Particle Systems in Ukrainian and English: Particular Correlations

 © The Editorial Team of Linguistic Studies

Linguistic Studies
Volume 29, 2014, pp. 81-88

Particle Systems in Ukrainian and English: Particular Correlations

Anna Karataeva

Article first published online: October 10, 2014 

Additional information

 Author Information: 

Anna S. Karataeva, Post-Graduate Student (Specialty 10.02.01 "Ukrainian Language") of Department of Ukrainian Language and Applied Linguistics in Donetsk National University. Correspondence:

Karataeva, A. Particle Systems in Ukrainian and English: Particular Correlations [Text] / A. Karataeva // Linguistic Studies collection of scientific papers / Donetsk National University Ed. by A. P. Zahnitko. – Donetsk : DonNU, 2014. – Vol. 29. – Pp. 81-88. – ISBN 966-7277-88-7

Publication History:
Volume first published online: October 10, 2014

Article received: 24 September 2013, accepted: February 20, 2014 and first published online: October 10, 2014


The article deals with the results of some theoretic research and traditional classification parameters of particles in the Ukrainian and English languages. Common and distinctive features of both particle systems are discovered, their qualitative and quantitative composition are examined.

Keywords: system of particles, particle, semantic-functional classification, quantitative and qualitative composition.



Anna Karataeva

Department of Ukrainian Language and Applied Linguistics, Donetsk National University, Donetsk, Donetsk region, Ukraine


Available 28 September 2013.



Linguistics has been dealing not with some objective language facts lately but with peculiar forms of expressing certain subjective intentions of the speaker: mental interpretation of the reality, peculiarities of situation perception, internal micro-organization of personality, etc.

One of the most wide-spread explicit categories of expressing the subjective view in Ukrainian communication is particles which include a wide range of modus meanings: modality, persuasiveness, authorization, estimation and so on. Use of particles is connected with the pragmatic aspect of language functioning. Researchers of pragmatics consider that the availability of a developed particle system defines national culture and characterizes it from the point of view of emotions.

The so called less developed particle systems in other languages also exist. There is particle system is either not developed at all or it is weakly developed to such an extent that the presence of this part of speech itself seems doubtful for the researchers. A vivid example of such language organization is English where the main ways of expressing the category of modality are verbs and other methods but not some special particles. Thus, the qualitative and quantitative content of particles differs essentially in various languages and causes plenty of difficulties for translation and proper perception of information in a foreign language. The need to overcome interlingual barriers on the level of modality substantiates the relevance of this research.


The purpose of the work consists in evaluating the degree of correlation between the particle systems in Ukrainian and English.


This objective presupposes finding the solutions for the following tasks: 1) to find peculiar features of investigating particles in both languages; 2) to study classifications of this type of words; 3) to find out some common and distinguishing features of both particle systems; 4) to establish the qualitative and quantitative correlation between the Ukrainian and English particles.


Thus, the Ukrainian language is characterized by availability of a developed and more or less stable multicomponent system of particles. In addition to traditional views some principally new opinions appear which contribute to the better understanding of the specific features of their functioning and require new classifications to be developed for the complete lexicographic analysis. The English language in its turn has more practical nature, an action itself is in the foreground but not modal attitude towards it. The speech system has a limited set of tools to render emotional and expressive shades that had great influence upon the development of particles in the language. However, in spite of significant differences in the history of formation, realizations of the particle nature and modern state of the particle systems the common feature of the views of both foreign and local researchers is their comprehension that this type of words in their context can express some additional nuances in the semantic structure of a word and communication organization of an utterance.


The perspective of the research is seen in the development of a bilingual dictionary of particles and use of the research for further analysis of this type of words.


Research highligts

► The article deals with the results of some theoretic research and traditional classification parameters of particles in the Ukrainian and English languages. ► Common and distinctive features of both particle systems are discovered, their qualitative and quantitative composition are examined.

Keywords: particle system, particle, semantic-functional classification, qualitative and quantitative composition.



Alyekseyeva, I. O. (2001). Semantyka ta prahmatyka anhliys'kykh chastok. Avtoref. dys. … kand. filol. nauk. Kiev.

