Fragment of the Eastern-Steppe Ukrainian Dialects Dictionary

 © The Editorial Team of Linguistic Studies

Linguistic Studies
Volume 30, 2015, pp. 78-83

Fragment of the Eastern-Steppe Ukrainian Dialects Dictionary

Nataliya Klymenko

Article first published online: August 1, 2015 


Additional information

 Author Information: 

Nataliya B. Klymenko is Candidate of Philology, Associate Professor at Department of Ukrainian Language and Applied Linguistics in Donetsk National University (Vinnytsia, Vinnytsia region, Ukraine). Correspondence: klymenko2010@gmail.com

Citation: 
Klymenko, NataliyaФрагмент словника діалектної лексики східностепових українських говірок [Text] / Nataliya Klymenko 
// Лінгвістичні студії : міжнародний зб. наук. праць. – Київ – Вінниця : ДонНУ, 2015. – Випуск 30. – С. 22-31. // Linguistic Studies collection of scientific papers / Donetsk National University Ed. by A. P. Zahnitko. – Kyiv – Vinnytsia : DonNU, 2015. – Vol. 30. – Pp. 78-83. 

Publication History:
Volume first published online: August 1, 2015

Article received: January 19, 2015, accepted: February 20, 2015 and first published online: August 1, 2015

Annotation.

The article continues the series of publications of the author that contain materials for the Eastern-Steppe Ukrainian Dialects Dictionary. In this fragment of the dictionary meteorological, astronomical vocabulary, as well as the names of some household items, furniture, parts of the house, tableware elements, displaying lexical, semantic, phonetic, word-formation and morphological dialectal features of studied dialects have been included. The spatial characteristic of the analyzed vocabulary has been set.

Keywords: dialectal lexis, dialectal vocabulary, variant, synonym, sema, sememe, the semantic structure of a word, Ukrainian Eastern-Steppe dialects.



Abstract.

FRAGMENT OF THE EASTERN-STEPPE UKRAINIAN DIALECTS DICTIONARY

Nataliya Klymenko

Department of Ukrainian Language and Applied Linguistics, Donetsk National University, Vinnytsia, Vinnytsia region, Ukraine

 

Available 19 January 2015.

 

Abstract

Relevance

In recent years, Ukrainian dialectology has made significant progress in the study of the lexical system of newly created dialects. This is evidenced by the appearance of not only a considerable number of scientific papers on the analysis of structural-semantic, grammatical peculiarities of Ukrainian dialect vocabulary of the new formation, but also creating dialect dictionaries [Sagarovs`ky`j 2001; Sxidnoslobozhans`ki 2002; Omel`chenko, Klymenko 2006]. Recording reliable factual material and its lexicographical treatment, still remain relevant as this is impossible without systematic study of the newly formed Ukrainian dialects that envisions detailed structural-semantic analysis of the vocabulary compound of Donetsk dialects.

Purpose

The purpose of the article – fixing and lexicographical study of the dialectal vocabulary of the Eastern-Steppe Ukrainian subdialects, which is part of the thematic groups: meteorological, astronomical lexis, names of furniture and domestic items, names of parts of the house, the names of dishes.

Tasks

Tasks of the paper is 1) to make necessary entries of the factual material; 2) among names of these vocabulary groups to identify those, which belong to the dialectal ones; 3) to describe the composition and semantic structure of dialectal nominee used in the Eastern-Steppe Donetsk subdialects.

Conclusion

The proposed "Fragment of the Eastern-Steppe Ukrainian Dialects Dictionary" is a part of the differential dictionary, which does not cover the entire vocabulary, operating in Donetsk subdialects and takes only dialectal words, which were not included in the basic vocabulary compound of the Ukrainian literary language and represent different phonetic, structural-semantic types of dialectal vocabulary, which is used in the Eastern-Steppe dialects, which is one of the basic principles of work on the Eastern-Steppe Dialects Dictionary. Specificity of the analyzed vocabulary is not so much in the use of tokens that are marked by narrowly local character as changes in the semantic structure of famous names and also reflection of phonetic, more rarely grammatical and structural derivational features of Donetsk subdialects in analyzed tokens.

