Functions Manifestations of Particles in Modern Publicism (Based on Ukrainian and Polish)

 © The Editorial Team of Linguistic Studies

Linguistic Studies
Volume 30, 2015, pp. 73-77

Functions Manifestations of Particles in Modern Publicism (Based on Ukrainian and Polish)

Mychaylo Vintoniv, Olena Shatilova

Article first published online: August 1, 2015 


Additional information

 Author Information: 

Mychaylo O. Vintoniv, Doctor of Philology, Associate Professor, acting Head of Department of Ukrainian Language and Applied Linguistics in Donetsk National University. Correspondence: mvintoniv@ukr.net

Olena S. Shatilova, Candidate of Philology, Associate Professor at Department of Ukrainian Studies in Kremenchuk Mykhailo Ostrohradskyi National University. Correspondence: shatilova_olena@mail.ru

Citation: 
Vintoniv, Mychaylo, Shatilova, Olena. Функційні вияви часток у сучасній публіцистиці (на матеріалі української та польської мов) [Text] / Mychaylo Vintoniv, Olena Shatilova // 
Лінгвістичні студії : міжнародний зб. наук. праць. – Київ – Вінниця : ДонНУ, 2015. – Випуск 30. – С. 73-77. / Linguistic Studies : international collection of scientific papers / Donetsk National University Ed. by A. P. Zahnitko. – Kyiv – Vinnytsia DonNU, 2015. – Vol. 30. – Pp. 73-77. 

Publication History:
Volume first published online: August 1, 2015

Article received: January 14, 2014, accepted: February 20, 2015 and first published online: August 1, 2015

Annotation.

In the research types of lexical relations between particles of the Ukrainian and Polish languages in comparative perspective were investigated. The relations between them were discovered. Genre features of publicistic texts are described. The distinction between the concepts of „interlingual homonymsˮ and „interlingual paronymsˮ was determined. The functional differences between the particles of Polish and Ukrainian were identified.

Keywords: comparative analysis, homonym, interlingual homonyms, paronym, interlingual рaronyms, particle.



Abstract.

FUNCTIONS MANIFESTATIONS OF PARTICLES IN MODERN PUBLICISM (BASED ON UKRAINIAN AND POLISH)

Mychaylo Vintiniv, Olena Shatilova

Department of Ukrainian Language and Applied Linguistics, Donetsk National University, Vinnitsa, Vinnitsa region, Ukraine; Department of Ukrainian Studies, Kremenchuk Mykhailo Ostrohradskyi National University, Kremenchuk, Poltava region, Ukraine

 

Available 14 January 2015.


Abstract

Relevance

The relevance of the study is determined by the need to study the functional specifics of particles with due consideration of their typological characteristics and differences in Polish and Ukrainian languages, as well as by the need to study homonymous forms. Appeal to the particles as the research object occurs due to the significant communicative, functional and stylistic yield carried by units of this category.

Purpose

The aim of current research is a comparative analysis of particle in the Ukrainian and Polish languages.

Tasks

Achievement of the objective presupposes solving the following tasks: 1) to define the concept of "interlingual homonymy"; 2) to distinguish "interlingual homonyms" and "interlingual homonyms paronyms" concepts; 3) to determine lexical relations between units of the Polish and Ukrainian languages; 4) to specify the functional differences between them.

Conclusion

Comparative analysis is important for the systemization of a set of units in each language, specific laws of their combination and functioning while performing the same type of communication tasks. A detailed study of speech in comparative terms is also necessary for teaching a foreign language for the purpose of gaining a "flexible experience" of speech and to overcome the influence of spontaneous generation of native speech.

Perspective

The proposed study outlines a range of further scientific research of implicit possibilities of particles in Ukrainian and Polish, as well as identifying their functional differences.

 

Research highlights

► In the research types of lexical relations between particles of the Ukrainian and Polish languages in comparative perspective were investigated. ► The relations between them were discovered. ► Genre features of publicistic texts are described. ► The distinction between the concepts of "interlingual homonyms" and "interlingual paronyms" was determined. ► The functional differences between the particles of Polish and Ukrainian were identified.

Keywords: comparative analysis, homonym, interlingual homonyms, paronym, interlingual рaronyms, particle.

 

References

Baranivs'ka, O. (2007). Ukrayins'ko-pol's'ka orfohrafichna, hramatychna i leksychna interferentsiya v navchanni ukrayins'koyi movy yak inozemnoyi. Teoriya i praktyka vykladannya ukrayins'koyi movy yak inozemnoyi, Vyp. 2, 178-184. L'viv.