Bezpoyasko, O. K., & Horodenska, K. H., & Rusanivskyy, V. M. (1993). Hramatyka ukrayinskoyi movy. Morfolohiya. Kyyiv: Lybid’.

Bondarenko, L. V. (2005). Sklad ta komunikatyvni funktsiyi vtorynnykh chastok. Avtoref. dys. ... kand. filol. nauk. Kirovohrad.

Vezhbickaja, A. (1996). Jazyk. Kul'tura. Poznanie. Perevod s anglijskogo, otvetstvennyj redaktor M. A. Krongauz, vstupitel'naja stat'ja E. V. Paduchevoj. Moskva: Russkie slovari.

Vinogradov, V. V. (1972). Russkij jazyk. Grammaticheskoe uchenie o slove. Moskva: Vyssh. shk.

Vykhovanets', I. R. & Horodens'ka, K. H. (2004). Teoretychna morfolohiya ukrayins'koyi movy. Kyyv: Universytet·s'ke vydavnytstvo "Pul'sary".

Dobiash, A. V. (1899). Opyt semasiologii chastej rechi i ih form na pochve grecheskogo jazyka. Praga.

Espersen, Otto. (2002). Filosofija grammatiki. Moskva: URSS.

Zhigadlo, V. N. (1956). Sovremennyj anglijskij jazyk. Teoreticheskij kurs grammatiki. Moskva.

Zahnitko, A. P. (2010). Chastky v systemi sluzhbovykh chastyn movy: typolohiynyy i leksykohrafichnyy vyyavy. Linhvistychni studiyi: Zb. nauk. prats', 21,104-116. Donets'k: DonNU.

Ivanova, I. P. (1981). Teoreticheskaja grammatika sovremennogo anglijskogo jazyka. Moskva: Vysshaja shkola.

Il'ish, B. A. (1971). Stroj sovremennogo anglijskogo jazyka. L.

Kobrina, H. A. (1999). Grammatika anglijskogo jazyka. Morfologija. Sintaksis. SPb.: Sojuz.

Minchenkov, A. G. (2004). Anglijskie chasticy: funkcii i perevod. SPb.: Antologija.

Nikolaeva, T. M. (1982). Semantika akcentnogo vydelenija. Moskva: Nauka.

Rassoha, M. N. (1982). Stanovlenie razrjada chastic v anglijskom jazyke (diahronicheskoe issledovanie). Avtoref. dis. … kand. filol. nauk. L.

Symonova, K. S. (2004). Do pytannya pro status sluzhbovykh sliv u naukoviy kontseptsiyi chastyn movy. Filolohichni nauky, 34, 46-50. Kyyv: KM Akademiya.

Starodumova, E. A. (1997). Russkie chasticy (pis'mennaja monologicheskaja rech'). Avtoref. dis. … dok. filol. nauk. Moskva.

Chistjakova, L. M. (1949). Chasticy v sovremennom russkom literaturnom jazyke. Avtoref. dis. … kand. filol. nauk. Moskva.

Shahmatov, A. A. (1941). Sintaksis russkogo jazyka. L.: Uchpedgiz.

Shevchenko, S. E. (2007). Morfologija sovremennogo anglijskogo jazyka. Kursk: Izdatel'stvo "ROSI".

Shokot'ko, L. E. (2006). Iz istorii izuchenija chastic (po materialam grammatik XVIXVIII vv.). E-portal:

Aijmer, K. (2002). English discourse particles: evidence from a corpus. Philadelphia.

Hajiyev, E. (2008). The Status of Particles in Modern English, International journal of computers, 4, 2, 432-441.

Koönig, E. (1991). The Meaning of Focus Particles: A Comparative Perspective. London, New York: Routledge.

Nevalainen, Tertu. (1987). Adverbial focusing and intonation, Lingua, 3, 73, 141-165.




Anna S. Karataeva is Post-Graduate Student (Specialty 10.02.01 "Ukrainian Language") of Department of Ukrainian Language and Applied Linguistics in Donetsk National University. Her areas of research interests include comparative linguistics and computer sciences.    


Anna Karataeva

УДК 811.161.2: 811.111




The article deals with the results of some theoretic research and traditional classification parameters of particles in the Ukrainian and English languages. Common and distinctive features of both particle systems are discovered, their qualitative and quantitative composition are examined.

