AND THE APPROPRIATE PROCESSES AND ACTIONS IN EASTERN-STEPPE DIALECTS OF DONETSK REGION

Nataliya Klymenko

Department of Ukrainian Language and Applied Linguistics, Donetsk National University, Donetsk, Donetsk region, Ukraine

 

Available 30 September 2013.

 

Abstract

Relevance

Research of the new-formed dialects of the Ukrainian language is actual because it allows to overcome the irregularity study of Ukrainian dialect continuum, which is revealed not only in detailer study of separate regions, but also in the insufficient study of lexical level of some dialects. In this regard, the study of the vocabulary of dialectics in territories of the late settling on thematic principle is important, because just it allows to get integral research of Ukrainian dialect vocabulary.

Purpose

The purpose of the article is structural-semantic analysis of the vocabulary at the periphery of the thematic group of clothes and which is connected with the processes and ways of wearing clothes.

Tasks

It is quite obvious there is a determination of the main tasks, namely: 1) to take the necessary recording an actual material; 2) to explore the composition and semantic structure of lexical-semantic groups of the names of processes and actions, associated with wearing clothing and names of ways of wearing clothes in the Eastern-steppe dialects; 3) according to the analyzed vocabulary studied to establish links of the Ukrainian dialectal continuum with parent subdialects; 4) to determine the features of the spatial distribution of the studied names of the Eastern-steppe dialects; 5) to clarify and to supplement information on the areal division of the surveyed part of Ukrainian dialectal continuum.

The object

The object of the paper is vocabulary of Eastern-steppe dialects of the Donetsk area connected with clothes, which is arose up as a result of the late settlement of South-Eastern part of Ukraine (territory of the Donetsk area).

In general migrants were native speakers of South-Eastern dialect of the Ukrainian, infrequent they came from Chernigov province, Right-Bank Ukraine, some Southern provinces of Russian Empire, speakers of other Slavic and non-Slavic languages (Greek, Bulgarian, German, etc.).

The subject

The subject of the paper is names of processes and actions, associated with wearing clothing and names of ways of wearing clothes.

The material of research

The material of research is records of dialectal material, done the author in 110 Eastern-steppe dialects of the Donetsk area.

Practical value

New lexical material that can be used for different lexicological researches, formation of Dictionary of Eastern-steppe subdialects, Dictionary of Ukrainian folk dialects, the Regional atlas, Lexical atlas of Ukrainian language is entered in a scientific turnover.

Conclusion

So, LSG of names of ways of wearing clothes and processes and actions associated with wearing clothing in the Eastern-steppe subdialects exhibit a significant phonetic and derivational variation of lexemes, which primarily related to the co-existence in investigated region dialects "of different types of Middle-Naddnipryanian dialect-base from Northern Ukrainian dialectal base, with Slobozhanian basis; contynuants of Southern subdialects; resettlement South-Western subdialects" [Фроляк 1999]. Phonetic, lexical, derivative features of the names of clothing reveal relationship of the Eastern-steppe subdialects with the parent dialect bases. If features of South-Eastern, South-Western and Northern types, the test material can determine the leading role in shaping dictionary of everyday vocabulary of subdialects of South-Eastern dialect type, namely: Middle-, Low- Naddnipryanian and Slobozhanian ones. There are some features, based on local material (йак Ал’óшка).

The coexistence of different-dialects and multilingual features in the surveyed subdialects led to varying lexical and semantic structure of names associated with clothing, functioning a significant number of doublet-synonymous names. Analyzed category can be divided into two groups: the first part consists of lexeme, which in the Eastern-steppe subdialects varies only formal structure, and the second part includes the names, derived from different derivative bases that can enter into a relationship of absolute synonymy: розхр’íстаний // з гóлойу душéйу; розхристаний // з гóлайу душóйу // наразпáшку; од’агáц’:а // убирáц’:а // од’івáц’:а // прибирáц’:а.

Specificity of the vocabulary is not so much in the use of lexemes that are marked limited-local character as changes in the semantic structure of the known names.

Perspective

Clarification of lexical differentiation of Eastern-steppe dialects is possible only taking into account data as many actual materials as possible, that is why topically further study of dictionary composition and semantics of different thematic groups of vocabulary, the structural-semantic, lexicographic and linguogeographical analysis.

 

Research highlights

► In the paper the structural-semantic analysis of lexical segment of one vocabulary thematic group – names ways of wearing, as well as processes and actions associated with wearing has been done. ► The lexical repertoire of this group of words, especially the semantic structure of the analyzed items, the specifics of their operation have been considered in detail. ► The areal characteristics of specified in the lexicon in Ukrainian Eastern-steppe dialects has been defined.