Perspective

The proposed piece of dictionary is the next stage of work on the Eastern-Steppe Dialects Dictionary [Drobotenko, Omel`chenko 1998: 264-269; Klymenko 2007: 166-172; Klymenko 2009: 229-235; Omel`chenko, Klymenko 2006]. Collection of dialectal vocabulary that has become widespread recently, and its publication as regional dictionaries are the preparatory stage before creating generalized lexicographic work – Dictionary of Ukrainian folk dialects.

 

Research highlights

► The article continues the series of publications of the author that contain materials for the Eastern-Steppe Ukrainian Dialects Dictionary. ► In this fragment of the dictionary meteorological, astronomical vocabulary, as well as the names of some household items, furniture, parts of the house, tableware elements, displaying lexical, semantic, phonetic, word-formation and morphological dialectal features of studied dialects have been included. ► The spatial characteristic of the analyzed vocabulary has been set.

Keywords: dialectal lexis, dialectal vocabulary, variant, synonym, sema, sememe, the semantic structure of a word, Ukrainian Eastern-Steppe dialects.

 

References

Buryachok, A. A. (1965). Instruktsiya dlya skladannya rehional'nykh dialektnykh slovnykiv. K.: Nauk. dumka.

Dzendzelivs'kyy, Y. O. (1987). Prohrama dlya zbyrannya materialiv do Leksychnoho Atlasu ukrayins'koyi movy. K.: Nauk. dumka.

Drobotenko, V. Yu., & Omel'chenko, Z. L. (1998). Slovnyk rodynnoyi obryadovoyi leksyky skhidnostepovykh ukrayins'kykh hovirok. Linhvistychni studiyi, Vyp. 2, 264-269. Donets'k: Vyd-vo DonDU.

Klymenko, N. B. (2007). Materialy do slovnyka pobutovoyi leksyky ukrayins'kykh skhidnostepovykh hovirok (nazvy odyahu). Naukovyy chasopys Natsional'noho pedahohichnoho universytetu im. M.P.Drahomanova. Seriya 10. Problemy hramatyky i leksykolohiyi ukrayins'koyi movy, 3, 166-172.

Klymenko, N. B. (2009). Materialy do slovnyka nazv odyahu ukrayins'kykh skhidnostepovykh hovirok (nazvy odyahu). Linhvistychni studiyi: Zb. nauk. pr. Donets'k: Vyd-vo DonNU, 19, 229-235

Moskalenko, A. A. (1969). Ukrayins'ki, rosiys'ki ta bilorus'ki dialektni slovnyky`. Movoznavstvo, 2, 24-27.

Omel'chenko, Z. L. & Klymenko, N. B. (2006). Materialy do slovnyka skhidnostepovykh ukrayins'kykh hovirok. Donets'k: Vyd-vo DonNU.

Saharovs'kyy, A. A. (2001). Leksyka Tsentral'noyi Slobozhanshchyny (Kharkivshchyny) yak ob"yekt slovnytstva. Suchasni problemy movoznavstva ta literaturoznavstva: Zb. nauk. pr. Uzhhorod, 4, 465-469.

Saharovs'kyy, A. A. (2001). Frahment dialektnoho slovnyka Kharkivshchyny. Volyn'. Zhytomyrshchyna: Istoryko-filolohichnyy zbirnyk z rehional'nykh problem. Zhytomyr, 6, 249-254.

Skhidnoslobozhans'ki, (2002). Slovnyk ukrayins'kykh skhidnoslobozhans'kykh hovirok. Luhans'k.

Chabanenko, V. A. (1992). Slovnyk hovirok Nyzhn'oyi Naddnipryanshchyny. Zaporizhzhya: Vy`d-vo ZDU.

 

Correspondence: klymenko2010@gmail.com

Vitae

Nataliya B. Klymenko is Candidate of Philology, Associate Professor at Department of Ukrainian Language and Applied Linguistics in Donetsk National University (Vinnytsia, Vinnytsia region). Her research areas include Ukrainian dialectology, lexicology, and phonetics.