Keywords: system of particles, particle, semantic-functional classification, quantitative and qualitative composition.


Останнім часом у центрі уваги лінгвістичної науки опиняється комунікативно-функційний аспект дослідження мови, зокрема особливі форми вираження суб’єктивних значень мовця: мисленнєвої інтерпретації дійсності, особливостей сприйняття ситуації, внутрішньої організації особистості тощо.

Однією з найпоширеніших експліцитних категорій вираження суб’єктивної площини комунікації в українській мові виступають частки, які охоплюють широкий спектр модусних значень: персуазивності, авторизації, оцінності тощо. Використання часток тісно пов’язане з прагматичним аспектом функціювання мови. Дослідники прагматики вважають, що наявність розвинутої системи часток визначає національну культуру, характеризуючи її з погляду емоційності [Вежбицкая 1996].

Кількісний та якісний склад розряду часток у різних мовах суттєво відрізняється. Існують так звані слабкопартикуляційні мови, де система часток або не розвинена взагалі, або розвинута слабко, і сама наявність цього розряду слів викликає у лінгвістів сумніви. Яскравим представником такої мовної організації є англійська мова, де основними засобами вираження категорії модальності є модальні дієслова, а не партикуляційні утворення.

Потребою виявлення партикуляційних можливостей різних мов для забезпечення адекватного перекладу тих імпліцитних значень, що їх транслює частка у висловленні, зумовлена актуальність нашої роботи.

Мета роботи – оцінити ступінь співвіднесеності партикуляційних систем української та англійської мов.

Поставлена мета передбачає розв’язання таких завдань: 1) з’ясувати особливості дослідження часток в обох мовах; 2) проаналізувати класифікаційну площину досліджуваного розряду слів; 3) виявити спільні й відмінні риси обох партикуляційних систем; 4) простежити кількісне та якісне співвідношення українських та англійських часток.

Зважаючи на різноплановість обох мовних систем, у нашому дослідженні базовою для зіставлення взято українську мову, яка характеризується багатим партикуляційним складом. На сьогодні все більшого поширення набуває думка щодо визначення функції частки як комунікативно-прагматичного знака, що відрізняє цей клас від великої кількості слів різної частиномовної належності – сполучників, модальних слів, вигуків, займенникових слів, прислівників тощо.

Становлення такої мовознавчої позиції має тривалу історію. Термін «частка» протягом багатьох років не мав чітко окреслених меж. Так, простежуючи розвиток мовознавчої думки щодо часток за граматиками XVI-XVIII століть [Шокотько 2006], можна виявити сплутування часток з прислівниками (Л. Зизаній, М. Смотрицький), сполучниками (М. Ломоносов, А. Барсов, О. Пєшковський), вигуками (А. Барсов), прийменниками (І. Ужевич) тощо.

Як окремий граматико-семантичний розряд слів частки виділив науковець А.В. Добіаш, який уперше чітко сформулював критерії розмежування часток і прислівників [Добиаш 1899]. Пізніше російський мовознавець О.О. Шахматов обґрунтував необхідність розмежування часток та інших класів службових слів. Лінгвіст подає таку дефініцію часток: «Частки – це така частина мови, яка включає в себе слова, які підсилюють чи відтіняють певним чином граматичні форми або предикат», вказуючи при цьому, що «частки лише урізноманітнюють значення форми» [Шахматов 1941]. Таке визначення виділило клас часток зі складу інших категорій службових слів, однак ще не повністю розкривало сутність часток.

В українському мовознавстві офіційно затвердженим початком самостійної історії часток як окремого частиномовного розряду слів можна вважати вихід у світ «Українського правопису» у 1926 році.