Keywords: supradialectal model, seme, the semantic structure of the word, variability, Eastern-steppe Ukrainian dialects.

 

References

Barannikova, L. I. (1983). Govory territorij pozdnego zaselenija i problema metodov ih izuchenija . Problemy izuchenija russkih govorov vtorichnogo obrazovanija, 3-11. Kemerovo: Izd-vo Kemerov. un-ta.

Bevzenko, S. P. (1980). Ukrayins'ka dialektolohiya. K.: Vyshcha shk.

Vashchenko, V. S. (1960). Do zahal'noyi kharakterystyky protsesu zmin u poltavs'kykh hovorakh. Seredn'onaddnipryans'ki hovory, 122-143. K.: Vyd-vo AN URSR.

Vladimirskaja, E. A. (1976). Bytovaja leksika pereselencheskogo russkogo govora jugo-vostochnoj chasti Har'kovskoj oblasti: k probleme vzaimodejstvija govorov russkogo i ukrainskogo jazykov. Dis. ... kand. filol. nauk.

Voytiv, H. V. (2000). Hutsul's'ki hovirky. Linhvistychni ta etnolinhvistychni doslidzhennya. Nazvy zhinochykh shyynykh prykras u hutsul's'komu hovori, 149-157. L'viv: Vyd-vo In-tu ukrayinoznavstva im. I.Kryp"yakevycha.

Kozyrev, I. S. (1973). Soveshhanie po obshheslavjanskomu lingvisticheskomu atlasu. Iz istorii formirovanija leksicheskih sredstv vyrazhenija ponjatij “odezhda”, “odet'(sja)” v russkih i belorusskih jazykah, 246-248. M.: Izd-vo AN SSSR.

Mykhaylova, N. V. (2000). Linhvistychni studiyi. Formuvannya systemy diyeslova u heterohenniy hovirtsi (s. Bezimenne Novoazovs'koho rayonu Donets'koyi oblasti), 6, 271-278. Donets'k: Vyd-vo DonDU.

Tolstoj, N. I. (1968). Leksika Poles'ja. Ob izuchenii polesskoj leksiki, 3-19. M.: Nauka.

Frolyak, L. D. (1999). Visnyk Luhans'koho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu im. Tarasa Shevchenka: Filolohichni nauky. Typolohiya ukrayins'kykh hovirok terytoriyi pizn'oho zaselennya (na materiali hovirok Donechchyny), 10, 99-104. Luhans'k,.

Frolyak, L. D. (2000). Visnyk Kharkivs'koho natsional'noho universytetu. Struktura nenaholoshenoho vokalizmu hovirok Donechchyny, 491, 201-204 . Kharkiv.

 

Sources and Abbreviations

Hrinchenko, B. D. (1996-1997). Slovar' ukrayins'koyi movy. K.: Nauk. dumka.

Hutsul's'ki hovirky, (1997). Korotkyy slovnyk. L'viv: Vyd-vo In-tu ukrayinoznavstva im. I. Kryp"yakevycha.

Doroshenko, S. I. (1962). Dialektolohichnyy byuleten'. Materialy do slovnyka dialektnoyi leksyky Sumshchyny, 9, 101-122. K.: AN URSR.

Onyshkevych, M. Y. (1984). Slovnyk boykivs'kykh hovirok. K.: Nauk. dumka.

Valjusinskaja, Z. V. & Ovchinnikova, V. S. (1975). Slovar' russkih donskih govorov. Izd-vo Rostov. un-ta, 1-3.

Slovnyk ukrayins'koyi movy, (1970-1980). K.: Nauk. dumka.

Fasmer, M. (1964-1973). Jetimologicheskij slovar' russkogo jazyka. M.: Progress, 1-4.

Chabanenko, V. A. (1992). Slovnyk hovirok Nyzhn'oyi Naddnipryanshchyny. Zaporizhzhya: Vyd-vo ZDU, 1-4.

 

Correspondence: klymenko74@mail.ru

Vitae

Nataliya B. Klymenko is Candidate of Philology, Associate Professor at Department of Ukrainian Language and Applied Linguistics in Donetsk National University. Her research areas include Ukrainian dialectology, lexicology, and phonetics.


Article.

Nataliya Klymenko

УДК 801.311

НАЗВИ СПОСОБІВ НОСІННЯ ОДЯГУ

ТА ВІДПОВІДНИХ ПРОЦЕСІВ І ДІЙ

У СХІДНОСТЕПОВИХ ГОВІРКАХ ДОНЕЧЧИНИ

 


            In the paper the structural-semantic analysis of lexical segment of one vocabulary thematic group – names ways of wearing, as well as processes and actions associated with wearing has been done. The lexical repertoire of this group of words, especially the semantic structure of the analyzed items, the specifics of their operation have been considered in detail. The areal characteristics of specified in the lexicon in Ukrainian Eastern-steppe dialects has been defined.

