Article.
Olga Prasol УДК 81.42: 162.1 Polonisms in “Galician-Russian
Folk bywords” by Ivan Franko The article deals with the specificity of the
Polonisms used in the “Galician-Russian folk bywords” composed by I. Franko.
The article studies not only direct borrowings from the Polish linguoculture to
the Galician one, but also the existence of the parallel use, equivalents,
representation of the Slavonic archetypes and their pragmatics peculiarities.
The examples of extension and constriction of the proverbs meanings, the
creation of proverbs on the basis of the actual use of the utterance have been
commented upon in this article. Keywords: Polonism,
borrowing, byword, linguoculture,
equivalent, pragmatics. Problem and relevance of the research. The
composition of each language is replenished in two ways: by creating new words and expressions using its own potential and by loanwords. The problem of a loanword research
has always been topical due to the
regular character of borrowing, though in different
periods it could be strengthened
or weakened depending
on the influence of extralinguistic
factors. However, L. Hontaruk
draws attention to the fact that “поширенню полонізмів сприяли не лише екстралінгвістичні чинники, а й близька спорідненість двох мов. Адже відомо, що елементи, які
не особливо відрізняються, легко піддаються взаємообміну. Велика подібність
багатьох слів, фразеологізмів і синтаксичних конструкцій спричиняла
перемішування їх у пам’яті мовців. Мовні елементи польського походження могли,
таким чином, сприйматися як забарвлені (найчастіше експресивно) варіанти або
синоніми українських відповідників” (‘wide use of Polonisms was facilitated not only by extralinguistic reasons, but also due to close relation of the two languages. It
is a well-known fact that similar linguistic elements can easily interchange.
High degree of similarity of words, phraseological units and syntactic
constructions cause their mingling in speakers’ consciousness. Thus linguistic
elements of Polish origin might be perceived as (firstly expressively) the
tinged variants or synonyms of Ukrainian equivalents’) [Гонтaрук 2004]. Loanwords
from the Polish language were particularly
relevant in times of direct
interaction of the Ukrainian and Polish linguistic cultures,
but when it comes to contacts
between Galicians and Poles, it is clear that till the middle of the ХХth century these contacts were extremely important which could not but leave a trace in the Galicians’ subculture.
While composing the collection of Galician-Russian
bywords Ivan Franko,
of course, tried to trace the influence of the Polish language, linguistic culture primarily, on the formation of paroemias fund, what he consistently and systematically
reflects upon in "Galician‑Russian folk bywords" by making certain notes and remarks. Up to this time “Galician-Russian folk bywords” concluded and
interpreted by Ivan Franko, has
not been investigated in connection with
the problem of representation
of Polonisms. The degree of the problem study. A
lot of scientific studies by such
scholars as L. Arkhipenko, I. Bilodid, I. Ohienko, O. Potebnya, V. Simonok, S. Smal-Stotskyi, N. Sovtys, O. Styshov and
others have been devoted to the problem
of foreign loanwords and the process of their assimilation.