В українській та російській граматиці можна виявити кілька етапів вивчення частки:

1)   класифікаційний (оглядово-дослідницький) – у перших роботах, що стосуються проблематики часток, робляться спроби описати цей клас слів, виявити, які одиниці до нього належать, описати специфічну семантичну та функційну навантаженість (В.В. Виноградов, Л.В. Щерба, І.І. Мещанинов, Л.Н. Чистякова, Д.С. Светлишева, І.А. Кисельова). На цьому етапі частки здебільшого протиставляються повнозначним частинам мови, охоплюючи такі слова, які не виконують номінативну функцію і виражають найбільш абстрактні значення, зокрема, значення мети, причини, часу, місця тощо [Виноградов 1972]. За таким тлумаченням, під терміном «частки» слід розуміти всі розряди службових слів, тобто сполучники, прийменники і власне-частки;

2)   систематизувальний (функційно-семантичний) – з’являються роботи, присвячені упорядкуванню різнорівневої системи часток шляхом розробки класифікаційних параметрів, проводяться дослідження окремих часток або груп часток (К.С. Симонова, Л.І. Коломієць, А.В. Майборода, А.В. Знаменська, Є.А. Стародумова);

3)   поглиблений (комунікативно-прагматичний) – дослідження часток набуло нових можливостей та спрямувань завдяки розвитку комунікативної лінгвістики, лінгвістики тексту, семантики, прагматики. Особливу увагу на цьому етапі приділяють вивченню семантики часток, їхнім первинним функціям (І.Р. Вихованець, Т.М. Ніколаєва, І.М. Кобозєва).

Протягом усього часу становлення партикуляційної системи багато стрижневих питань щодо природи часток залишалися дискусійними. Так, під час трактування лексичного аспекту часток лінгвісти або заперечують взагалі наявність семантики у словах цього класу (О.О. Шахматов), або наголошують на тому, що частка, як і будь-яке слово, не може існувати без лексичного значення (В.О. Горпинич), або відмічають їхню здатність надавати додаткових значеннєвих відтінків окремим словам або цілим реченням (М.А. Жовтобрюх, Б.М. Кулик, Л.І. Коломієць, А.В. Майборода), або вказують на певну обмеженість семантичної природи часток, називаючи їхнє лексичне значення контекстуальним (Н.Ю. Шведова, Ю.Г. Скиба), послабленим (Л.М. Чистякова), прихованим (Т.М. Ніколаєва) тощо. Неоднозначним є питання і щодо характеру функціонування часток, адже з-поміж загальнокатегорійних функцій часток виокремлюють видільну функцію, функцію акцентування, функцію актуалізації, уточнення тощо. На сьогодні поширення набуває думка щодо комунікативної функції часток як класифікаційної (І.Р. Вихованець).

Зважаючи на різноплановість досліджень, традиційним є тлумачення частки як службового слова, яке надає додаткових відтінків повнозначним словам або реченню загалом, а також вживається для утворення слів чи їхніх форм. Цим зумовлюється традиційна семантико-функційна класифікація часток:

1. Фразові: 1) частки, які виражають значеннєві відтінки: а) вказівні (ож, он, онде, ось осьде, от, се); б) означальні (власне/власно, властиво, завгодно, щойно, якраз, саме); в) видільні: обмежувально-видільні (бодай, лише/лиш, лишень, хоть, хоч); підсилювально-видільні (же/ж, і/й, навіть, туй, уже/вже, собі); 2) частки, які виражають модальні значення: а) модально-вольові (нехай/хай, лише/лиш, бодай, би/б); б) власне-модальні (буцім, мовби, наче, ніби); в) стверджувальні (авжеж, ага, атож, угу); г) заперечні (ані, ні, ніже); ґ) питальні – (га, невже, чи, хіба); 3) частки, що виражають емоційну оцінку висловлення або підсилюють виразність мовлення: а) емоційно-експресивні, або окличні частки (ач, що за, іч, як); б) експресивно-підсилювальні частки (адже, отож, тобто, тож).

2. Формотворчі – частки, що використовуються для творення різних граматичних форм: а) би/б: умовного способу від дієслів минулого часу; б) най, хай/нехай: в описовій формі наказового способу; в) було: форми давноминулого часу.

3. Словотворчі частки, які приєднуються до цілого слова подібно словотворчим афіксам і вживаються тільки у складі слова (бо, но, таки).

