Speech Realization of Manipulative Estimative Reactions

 © The Editorial Team of Linguistic Studies

Linguistic Studies
Volume 28, 2014, pp. 12-17

Speech Realization of Manipulative Estimative Reactions

Tetyana Boboshko

Article first published online: April 03, 2014 


Additional information

 Author Information: 

Tetyana M. Boboshko is Post-Graduate Student at Department of Foreign Languages in the Research and Educational Centre of Foreign Languages of the NAS of Ukraine (specialty 10.02.04 "Germanic Languages"). Correspondence: boboshko.tanya@mail.ru

Citation: 
Boboshko, T. Speech Realization of Manipulative Estimative Reactions [Text] / T. Boboshko // Linguistic Studies : collection of scientific papers / Donetsk National University ; Ed. by A. P. Zahnitko. – Donetsk : DonNU, 2014. – Vol. 28. – Pp. 30-36. – ISBN 966-7277-88-7

Publication History:
Volume first published online: April 03, 2014

Article received: September 12, 2013, accepted: December 26, 2013 and first published online: April 03, 2014

Annotation.

The present article considers a typology of manipulative estimative reactions, determines a complex of strategies and tactics realized in these statements as well as functions of the reactions under study. The author investigates the verbal (explicit and implicit) means of manipulative estimative reactions representation at the phonological, morphological, lexical and semantic, syntactic levels.

Keywords: estimation, manipulative speech influence, manipulative estimative reactions, strategies and tactics, functions.



Abstract.

speech realization of manipulative potential estimative reactions

Tetyana Boboshko

Department of Foreign Languages, Research and Educational Centre of Foreign Languages of National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Kyiv region, Ukraine

 

Available 12 September 2013.

 

Abstract

Relevance

Considering the fact of various persuasion technologies being widespread, more attention should be paid to speech manipulation and estimative statements as significant means of its representation.

Purpose

The purpose of the analysis is to determine the specificity of manipulative estimative reactions representation in the modern fiction literature written by English-speaking authors.

Tasks

The purpose raises the following tasks: 1) introduction of a typology of manipulative estimative reactions; 2) determination a set of strategies and tactics performed in these statements; 3) disclosure of functions of the reactions under study; 4) investigation of the verbal (explicit and implicit) means of manipulative estimative reactions representation at the phonological, morphological, lexical-semantic, syntactic levels.

Novelty

The novelty of the study is defined with a complex approach to the manipulative estimative reactions, including their typology, strategies and tactics performed, functions in the discourse, and verbal means of the representation of manipulative estimative reactions.

Theoretical value

The theoretical value of the research is reasoned with determination of the specificity of representation of manipulative estimative reactions in the modern literature, which reflects everyday interaction rather well.

Practical value

Theoretical developments give reasons for practical importance of the offered study, which may be used in pragmalinguistics, functional linguistics, as well as in psychological and sociological investigations.

Conclusion

The research determines the necessary complex approach to the manipulative estimative reactions analysis, including their typology, strategies and tactics performed, functions in the discourse, and verbal means of the representation of manipulative estimative reactions.

It should be noted that the means of representation of manipulative estimative reactions at all speech levels obtain the following features: the usage of expressive means and stylistic devices, the presence of emotional components, the introduction of implicit information, the application of a complex of estimative means at all speech levels, the statement length regulation, selection of usual and comprehensible (or, contrariwise, incomprehensible) speech units, etc.

Perspective

The study of non-verbal means of manipulative estimative reactions realization determines the future research, while any gesture, tone or look may express more and persuade an interlocutor to a greater extent than words.

 

Research highlights

► The present article considers a typology of manipulative estimative reactions, determines a complex of strategies and tactics realized in these statements as well as functions of the reactions under study. ► The author investigates the verbal (explicit and implicit) means of manipulative estimative reactions representation at the phonological, morphological, lexical and semantic, syntactic levels.

Keywords: estimation, manipulative speech influence, manipulative estimative reactions, strategies and tactics, functions.

 

References

Batsevych, F. S. (2009). Osnovy komunikatyvnoyi linhvistyky. Kyyv: Akademiya.

