Article.
Halyna Palytsya
УДК 81’1=161.1=161.2
VERBALIZATION
OF THE CONCEPT "TEACHING"
IN UKRAINIAN, RUSSIAN AND GERMAN
The article focuses on the analysis of the
paroemia language world image fragment: the peculiarities of modeling
"pedagogical" paroemias have been traced in Ukrainian, Russian and
German from the point of peculiarities of the concept ″TEACHING″ verbalization
in the language consciousness of different ethnic groups; certain constituent
parts have been singled out, such as: "an artefact of the teaching
process", "a participant of a teaching process", "type of
teaching", "result of teaching".
Keywords: concept, language
consciousness, paroemia language world image, "pedagogical" parоemia, verbalization.
The topicality of the
investigation. Recent decades illustrate the process of widening of the
boundaries of the language investigation that is caused by the appearance of
the researches connected with the interrelation not only thought and
consciousness but with culture and ethnos outlook [Мацьків 2007: 5]. This aspect of
a language functioning is considered to be important because the every culture
plays an important role in the formation of a personality and language is the
only content and means able to help interfere in the concealed sphere of
mentality because it investigates the way of the world's division in this or
that culture [Маслова
2001:
114].
Teaching is a very
important fragment of an objective reality that is reflected in a human being's
consciousness and is expressed in linguistic means of each language. But "the
language world image in each language is unique, peculiar is determined with
social, cultural, psychological, spiritual peculiarities of the nation, the
tradition etc., that is a national specificity" [Космеда 2000: 231], that
explains some differences in the presentation of the investigated sphere in
Ukrainian, Russian and German. The research of the paroemia linguistic world
images of different linguistic cultures is a vivid conviction of this fact
because the paroemias reflect the specificity of perception of the objective
reality by the representatives of the different ethnos in general and each
fragment in particular. More over, paroemia is an archetype unit that reflects
an ancient culture, traditions of each nation, represents mentality expressed
in the language consciousness. All the above mentioned items are projected on
the pedagogical sphere of a person's activity, illustrating some peculiarities
of vision of the certain pedagogical situations by different aspects of the
teaching-educational process and are nominated as pedagogical paroemias [Палиця 2011].
The degree of the
problem studying. A huge theoretical
contribution to the elaboration of this problem has been made by
M. Alefirenko, N. Amosova, O. Babkin, Yu. Hvozdaryov,
I. Hnatyuk, V. Mokiyenko, O. Molotkov, V. Uzhchenko,
V. Teliya and the others. In recent years the investigation of the
paroemia world image in the linguistic cultural aspect has been made by
M. Alekseyenko, I. Hnatyuk, O. Levchenko, V. Maslova,
Yu. Pradid, T. Osipova and the others. But inspite of a great number
of scientific researches paroemias on pedagogical situations have not been
analyzed thoroughly. This fact inclined the author of the scientific research
to choose this linguistic phenomenon the subject of the investigation.
The purpose of the research is
to investigate the peculiarities of verbalization of the concept teaching in
the paroemia world image in Ukrainian, Russian and German.
The tasks of the research include: 1) to
single out the constituents of the concept "TEACHING"; 2) to analyze
Ukrainian, Russian, German paroemias from the point of view of presentation of
the teaching process participants, its artefacts, types of a teaching activity
and the results.
The novelty of the analysis consists in
the analysis of a pedagogical paroemia taking into account the verbalization of
the concept "teaching". Theoretical
value consists in the contribution to the investigation of a national
specificity of paroemia world image. The results of the research may be used in
linguoculturology, contrastive lexicology, paroemiology.
Teaching is a
process directed to aquiring knowledge and skills, it embraces different types
of activity dependent on teaching aims, in particular contemplation, listening,
practice, control, search and training [Beltz Lexikon Pädagogik 2007: 455]. The
resulting aim in this process in different cultures and periods is aquiring
knowledge aimed at their further practical use. The concept "TEACHING" is explicated by
means of the following constituents in Ukrainian, Russian and German paroemias: 1) the participant of the
teaching process; 2) his artefact; 3) the type; 4) the result.
Traditionally the
participants of the process are the following a person who teaches
(a teacher), a person who is taught (a pupil). The concept "A PERSON
WHO TEACHES" is verbalized by means of the lexeme "A TEACHER". A
school teacher in Ukrainian, Russian and German linguistic cultures is a
compulsory participant of a teaching process, the reliable, authentic source of
knowledge that is confirmed by the following examples, compare: Ukr: Один учитель краще, ніж дві книги [Міз.