Keywords: supradialectal model, seme, the semantic structure of the word, variability, Eastern-steppe Ukrainian dialects.

 

На сьогодні актуальним залишається дослідження новостворених говорів української мови, що дозволяє подолати нерівномірність вивчення українського діалектного континууму, яка виявляється не тільки в більш докладному дослідженні лише окремих регіонів, але й у недостатньому вивченні лексичного рівня деяких діалектів [Толстой 1968: 3]. У цьому плані важливим видається вивчення діалектної лексики говорів територій пізнього заселення за тематичним принципом, оскільки саме воно відображає “суттєву своєрідність перебігу еволюційних процесів... на лексичному рівні” [Баранникова 1983: 6].

Серед наукових праць, присвячених аналізу різних тематичних груп лексики (ТГЛ) новостворених східностепових говірок, слід назвати дослідження ботанічної лексики – Л.Д. Фроляк [Фроляк 1999, Фроляк 2000], географічних назв – Н.П. Сіденко, лексики харчування – Н.Г. Загнітко та ін. Системне дослідження української діалектної лексики неможливе без урахування даних усіх сегментів лексичної системи українських говорів. Мета пропонованої статті – структурно-семантичний аналіз лексики, що знаходиться на периферії тематичної групи назв одягу й повʼязана з процесами та способами носіння одягу. Заявлена мета передбачає розвʼязання таких завдань: здійснити необхідні записи фактичного матеріалу; дослідити склад і семантичну структуру лексико-семантичних груп назв процесів і дій, пов’язаних з носінням одягу, та назв способів носіння одягу в східностепових говірках; за даними аналізованої лексики встановити зв’язки досліджуваної частини українського діалектного континууму з материнськими говірками; встановити особливості просторового розміщення досліджуваних назв і на основі цього уточнити й доповнити інформацію про ареальне членування обстежуваної частини українського діалектного континууму.

Об’єктом дослідження є повʼязана з одягом лексика східностепових говірок Донеччини, що належать до новостворених і виникли в результаті пізнього заселення південно-східної частини України (територія Донецької області). В основному переселенці були носіями південно-східного наріччя української мови, рідше – вихідцями з Чернігівської губернії, Правобережної України, деяких південноросійських губерній, носіями інших слов’янських і неслов’янських мов (грецької, болгарської, німецької та ін.).

Практичне значення. У науковий обіг уведено новий лексичний матеріал, який може бути використаний для різних лексикологічних досліджень, укладання Словника східностепових говірок, Словника українських народних говорів, регіонального атласу, Лексичного атласу української мови.

Предметом дослідження є назви процесів і дій, пов’язаних з носінням одягу, та назви способів носіння одягу, записані самим автором у 110 східностепових говірках Донеччини. ТГЛ одягу включає ряд ЛСГ: загальні назви одягу; назви верхнього одягу; нагрудного одягу; стегнового одягу; назви одягу, що становить поєднання нагрудного й стегнового; найменування сорочки та її частин; назви одягу для рук і для ніг; дитячого одягу; частин одягу та його доповнень; назви, пов’язані з ремонтом одягу, способами його носіння; назви процесів і дій, пов’язаних з носінням одягу. Таке структурування ТГЛ одягу дозволяє описати не тільки ядро аналізованої тематичної групи, а й її периферію: назви, пов’язані з ремонтом одягу, назви способів носіння одягу та процесів і дій, пов’язаних з носінням одягу.