Docenko, E. L. (1997). Psihologija manipuljacii: fenomeny, mehanizmy i zashhita. Moskva: CheRo.

Djumina, V. P. (2005). Komponenty lingvisticheskoj ocenochnosti i problemy perevoda. Shestye Fedorovskie chtenija. Universitetskoe perevodovedenie. Sankt-Peterburg, 6, 109-114.

Zirka, V. V. (2005). Jazykovaja paradigma manipuljativnoj igry v reklame. Dis. … d-ra filol. nauk. Dnepropetrovsk.

Issers, O. S. (2013). Rechevoe vozdejstvie. Moskva: FLINTA: Nauka.

Kara-Murza, S. G. (2004). Manipuljacija soznaniem. Moskva: Izdatel'stvo Jeksmo: Algoritm.

Kopnina, G. A. (2008). Rechevoe manipulirovanie. Moskva: FLINTA: Nauka.

Prykhod'ko, H. I. (2001). Sposoby vyrazhennya otsinky v suchasniy anhliys'kiy movi. Zaporizhzhya: ZDU.

Selivanova, O. O. (2006). Suchasna linhvistyka: terminolohichna entsyklopediya. Poltava: Dovkillya.

Smushchyns'ka, I. V. (2009). Teoriya fihur na mezhi tysyacholit'. Visnyk KNLU. Seriya "Filolohiya", 2009, 12 (1).

Shkits'ka, I. Yu. (2012). Manipulyatyvni taktyky pozytyvu: linhvistychnyy aspekt. Kyyv: Vydavnychyy dim Dmytra Buraho.

Hunston, S. & Thompson, G. (2001). Evaluation in Text: Authorial Stance and the Construction of Discourse. London: Oxford University Press.

Van Dijk, T. A. (2006). Discourse and Manipulation. Discourse&Society, 2006, 17 (3), 359383.

 

Sources and Abbreviations

Childress, M. (2003). Crazy in Alabama. New York: Ballantine Books.

 

Correspondence: boboshko.tanya@mail.ru

Vitae

Tetyana M. Boboshko is Post-Graduate Student at Department of Foreign Languages in the Research and Educational Centre of Foreign Languages of the NAS of Ukraine (specialty 10.02.04 "Germanic Languages"). The areas of her scientific interests include pragmalinguistics, functional linguistics, and text linguistics.


Article.

Tetyana Boboshko

УДК 811.111+81'42

ВЕРБАЛЬНА РЕАЛІЗАЦІЯ МАНІПУЛЯТИВНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ОЦІННИХ РЕАКТИВНИХ ВИСЛОВЛЕНЬ

 

The present article considers a typology of manipulative estimative reactions, determines a complex of strategies and tactics realized in these statements as well as functions of the reactions under study. The author investigates the verbal (explicit and implicit) means of manipulative estimative reactions representation at the phonological, morphological, lexical and semantic, syntactic levels.

Keywords: estimation, manipulative speech influence, manipulative estimative reactions, strategies and tactics, functions.

 

Постановка проблеми. У результаті якісних змін, що настали у світі, маніпулювання свідомістю вийшло на передову позицію та відіграє багато в чому визначальну роль у соціальних процесах. Зважаючи на поширеність різноманітних технологій, маніпуляція як різновид прихованого впливу все частіше стає предметом не лише соціологічних, психологічних, а й лінгвістичних студій. У цьому ракурсі оцінні висловлення як засоби мовленнєвого маніпулятивного впливу заслуговують на особливу увагу [Зирка 2005; Hunston, Thompson 2001], а його всеохоплювальний характер (політичний, рекламний, педагогічний дискурс, міжособистісне спілкування тощо) зумовлює актуальність дослідження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вивчення феномена та механізму маніпуляції неможливе без звернення до класичних джерел із цього питання. Особливості й наслідки впливу у різні часи вивчали такі автори: Є.Л. Доценко («Психология манипуляции»), В.П. Шейнов («Скрытое управление человеком»), Г.Г. Почепцов («Психологические войны»), С.Г. Кара-Мурза («Манипуляция сознанием»), Г. Шилер («Маніпулятори свідомістю»), Е. Шостром («Человек-манипулятор»), RGoodinManipulatory Politics») та ін.