2005: 215], Учитель і дерево пізнають із плодів [Міз. 2005: 250], Rus.: От учителя наука [РНЗПП 1990: 311], Учитель один не считает годин [РПиП 1988: 14], Ger.: Ein Lehrer ist besser als zwei Bűcher [ПНМ 2005: 90]. The presentation of the teacher differs in Ukrainian and
Russian, on the one hand,
and in German – on the other hand. The difference is based on the fact that a
teaсher is compared to
a father in Ukrainian and Russian. This is illustrated by the correspondent
opposition «a teacher : a father», let’s compare: Ukr.: Шануй учителя, як родителя [УПП 1978: 174]; Rus.: Шануй учителя, как родителя [РНЗПП 1990: 312], but in German this stable comparative
construction is not illustrated, for instance: Die uns lehren,
sollen wir ehren [ПНМ 2005: 76]. It's evident
that Ukrainian and Russian paroemias were formed at the time when the status of
a teaсher was very high
in the society and teaching was considered to be a luxury, not available for
all who wanted it.
The Russian, German
pedagogical paroemias that verbalize the concept "THIS WHO TEACHES"
have the lexeme майстер (Ukr.), мастер (Rus.), Meister (Germ.). This noun
traditionally nominates a tutor, a person who is good at his work and may serve
the example for immitation, compare: Rus: Всяк мастер на выучку берёт, да не всяк доучивает [РПиП 1988: 54]; Ger.: Wer sein eigener Meister sein will, hat
einen Narren zum Schűler [ПНМ 2005: 231].
In the investigated
paroemias the concept "THIS WHO TEAСHES" sometimes is verbalized imaginally
actualizing the means of a secondary nomination.
In Ukrainian,
Russian and German the paroemias are singled in which a teacher is compared to
a hen and a pupil is compared to an egg, compare: Rus: Курицу яйца не учат [РпиП 1988: 157]; Ger: Das Ei / Küken will klüger sein
als die Henne [Dud. 1998: 168]; Ukr.: Курку яйця не вчать [Міз. 2005: 239].
The concept
"THIS WHO TEACHES" is verbalized by means of similar lexico-semantic
means, the expression is the fact that teacher is compared to "a father"
in Ukrainian and Russian and the conceptual opposition "a teacher : a
father" is actualized.
The concept
"THIS WHO IS TAUGHT" is verbalized by means of lexemes учень (Ukr.), ученик (Rus.), Shüler,
Lehrling (Ger.), compare: Ger.: Fleißige Schüler machen fleißige Lehrer [ПНМ 2005: 107], Gute
Lehrlinge werden gute Meister [ПНМ
2005: 120]. Ukr.: Прийде Май, (школярів) не займай,
а юль хоч плюнь [УППіТІ
1993: 287]; Rus.: По ученику и об учителе судят [РпиП 1988: 256].
Among the analyzed
paroemias the investigated concept is verbalized by the help of
authoroponums-names of people spread in correspondent languages. In Ukrainian –
that is Іван, German – Hans
represented as well the diminutive forms (Ukr.: Івась; Ger.: Hänschen)
that are usually used to dominate children, compare: Ukr.: Чого Івась не научиться, того і Іван не буде вміти [УППіТІ 1993: 283]; Ger.: Was Hänschen nicht lernt, lernt Hans nimmermehr [Dud. 1998: 310]
and nouns – names of animals, compare: Ukr.: До смерті учиться
чоловік [УППіТІ 1993: 283]; Ger.: Die Jugend
soll erwerben, was das Alter verzehrt [ПНМ, 69]; Rus.: Ученому и книги в руки [РПиП 1988: 314].
In Russian and Ukrainian the concept "THIS WHO IS TAUGHT" sometimes is verbalized by the lexemes: дурак, дурний (Ukr.), дурак, глупый (Rus.), that represent a negative estimation of a person, compare: Rus.: Глупого учить, что мертвого лечить [РПиП 1988: 62]; Ukr.: Хто дурним народився, той і в Києві не навчиться [Міз. 2005: 261], Дурному й лопатою в голову розум не накладеш
[ГРНП ІІ 2006: 94].
The meaning "a
stupid person" is verbalized by the forms of substantivized adjectives and
this fact illustrates a higher degree of an axiological expression. The German
paroemias with the element dumm
(stupid / fool) are numerous but they don’t concern the sphere of
education and are projected on different situations.
The person who is
taught may be reprinted with image linguistic means. A vivid example of this
phenomenon in German is lexeme Geiger
– "a vialin
player", for example: Ein Geiger
zerreisst viele Seiten, eh’er Meister wird [ПНМ 2005: 86].