Найбільш загальною назвою, що пов’язана з носінням одягу, є назва процесу одягання людини. У східностепових говірках уживаються різні синонімічні назви цього процесу, але всі вони є похідними від давніх основ дѣти, дѣ < псл. *dedios [Фасмер І : 509]. На відміну від російських говорів, у яких на позначення процесу одягання побутують похідні від д.-рус. одѣтисяодеть(ся) // одевать(ся), а також лексеми кýхтат’, опр’áнут’с’а [Козирев 1973: 248], в українських східностепових говірках з однаковою активністю використовуються фонетичні й словотвірні варіанти давніх номінацій од’агáтис’а, од’івáтис’а, убирáтис’а, що реалізуються з інфінітивним суфіксом т’, зазнаючи при цьому взаємної асиміляції в групі приголосних тʼсʼ: од’агáц’:а – 6, 7, 31, 12, 39, 48, 27, 107, 50, 56, 59, 49, 53, 52, 73, 104, 105, 96, 97-99, 80, 85, 86, 95, 82-84, 92, 93, 87-89, 110; од’івáц’:а – 5, 6, 8, 2, 31, 32, 10, 44-47, 22, 12, 13, 9, 14-16, 18-21, 28-30, 34-42, 65, 66-70, 109, 104, 57-63, 51-55, ­105, 82, 79, 75, 87; убирáц’:а – 87, 89, 95, 82, 83, 101, 107, 27. Так, найбільший ареал утворює назва од’івáц’:а. Значно рідше вживаються похідні: вд’івáц’:а – 71, 74,75,377,26,43,17,109,1,32; уд’івáц’:а – 3, 4, 33; оад’івáц’:а – 81, 77, 72, 66, 64, 78, 9. Лексема од’агáц’:а та її варіанти – уд’агáц’:а – 102, 64, 76, 110, 26, 90, 19, 44, 11, 100, 50; вд’агáц’:а – 4, 5; оад’агáц’:а – 23, 90, зод’агáтис’а – 82, 110, 39 – вступають у відношення абсолютної синонімії з іншими назвами аналізованого процесу, тому в багатьох східностепових говірках паралельно функціонують фонетичні й словотвірні варіанти лексем од’івáц’:а, од’агáц’:а, убирáц’:а. Порівняймо: од’івáц’:а // од’агáц’:а // убирáц’:а – 87; од’агáц’:а // убирáц’:а – 89; од’івáц’:а – 104, 105, 52, 31, 6, 12, 73; од’івáц’:а // од’агáц’:а // убирáц’:а // прибирáц’:а – 82; од’івáц’:а // убирáц’:а // уд’агáц’:а – 44; од’агáц’:а // прибирáц’:а – 59; од’івáц’:а // збирáц’:а – 108, 67, 68; од’агáц’:а // убирáц’:а – 83, 89, 95.

Активне використання назви убирáц’:а та її словотвірних варіантів прибирáц’:а і збирáц’:а з семантикою “одягатися” О.О. Владимирська відзначає як особливість української мови [Владимирська 1976: 141], що яскраво виявлена в слобожанських (убірáтися “одѣваться, одѣться, наряжаться, нарядиться” [Грінченко ІV: 307], сум. убирáтися “одягатися” [Дорошенко 1962: 119]) та наддніпрянських говірках (н.-над. убирáчка // вбирáчка “одягачка” [Чабаненко ІV: 44]) південно-східного наріччя, які можна вважати генетичною основою частини східностепових говірок [Михайлова 2000: 277]. Показово, що в більшості випадків назви процесу одягання оформлені за допомогою інфінітивного суфікса т’ (зрідка – ти), що відзначає досліджувані говірки як близькі до слобожанських та середньонаддніпрянських [Бевзенко 1980: 243].

Спорадичним виявом характеризується лексема р’адúтис’а “одягатися” (пор.: слоб. рядúтися “собираться, готовиться” [Грінченко ІV: 92], бойк. рядúтися “керувати, наводити порядок” [Онишкевич ІІ: 199]). Південно-західні говірки Донеччини формують ареал, що об’єднує ті населені пункти, в яких уживаються номінації прибирáц’:а – 3-5, 33, 23, 37-39, 41, 42, 35, 94, 26, 15, 43, 114, 91, 18, 20, 24, 103, 27, 108, 67, 68, 65, 98; убирáц’:а – 44, 66, 34, 37. Лексема убирáц’:а з такою ж семантикою зрідка використовується в окремих східностепових говірках на півночі Донецької області.

Процес, коли людина святково одягається, у переважній більшості досліджуваних говірок має назву нар’ажáц’:а – 5, 6, 8, 1, 2, 31, 32, 9, 13, 12, 100, 10, 44-56, 58-64, 106, 15-17, 26, 19, 21, 28-30, 78, 67, 69, 64, 63, 107, 109, 70-75, 97, 96, 99, 104, 105, 77, 79, 81, 80, 85, 92, 93, 82-84, 95, 110, 87-89. У ряді східностепових говірок використовуються назви: чепурúц’:а – 14-16, 40, 2, 11, 47, 22, 44, 53, 54, 55, 57, 36, 30, 101, 72, 110, 87, 95 (пор.: слоб. чепурúтися “прихорашиваться” [Грінченко ІV: 452]) прикрáшáтис’а – 7, 31, 32. У говірці н.п. 47 уживається назва р’адúтис’а з семантикою “святково одягатися”, що свідчить про розширення семантичної структури лексеми на терені східностепових говірок.