Маніпуляція як специфічна комунікація та вербальні засоби її реалізації знайшли відображення у наукових розвідках таких мовознавців: О.М. Бикова, Н.В. Василенко, В.В. Зірка, Г.А. Копніна, Т.В. Полєтаєва, В.В. Різун, Л.І. Рюмшина, І.Ю. Шкіцька, N. Chomsky, T. van Dijk та ін.

Постановка завдань дослідження. Незважаючи на те, що оцінні висловлення як важливі засоби маніпулювання [Зирка 2005] досліджуються у всіх сферах інституційного дискурсу, маніпулятивному потенціалу естимації у повсякденному міжособистісному спілкуванні, що досить точно стилізується у сучасній художній літературі, приділяється недостатньо уваги.

Мета нашої статті полягає у визначенні особливостей репрезентації маніпулятивних оцінних реактивних висловлень у творах сучасної англомовної художньої літератури.

Для досягнення цієї мети вирішимо декілька завдань: 1) наведення типології маніпулятивних оцінних реактивних висловлень (ОРВ); 2) визначення комплексу стратегій і тактик, що реалізуються в маніпулятивних ОРВ; 3) установлення функціональної спрямованості маніпулятивних ОРВ; 4) вивчення вербальних (експліцитних й імпліцитних) засобів, що передають оцінне забарвлення на фонологічному, морфологічному, лексико-семантичному та синтаксичному рівнях маніпулятивних реплік.

Варто наголосити, що матеріалом дослідження слугує художня проза британських і американських авторів початку ХХІ століття. Методом суцільної вибірки відібрано та проаналізовано понад 300 фрагментів маніпулятивних ОРВ, яким притаманна уся палітра специфічних ознак мовленнєвого впливу.

Виклад основного матеріалу. У комунікативно-прагматичному руслі дослідження очевидним є розуміння оцінного реактивного висловлення (ОРВ) як мовленнєвого акту, що: 1) слугує засобом вияву мовленнєвого впливу (перлокутивного ефекту) ініціювальної репліки; 2) одночасно виражає інтенцію (стратегії й тактики) щодо співбесідника; при цьому адресант й адресат обмінюються комунікативними ролями; 3) реалізує певну функціональну спрямованість у дискурсі [Приходько 2001].

Необхідно зауважити, що естимації притаманна подвійна природа: як результат акту оцінювання вона є когнітивною категорією, а як засіб впливу на адресата категорія оцінки розглядається у прагматичному, маніпулятивному аспектах [Зирка 2005: 153].

У рамках дослідження актуальним є поняття мовленнєвої маніпуляції як різновиду маніпулятивного впливу, що здійснюється шляхом умілого використання певних мовних ресурсів з метою прихованого впливу на когнітивну, емоційну та поведінкову сфери життєдіяльності адресата [Копнина 2008: 25]. Одним із головних факторів розрізнення маніпуляції та персуазивності В.В. Зірка вважає збереження в адресата ілюзії незалежності дій та прийняття рішень [Зирка 2005: 6].

Хоча в більшості випадків маніпулятор ставиться до співрозмовника або слухача як до засобу досягнення власних цілей [Доценко 1997; Кара-Мурза 2004], маніпуляція може здійснюватися і в інтересах особи, на яку впливають, незважаючи на те, що запропоновані дії не збігаються з її актуальними бажаннями [Иссерс 2013; Шкіцька 2012].

На основі класифікації видів маніпуляції, запропонованої психологом Є.Л. Доценко [Доценко 1997: 157], та здійснених емпіричних досліджень презентуємо типологію маніпулятивних оцінних реактивних висловлень залежно від досягнутого перлокутивного ефекту: 1) ОРВ маніпуляції образами (37 %); 2) конвенційне маніпулятивне ОРВ (17 %); 3) операційно-предметне маніпулятивне ОРВ (11 %); 4) ОРВ експлуатації особистості співбесідника (12 %); 5) ОРВ маніпуляції духовністю (23 %).