So, the concept
"THIS WHO IS TAUGHT" is verbalized by means of a primary and
secondary nomination. The Russian and Ukrainian paroemias differ from the
German ones in this aspect. In Ukrainian and Russian paroemias the participant
of a teaching process is a dull pupil.
The
concepts-artefacts of a teaching process are objectivized, as a rule, with the
nouns that nominate the objects relevant to a teaching activity. The noun school realizes its main meaning
"an educational institutions", compare: Ukr.: Школа всяким странним дім єсть вольний [УППіТІ 1993: 287]; Школа дом вольний, а не своявольний [УППіТІ 1993: 287]; Ger.: Die Schule soll ein Ziehhaus, aber kein Zuchthaus sein [ПНМ 2005: 74]. The main meaning has a number
of specific senses in the investigated languages, for instance, in Ukrainian on
the one hand, the process of making the concept sacral by representing a
concept opposition "school : church", expressing a positive
estimation, for example: Ukr.: Школа – церковний угол [УППіТІ 1993: 287], on the other hand – there appear
negative estimation senses ("school : poverty"), for example: В нашій школі, як на татарськім полі: єсть і де сісти, та нічого їсти [УППіТІ 1993: 287], Школа гола: є де сісти, та нема де їсти [УППіТІ 1993: 287].
The lexeme a book illustrates the artefact-concept "A SOURCE OF KNOWLEDGE" that is traced Ukrainian, Russian and German paroemias, compare: Ukr.: Не на користь книжку читать, коли
вершки лише хапать [ПНМ 2005: 35], Книга вчить на світі жить [Міз. 2005: 251]; Ger.: Buch macht klug [ПНМ 2005: 35], Bücher fressen und nicht verdauen ist ungesund [ПНМ 2005: 35]; Rus.: Испокон века книга растит человека
[РНЗПП 1990: 310], Книги не говорят, а правду сказывают [РНЗПП 1990: 310]; Не красна
книга пером, красна умом [РНЗПП 1990: 311].
There are paroemias
in Russian in which the meaning "not each book teaches a good lesson"
is verbalized. Additional, axiological, opposite meanings: "good –
bad" are added to the meaning of the lexeme a book, for instance: Иная книга ума прибавит, иная последний отшибёт [РНЗПП 1990: 310], Иная книга обогащает, иная – с пути совращает [РНЗПП 1990: 310].
The
concepts-artefacts of a teaching process are also verbalized by the lexemes бук, ремінь (Ukr.), бука, кулак, палка (Rus.); Rute (Germ), compare: Ukr.: За невміння деруть реміння [УППіТІ 1993: 285], Аз, буки – бери граматику в
руки [УППіТІ 1993: 286], До науки служать і буки [ГРНП ІІ
2006: 585]; Rus.: Учить дураков – не жалеть кулаков [РПиП 1988: 314], Азбука наука, а ребятам бука [РНЗПП 1990: 309]. This kind of paroemias is
numerous in Ukrainian and Russian. It can be explained by the fact of their
modelling during the period when children were physically punished. This kind
of punishment was considered as a means of a pedagogical influence. There is no
this kind of paroemias in German. We may provide an example of only one
paroemia, but it doesn’t belong to an educational sphere: Rute macht kein Beulen [ПНМ 2005: 73].
The
concepts-artefacts of a teaching process, represented in the paroemias,
illustrate the peculiarities of the linguistic culture that consist in making
something sacred on the one hand, and the verbalization of a negative
estimation – on the other hand the concept «school» is verbalized by the
conceptual oppositions "school : church", "school :
poverty". In Russian the lexemes a
book has got a wide representation as compared to Ukrainian and German and
additional axiological senses are added "good : bad"; in Ukrainian
and Russian "pedagogical" paroemia function the lexemes "бук, ремінь
(Ukr.),
бука, кулак, палка (Rus.). These lexemes are not typical for German
pedagogical paroemia.
The types of a
teaching activity are modelled in "pedagogical" paremias by means of
the lexemes писати, читання, читати,
повторювати.... Writing as a type
of a teaching activity acquires the widest presentation in Ukrainian, compare:
Ukr. Пише, як сорока лапою (…сорока по тину) [УППіТІ 1993: 286]; Написав, мов курка лапою [УППіТІ 1993: 286];
Писав, писав, чим запечатував [ГРНП ІІІ 2006: 707], Написав, як чорт до Арехви [УППіТІ 1993: 286], Пише
як маком сіє [ГРНП ІІІ 2006: 707]; Як напише дурень, то не розбере й розумний [УППіТІ 1993: 286]; Rus.: Нацарапал, как курица лапой [РНЗПП 1990: 311], Писать
– не
языком чесать [РНЗПП 1990: 311]; Ger.:
Willst du nicht lernen mit der Feder schreiben, so schreib’ mit der Mistgabel [ПНМ 2005: 244]).