Polonisms as a phenomenon of the Ukrainian
language and speech were investigated
by such linguists as M. Bednazh, D. Budnyak, L. Hontaruk, J. Dzendzelivskyi, V. Piddubna, L. Tkach
and some others, and Polonisms,
which function in academic, publicistic and artistic discourse
of Ivan Franko, were studied by N. Blinova, N. Demyanenko, A. Doroftey, I. Lipkevych, M. Onyshkevych, A. Pilko et
al. The purpose of this
scientific exploration is to
describe the peculiarities of the
Polish influence on the formation of paroemias fund
of Galicians, depicted in “Galician-Russian folk bywords,” compiled by I. Franko. The purpose raises the
following tasks: 1) reviewing the
existent approaches to the studying of Polish borrowings into Ukrainian;
2) clarifying the specific character of the borrowed Polish paroemias; 3)
eliciting I. Franko’s input into the research of this phenomenon. The main material presentation. In the “Preface” to the first volume of the
book “Galician‑Russian folk bywords, sayings, similes
and image sentences,” I. Franko noted
that he began to collect and record materials “from the lips of the people” while studying in gymnasium, from the beginning of the 70th, and the first volume
came out in 1905. So, over 30 years Franko
collected materials, engaging various collections and
information recourses submitted by colleagues and associates. Ivan Franko called proverbs,
sayings, humorous sayings “the
bywords” in a generalized way. The volume of this collection is quite large – more than 30,000
items, including many loanwords primarily from the Polish
language. As I. Franko actively attracted facts
of the Polish language into the
collection, let us try to outline
the specific character of this phenomenon. 1. If
in the Polish language there are paroemias similar to the Galician
ones, Ivan Franko gives the corresponding equivalents,
indicating the existence of a common
Ukrainian-Polish paroemias fund, cf.: Та ще ти не áмінь. Знач. ще не конець, ще не гинеш. Пор. Adalb. Amen. Jeszcze to nie amen. Jeszcze nie amen. Nie koniec
jeszcze, jeszcześmy nie wygrali (Adalb. Amen 1, s. 4) [Франко 2006: 28]; Був би ангел, коби не роги. Роги – атрибут чорта. Приповідка про людей
на вид добрих та чесних, а в ґрунті зіпсованих і підлих. Пор. польське “anioł z rogami” (Adalb.
Anioł 2), Aniołek z pazurkami (rogami)
(Adalb. Anioł 2, s. 5) [Франко 2006: 28-29]; Меже дванацітьма апостолами найшов сі єден
Юда. Загальне значінь: в більшій
компанії все знайдеся якийсь зрадник та негідник. Пор. Adalb. Judasz 2. I między apostoły byli Judasze
(Adalb. Judasz 2, s. 193) [Франко 2006: 28-29]. 2. Making
remarks about the origin of paroemias, I. Franko necessarily
indicates the existence of
parallels in the Polish language,
for example: Абшит дістав. Нім. Abschied – відставка від військової служби. Поговірка уживається і в ширшім значіню: відлучений, відправлений, прогнаний із якогось становища. Пор. польське
Dostał abszyd niemiecki (Adalb. Niemiec 6, s. 335) [Франко 2006: 25]. As we can
see, the researcher, having represented the paroemias of German origin, refers to the equivalent of this phraseological unit in the Polish language, thus we have verbal
confirmation of its German origin. 3. In
some cases I. Franko gives
comments containing linguistic and cultural information, an indication to the archetypes similar and
different in the Ukrainian and
Polish linguistic cultures,
namely, gender paradigm of knowledge representing the same pragmatics, for example, the dictionary entry with the keyword БАБА (woman) that contains the following examples of paroemias and relevant pragmatic information:
Баба а чорт, то собі рідня. Згірдний, ненависний погляд на жінку як на
знаряд злого духа значно старший від християнського аскетизму, але ним
розвинений у всіх консеквенциях, уведений навіть у канонічне право. У поляків: Baba gorsza jak diabeł (Adalb. Baba 121)
[Франко 2006: 37]; Баба з