Однак ця класифікація не є остаточною і викінченою, оскільки з розвитком лінгвістики змінюються і класифікаційні параметри. Так, визначення комунікативної функції часток дає змогу кваліфікувати частку не як слово, що протягом тривалого часу було традиційним тлумаченням у граматиці, а розглядати як аналітичну синтаксичну морфему, що виділяє тему або рему в реченні [Вихованець 2004, 358]. Це стосується насамперед тих часток, які за традиційною граматикою визначаються як словотворчі. Подібний погляд сформувався на основі того, що частки, по-перше, не мають власного лексичного значення, тобто є не словами, а саме морфемами, і, по-друге, функціонують у синтаксичних одиницях, насамперед, – у реченні, що може свідчити про їх суто синтаксичну функцію, яка реалізується у виділенні теми або реми за актуального членування речення або в утворенні типів речення за комунікативною метою. Разом з цим з’являються праці, присвячені розробці комплексної класифікації для ґрунтовного аналізу українських часток з урахуванням багатовимірності партикуляційної системи (структура, походження, статус, функції, дистинктивні ознаки тощо) [Загнітко 2010]. Дослідження службових частин мови в українській мові перетворюється на одну з центральних лінгвістичних проблем.

Натомість в англійській граматиці термін «частка» зустрічається досить рідко. Загалом можна виділити два основні напрями щодо визначення статусу часток. Зарубіжні науковці не виділяють частки як окремий розряд слів. Термін «particles» використовується насамперед у ранніх граматиках англійських дослідників на позначення всього розряду службових частин мови (Г. Світ, О. Єсперсен); наприклад, О. Єсперсен виділяє такі частини мови: іменник, прикметник, дієслово, частка, об’єднуючи під терміном «частка» розряд прислівників, прийменників, сполучників та вигуків [Есперсен 2002]. У більшості досліджень сучасних англійських лінгвістів розряд часток розглядається у межах окремих частини мови, які об’єднуються на основі відсутності граматичних категорій. Найчастіше частку відносять до класу прислівників; у такому випадку часто використовують термін «adverbials» (вільний модифікатор щодо визначуваного, що виконує другорядну функцію) та «focusing adverbials» (вільний модифікатор з класу фокусовидільних прислівників) [Nevalainen 1987].

Також часто в англійських граматиках зустрічається термін «verbal particles», тобто одиниці, що вживаються при фразових дієсловах, модифікуючи їхнє значення: I'll think up something Я щось придумаю. Зрідка у працях англійських дослідників знаходимо термін «grammatical particles» (граматичні частки), що використовується для опису афіксів.

Слід зазначити, що все частіше з’являються праці сучасних дослідників, що розглядають частки як дискурсивні слова-модифікатори значення тощо. Однак термін «particles» у такому значенні значно ширший за традиційне розуміння класу часток – сюди можуть бути зараховані й інші частини мови, що здатні функціонувати як сигнали важливої інформації та носіїв комунікативних нюансів до змісту висловлень.

Слов’янські дослідники англійської граматики навпаки наголошують на необхідності вирізнення часток у частиномовній системі. Становлення цього розряду слів пов’язують насамперед зі зміною сполучуваності окремих прислівників [Рассоха 1982]. На думку науковця А.Г. Мінченкова [Минченков 2004], в англійській мові розряд часток не має чітко окреслених меж і постійно змінюється внаслідок міжчастиномовної омонімії. Це спричинило появу суттєвих розбіжностей щодо того, які одиниці кваліфікувати як власне-частки зі своєю складною контекстуальною семантикою.

Для виокремлення англійських мовних одиниць у розряд часток визначають такі диференційні риси: а) відсутність денотата, неспіввіднесеність з певною особою, предметом, концептом; б) синтаксична абстрагованість від інших слів усередині висловлення, внаслідок чого вилучення часток зі структури речення не призводить до суттєвих змін змісту всього висловлювання; в) лексична неповнота, внаслідок чого неможливо поставити питання до слова; г) безпосередній зв’язок з мовною особистістю, її комунікативною метою в конкретній ситуації мовлення; ґ) чітко виражена ситуативна залежність, яка спричиняє необхідність великого відрізку контексту для визначення функції мовної одиниці; д) неможливість синонімічної заміни через інші частини мови [Минченков 2004].

Б.А. Ільїш вказує на три аспекти розгляду статусу часток у реченні [Ильиш 1971]: а) частка перебуває поза традиційною системою частин мови і є окремим розрядом слів; б) частка є частиною того члена речення, щодо якого вона вживається. Цей погляд піддається критиці через те, що частка не завжди виступає безпосередньо у пост- або препозиції до слова, якого стосується, а може використовуватися дистантно; в) частку слід не враховувати під час аналізу, оскільки вона стоїть поза пропозиційним змістом речення.