Механізм маніпулятивного впливу у сфері міжособистісного спілкування найкраще можна дослідити, розглядаючи його у термінах маніпулятивних стратегій і тактик.

Маніпулятивна стратегія трактується як процес розробки та реалізації комунікативного завдання, яке мовець ставить для здійснення маніпулятивного впливу [Шкіцька 2012: 48].

Під маніпулятивною тактикою розуміємо мовленнєву дію, що відповідає певному етапу у реалізації тієї чи іншої стратегії й спрямована на переконання адресата здійснити дію, вигідну маніпулятору [Копнина 2008] або, як уже зазначалось, таку, що не суперечить інтересам об’єкта маніпуляції.

Г.А. Копніна зауважує, що маніпулятивність стратегій / тактик задається перш за все намірами мовця [Копнина 2008].

У результаті здійсненого прагматичного аналізу встановлено, що у текстовому просторі досліджуваних ОРВ адресат, який за правилом зміни ролей став уже адресантом (мовцем), реалізує маніпулятивну стратегію та комплекс відповідних тактик (Таблиця 1):

Таблиця 1.

Тактики, що реалізуються в маніпулятивних оцінних реактивних висловленнях

(із зазначенням відсоткового співвідношення тактик для кожного виду ОРВ)

 

Маніпулятивні ОРВ і тактики їх реалізації

маніпуляції образами

конвенційне

операційно-предметне

експлуатації особистості

маніпуляції духовністю

вплив на емоції й почуття

37 %

33 %

36 %

62 %

65 %

відкладення / уникнення відповіді

6 %

21 %

24 %

13 %

9 %

нав’язування власної чи суспільної думки

2 %

35 %

21 %

19 %

9 %

звернення до інтересів, потреб

13 %

18 %

надання гарантій

11 %

4 %

15 %

Ідеалізація

20 %

4 %

покликання на авторитет

7 %

перенесення провини на інших

2 %

Інше

2 %

3 %

1 %

6 %

2 %

Всього:

100 %

100 %

100 %

100 %

100 %

 

Як бачимо, найбільш вживаними виявилися тактики впливу на емоції й почуття, відкладення / уникнення відповіді й нав’язування власної чи суспільної думки, що відповідають вищезгаданим умовам успішного здійснення маніпуляції [Зирка 2005; Van Dijk 2006].

У встановленні функціональної спрямованості маніпулятивних ОРВ у дискурсі отримані такі результати: із визначених функцій оцінних реактивних реплік (фатична, спонукальна, маніпулятивна, акумулятивна, когнітивна, емотивна) у досліджуваних висловленнях найчастіше реалізуються маніпулятивна (комунікант намагається здійснити прихований вплив на поведінку співрозмовника, модифікувати систему його цінностей та установок, намірів, поглядів, уявлень, оцінних критеріїв із метою власної вигоди або ж на благо об’єкта маніпуляції, суспільства [Hunston, Thompson 2001: 6; Шкіцька 2012: 8; Бацевич 2009: 34]) й спонукальна спрямованість (здійснюється прямий (явний) вплив на інтенції співрозмовника виконувати певні фізичні, інтелектуальні, духовні та інші дії [Бацевич 2009]).

Підкреслимо, що усі маніпулятивно-оцінні стратегії / тактики й функції ОРВ реалізуються у своєрідному виборі засобів вираження естимативного висловлення. Однак, як стверджує Т. ван Дейк, дискурсивні структури як такі не є маніпулятивними: вони набувають зазначеної властивості у специфічних комунікативних ситуаціях і в способах їх інтерпретації мовцями у певних контекстах [Van Dijk 2006: 372].

Загальновідомо, що у вербальній комунікації інформація може передаватися двома способами: прямим (експліцитним) та непрямим (імпліцитним) [Бацевич 2009: 173].

Зазначимо, що сутність категорії оцінки, у тому числі її маніпулятивний потенціал, найповніше виявляється лише на лексико-семантичному рівні, а засоби її вираження на фонологічному, морфологічному та синтаксичному рівнях слугують своєрідними «(де)інтенсифікаторами».