воза, коням лекше. …кобилі… Коли хтось позбудеся зайвого помічника, тягару,
завади. Пор. Adalb. Baba. Baba z woza, koniom lżej (Adalb. Baba 12, s. 6);
Баба з пекла родом. On ma babę z piekła rodem [Франко 2006: 37]. Добра баба
до поради. Жіноча ремонстрация супроти чоловічого: йти геть, що ти мені
поможеш! Зовсім інше значінє має споріднена з нею приповідка у поляків: Po radę do baby, a przez nią do czarta, себто: хіба чорт може дати гіршу раду, як баба
[Франко 2006: 39]. З
бабов би і біда кінця не урвала. “Біда”
в значіню чорта; “кінця урвати” – дійти до ладу. У поляків простіше: Z babą czart nie poradzi
[Франко 2006: 40]. Не сіло, не
впало: дай бабо сало. Знач.: без
причини, не приготований берися щось робити. Сісти і впасти в такім сполученю,
значить прилетіти, прибути. Те саме в польськім: Ni siadło, ni padło, daj babo sadło! [Франко 2006: 42]; Роди бабо, коли бабі з літ вийшло. Те саме
в польськім [Франко 2006: 43]. I. Franko, feeling the pragmatics of Ukrainian and Polish languages and relying on his
linguistic and communicative competence, reflects upon the “power” of paroemia, for example: Баране, не мути воду вовкови! Натяк на звісну Езопову байку, оброблену й у
нас Глібовим п.з. Вовк та ягня. Значенє приповідки іронічне: слабий, не роби
кривди сильному. Очевидно вістрє вимірене против сильного, що шукає собі
зачіпки. Пор. менше виразну польську припов. Baranie, nie mąć wody! [Франко 2006: 52]. Franko calls
Polish byword “less expressive”. In this case we come
across the analysis of the precedent
texts that became the basis
of the paroemia formation. 4. Motivation
of Polish origin of Galician paroemia, cf.: Маєш бабо редути! Редути – масковий баль. Оповіданя, яке дало
очевидно почин тій приповідці, про нещасні пригоди баби на масковім далі, я не
чув. Приповідка, первісно польська, вживаєся, коли кому несподівано трафиться
якась прикрість або перешкода. Masz babo redutę!...
[Франко 2006: 41]; БАЙБАРЗО. 1. Він мя має за байбарзо, а я си байдуже. Знач. Він мене легковажить,
помітує мною. Байбарзо = ба + і + барзо (дуже). 2. Має мі за байбарзо. Див.
попередню припов. Те саме у поляків [Франко 2006: 48]. Niema go i za bajbardzo (Adalb. Bajbardzo, s.11). In this case direct loanwords function
in colloquial speech:
I. Franko explains the motivation of a loanword that did not become a fact of literary Ukrainian language, but remained in the language of Galician linguistic culture. 5. However,
when I. Franko does not find similar
meaning of paroemia in the Polish
language, i.e. in Polish phraseological
dictionaries, he also mentions this, commenting on the phenomenon. The
examples below illustrate a
dictionary entry БАБИН (woman’s), cf.: Бабина донька, а економа кінь все гладенькі. Баба пестячи доньку годує її добре, а робити
не велить. Так само економів кінь не йде до тяжкої праці, бо вживаєся тілько до
верхової їзди. Подібне у Поляків, пор. Adalb. Bаba 26; Brzoz. Baba 2 (Babusina wnuczka, młynarska suczka, ekonomski koń) [Франко 2006: 46], but: Бабина
донька, попова господиня, а економів кінь завше гладонькі. Очевидно приповідка
польського походження і має на думці господиню латинського ксьондза, яка не
потребує журитися сім’єю і може дбати тілько про свою вигоду. Ані в Адальб.,
ані у Бжоз. такого варіянта сеї приповідки нема [Франко 2006: 46], that is Franko also extends paroemias fund of the Polish language. 6.
Ivan Franko criticises inaccuracies
of interpretation of some paroemias existing in Polish dictionaries,
cf.: Вдячний як баран. Мабуть іронія; баран штовхає й того, хто дає йому їсти, пор. польське (з іншим вістрєм): I mały baran często czabana wybodzie. Варто зауважити, що Адальберг пояснює “czaban – gatunek większych baranów”, хоч у словнику Лінде міг знайти
(I,344) властиве поясненє: великий віл, або пастух-воларь [Франко 2006: 52]. As we can see, Ivan
Franko acts not only as a composer and interpreter of appropriate paroemias.