Зміни в семантичній структурі слова характерні й для лексеми чепурúц’:а, рідко вживаній в південному та східному ареалах досліджуваних говірок. Так, семантика літ. чепурити(ся) “1) наводити порядок де-небудь, прибирати, прикрашати щось; 2) надавати собі чи кому-небудь акуратного зовнішнього вигляду, чистити що-небудь, прикрашати щось” [СУМ ХІ: 294] розширюється в східностепових говірках за рахунок подрібнення семем на окремі, самостійні значення: чепурúц’:а “надавати собі акуратного зовнішнього вигляду” – 3-6, 33, 13, 53, 57, 47, 48, 37-44, 18-21, 23-30, 65-82, 84-89, 91-95, 97-103, 105, 108-110; чепурúтис’а “святково одягатися” – 4-16, 90, 12, 22, 44, 11, 47, 54, 53, 97, 98, 72, 101, 87, 110. Такі зміни семантичної структури аналізованої номінації в східностепових говірках викликані, очевидно, невизначеністю етимології, відсутністю прозорої внутрішньої форми для респондентів [Войтів 2000: 150], особливо середнього й молодшого віку.

Серед мікрогрупи назв дій і процесів, пов’язаних з одяганням, слід виділити репрезентанти семи “з’єднувати одяг за допомогою ґудзиків”, які в досліджуваних говірках характеризуються значною фонетичною варіативністю: зас’т’ібáт’ – у більшості досліджуваних говірок, зашч’іпáт’ – 86, 101, зашч’ібáт’ – 15, 16, 12, зас’т’óбуват’ – 31, 72, застибáт’ – 82, зашпил’áт’ – 82, зас’т’ігáт’ – 110; зас’т’іпáт’ – 63. Така варіативність викликана впливом міждіалектних та міжмовних контактів. Пор.: слоб. застібáти “застегивать, застегнуть” [Грінченко І: 101], зашіпáти “защепать, защепнуть, брать, взять на крючокъ” [Грінченко І: 119]; бойк. зас’т’ігáти “застібати” [Онишкевич І: 287]; застебнýти “зашпилити голкою” [Онишкевич І: 287], застигнýтися “застебнутися” [Онишкевич І: 287]; рос. дон. застебáться [застибáц’:а] “застёгиваться” [СРДГ І: 17], застегáться [застигáц’:а] “застегиваться” [СРДГ І: 17]; н.-над. застьóба “все, чим можна застібати одяг” [Чабаненко І: 76].

Серед аналізованої ЛСГ слід виділити дві лексичних мікропарадигми на позначення особливостей носіння одягу, утворені репрезентантами опозиції сем “надіти одяг навиворіт, лицьовим боком усередину”: ~ ненавиворіт, лицьовим боком назовні”; “розстебнутий одяг”: “застебнутий одяг”. Особливістю аналізованих мікропарадигм у східностепових говірках є різноплановість лексичної реалізації семи-опозита. Причому в мовленні респондентів не зафіксовано лексем, що маніфестують семи “надіти одяг лицьовим боком назовні” і “застебнутий одяг”, оскільки такий спосіб носіння одягу виявився природним і не потребував окремого, диференційованого найменування.

Сема “навиворіт, лицьовим боком усередину, а внутрішнім назовні” репрезентована в досліджуваних говірках лексемами: навúвор’іт – 43, 91, 9, 44, 47, 11, 58, 59, 57, 36, 48, 30, 21, 24, 19, 26-29, 108, 37-42, 35, 65, 101, 71, 72, 76, 86, 95, 82, 83, 87; навúворот – 1, 2, 31, 32, 100, 10, 45, 46, 49-55, 106, 57, 58, 60-62, 64, 67-70, 109, 73-75, 14-16, 90, 12, 102, 20, 22, 19, 21, 36, 103, 97-99, 82, 84, 79, 85, 87-89, 92, 110, 93; навúвараот – 77, 81, 72, 66, 64, 78, 13, 23; спорадичні вияви характеризують фонетичний варіант навúворот’ – 63, словотворчий варіант навúвороток – 44, запозичення з російської наізнáнку – 9 або похідну назву від цієї лексеми – наізнáнок – 1 – пор.: слоб. навúворіт “наизнанку, навыворотъ” [Грінченко ІІ: 469], гуц. навíвороть “навиворіт; навпаки, наперекір” [Гуцульські говірки 1997: 128]. Найбільшу функціональну активність у східностепових говірках має назва навúворот, що відбиває непослідовне чергування [о] з [і] в новозакритих складах як характерну рису досліджуваних говірок. Лексема навúвараот уживається в говірках, що є континуантами північноукраїнських говорів, де у ненаголошеній позиції виявами фонеми <о> є звуки [о], [оа], [ао], [а] [Фроляк 2000: 242]. Спорадична номінація нáруби, очевидно, виникла “в результаті пізнішого змішування (східностепових говірок – Н.К.) з іншими діалектними масивами” [Ващенко 1960: 123] – пор.: бойк. нáруби “1) навиворіт (про одяг); 2) іншим, зворотним боком” [Онишкевич І: 475-476].