Серед найбільш вживаних фонологічних засобів відображення маніпулятивних ОРВ виділяємо інтонацію (60 %), мовленнєву паузацію (22 %), логічний та емфатичний наголос (15 %), що виражаються у тексті у вигляді курсива, підкресленого тексту, знака оклику, трьох крапок, написання з великих літер, тире, мультиплікації літер тощо. Усім цим засобам суттєвим чином притаманний прагматичний характер, тобто вони є носіями впливовості у стратегічній комунікації [Селіванова 2006: 193].

Відповідно до результатів морфологічного аналізу фактичного матеріалу, найбільш вживаними експліцитними частиномовними засобами вираження естимації у маніпулятивних реактивних репліках є прикметники (17,3 %), іменники (12,4 %), дієслова (11,6 %), прислівники (6,8 %), рідше займенники (3 %), числівники (1,6 %), вигуки (1,9 %) та їхні сполучення (45,4 %). Серед імпліцитних засобів маніпулятивним потенціалом володіють модальні дієслова та модальні слова (possibly, probably, sure) (38 %), деякі сполучники (but) (5 %) й частки (not, even, yet, still, though тощо) (26 %), неозначені займенники (27 %) тощо. Загалом, усім вищеперерахованим засобам як частинам мови не притаманна функція впливу, але у специфічному поєднанні лексико-семантичного значення, яке вони відображають, та відповідно до інтенцій мовців морфологічні засоби набувають персуазивного потенціалу.

У якості лексико-семантичних засобів репрезентації маніпулятивності оцінки виступають абсолютно-оцінні (4 %) (good, well, difficult etc.), дескриптивно-оцінні (60 %) (charming, powerful, skinny, demanding etc.), оказіонально-оцінні (імпліцитні) одиниці (36 %) (family, a free spirit, a little ray of sunshine etc.) [Дюмина 2005].

Маніпуляція реалізується переважно у висловленнях із оцінкою моральних якостей, характеру особи (20 %), намірів, почуттів, бажань (16 %), діяльності (9 %), стилю одягу та оформлення закладів (9 %), можливостей (7 %), фізичного й душевного стану (5 %), із оцінкою ситуації, зовнішності, поведінки, стосунків (по 4,7 %), суспільно-політичних поглядів і соціально-майнової ознаки (3 %), із оцінкою місця й предметів навколишнього середовища, фактів, історичних подій, враження, ефективності (по 2,4 %) тощо.

Стилістично знижені елементи в аналізованих висловленнях (просторічні, лайливі слова, жаргонізми), окрім реалізації оцінної та експресивної функції, є засобом привернення уваги співрозмовника, і, отже, сприяють «засвоєнню» маніпулятивної інформації.

Як лексико-семантичні засоби репрезентації оцінки презентованою є переважно емоційно-експресивна лексика: стилістичні фігури (23 %) (порівняння, антитеза, оксюморон, градація тощо) й тропи (77 %) (гіпербола, метафора, іронія, епітет тощо), що надають висловленням живості, своєрідності, змушують співрозмовника некритично сприйняти бажані для маніпулятора факти.

У досліджуваних джерелах поширеним є звертання, яке на думку І.Ю. Шкіцької, слід розглядати як оцінно-характеризувальний інструмент здійснення мовного впливу на співрозмовника [Шкіцька 2012: 206].

І.В. Смущинська переконана, що імпліцитність і конотативне навантаження фігур виступають важливими засобами й можливістю «завуалювати» неприємну думку [Смущинська 2009], яку маніпулятор намагається «помістити» у свідомість співбесідника.

На синтаксичному рівні маніпулятивний ефект ОРВ досягається із застосуванням висунення мовних одиниць на передній план (foregrounding), а саме таких її засобів: транзитивності комунікативної ситуації, чергування активного та пасивного станів, елементів модальності, номіналізації, підвищення значення першого слова висловлення [Van Dijk 2006], із застосуванням банальних фраз перед подачею маніпулятивної інформації, алогічних тверджень, складнопідрядних умовних речень, емфатичних конструкцій тощо.