Article.

Nataliya Klymenko

УДК 801.311

ФРАГМЕНТ СЛОВНИКА ДІАЛЕКТНОЇ ЛЕКСИКИ

СХІДНОСТЕПОВИХ УКРАЇНСЬКИХ ГОВІРОК

 

The article continues the series of publications of the author that contain materials for the Eastern-Steppe Ukrainian Dialects Dictionary. In this fragment of the dictionary meteorological, astronomical vocabulary, as well as the names of some household items, furniture, parts of the house, tableware elements, displaying lexical, semantic, phonetic, word-formation and morphological dialectal features of studied dialects have been included. The spatial characteristic of the analyzed vocabulary has been set.

Keywords: dialectal lexis, dialectal vocabulary, variant, synonym, sema, sememe, the semantic structure of a word, Ukrainian Eastern-Steppe dialects.

                                                   

За останні роки українська діалектологія досягла помітних успіхів у вивченні лексичної системи новостворених говорів. Про це свідчить поява не тільки чималої кількості наукових праць, присвячених аналізу структурно-семантичних, граматичних особливостей лексики українських говорів нової формації, а й укладання діалектних словників [Сагаровський 2001б; Східнослобожанські 2002; Омельченко, Клименко 2006]. Записування надійного фактичного матеріалу і його лексикографічна обробка й досі залишаються актуальними, оскільки без цього неможливе системне вивчення новостворених українських діалектів, що передбачає ґрунтовний структурно-семантичний аналіз словникового складу донецьких говірок. Тому метою пропонованої статті є фіксація й лексикографічне опрацювання діалектної лексики східностепових говірок, що входить до складу декількох тематичних груп: «Метеорологія, астрономія», «Меблі та хатні речі», «Хата та її частини», «Посуд і кухонне начиння». Реалізація мети передбачає виконання таких завдань: здійснити необхідні записи фактичного матеріалу; серед назв зазначених груп лексики виділити ті, що належать до діалектних; описати склад і семантичну структуру діалектних номенів, уживаних у східностепових донецьких говірках.

Пропонований «Фрагмент словника східностепових українських говірок» є частиною диференційного словника, що не охоплює всієї лексики, яка функціонує в донецьких говірках, а подає лише діалектні слова, що не увійшли до основного словникового складу української літературної мови й репрезентують різні фонетичні, структурно-семантичні різновиди діалектної лексики, уживаної в східностепових говірках, що є одним з основних принципів роботи над Словником східностепових говірок [Омельченко, Клименко 2006: 5].

У словнику використані записи, зроблені у 18 населених пунктах Донецької області самим автором та студентами філологічного факультету під час діалектологічних експедицій за спеціально розробленими питальниками та за «Програмою для збирання матеріалів до Лексичного Атласу української мови» Й.О. Дзендзелівського [Дзендзелівський 1987].

Реєстр словника охоплює: східностепові слова (бóч’еч’ка цебр’анá, вúзв’іздит’), слова, поширені в інших південно-східних говорах, але такі, що є діалектними, а не загальнонародними (гòлол’óд «шар льоду на поверхні землі», ков’όр «тканий, найчастіше ворсистий, з візерунками виріб для вкривання підлоги, стін»). Серед останніх переважно назви, які відрізняються від загальнонародних частіше фонетичними, рідше словотвірними або граматичними особливостями (граф’íн (грахв’íн) «графин, посудина з вузьким довгим горлом», до́шч’ік «дрібний дощ», бухвéт «шафа з полицями для зберігання посуду»).

Усі реєстрові слова записано спрощеною фонетичною транскрипцією й розташовано в алфавітному порядку. Тлумачення значень реєстрових слів здійснюється переважно описово засобами української літературної мови.

У багатозначних реєстрових словах кожне окреме значення позначається цифрою й наводиться у словниковій статті з нового абзацу. Розташування значень та їх відтінків у словниковій статті підпорядковане принципу семантичної філіації: від первинного, більш конкретного до похідного, ускладненого, більш абстрактного, вторинного.