Сема “розстебнутий переважно на грудях одяг” реалізується в говірках Донеччини лексемами: розхрúстаний – 1, 2, 31, 32, 6, 8, 12, 9, 16, 25, 11, 44-47, 107, 50, 57, 59-60, 96, 104, 105, 82-84, 86, 72, 109, 95, 25, 27, 28, 108, 35, 37-42; розхр’íстаний – 94, 17-24, 102, 48, 29, 30, 36, 103, 78, 34, 62-64, 66-69, 71, 101, 74, 73, 97-99, 74, 76, 77, 81, 92, 110, 88, 89; наопáшки – 14, 15, 25, 30, 90, 5, 44, 10, 57; з гóлойу душóйу – 7, 110, 32, 8, 55, 106; з гóлойу душéйу – 3-6, 33, 57; розстéбнутий – 32, 7, 57, 58, 70, 84, 80, 85, 87, 110. Найбільшою активністю відзначаються лексеми розхрúстаний, розхр’íстаний, що побутують у говірках-континуантах різних діалектних типів. Спорадичними виявами характеризуються не тільки назви “розстебнутого одягу”: розпáхнутий – 89; нарозпáшки – 110; нарозс’т’óжку – 92; з гóлайу душóйу – 72, наразпáшку – 72; разхр’íстаний – 13; на гóлу дýшу – 75, а в деяких н.п. побутують і назви “людини в розстебнутому одязі”: нехл’ýра – 108; йак Ал’óшка – 40. Показово, що найуживаніші лексеми аналізованої мікрогрупи, утворені від основ гóла душá, розс’т’ібнути(ся), розхр’істати(с’а), опáх, розпахнутис’а, відображають як фонетичні, так і словотвірні особливості говірок досліджуваної частини українського діалектного континууму.

Отже, ЛСГ назв способів носіння одягу та процесів і дій, пов’язаних з носінням одягу, у східностепових говірках виявляють значне фонетичне й словотвірне варіювання лексем, що передусім пов’язане із співіснуванням у досліджуваному регіоні говірок “різних типів: із середньонаддніпрянським діалектом-основою, з північноукраїнською діалектною базою; зі слобожанською основою; континуанти південноросійських говірок; переселенські південно-західні говірки” [Фроляк 1999]. Фонетичні, лексичні, словотвірні особливості назв одягу виявляють спорідненість східностепових говірок з материнськими діалектними основами. За наявності рис південно-східного, південно-західного й північного типів, аналізовані матеріали дозволяють визначити провідну роль у формуванні словника побутової лексики говірок південно-східного діалектного типу, а саме: середньо-, нижньонаддніпрянських і слобожанських. Наявні також особливості, що виникли на місцевому матеріалі (йак Ал’óшка). Співіснування різнодіалектних і різномовних рис в обстежених говірках зумовило варіювання лексичної і семантичної структури назв, повʼязаних з одягом, функціонування значної кількості дублетно-синонімічних назв. Проаналізовані номінації можна поділити на дві групи: до складу першої входять лексеми, у яких у східностепових говірках варіюється лише формальна структура, а до складу другої належать назви, утворені від різних твірних основ, що можуть вступати у відношення абсолютної синонімії: розхр’íстаний // з гóлойу душéйу; розхрúстаний // з гóлайу душóйу // наразпáшку; од’агáц’:а // убирáц’:а // од’івáц’:а // прибирáц’:а. Специфіка досліджуваної лексики полягає не стільки у вживанні лексем, що відзначаються вузьколокальним характером, скільки змінами в семантичній структурі відомих назв. У науковий обіг уведено новий лексичний матеріал, який може бути використаний для різних діалектологічних досліджень, укладання Словника східностепових говірок, Словника українських народних говорів, регіонального атласу, Лексичного атласу української мови.

Уточнення лексичної диференціації східностепових говірок можливе тільки з урахуванням даних якомога більшої кількості фактичного матеріалу, тому на часі подальше вивчення словникового складу й семантики різних тематичних груп лексики, їх структурно-семантичний, лексикографічний та лінгвогеографічний аналіз.