Bednazh, M. A. (1999). Iz sposterezhen' nad pol's'ko-ukrayins'kymy mizhmovnymy omonimamy. Naukovi zapysky Kirovohrads'koho pedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra Vynnychenka, Vyp. 20, 152-161. Kirovohrad.

Bednazh, M. A. (2000). Pol's'ko-ukrayins'ka mizhmovna omonimiya. Avtoref. dys. …  kand. filol. nauk.  Kyyiv.

Kononenko, V. I. (2012). Slov"yans'ki movy v typolohichnomu vymiri. Ukrayins'ka ta pol's'ka movy: kontraktyvne doslidzhennya, 15-25. Warszawa: WUW.

Manakin, V. N. (2004). Sopostavitel'naja leksikologija. K.: Znanija.

Mihnevich, A. E. (1985). Belorussko-russkij paraleksicheskij slovar'-spravochnik. Minsk.

Synchak, O. (2007). Trudnoshchi vyvchennya ukrayins'koyi movy v pol's'komovniy audytoriyi. Teoriya i praktyka vykladannya ukrayins'koyi movy yak inozemnoyi, Vyp. 2, 185-188. L'viv.

Chuba, H. (2007). Vplyv mizhmovnoho transferu na protses zasvoyennya ukrayins'koyi movy studentamy-polyakamy. Teoriya i praktyka vykladannya ukrayins'koyi movy yak inozemnoyi, Vyp. 2, 171-177. L'viv.

 

Correspondence: mvintoniv@ukr.net; shatilova_olena@mail.ru

Vitae

Mychaylo O. Vintoniv, Doctor of Philology, Associate Professor, acting Head of Department of Ukrainian Language and Applied Linguistics in Donetsk National University. His research interests include syntax, comparative linguistics, and functional linguistics;

Olena S. Shatilova, Candidate of Philology, Associate Professor at Department of Ukrainian Studies in Kremenchuk Mykhailo Ostrohradskyi National University. Her research interests include functional grammar of Ukrainian, category of motivation, and comparative linguistics.


Article.

Mychaylo Vintoniv, Olena Shatilova

УДК 801.314.2:[808.4+808.3]

ФУНКЦІЙНІ ВИЯВИ ЧАСТОК У СУЧАСНІЙ ПУБЛІЦИСТИЦІ

(НА МАТЕРІАЛІ УКРАЇНСЬКОЇ ТА ПОЛЬСЬКОЇ МОВ)

 

In the research types of lexical relations between particles of the Ukrainian and Polish languages in comparative perspective were investigated. The relations between them were discovered. Genre features of publicistic texts are described. The distinction between the concepts of „interlingual homonymsˮ and „interlingual paronymsˮ was determined. The functional differences between the particles of Polish and Ukrainian were identified.

Keywords: comparative analysis, homonym, interlingual homonyms, paronym, interlingual рaronyms, particle.

 

Дослідження мови, зокрема її використання в умовах щоденного вербального спілкування, завжди привертало увагу лінгвістів. Зіставна граматика як один із перспективних напрямів мовознавства вивчає мовлення з метою віднайти універсальні та специфічні прояви в ньому функційно ідентичних систем досліджуваних мов. У функційній типології мовних одиниць розрізняють два аспекти: семасіологічний (як використовують однотипні елементи в різних мовах, які значення ними передають) і ономасіологічний (якими засобами виражають однакові значення та функції).

Синхронно-зіставний аналіз лексичного складу української та польської мов не втрачає актуальності, оскільки дає змогу з’ясувати особливості взаємодії споріднених мов, виявити ступінь їх близькості в різні періоди функціонування мовних систем [Беднаж 1999]. Функція слова в лексико-семантичній системі конкретної мови, встановлення значеннєвих опозицій, окреслення лексико-тематичних і семантичних полів дозволяє реконструювати національно- мовний образ світу. Такий підхід сприяє відображенню особливостей матеріальної та духовної культури, побуту, звичаїв та інших етнічних рис носіїв певної мови.

Типологічне дослідження споріднених мов набуло важливого значення в умовах активізації в наш час міжнаціональних контактів, визнання місця кожного народу в глобалізованому світі, опрацювання проблематики міжкультурних зв’язків і взаємовпливів [Кононенко 2002: 15]. Аналіз праць зіставно-типологічного спрямування дозволяє зробити висновок про відсутність окремих контрастивних досліджень, присвячених аналізові часток української та польської мов.