Послідовно подаються граматичні ремарки. Запропонована лексика є переважно іменниковою. При відмінюваних іменниках, записаних у називному відмінку однини, указано закінчення родового відмінка однини та рід. Якщо назва є складеною, наприклад, має вигляд атрибутивного словосполучення, то після неї наведено закінчення родового відмінка однини обох компонентів назви. Дієслівні назви подано в інфінітиві, де це можливо й важливо, наведено закінчення (при потребі з останнім приголосним основи) першої особи однини та третьої особи множини. Порівняймо: пир’íшч’ит’, -шч’е, -шч’ат’.

Кожне реєстрове слово, крім односкладових, подається з наголосом. У багатоскладових складних словах вказується й побічний наголос – порівняймо: зв’ѐздопáд (зв’ѐздоапáд).

За умови функціонування в східностепових говірках фонетичних або словотвірних варіантів реєстрового слова, вони також подаються у словниковій статті. Фонетичні варіанти наводяться у дужках поруч із реєстровим словом, а словотвірні варіанти розміщено в кінці словникової статті й позначено горизонтальною стрілкою – порівняймо:

гòлол’óд (гòлоал’óд), -у, ч. Шар льоду на поверхні землі (Яс Яс, Некр Ол, Дон В, Ол В, Врем, Мик В, Новоукр, Мих Ол, Зл В, Н-павл Кр)

ну це гòлол’óд / колú скóл’зко на вýлиц’і і мóжно впáсти // (Некр Ол)

®л’од

*ожеиле́диец’а

При значній кількості реєстрових слів у кінці словникової статті наводяться синонімічні назви, що позначаються зірочкою (*):

тýч’а, -і, ж. Велика густа темна хмара (Яс Яс, Ол В, Зл В, Дон В, Н-павл Кр)

ну колú тýч’а гáрна такá / зúмн’а / от знáйеіте / от вже і опреид’іл’áй / шч’о бýде і град / і шос’ страшнé // (Яс Яс)

*хмáра

Кожне реєстрове слово паспортизується літерним скороченням назв населених пунктів, у яких воно зафіксоване.

Кожна словникова стаття містить ілюстративний матеріал, який розкриває особливості функціонування слова в говірці. Ілюстрації вживання реєстрового слова передаються спрощеною фонетичною транскрипцією після викладу значення слова.

Пропонований фрагмент словника є черговим етапом роботи над Словником східностепових говірок [Дроботенко, Омельченко 1998: 264-269; Клименко 2007: 166-172; Клименко 2009: 229-235; Омельченко, Клименко 2006]. Збирання діалектної лексики, яке набрало тепер широкого розмаху, і публікація її у вигляді регіональних словників є підготовчим етапом до створення узагальненої лексикографічної праці – Словника українських народних говорів.

 

«ФРАГМЕНТ СЛОВНИКА СХІДНОСТЕПОВИХ УКРАЇНСЬКИХ ГОВІРОК»

безрóсина, -и, ж. Відсутність роси (Яс Яс)

да ýтром бувáйе безрóсина / дрýгий раз вихóдиш/ сýхо / ну це йа дáже неи знáйу од чóго завúсит’// (Яс Яс)

бóчечка цебр’анá, -и,-óйі ж. Невелика хатня діжка для питної води (С Ш, Ол В, Зл В)

ц’а бóчечка / в йак’íй збер’ігáли хáтн’у вóду / звáлас’а цебр’анá / вонá булá зрóблена з дубóвих клéпоч’ок / óбруч’і на нéйі булú над’íт’і на п’івторá / на два / звéрху шче деиреивйáний кружóчок із рýчкойу / бокú булú р’íвн’і і булú трóшки вóгнут’і / р’íзн’і булú бóч’еч’ки // (С Ш)

бухвéт, -а, ч. Шафа з полицями для зберігання посуду (Є М, Ол В, Врем, Мик В, Мих Ол, Новоукр, Зл В, Дон В, Н-павл Кр)