На сьогодні найбільш поширеним є перший погляд. Дослідження в цьому напрямку показали широкий спектр виконуваних функцій часток та семантичних відтінків, які не обмежуються тільки уточненням чи наданням емоційної виразності.

С.Є. Шевченко зазначає, що частки утворюють самостійний клас слів – «модифікаторів», тобто таких одиниць, які здійснюють у реченні передачу додаткової інформації [Шевченко 2007]. Деякі науковці, зокрема В.М. Жигадло, зосереджують свою увагу на встановленні синтаксичної функції часток. У таких дослідженнях зазначається, що частки здатні виступати разом із повнозначними словами або словосполученнями та надавати їм певних семантичних відтінків [Жигадло 1956]. І. Іванова наголошує, що часткам не властива номінативна функція, натомість вони передають емоційне, оцінне ставлення мовця до певного елементу висловлення, показують бажання виділити цей момент, актуалізувати його [Иванова 1981]. Отже, основною функцією часток дослідниця вважає функцію уточнення значень відповідних членів речення, зрідка – зміна змісту всього висловлення.

Залежно від визначення функційної площини можуть варіюватися дефініції часток. Поширеним є визначення частки, за яким цей розряд незмінюваних слів уточнює значення інших слів та надає модальних або емоційно-експресивних відтінків іншим словам чи словосполученням [Жигадло 1956; Кобрина 1999].

У сучасній лінгвістиці існують різноманітні спроби класифікувати англійські частки. Проблема угрупування системи часток ускладнюється високим ступенем поліфункційності мовних одиниць. Поширеним є розподіл на такі групи: а) емфатичні; б) обмежувальні; в) ідентифікувальні.

В.Н. Жигадло розрізняє частки за основним відтінком значення, який вони можуть надавати [Жигадло 1956]. Він виділяє такі типи: 1. Частки, які уточнюють смислові відтінки значення слів: а) обмежувальні (only та ін); б) підсилювально-видільна (even); в) уточнювальні (exactly та ін); г) доповнювальна (else); 2. Модальні частки: а) негативна (not); б) негативно-підсилювальні частки (never, not); 3. Частки, які вносять у висловлення емоційно-експресивні відтінки (підсилювальні частки: simply та ін.). 4. Частка, що виконує формотворчу функцію (to).

Як і українські одиниці, англійські частки можуть бути багатозначними і входити до різних груп: just виражає уточнювальне значення у поєднанні з обмежувальним і підсилювальним; but, only обмежувально-видільні та підсилювальні відтінки; not – негативна та негативно-підсилювальна частка.

Ця класифікація базується на семантиці часток і є традиційною в роботах сучасних слов’янських лінгвістів, присвячених дослідженню англійської граматики.

Інколи поза усталеною класифікацією розглядаються ще частки типу anyway, actually, then, які, привносячи у семантико-комунікативну площину висловлення додаткові нашарування значення, також функціонують у реченні в ролі конекторів [Минченков 2004]. Визначення таких утворень як часток розширяє традиційне для слов’янської лінгвістики розуміння цього класу слів як комунікативних одиниць, здатних надавати певних семантико-стилістичних відтінків. Українській партикуляційній системі такі утворення не властиві, і подібну функцію виконують здебільшого не частки, а вставні конструкції.

У зарубіжному мовознавстві наявні класифікації часток як окремого класу слів (т.зв. фокусовидільних прислівників), що ґрунтуються на інших визначальних параметрах. С. Якобсон пропонує такий поділ: 1) безсполучникові частки: а) обмежувальні – only, merely, just, entirely, fully; б) уточнювальні – exactly, divcisely, especially, just, particularly, chiefly, mainly; 2) сполучні – also, too тощо. Науковець Е. Кеніг також виділяє дві групи часток: 1) які виключають, тобто обмежують значення – only, merely, just, alone; 2) які включають, тобто мають значення приєднування – also, too, even, either [Koönig 1991].

Отже, з аналізу теоретичних досліджень можна виявити спільні та відмінні грані партикуляційних систем двох мов (Таблиця 1).