Актуальність роботи зумовлена потребою вивчення функційної специфіки часток з урахуванням їхніх типологічних ознак і відмінностей у польській та українській мовах, а також необхідністю дослідження омонімічних форм. Звернення до часток як об’єкта дослідження пов’язане зі значним комунікативним, функційним і стилістичним навантаженням одиниць цієї категорії.

Наукове опрацювання проблеми міжмовної омонімії та синкретизму лексем у споріднених і неспоріднених мовах засвідчує наявність двох основних підходів: перекладознавчого (Й. Влчек, С. Влахов, С. Флорін, І. Козелевський, О.О. Реформатський та інші) та контрастивного (В.В. Акуленко, Л.В. Бублейник, М.П. Кочерган, В.М. Манакін, А.Є. Супрун та інші). Останній підхід має на меті зіставлення лексичних корелятів у двох мовах, а також виявлення наслідків контактування мов, лексичних запозичень.

Метою роботи є порівняльний аналіз часток української та польської мов, зокрема встановлення лексичних відношень і взаємозв’язків між ними.

Матеріалом дослідження обрано публіцистичні тексти початку ХХІ століття як такі, що є стилістично неоднорідними й синкретичними, відображають тенденції розмовної форми мовлення й, водночас, є носіями комплексу ознак писемного мовлення. Останнім часом фахівці відзначають зближення норм усного та писемного мовлення в засобах масової інформації (ЗМІ), очевидно, через функційно-технологічні особливості створення та практичного застосування текстів масової комунікації. Наприклад, початково усний текст інтерв’ю, набуваючи писемної форми публікації, зберігає спонтанність і непідготовленість мовлення, змішування стилів тощо.

Зацікавлення частками зумовлено потребою вивчення їхньої функційної специфіки з урахуванням типологічних ознак і відмінностей в українській і польській мовах. Звернення до фразових часток як об’єкта аналізу пов’язане зі значним функційним, комунікативним і стилістичним навантаженням їх у висловленні.

Огляд теоретичних джерел із проблеми лексичних відношень між словами різних мов у сучасному мовознавстві засвідчує, що існують значні розходження в поглядах науковців. Неоднаковий зміст вкладають, зокрема, в саме поняття міжмовної омонімії.

Згідно з найпоширенішою в східнослов’янському мовознавстві традицією (праці М.П. Кочергана, Н.В. Заславської, А.Є. Супруна, І.С. Ровдо, П.П. Шуби) до міжмовних омонімів зараховують одиниці, що повністю збігаються або є подібними за формою вираження, але мають відмінні сигніфікати і розглядаються на перетині синхронного та діахронного зрізів.

В окремих дослідженнях міжмовну омонімію кваліфікують як „паралексіюˮ (А.Є. Михневич), „фальшивих друзів перекладачаˮ (Р.О. Будагов, Г.О. Гальперін), „фальшиві споріднені словаˮ (Р. Ладо), „міжмовні аналогізмиˮ (К.М. Готліб) тощо.

У запропонованому дослідженні як робочу запозичено класифікацію, розроблену В.М. Манакіним. Солідаризуючись з його поглядами, вважаємо міжмовними омонімами лише такі слова різних мов, які мають однакові, а не просто близькі чи схожі форми вираження [Манакин 2004: 163]. Розвиваючи погляди А.Є. Михневича, паралексами доцільно називати слова, що різняться однією-двома звуками (на письмі – знаками), тобто мають схожу вимову [Михневич 1985]. Важливим критерієм зарахування слів до міжмовних омонімів є також відсутність зон перетину в значенні. Тобто значення слів різних мов не повинні збігатися навіть частково. У такому разі варто враховувати полісемічність слова та синкретизм його функцій. Так, не можна зарахувати до міжмовних омонімів укр. тільки і пол. tylko. Хоча одним зі значень пол. tylko є „алеˮ, водночас наявне і значення „тількиˮ.