The researcher deeply treats their representation, his comments are
multifaceted and involve not only the Ukrainian language, but Polish as well,
as Ivan Franko makes passing remarks on the existing discrepancies in
presenting interpretations of paroemias in contemporary Polish phraseological
dictionaries, namely “Księga przysłów, przypowieści i wyrażeń przysłowiowych
polskich” by Samuil Adalberh, the famous Polish paroemiologist, and “Przysłowia
polskie” by Franchishek Korab Bzhozowskyi. S. Pylypchuk
observed that “одним із напрямків підготовчої діяльності ученого став ґрунтовний джерелознавчий аналіз, спрямований на пошук іноземних пареміографічних пам’яток та наукове опрацювання якнайбільшої кількості інонаціонального прислівного матеріалу” (‘judicious
analysis of resources became one of the trends in the scientist’s preparatory
activity; it was aimed at the exploration of foreign paroemiographic sources
and scientific processing of the voluminous paroemic data of the other
language’) [Пилипчук 2008: 178-179]. Ivan
Franko emphasized that “international element” is of great importance in the forming of
bywords. “Зазначити його, вказати хоч приблизно його розмір, тобто вказати в нашім приповідковім скарбі процент елементів чи то внесених до нас із чужих жерел, чи взагалі спільних нашому народови з іншими, се була також важна і не легка задача, яку я поклав собі при обробленю своєї збірки приповідок. Розуміється, вичерпати в тій ціли всю величезну приповідкову літературу ріжних народів було понад мої сили й засоби; я обмежив тут свою задачу остілько, що перевів найстараннійше порівнанє наших приповідок з польськими (збірки Адальберга та Бжозовського)…” (‘It was an important and
not an easy objective that I set when composing this collection of bywords to
assess at least approximately the percentage of elements either borrowed from
other sources or common for both our and other peoples in our bywords treasure.
It is clear that it was above my strength and means to analyze completely the
huge amount of bywords literature of different peoples, so I limited my task to
the comparison of our bywords with Polish ones (Adalberh’s and Bzhozowskyi’s colections)…’)
[Франко 2006]. Comparative
component in “Galician-Russian folk bywords” has great scientific value and is
a ready material for the current research because it contains completed source
base.
Conclusions. Thus, “Galician-Russian folk
bywords” is a unique source for the analysis of loanwords in the Ukrainian
language, especially considering Galician linguistic culture. Ivan Franko represented
in an original way the linguistic and cultural
interaction of the Galicians and Poles, showing common and different features
in paroemias
funds of Galician and Polish linguistic cultures, pointing at the cases
of direct loanwords from the Polish language, common loanwords from other
languages, arhetypical thinking of the Poles and Galicians, showing differences
in the perception of paroemias and their representation, i.e. in relevant
pragmatics. Ivan Franko noticed the difference in the structure of multivalued
paroemias. His comments are extremely valuable, and we see the prospect of the research
in the need for a complete and coherent analysis of the Ivan Franko’s
dictionary of paroemias for the separation of the corresponding types of
loanwords including pragmatics of established expressions. In addition this
dictionary can serve as a source for the creation of the Ukrainian-Polish and
Polish-Ukrainian phraseological dictionaries. We would like to emphasize that
up to this time, unfortunately, no Ukrainian-Polish or Polish-Ukrainian
phraseological dictionaries have been compiled. The first and only modern
Ukrainian-Polish phraseological explanatory dictionary of learning type exists
in the manual prepared under the editorship of T. Kosmeda by the team of authors including
T. Kosmeda, T. Osipova, M. Chetyrba, L. Malyetskyi, A. Erdeli in 2011 at Adam
Mickiewicz Poznan University [Космеда 2011]. But the
problem of compiling the explanatory Ukrainian-Polish and Polish-Ukrainian
phraseological dictionaries demands updating the efforts of modern scientists
to eliminate the existing lexicographic gap.
References.
References Блинова 2003: Блинова, Н. Функції
полонізмів у публіцистичних текстах І. Франка
(1878–1907 рр.)
[Текст] / Н. Блинова // Українське літературознавство : зб. наук.