 

Індекс обстежених населених пунктів Донецької області

1. М-Качкари Новоазовського району 2. Козацьке Новоазовського району 3. Старченкове Володарського району 4. Зелений Яр Володарського району 5. Федорівка Володарського району 6. Комишувате Першотравневого району 7. Мангуш Першотравневого району 8. Червоне Першотравневого району 9. Новоселівка Тельманівського району 10. Греково-Олександрівка Тельманівського району 11. Краснопілля Старобешівського району 12. Хлібодарівка Волноваського району 13. Златоустівка Волноваського району 14. Степне Волноваського району 15. Петрівське Волноваського району 16. Єгорівка Волноваського району 17. Микільське Волноваського району 18. Благодатне Волноваського району 19. Ольгинка Волноваського району 20. Новотроїцьке Волноваського району 21. Оленівка Волноваського району 22. Миколаївка Волноваського району 23. Свободне Волноваського району 24. Олександринка Волноваського району 25. Павлівка Мар’їнського району 26. Новоукраїнка Мар’їнського району 27. Успенівка Мар’їнського району 28. Катеринівка Мар’їнського району 29. Антонівка Мар’їнського району 30. Новомихайлівка Мар’їнського району 31. Безіменне Новоазовського району 32. Хомутове Новоазовського району 33. Українка Володарського району 34. м.Красногорівка Мар’їнського району 35. Олексіївка Великоновосілківського району 36. Олександрівка Мар’їнського району 37. Іскра Великоновосілківського району 38. Вільне поле Великоновосілківського району 39. Шевченко Великоновосілківського району 40. Велика Новосілка 41. Андріївка Великоновосілківського району 42. Зелений Гай Великоновосілківського району 43. Новопетриківка Великоновосілківського району 44. Петрівське Старобешівського району 45. Кумачеве Старобешівського району 46. Глинки Старобешівського району 47. Новозар’ївка Старобешівського району 48. Новоселівка Старобешівського району 49. Благодатне Амвросіївського району 50. Грабське Амвросіївського району 51. Артемівка Амвросіївського району 52. Лисиче Амвросіївського району 53. Василівка Амвросіївського району 54. Кленівка Амвросіївського району 55. Дмитрівка Шахтарського району 56. Сердите Шахтарського району 57. Андріївка м. Сніжного 58. Вільховчик Шахтарського району 59. Зуївка м. Харцизька 60. Петровське Єнакіївського району 61. Кобилівка м.Вуглегорська 62. Шахова Ясинуватського району 63. Опитне Ясинуватського району 64. Первомайське Ясинуватського району 65. Срібне Красноармійського району 66. Красне Красноармійського району 67. Селидове 68. Петрівка Красноармійського району 69. Михайлівка Красноармійського району 70. Удачне Красноармійського району 71. Сергіївка Красноармійського району 72. Гришине Красноармійського району 73. Воздвиженка Красноармійського району 74. Вірівка Добропільського району 75. Добропілля Добропільського району 76. Золотий Колодязь Добропільського району 77. Спасько-Михайлівка Олександрівського району 78. Старомихайлівка Мар’їнського району 79. Громова Балка Олександрівського району 80. Михайлівка Олександрівського району 81. Іверське Олександрівського району 82. Званівка Артемівського району 83. Сіверськ Артемівського району 84. Никифорівка Артемівського району 85. Привілля Слов’янського району 86. Сергіївка Слов’янського району 87. Дробишеве Краснолиманського району 88. Рідкодуб Краснолиманського району 89. Новоселівка Краснолиманського району 90. Кирилівка Волноваського району 91. Вільне Волноваського району 92. Хрестище Слов’янського району 93. Райгородок Слов’янського району 94. Нескучне Великоновосілківського району 95. Роздолівка Артемівського району 96. Красне Артемівського району 97. Русин Яр Костянтинівського району 98. Олександро-Калинове Костянтинівського району 99. Віролюбівка Костянтинівського району 100. Первомайське Тельманівського району 101. Кам’янка Добропільського району 102. Платонівка м.Волновахи 103. Мар’їнка 104. Кліщіївка Артемівського району 105. Микитівка м.Горлівки 106. Дібрівка Шахтарського району 107. м. Ясинувата 108. Роя Мар’їнського району 109. Миколаївка Красноармійського району 110. Ярова Краснолиманського району

References. 

References

Баранникова 1983: Баранникова, Л.И. Говоры территорий позднего заселения и проблема методов их изучения [Текст] / Л. И. Баранникова // Проблемы изучения русских говоров вторичного образования. – Кемерово : Изд-во Кемеров. ун-та, 1983. – С. 3-11. – Бібліогр. : с. 11.

Бевзенко 1980: Бевзенко, С.П. Українська діалектологія [Текст] / С. П. Бевзенко. – К. : Вища шк., 1980. – 246 с. – Бібліогр. : с. 242-244. – 5200 пр.

Ващенко 1960: Ващенко, В.С. До загальної характеристики процесу змін у полтавських говорах [Текст] / В. С. Ващенко // Середньонаддніпрянські говори. – К. : Вид-во АН УРСР, 1960. – С. 122-143. – Бібліогр. : с. 143.