До абсолютних (повних) власне-міжмовних омонімів, тобто таких слів різних мов, які ідентичні за формою, але абсолютно різні за змістом (зазвичай як результат випадкових фонетичних збігів або суттєво „стертихˮ етимологічних зв’язків). З-поміж фразових часто це такі одиниці: укр. хіба, що оформлює питальні речення, може надавати відтінку сумніву, здивування, недовіри, та пол. сhyba, що в перекладі позначає „можеˮ, „можливоˮ, „мабутьˮ й виконує роль вставного слова. Наприклад: Зате зі справжніми друзями був завжди щирим, товариським. Тому всі його приятелі, навіть тепер, після трагічної смерті Миколи Костьовича, відгукуються про нього як про добру, чуйну й шляхетну людину. Був би він затятим „відлюдькомˮ, як стверджували міфотворці Холодного, хіба мав би таких вірних товаришів?! (Літературна газета. ‒ 24.10.2014); Хіба це держава ‒ Україна?! Це якийсь незрозумілий конгломератˮ... „Казахстан ніколи не був державою! Вона штучно створена Назарбаєвимˮ... „Білорусь може бути губернією в рамках Російської Федераціїˮ. Ці дикунські висловлювання російського президента Володимира Путіна відомі нині усьому світу (Україна молода. ‒ 30.10.2014); На жаль, цей проект в Україні так і залишився проектом. Чому? А хіба не зрозуміло, чому? (Українська правда. ‒ 30.12.2014); Pół kilograma chyba wystarczy (Trybuna Ludu. ‒ 03.03.2011); Chyba jest jakiś póżniejszy autobus? (Wprost. ‒ 04.05.2012)

До міжмовних омонімів належать українська експресивно-підсилювальна частка же та польське слово że, яке є сполучником і перекладається „щоˮ: Перший підступно вбитий своїм же заступником, другий на горло карає злочинця (Кінотеатр. ‒ Режим доступу: http://www.ktm.ukma.kiev.ua); Таким же прекрасним птахом, який за свою одержимість красою потрапив до в’язниці, був і Параджанов (Кінотеатр. ‒ Режим доступу: http://www.ktm.ukma.kiev.ua); Papież zaznaczył, że powinno się rozróżniać post formalny od realnego. Franciszek podkreślił, że prawdziwy post to to, co płynie z serca, to realizacja przykazania, by miłować Boga i swego sąsiada. ‒ One są połączone (Wprost. ‒ 20.02.2015).

В українській мові же ‒ це частка, яку вживають для підсилення, підкреслення значення того слова, після якого вона стоїть. У польській мові że ‒ сполучник, який поєднує головне речення з підрядним або їхні відповідні частини, які розвивають, розкривають зміст головного речення; сполучник, який поєднує головне речення з підрядним мети, причини, доказу того, про що йде мова в головному реченні; сполучник, який поєднує головне речення з підрядним наслідку; експресивне слово, яке розпочинає речення, що найчастіше виражає незадоволення, враження; модальна частка. Українська лексема належить до класу часток, а польська – як до часток, так і сполучників. У цьому виявляється синкретизм функцій польського że.

З-поміж часток можна виокремити міжмовні пароніми. Це слова, які в різних мовах мають суттєві розбіжності предметно-логічного змісту, але частково (зазвичай на імпліцитному рівні) зберігають спільну понятійну подібність, що є результатом їхньої генетичної спорідненості [Манакин 2004]. До таких прикладів належить українська означальна частка справді, яку вживають для увиразнення значення окремих повнозначних слів, і польська лексема naprawdy, яка є прислівником: От справді цікава пропозиція! (Україна молода. ‒ 09.12.2014); Ось ще! І чого ж я так переймаюся своєю зовнішністю?! У світі є чимало справді важливих проблем (Радіо „Свободаˮ. ‒ 11.10.2009); Doprawdy nie miem co robić (Wprost. ‒ 20.02.2015). Міжмовними паронімами є польська частка istotnie, що є синонімом української частки справді, та лексема істотно ‒ прислівник: Ірак планує істотно збільшити об’єми видобутку нафти (Укрінформ. ‒ 19.01.2015); Ułatwiłoby to istotnie funkcjonowanie wszystkich gospodarstv w Unii Europejskej (Trybuna Ludu. ‒ 05.06.2012).

Міжмовна паронімія належить до складу лексики, яку називають „хибними друзями перекладачаˮ. Причини наявності значної кількості саме цього різновиду лексичних відношень полягають у наявності спільного етимологічного кореня, семний склад якого „розсипавсяˮ по різних мовах, перетворившись на інші семантичні комбінації, розширився або звузився в значеннях, набув нових семантичних відгалужень тощо. Але, як підкреслює М.М. Манакін, майже у всіх випадках ретельного розгляду подібних слів можна віднайти сліди колишньої семантичної близькості [Манакин 2004: 166-167].