Таблиця 1. Спільні й відмінні риси українських та англійських часток

Спільні риси

Здатність надавати різних відтінків значення

Контекстуально зумовлена семантика

Важливе значення у побудові комунікативної структури висловлення

Відсутність самостійного реального чи матеріального значення

Нечіткість, розмитість меж цього розряду слів

Активне поповнення складу часток за рахунок міжмовної омонімії

Відмінні риси


Українська мова

Англійська мова

Місце у частиномовній системі

Клас часток має чітко усталене місце у частиномовній системі

Визначення часток як окремого розряду піддається сумнівам

Розвиток системи

Розгалужена система часток

Слабкорозвинений клас часток

Різноплановість партикуляційних систем:

а) емоційна

Поширена передача експресивного забарвлення частками

Оперування іншими засобами для вираження емоційності, частіше за все – інтонацією

б) семантико-функційна (Рис. 1)

Широкий набір часток для вираження значеннєвих, модальних та емоційних значень

Повна відсутність часток з дейктичною, спонукальною функцією, обмежений набір одиниць для вираження різних відтінків модальності; натомість у межах часток виділюваний клас слів, що слугують засобами зв’язку висловлень

в) квантитативна (Рис. 2)

Система складається з понад 180 одиниць та їхніх аналогів і постійно розвивається за рахунок міжмовної омонімії

Обмежена кількість мовних одиниць у партикуляційній системі, яка знаходиться у розвитку

Отже, українська мова характеризується розвиненою та більш-менш усталеною багатокомпонентною системою часток. Поряд з традиційними поглядами з’являються принципово нові, які допомагають краще розкрити специфіку їхнього функціонування і зумовлюють розробку нових класифікацій для повного лексикографічного аналізу. Англійська ж мова відзначається більш практичним характером, де на перший план виступає сама дія, а не модальне ставлення до неї. Мовна система має обмежений набір засобів для вираження емоційних та експресивних відтінків, що суттєво позначилося на розвитку частки в мові. Попри суттєві розбіжності в історії формування, усвідомленні природи частки та сучасного стану партикуляційної системи, спільним у поглядах дослідників (як вітчизняних, так і зарубіжних), що займалися дослідженням розряду часток, є те, що цей розряд слів у своїй контекстуальній зумовленості може відтворювати певні додаткові нюанси у семантичній структурі слова та комунікативній організації висловлювання.

Перспективою роботи постає розробка перекладного словника часток та використання проведеного дослідження у подальшому аналізі цього розряду слів.


Алєксеєва 2001: Алєксеєва, І.О. Семантика та прагматика англійських часток [Текст] : автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.02.04 / О. І. Алєксєєва. – К., 2001. – 20 с.

Безпояско 1993: Безпояско, О.К., Городенська, К.Г., Русанівський, В.М. Граматика української мови : Морфологія [Текст] / О. К. Безпояско, К. Г. Городенська, В. М. Русанівський. – К. : Либідь, 1993. – 336 с.

Бондаренко 2005: Бондаренко, Л.В. Склад та комунікативні функції вторинних часток [Текст] : автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.02.01 / Л. В. Бондаренко. – Кіровоград, 2005. – 18 с.

Вежбицкая 1996: Вежбицкая, А. Язык. Культура. Познание / Перевод с английского, ответственный редактор М. А. Кронгауз, вступительная статья Е. В. Падучевой. – М. : Русские словари, 1996. – 412 с.

Виноградов 1972: Виноградов, В.В. Русский язык : (Грамматическое учение о слове) [Текст] / В. В. Виноградов. – 2-е изд. – М. : Высш. шк., 1972. – 614 с.

Вихованець 2004: Вихованець, І. Р., Городенська, К. Г. Теоретична морфологія української мови [Текст] / І. Р. Вихованець (ред.). – К. : Університетське видавництво «Пульсари», 2004. – 398 с.

Добиаш 1899: Добиаш,А.В. Опыт семасиологии частей речи и их форм на почве греческого языка [Текст] / А. А. Добиаш. – Прага, 1899. – 544 с.

Есперсен 2002: Есперсен, Отто. Философия грамматики / О. Есперсен ; Пер. с англ. В. В. Пассека, С. П. Сафроновой ; Под ред. и с предисл. Б. А. Ильиша. – 2-е узд. – М. : УРСС, 2002. – 404 с.