Владимирська 1976: Владимирская, Е.А. Бытовая лексика переселенческого русского говора юго-восточной части Харьковской области (к проблеме взаимодействия говоров русского и украинского языков) : дис... канд. филол. наук наук : 10.02.01 „Русский язык” [Tекст] / Е. А. Владимирская. – К., 1976. – 242 с.

Войтів 2000: Войтів, Г.В. Назви жіночих шийних прикрас у гуцульському говорі [Текст] / Г. В. Войтів // Гуцульські говірки. Лінгвістичні та етнолінгвістичні дослідження. – Львів : Вид-во Ін-ту українознавства ім. І. Крип’якевича, 2000. – С. 149-157. – Бібліогр. : с. 157.

Козирев 1973: Козырев, И.С. Из истории формирования лексических средств выражения понятий “одежда”, “одеть(ся)” в русских и белорусских языках [Текст] / И. С. Козырев // Совещание по общеславянскому лингвистическому атласу (Ужгород, 25-28 сент. 1973) : Тезисы докл. – М. : Изд-во АН СССР, 1973. – С. 246-248.

Михайлова 2000: Михайлова, Н.В. Формування системи дієслова у гетерогенній говірці (с. Безіменне Новоазовського району Донецької області) [Текст] / Н. В. Михайлова // Лінгвістичні студії. – Донецьк : Вид-во ДонДУ, 2000. – Вип. 6. – С. 271-278. – Бібліогр. : с. 277-278.

Толстой 1968: Толстой, Н.И. Об изучении полесской лексики [Текст] / Н. И. Толстой // Лексика Полесья. – М. : Наука, 1968. – С. 3-19. – Бібліогр. : с. 19.

Фроляк 1999: Фроляк, Л.Д. Типологія українських говірок території пізнього заселення (на матеріалі говірок Донеччини) [Текст] / Л. Д. Фроляк // Вісник Луганського державного педагогічного університету ім.. Тараса Шевченка : Філологічні науки. – Вип. 10. – Луганськ, 1999. – С. 99-104. – Бібліогр. : с. 104.

Фроляк 2000: Фроляк, Л.Д. Структура ненаголошеного вокалізму говірок Донеччини [Текст] / Л. Д. Фроляк // Вісник Харківського національного університету. – № 491. – Харків, 2000. – С. 201-204. – Бібліогр. : с. 204.

 

Sources and Abbreviations

Грінченко 1997: Грінченко, Б.Д. Словарь української мови : В 4-х т. [Текст] / Б. Д. Грінченко. – К. : Наук. думка, 1996-1997.

Гуцульські говірки 1997: Гуцульські говірки. Короткий словник [Tекст] / Відп. ред. Я. В. Закревська. – Львів : Вид-во Ін-ту українознавства ім. І. Крипякевича, 1997. – 232 с.

Дорошенко 1962: Дорошенко, С.І. Матеріали до словника діалектної лексики Сумщини [Tекст] / С. І. Дорошенко // Діалектологічний бюлетень. – К. : АН УРСР. – 1962. – Вип. 9. – С. 101-122.

Онишкевич 1984: Онишкевич, М.Й. Словник бойківських говірок : у 2 т. [Tекст] / М. Й. Онишкевич. – К. : Наук. думка, 1984.

Словарь 1975: Словарь русских донских говоров : в 3 т. [Tекст] / З. В. Валюсинская, В. С. Овчинникова. – Р н / Д. : Изд-во Ростов. ун-та, 1975. – Т. 1-3.

Словник 1970-1980: Словник української мови : в 11 т. [Tекст]. – К. : Наук. думка, 1970-1980.

Фасмер 1964-1973: Фасмер, М. Этимологический словарь русского языка [Tекст] / М. Фасмер // Перев. с нем. и доп. О. Н. Трубачева. – М. : Прогресс, 1964-1973. – Т. 1-4.

Чабаненко 1992: Чабаненко, В.А. Словник говірок Нижньої Наддніпрянщини [Tекст] / В. А. Чабаненко. – Запоріжжя : Вид-во ЗДУ, 1992. – Т. 1-4.

 

У статті здійснено структурно-семантичний аналіз одного лексичного сегмента тематичної групи назв одягу – назв способів носіння одягу та процесів і дій, пов’язаних з носінням одягу, уживаних у східностепових говірках Донеччини, що дозволяє виявити їх лексичний репертуар, особливості семантичної структури, специфіку функціонування. Встановлено просторову поведінку аналізованої лексики в східностепових говірках.

Ключові слова: наддіалектна модель, сема, семантична структура слова, варіативність, українські східностепові говірки.

Available 30 September 2013.