Міжмовними омонімами можна вважати українську частку но, яка здатна передавати значення наказового способу в поєднанні з дієсловами та іншими частками, і польську частку no, яка характеризує експресивне вживання з метою підсилювання повідомлюваного (можливість, допустовість, причина); вживається для надання особливого експресивного характеру; виражає питання, найчастіше вимагає негайної відповіді; вживається як підтвердження відповіді на питання. Наприклад: З лозиною впорається і дитина, а спробуйте-но поламати віника (Вголос. ‒ 26.02.2015); No nareszcie, już tak długo czekam! (Warszawska gazeta. ‒ 23.02.2006); No i nareszcie jestem studentką (Gazeta wroclawska. ‒ 03.05.2004).

Омонімічними є частка зась, яку вживають із метою вираження заперечення чогось, відмов від чогось; у значенні „не можнаˮ, і польське zaś ‒ сполучник, який зіставляє частини сурядного речення, підкреслюючи їх протиставлення; передає значення „а, але, натомістьˮ. В українській мові зась може вживатися як вигук, а в польській – як сполучник сурядності: А зась! Не діждеш того! (День. ‒ 07.07.2012); Nic z tego nie wyszło, zaś w 2013 roku deszcze i brak remontu zrobiły swoje – zawaliła się szpila nad centralną kopułą budowli i zniszczyła część stropów (Kurier Galiczjski. ‒ 02.02.2015).

В українській мові частку би вживають для творення дієслівних форм умовного способу, для позначення бажаності або можливості здійснення дії, вираженої дієсловом. Поширеним є використання частки би при дієслівних формах для вираження у ввічливій, м’якій формі прохання, пропозиції; у розмовному мовленні частка би трапляється в значенні „мов, немов, нібиˮ. By в польській мові є сполучником, який пов’язує підрядні речення з головним (з’ясувальні, підрядні мети, наслідку, допустовості): Zaloguj się, by skomentować (Nasz wybir. ‒ 26.02.2015); Ale każdy autor może wyłączyć z zakresu powierzenia konkretny sposób ich wykorzystania. To znaczy, że może nie chcieć, by ZAiKS zarządzał jego utworami na polu odtwarzania czy wykonania publicznego (Dziennik Polski. ‒ 26.02.2015). У цій омонімічній парі українське слово вживають лише як частку, а в польській мові – ще й як сполучник підрядності: Я хотів би звернути особливу увагу на появу міграційних всіх процесів („Свобода словаˮ. ‒ ICTV. ‒ 02.11.2009. ‒ 23:00); Mam jednak wątpliwości, czy pieniędzy z biletów starczy na coś sensownego, ale chętnie zapłacę, aby w przyszłości wróciło tu życie. Najważniejsze, by odbudowa była prowadzona fachowo i nie zniszczyła historycznego wyglądu (Kurier Galiczjski. ‒ 02.02.2015). У формах умовного способу дієслів польської мови типу chciałbym, śpiewałbym словотвірний формант by також історично є часткою, проте це не окрема лексема, а частина дієслова. Як самостійна одиниця by функціонує лише в ролі сполучника, що зафіксовано в словникових статтях.

Зважаючи на спорідненість української та польської мов значна кількість часток мають однакове значення, є еквівалентними. До таких часток належать пари:

-  вже ‒ już: Тому що не можна так над нами знущатися, це вже зовсім перебір ˂...˃ (Футбол в Україні ‒ 14.05.2013); W styczniu odbyła się we Lwowie prezentacja nowej kawiarni „Ratusz”. Już sama nazwa wskazuje, że kawiarnia znajduje się w samym sercu Lwowa, w gmachu… (Kurier Galiczjski. ‒ 05.02.2015);

-  ледве ‒ ledwo: Послухати Арсенія Яценюка і поставити йому запитання, які цікавлять мільйони читачів та глядачів, зібралася така кількість представників ЗМІ, що їх ледве вмістила чимала зала Клубу Кабінету Міністрів (Український кур’єр. ‒ 31.12.2014); Ledwo zdał egzamin (Wprost. ‒ 20.02.2013);

-  чи ‒ czy: Чи пожертвувані гроші справді доходять до знедолених? (Режим доступу: http://www.dw.de); Papież do szefów: Czy nie zatrudniacie na czarno? Płacicie uczciwie? (Wprost. ‒ 20.02.2015);

-  ще ‒ jeszcze: Ще один позитив ‒ ухвалення збалансованого бюджету, який підкорегують до 15 лютого (Український кур’єр. ‒ 31.12.2014); Pod koniec okresu karnawałowego odbywają się studniówki w szkołach polskich we Lwowie. Tej tradycji w szkołach ukraińskich nie ma, więc jest to jeszcze jedna odrębność tych szkół (Kurier Galiczjski. ‒ 13.02.2015);

-  навіть ‒ nawet: Багато з них приїхали у Німеччину ще на початку 2000-х і відтоді навіть не бували вдома, в Україні, роками уникаючи зустрічі з поліцією (Режим доступу: http://www.dw.de); Za odbudową kryje się najczęściej jakaś postać czy grupa entuzjastów, którzy swoim zapałem, presją, talentem poruszają z miejsca nawet monolity urzędniczego nieuctwa (Kurier Galiczjski. ‒ 02.02.2015).