бухвéти на кýхн’і / там / де плúтка / там посýда булá / а у нас у приехóж’ій бухвéт стойáв / хáта ж манéн’ка / кýхн’а р’áдом // (Н-павл Кр)

вúзв’іздит’. Час, коли небо вночі чисте, і дуже добре видно зорі (Яс Яс, Н-павл Кр)

вúзв’іздило / може / це слóво і в дрýгому смúсл’і прием’ін’áйец’:а / ну осóб’ен:о це в з’íмн’ейе врéмн’а / та онó і л’íтом бувáйе / колú ч’íсто / вóздух ч’íстий / тод’í йак гл’áнеиш / а ійх утúкано // (Яс Яс)

вихор’ (вихр’), -у, ч. Рвучкий круговий рух вітру; поривчастий вітер (Некр Ол, Ол В, Врем, Мик В, Новоукр, Зл В, Дон В, Н-павл Кр)

оцé ж вúхор’ / смерч / оц’í вúхр’і у нарóд’і чогóс’ йіх боайáц’:а // (Некр Ол)

*смерч’

в’íтер з п’ід сóнц’а, -у. Сухий гарячий вітер, що супроводиться високою температурою, дуже низькою відносною вологістю повітря і викликає засуху (Яс Яс)

ой / в’íтер з п’ід сóнц’а / знáчит’ / сухúй в’íтеир // (Яс Яс)

*сỳхов’íй

гòлол’óд (гòлоал’óд), -у, ч. Шар льоду на поверхні землі (Яс Яс, Некр Ол, Дон В, Ол В, Врем, Мик В, Новоукр, Мих Ол, Зл В, Н-павл Кр)

ну це гòлол’óд / колú скóл’зко на вýлиц’і і мóжно впáсти // (Некр Ол)

®л’од

*ожеиле́диец’а

граф’íн (грахв’íн), -а, ч. Графин, посудина з вузьким довгим горлом (С Ш, Ол В, Врем, Зл В, Дон В, Н-павл Кр)

у граф’íн’і дéрж’ат’ винó і вóдку / йак гóст’і / на ст’іл подавáли у граф’íнах // (С Ш)

*збан

дошч’ вмивáйушч’ий, -’у -ого. Перший весняний дощ (Некр Ол, Ол В, Врем)

вмиевáйушч’ией дошч’ обмиевáйе зéмл’у / пéршией веисн’анúй дошч’ ідé / колú вже ми рослú / ми ж неи знáлие / шо такé рад’іáц’ійа / все / бувáло / мáма кáже / ой / дóшч’ік вмивáйушч’ий п’ішóв / пéршией / п’ідставл’áйте лицé / шоб вáше лицé булó красúвием / гáрнием // (Некр Ол)

до́шч’ік, -у, ч. Дрібний дощ (Некр Ол, Ол В, Врем, Мик В, Новоукр, Мих Ол, Зл В, Дон В, Н-павл Кр)

ой / дóшч’ік ідé / а йа в йáмц’і сиежý / неи займáйте меинé хлóпц’і / бо йа мáмц’і скажý // (Некр Ол)

зáреиво, -а, с. Сяяння небосхилу під час заходу і сходу сонця (Яс Яс, Зл В, Дон В, Н-павл Кр, Ол В)

оцé / колú сóнце с’ідáйе і зáреиво крáсне / вже йáсно / шо погóда бýде погáна / бýде в’íтер дýт’ // (Яс Яс)

зв’ѐздопáд (зв’ѐздоапáд), -у, ч. Падіння великої кількості метеорів (Яс Яс, Ол В, Зл В, Дон В, Н-павл Кр)

зв’ѐздопáд обúч’но в áвгуст’і м’íс’ац’і // (Яс Яс)

зóр’ка, -і, ж. Яскраве освітлення горизонту перед сходом і після заходу сонця (Яс Яс, Ол В, Зл В, Дон В, Н-павл Кр)