В аспекті реалізації маніпулятивного потенціалу ОРВ значна увага приділяється 1) стилістичним фігурам (36 %) (паралелізм, парцеляція тощо) і 2) тропам (64 %) (еліпсис, апосіопеза, полісиндетон, асиндетон, повтор, перерахування, тавтологія, парантеза, відокремлені члени речення тощо), що надають тексту динамічності, більшої виразності, посилюють його експресивність й персуазивний потенціал [Смущинська 2009].

Значну роль у маніпулятивному мовленнєвому впливі відіграють індикатори суб’єктивності судження (believe me, trust me, you know, повтор займенника I тощо), що створюють ефект ненав’язливості, але, водночас, змушують адресата сприймати маніпулятивну інформацію без її раціонального осмислення.

Найбільш вживані вербальні засоби репрезентації маніпулятивних ОРВ на кожному із зазначених мовних рівнів подаємо в Таблиці 2:


Вважаємо за необхідне розглянути вище продане теоретичне обґрунтування маніпулятивного потенціалу оцінних реактивних висловлень у їхньому практичному втіленні.

“It’s Aunt Lucille, isn’t it?” I said. “You made that deal with the sheriff?”

He stared hard at me. “She’s family, Peejoe. She’s my sister [Childress 2003: 310].

Для адекватного трактування ситуації наведемо контекст, у якому вона відбувається. Дядько хлопчика погоджується забрати свідчення про неправомірні дії шерифа щодо афроамериканців, котрі живуть у їхньому місті. В обмін на це поліцейський посприяє у визнанні Люсіль божевільною, що, при звинуваченні у холоднокровному вбивстві, стане вагомою причиною для пом’якшення вироку. Така поведінка дядька суперечить поглядам Піджо, котрого вчили ставитисья до усіх справедливо й неупереджено. У цій ситуації чоловік змушений вдаватисья до маніпуляції свідомістю дитини.

У наведеній діалогічній єдності «питання – відповідь» унаслідок реалізації комунікативних намірів адресанта у реактивній репліці виражається досягнутий перлокутивний ефект (ОРВ маніпуляції образами) і, водночас, інтенції адресата щодо адресанта, які у момент висловлення другої репліки обмінюються комунікативними ролями. У такому випадку наміри адресанта відносно співбесідника відображаються у маніпулятивній стратегії й тактиках виправдання власних дій, впливу на емоції й почуття. Зазначимо, що у дискурсі досліджуване реактивне висловлення набуває спонукальної функціональної спрямованості, тобто має на меті прямий вплив на співрозмовника. Однак, на перший погляд, явний вплив приховується завдяки специфічному вибору засобів вираження маніпулятивного оцінного реактивного висловлення. Так, на морфологічному рівні маніпулятивного потенціалу набувають іменники (family, sister) та присвійний займенник (my), лексико-семантичне значення яких можна охарактеризувати як оказіонально-оцінне (імпліцитне), тобто таке, що актуалізується лише в певному контексті за певних умов. Звертання (Peejoe), утворене складанням та усіченням основ двох власних імен (Peter та Joseph), відображає доброзичливе ставлення дядька-маніпулятора до племінника-об’єкта маніпуляції. Імпліцитно вплив здійснюється і на синтаксичному рівні, а саме у використанні явища паралелізму, що прихованим чином повторює маніпулятивну інформацію, тобто закріплює її у свідомості адресата. Про досягнення бажаного перлокутивного ефекту можемо говорити лише базуючись на знанні подальшого розвитку ситуації, але це виходить за коло завдань нашого дослідження.

Висновки та перспективи подальших розвідок. Отже, маніпулятивні оцінні реактивні висловлення, як вираження перлокутивного ефекту ініціювальної репліки, у дослідженні піддаються комплексному аналізу: визначенню їх тактико-стратегічного потенціалу щодо співрозмовника й установленню функціональної спрямованості маніпулятивних ОРВ. Підтверджено, що маніпулятивний мовленнєвий вплив реалізується у специфічному виборі вербальних засобів, у тому числі й таких, що передають оцінне забарвлення.