Проте варто зазначити, що однакові на перший погляд частки можуть виконувати різні прагматичні функції в тексті. Це потребує детального зіставного аналізу, адже міжмовні лексичні відношення – явище багатогранне й багатоаспектне. Саме ця багатоаспектність і призводить до того, що носії близькоспоріднених мов можуть допускати суттєві помилки в мовленні. Слід наголосити на тому, що міжмовні омонімічні відношення не пов’язані ані зі сферою вживання лексики, ані з її частиномовною приналежністю. Тому важливими є дослідження з контрастивної лінгвістики, які сприяють поглибленому вивченню мов та дозволяють уникнути помилок, пов’язаних із інтерференцією.

Отже, перспективу подальших досліджень убачаємо в систематизації набору одиниць кожної мови, особливих законів їх поєднання та функціонування у виконанні однотипних комунікативних завдань. Детальне вивчення мовлення в зіставному плані необхідне й для навчання іноземній мові з метою набуття „гнучкогоˮ мовленнєвого досвіду, а також для подолання впливу спонтанного породження рідного мовлення.

Запропоноване дослідження окреслює коло подальших наукових пошуків щодо імпліцитних можливостей часток української та польської мов, а також виявлення їхніх функційних розбіжностей.

References. 

References

Баранівська 2007: Баранівська, О. Українсько-польська орфографічна, граматична і лексична інтерференція в навчанні української мови як іноземної [Текст] / О. Баранівська // Теорія і практика викладання української мови як іноземної. ‒ Львів, 2007. ‒ Вип. 2. ‒ С. 178-184.

Беднаж 1999: Беднаж, М.А. Із спостережень над польсько-українськими міжмовними омонімами [Текст] / М. А. Беднаж // Наукові записки Кіровоградського педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Серія : Філологічні науки. ‒ Кіровоград, 1999. ‒ Вип. 20. ‒ С. 152-161.

Беднаж 2000: Беднаж, М.А. Польсько-українська міжмовна омонімія : автореф. дис. … канд. філол. наук : спец. 10.02.17 „Порівняльно-історичне і типологічне мовознавство” [Текст] / М. А. Беднаж. ‒ Київ, 2000. ‒ 20 с.

Кононенко 2012: Кононенко, В.І. Слов’янські мови в типологічному вимірі [Текст] / В. І. Кононенко // Українська та польська мови : контрактивне дослідження. ‒ Warszawa : WUW, 2012. ‒ С. 15-25.

Манакин 2004: Манакин, В.Н. Сопоставительная лексикология : Монография [Текст] / В. Н. Манакин. ‒ К. : Знания, 2004. ‒ 326 с.

Михневич 1985: Белорусско-русский паралексический словарь-справочник : Пособие для учителя [Текст] / Под ред. А. Е. Михневича. ‒ Минск, 1985. ‒ 367 с.

Синчак 2007: Синчак, О. Труднощі вивчення української мови в польськомовній аудиторії [Текст] / О. Синчак // Теорія і практика викладання української мови як іноземної. ‒ Львів, 2007. ‒ Вип. 2. ‒ С. 185-188.

Чуба 2007: Чуба, Г. Вплив міжмовного трансферу на процес засвоєння української мови студентами-поляками [Текст] / Г. Чуба // Теорія і практика викладання української мови як іноземної. ‒ Львів, 2007. ‒ Вип. 2. ‒ С. 171-177.

 

Досліджено різновиди лексичних відношень між частками української та польської мов у порівняльному аспекті. Встановлено взаємозв’язки між ними. Описано жанрові особливості публіцистичних текстів. Розмежовано поняття „міжмовні омонімиˮ та „міжмовні паронімиˮ. Визначено функційні розбіжності між частками польської і української мов.

Ключові слова: порівняльний аналіз, омонім, міжмовні омоніми, паронім, міжмовні пароніми, частка.

Available 14 January 2015.