пр. – Л. : Львів. нац. ун-т ім. І. Франка,
2003. – Вип. 66 : Іван Франко : Статті й матеріали. – С. 220-226. – Бібліогр. : с. 226. Гонтaрук 2004: Гонтарук, Л. Характер запозичень із польської мови в українську
XVI– першої половини XVII ст. [Текст] / Л. Гонтарук // Проблеми слов'янознавства, 2004. – Вип. 54. – С. 78-103. – Бібліогр. : с. 103. Космеда 2011: Космеда, Т. Українська фразеологія :
теорія, вправи, тести, словник (для студентів української філології) [Текст] /
Т. Космеда, Т. Осіпова, М. Четирба, Л. Малецький, О. Ерделі, за
наук. ред. Т. Космеди. – Познань :
Вид-во Познанського університету імені Адама Міцкевича, 2011. – 204 с. – ISBN 978-83-930308-7-3. Ліпкевич 1999: Ліпкевич, І. Г. Полонізми
у творах Івана Франка [Текст] / І. Ліпкевич // Українська філологія. Школи, постаті, проблеми. – Л., 1999. – Ч. 2. –
С. 152-156. – Бібліогр. : с. 156. Ліпкевич 2001: Ліпкевич, І. Г.
Полонізми у творах Івана Франка [Текст] /
І. Г. Ліпкевич // Вісник Запорізьк. держ. ун-ту. – Запоріжжя,
2001. – № 1. Філологічні науки. – С. 55-58. – Бібліогр. : с. 58. Онишкевич 1964: Онишкевич, М. Й.
Діалектизми (полонізми і бойкізми) та їх коментування в 20-томнику творів І. Франка [Текст] /
М. Й. Онишкевич
// Іван Франко. Статті і матеріали. – Зб. 11. – Львів : ЛДУ, 1964. – С. 182-194. – Бібліогр. : с. 194. Пилипчук 2008: Пилипчук, С. “Галицько-руські
народні приповідки” : пареміологічно-пареміографічна концепція
Івана Франка [Текст] / С. Пилипчук. – Львів : Видавничий центр ЛНУ імені Івана
Франка, 2008. – 220 с. – ISBN 978-966-613-584-4. Ткач 2000: Ткач, Л. О. Вплив польської мови на українську
літературну мову Буковини кінця ХІХ – початку ХХ ст. (зовнішні чинники) [Текст] /
Л. О. Ткач. // Мовознавство. –
2000. – № 6. – С. 22-29. – Бібліогр. : с. 29. Франко 2006: Франко, І. Передмова до першого тому видання “Галицько-руські
народні приповідки” [Текст] / І. Франко //
Галицько-руські приповідки : у 3-х т. / зібрав, упорядкував і пояснив др. Іван
Франко. 2-е вид. – Львів :
Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2006. – Т. 1 – 818 с. – C. 299.
– ISBN 966-613-463-2, ISBN 966-613-464-0. Sources and Abbreviations Франко 2006: Галицько-руські народні приповідки : у 3-х т. [Текст] / зібрав,
упорядкував і пояснив др. Іван Франко. 2-е вид. – Львів : Видавничий центр ЛНУ
імені Івана Франка, 2006. – Т. 1 – 818 с. – ISBN
966-613-463-2, ISBN
966-613-464-0. Adalberg 1889–1894: Adalberg, S. Księga przysłów przypowieści i wyrażeń przysłowiowych [Text] / S. Adalberg. – Warszawa. Druk Emila Skiwskiego, 1889–1894.
– 805 s. У статті йдеться про специфіку
відтворення полонізмів у “Галицько-руських народних приповідках”, укладених
Іваном Франком. Йдеться не лише про безпосередні запозичення з польської
лінгвокультури в лінгвокультуру галицьку, але й про існування відповідних
паралелей, еквівалентів, відтворення слов’янських архетипів, особливостей
прагматики, коментуються випадки розширення чи звуження значень паремій,
утворення паремій на основі актуалізації прецедентних виразів. Ключові слова: полонізм,
запозичення, паремія, лінгвокультура, еквівалент, прагматика.
Available 19 September 2013.
|