У підсумку зауважимо, що на всіх мовних рівнях засобам вираження маніпулятивного потенціалу ОРВ притаманні такі ознаки: використання образності, залучення емоційної складової, введення імпліцитної інформації, застосування комплексу оцінних засобів усіх мовних рівнів, регулювання обсягу висловлення, вибір звичних і зрозумілих (або, навпаки, незрозумілих) мовних одиниць тощо.

Перспективи наступних досліджень убачаємо у вивченні позавербальних засобів реалізації маніпулятивних оцінних реактивних реплік, оскільки, як стверджує С.Г. Кара-Мурза, будь-який жест, тон, погляд можуть бути більш красномовними й, відповідно, впливовими, аніж слова [Кара-Мурза 2004: 15].

References. 

References

Бацевич 2009: Бацевич, Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики [Текст] / Ф. С. Бацевич. – К. : Академія, 2009. – 376 с.

Доценко 1997: Доценко, Е.Л. Психология манипуляции : феномены, механизмы и защита [Текст] / Е. Л. Доценко. – М. : ЧеРо, 1997. – 344 с.

Дюмина 2005: Дюмина, В.П. Компоненты лингвистической оценочности и проблемы перевода [Текст] / В. П. Дюмина // Шестые Федоровские чтения. Университетское переводоведение. – 2005. – Вып. 6. – С. 109-114.

Зирка 2005: Зирка, В.В. Языковая парадигма манипулятивной игры в рекламе [Текст] : дис. … д-ра филол. наук : 10.02.02 / Днепропетровский национальный университет. – Днепропетровск, 2005. – 242 с.

Иссерс 2013: Иссерс, О.С. Речевое воздействие [Текст] / О. С. Иссерс. – М. : ФЛИНТА : Наука, 2013. – 240 с.

Кара-Мурза 2004: Кара-Мурза, С.Г. Манипуляция сознанием [Текст] / С. Г. Кара-Мурза. – М. : Изд-во Эксмо : Алгоритм, 2004. – 832 с.

Копнина 2008: Копнина, Г.А. Речевое манипулирование [Текст] / Г. А. Копнина. – М. : ФЛИНТА : Наука, 2008. – 176 с.

Приходько 2001: Приходько, Г.І. Способи вираження оцінки в сучасній англійській мові [Текст] / Г. І. Приходько. – Запоріжжя : ЗДУ, 2001. – 362 с.

Селіванова 2006: Селіванова, О.О. Сучасна лінгвістика : термінологічна енциклопедія [Текст] / О. О. Селіванова. – Полтава : Довкілля-К, 2006. – 716 с.

Смущинська 2009: Смущинська, І.В. Теорія фігур на межі тисячоліть [Текст] / І. В. Смущинська // Вісник КНЛУ. Серія «Філологія». – 2009. – Том 12, № 1. – 14 с.

Шкіцька 2012: Шкіцька, І.Ю. Маніпулятивні тактики позитиву : лінгвістичний аспект [Текст] / І. Ю. Шкіцька. – К. : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2012. – 440 с.

Hunston, Thompson 2001: Hunston, S., Thompson, G. Evaluation in Text : Authorial Stance and the Construction of Discourse [Text] // S. Hunston, G. Thompson. – L. : Oxford University Press, 2001. – 225 pp.

Van Dijk 2006: Van Dijk, T.A. Discourse and Manipulation [Text] / T. A. van Dijk // Discourse&Society. – 2006. – Vol. 17, No. 3. – Pр. 359-383.

 

Sources and Abbreviations

Childress 2003: Childress, M. Crazy in Alabama / M. Childress. – NY. : Ballantine Books, –2003. – 383 pp.

 

У поданій статті розглядається типологія маніпулятивних оцінних реактивних висловлень, визначається комплекс стратегій і тактик, що в них реалізуються, та встановлюється функціональна спрямованість досліджуваних реактивних висловлень. Автор вивчає вербальні (експліцитні й імпліцитні) засоби, що передають оцінне забарвлення на фонологічному, морфологічному, лексико-семантичному та синтаксичному рівнях маніпулятивних реплік.

Ключові слова: категорія оцінки, маніпулятивний мовленнєвий вплив, маніпулятивні оцінні реактивні висловлення, стратегії й тактики, функціональна спрямованість.

Available 12 September 2013.