Жигадло 1956: Жигадло, В.Н. Современный английский язык. Теоретический курс грамматики [Текст] / В. Н. Жигадло, И. П. Иванова, Л. А. Иофик. – М., 1956. – 349 с.

Загнітко 2010: Загнітко, А.П. Частки в системі службових частин мови : типологійний і лексикографічний вияви [Текст] / А. П.Загнітко // Лінгвістичні студії : Зб. наук. праць. Випуск 21 / Укл. : Анатолій Загнітко (наук. ред.) та ін. – Донецьк : ДонНУ, 2010. – С. 104-116.

Иванова 1981: Иванова, И.П. Теоретическая грамматика современного английского языка [Текст] / И. П. Иванова. – М. : Высшая школа, 1981. – 285 с.

Ильиш 1971: Ильиш, Б.А. Строй современного английского языка [Текст] / Б. А. Ильиш. – Л., 1971. – 365 с.

Кобрина 1999: Кобрина, H.A. Грамматика английского языка. Морфология. Синтаксис [Текст] / H. A. Кобрина, Е. А. Корнеева, М. И. Оссовская, К. А. Гузеева. – СПб. : Союз, 1999. – 496 с.

Минченков 2004: Минченков, А.Г. Английские частицы : функции и перевод [Текст] / А. Г. Минченков. – СПб. : Антология, 2004. – 96 с.

Николаева 1982: Николаева, Т.М. Семантика акцентного выделения [Текст] / Т. М. Николаева. – М. : Наука, 1982. – 104 с.

Рассоха 1982: Рассоха, М.Н. Становление разряда частиц в английском языке (диахроническое исследование) [Текст] : автореф. дис. … канд. филол. наук / М. Н. Рассоха. – Л., 1982. – 20 с.

Симонова 2004: Симонова, К.С. До питання про статус службових слів у науковій концепції частин мови [Текст] / К. С. Симонова // Наукові записки. – Т. 34 : Філологічні науки. – К. : КМ Академія, 2004. – С. 46-50.

Стародумова 1997: Стародумова. Е.А. Русские частицы (письменная монологическая речь). [Текст] : автореф. дис. … док. филол. наук / Е. А. Стародумова. – М., 1997. – 39 с.

Чистякова 1949: Чистякова, Л.М. Частицы в современном русском литературном языке : автореф. дис. ... канд. филол. наук [Текст] / Л. М. Чистякова. – М., 1949. – 10 с.

Шахматов 1941: Шахматов, А.А. Синтаксис русского языка [Текст] / А. А. Шахматов. – 2-е изд. – Л. : Учпедгиз, 1941. – 620 с.

Шевченко 2007: Шевченко, С.Е. Морфология современного английского языка [Текст] / С. Е. Шевченко. – Курск : издательство «РОСИ», 2007. – 243 с.

Шокотько 2006: Шокотько, Л.Е. Из истории изучения частиц (по материалам грамматик XVI – XVIII вв.) [Текст] / Л. Е. Шокотько. – Режим доступа : – Название с экрана.

Aijmer 2002: Aijmer, K. English discourse particles : evidence from a corpus [Text] / K. Aijmer. – Amsterdam / Philadelphia, 2002. – 299 pp.

Hajiyev 2008: Hajiyev, E. The Status of Particles in Modern English [Text] / E. Hajiyev // International journal of computers. – Issue 4. – Volume 2. – 2008. – Рр. 432-441.

Koönig 1991: Koönig, E. The Meaning of Focus Particles : A Comparative Perspective.London, New York : Routledge, 1991. – 232 pp.

Nevalainen 1987: Nevalainen, Tertu. Adverbial focusing and intonation [Text] / Tertu Nevalainen. – Lingua. – Issue 3. – Volume 73. – 1987. – Pр. 141-165.


Розглянуто результати теоретичних досліджень і традиційні класифікаційні параметри часток в українській та англійській мовах, виявлено спільні та відмінні риси обох партикуляційних систем із простеженням кількісного та якісного складу.

Ключові слова: партикуляційна система, частка, семантико-функційна класифікація, кількісний та якісний склад.

Available 28 September 2013.