The paroemias with the components читати, читання function in three investigated languages: reading represents the meaning "the basis of teaching", compare: Ukr.: Не на користь книжку читать, коли вершки
лише хапать [ПНМ 2005: 147], Не всякий, хто читає, в читанні силу знає
[ПНМ 2005: 147]; Ger.: Lesen ohne Verstand versäumt und ist ’ne Schand [ПНМ 2005: 147],
Lesen und nicht verstehen ist ein halbes Müßiggehen
[ПНМ 2005: 147], Viel lesen macht viel wissen [ПНМ 2005: 189],
Wer viel liest und nicht behält ist wie der, der viel jagt und nicht fängt [ПНМ 2005: 190];
Rus.: Грамота
черкнёт и памяти не надо, прочтёшь – и спрашивать не надо [РНЗПП 1990: 309],
Книги читай, а дела не забывай [РНЗПП 1990: 310], Учился
читать да писать, а выучился петь да плясать [РНЗПП 1990: 312], Чтенье – лучшее ученье [РНЗПП 1990: 313].
The lexeme "revision" verbalizes the activity considered to be a successful studying,
compare: Ukr.:
Повторення – мати навчання [ПНМ 2005: 243],
рос.: Повторение – мать ученья [РПиП 1988: 257];
Ger.: Übung macht den Meister [Dud. 1998: 744], Wiederholung ist der Meister des Studierens [ПНМ 2005: 243].
The concept
"TYPE OF A TEACHING ACTIVITY" is verbalized by similar means; the
exception is the Ukrainian paroemia that depict writing from the point of view
of the form and content. Teaching is a process directed mainly to the result.
An educated person served the result and the aim of teaching. This fact is
confirmed by many paroemias with the lexemes грамота, вчення,
наука, знання (Ukr.); грамота, ученье, наука, знання (Rus.); Klugheit, Verstand (Ger.), that are
the features of an educated person, compare: Rus.: Ученье без уменья не польза, а беда [РНЗПП 1990: 312], Ученье в счастье украшает, а при несчастье – утешает [РНЗПП 1990: 312], Ученье и труд – все перетрут [РНЗПП 1990 312]; Ukr.: Хто береться до вчення, тому курка печена, а кому вчитися ліньки – їж з корита у свинки [ПНМ 2005: 147]; Вчення – світ, а невчення – тьма [ПНМ 2005: 245]; Ukr.: Науки не носить за плечима [УППіТІ 1993: 284], Без науки нема муки [УППіТІ 1993: 284], Наука в ліс не йде [УППіТІ 1993: 284]; Ukr.: Божьей волей свет стоит, наукой люди живут [РНЗПП 1990: 311], Наука хлеба не просит, а хлеб дает [РНЗПП 1990: 311]; Ger.: Die Wurzel der
Wissenschaft ist bitter, um so süßer ihre Früchte [ПНМ 2005: 77], Wissenschaft ist ein
guter Wanderstab [ПНМ 2005: 245]; Rus.: Кто грамоте гаразд, тому не пропасть [РНЗПП 1990: 310], Грамоте учиться всегда пригодиться [РПиП 1988: 71], C грамотой вскачь, без грамоты хоть плачь [РНЗПП 1990: 312]; Ukr.: Знання красить, а незнання – смішить [УППіТІ 1993: 124], Хто знання має, той мир зламає [УППіТІ 1993: 124]; Rus.: Знание – лучше богатства [РНЗПП 1990: 310], Знание да наука на вороту не виснут [РНЗПП 1990: 310]; Ger.: Wissen ist Macht
[ПНМ 2005: 245], Wissen
macht bescheiden [ПНМ 2005: 245].
The lexemes розум (Ukr.), ум (Rus.), Klugheit, Verstand (Ger.) express concepts that imply a
life experience as well as teaching. That is why not all examples with this
component indicate the sphere of education, compare: Ukr.: Не штука наука, а штука розум [УППіТІ 1993: 285], Лучший розум природжений, як научений [УППіТІ 1993: 285]; Rus.: Ум слабый не желает науки, а хочет век прожить без скуки [РПиП 1988: 312], Ум без разума – беда [РПиП 1988: 311], Ум добро, а два – и лучше того [РПиП 1988: 311]; Ger.: Klugheit geht über Stärke [ПНМ 2005: 143], Verstand ist das beste Kapital [ПНМ 2005: 188]. The concept "THE RESULT OF
TEACHING" has got a similar verbalization in the investigated languages.
This concept contains the lexemes that denote qualities relevant to a teaching
process regardless of ethnic peculiarities and epochs.
Conclusion. The concept
"TEACHING" in "pedagogical" paroemia represents the
following constituents: 1) the participant of a teaching process; 2) the artefact; 3) the type; 4) the
result. The specificity of their verbalization is connected with lingual,
socio-linguistic factors – historical, economic and spiritual that influenced
the status of verbalization of a pedagogic activity (a respect for a pupil in
Ukrainian and Russian linguistic cultures; a high status of school as an
educational institution, on the one hand, poverty in the country, – on the
other hand; the specifity of a pedagogical process (a physical punishment that
used to be in Ukrainian schools). These facts are not peculiar to German
paremia because Germany was progressive not only in the sphere of economy but
in cultural, educational spheres either. That is why German paroemia illustrates
a modern traditional view of teaching process. Perspective. The subject of a further investigation consists
in a linguistic explication of the concept "education".
References.
Космеда 2000: Космеда, Т. Аксіологічні аспекти
прагмалінгвістики : формування і розвиток категорії оцінки : [моногр.] [Текст] / Т. Космеда. – Львів : ЛНУ ім. Івана Франка, 2000. – 350 с.
Маслова 2001:
Маслова, В. Лингвокультурология : [уч. пос. для студ. высш. учеб.
зав.] [Текст] / В. Маслова. – М. : Академия, 2001. – 351 с.
Мацьків 2007:
Мацьків, П. Концептосфера БОГ в українському мовному просторі [Текст] / П. Мацьків. –
Київ – Дрогобич : Коло, 2007. – 330 с.
Палиця 2011:
Палиця, Г. Педагогічна паремія як ефективна складова педагогічного
дискурсу (на матеріалі української, російської та німецької мов) [Текст] / Г. Палиця // Наукові записки. – Випуск 96 (1). – Серія : Філологічні науки (мовознавство) : зб. наук.
пр. – Кіровоград : РВВ КДПУ
ім. В. Винниченка, 2011. – С. 352-355.
BELTZ
Lexikon Pädagogik 2007: BELTZ Lexikon Pädagogik [Text] / [hrsg. von
H.–E. Tenorth und R. Tippelt]. – Weinheim, Basel : Beltz Verlag, 2007. – 786 S.
Sources and Abbreviations
ГРНП 2006: Галицько-руські народні приповідки : [у 3 тт.] / [зібрав, упорядкував і пояснив др. Іван
Франко]. – Львів : ВЦ ЛНУ ім. І. Франка,
2006. – 2-е вид. –
Т. 1. – 818 с. –
Т. 2. – 813 с. –
Т. 3. – 699 с.
Міз. 2005: Мізін, К.
Німецько-український фразеологічний словник (усталені порівняння) /
К. Мізін. – Вінниця : Нова книга, 2005. – 304 с.
ПНМ 2005: Кудіна, О. Перлини народної мудрості / О. Кудіна,
О. Пророченко. – Вінниця : Нова книга,
2005. – 320 с.
РНЗПП 1990: Русские народные
загадки, пословицы, поговорки / [сост., авт. вступ. ст., коммент. и слов
Ю. Круглов]. – М. : Просвещение, 1990. – 335 с.
РПиП 1988: Русские пословицы и
поговорки / [под ред. В. Аникина]. – М. : Художественная литература,
1988. – 431 с.
УПП 1978: Українські прислів’я та
приказки / [упор. та передм. В. Бойка]. – К. : Дніпро, 1978. – 291 с.
УППіТІ 1993: Українські приказки,
прислів’я і таке інше / [уклав М. Номис]. – К. : Либідь, 1993. – 764 с.
Dud. 1998: Duden. Redewendungen
und sprichwörtliche Redensarten. Wörterbuch der deutschen Idiomatik / [bearb.
von G. Drosdowski und W. Scholze-Stubenrecht]. – Mannheim ; Leipzig ; Wien; Zürich :
Dudenverlag, 1998. – B. 11. – 864 S.
У статті проаналізовано фрагмент паремійної мовної картини світу;
простежено особливості моделювання "педагогічних" паремій
української, російської та німецької мов з огляду на специфіку вербалізації
концепту "навчання" в мовній свідомості представників різних етносів;
виокремлено такі його складові, як "артефакт навчального процесу",
"учасник навчального процесу", "вид навчальної діяльності",
"результат навчання".
Ключові слова: мовна свідомість, паремійна мовна картина світу, "педагогічна"
паремія, концепт, вербалізація.
Available 25 September 2013.
|