на зóр’к’і / кáжут’/ це колú начинáйе розвидн’áц’:а і посл’íдн’і зóр’і ішч’:езáйут’/ це на зóр’к’і / і колú вже начиенáйе теимн’íт’/ пéрв’і зóр’і пойавл’áйуц’:а / це і йес’т’ зор’кá // (Яс Яс)

íзмороз’ (ізмоаро́з’), -і, ж. Візерунки, що з’являються на віконному склі під час сильних морозів (Некр Ол, Ол В, Врем, Мик В, Новоукр, Зл В, Дон В)

колú із’мороз’ / тод’í кáжут’ морóз розрисувáв шиебкú рисýнками рáзниеми / а вонú так’í рáз’н’і / так’í крас’íв’і // (Некр Ол)

®зáмороз’

ков’όр, -а, ч. Тканий, найчастіше ворсистий, з візерунками виріб для вкривання підлоги, стін тощо (М, Ол В, Врем, Мих Ол, Новоукр, Н М, Зл В, Дон В, Н-павл Кр)

йакшчо цей коврик вузен’кий / це коврόва дорόжшка або прόсто / дорόжшка / а йакшч’ό ширόкий / то це ков’όр // (М) ков’óр і на п’ідлóгу клáли / і ст’íну йім приекрашáли / ну част’íше на пол / а на ст’іни в’íшали рушникú // (Новоукр)

®кóврик

кровáт’ (крόват’, кроава́т’), -і, ж. Ліжко (Є М, Дон В, Ол В, Врем, Мик В, Мих Ол, Новоукр, Зл В, Н-павл Кр)

ну йак меиталéве / то кровáт’ жиел’íзна називáйец:а / а йак дереив’áна / то кровáт’ деиреив’ана // (Є М) у тóго / хто зáм’іж ідé булú н’ікел’óван’і / шче ран’íше / до нас / булú деиреивйáн’і кровáт’і / робúли так’í òдноспáл’н’і чи двòспáл’н’і // (Н М)

*кровáт’ка, кровáтка

л’éсн’іца, -и, ж. Пристрій з двох подовжених жердин, скріплених рядом поперечок (щаблів), що використовується для піднімання або спускання куди-небудь (Міч Т, Ол В, Врем, Мик В, Новоукр, Зл В, Дон В, Н-павл Кр)

л’éсн’іца ос’ деиреивйáна / бáчиеш / так’í дв’і пáлки з переимúчками попеирéчними // (Міч Т)

*драбúна

мóлн’ійа, -і, ж. 1. Зигзагоподібна електрична іскра – наслідок розряду атмосферної електрики в повітрі, що буває під час грози (Яс Яс, Ол В, Зл В, Дон В, Н-павл Кр)

ой / йакá сúл’на там мóлн’ійа // (Яс Яс) оцé / йак мóлн’ійа без грóму / оцé вже кáжут’ дошч’á вже неи бýде // (Некр Ол)

*блискавка

2. Довга механічна застібка на одягу, а також на портфелі, сумці і т. ін. (в усіх досліджуваних говірках)

пал’тó шч’е н’іч’óго / а мóлн’ійа росхóдиц’:а і неи нос’ý // (Новоукр)

óт’:еп’ел’, -і, ж. Значне потепління взимку або ранньою весною, що викликає розтавання снігу, льоду (Некр Ол, Ол В, Врем, Мик В, Новоукр, Зл В, Дон В, Н-павл Кр)

йак тепл’íшайе / то поч’інáйец’а от’:еп’éл’ / все розстайé / кругóм водú пóвно / кáжут’ пос’ір’íли деирéва на óт’:еп’éл’ / вонó / йак морóзи / то все закýте в л’од / дúвис’:а і там / і там протáлиенки пойавл’áйуц’:а / на ставкý пойавл’áйуц’:а // (Некр Ол)

*в’ідли́га

пир’íшч’ит’, -шче, -шч’ат’. Сильні дощові опади (Некр Ол, Ол В, Врем, Мик В, Мих Ол, Дон В, Н-павл Кр)

дошч пиер’íшч’е ц’íлий ден’ // (Некр Ол)

*лúт

упúт’

п’ідтавáн’ійе, -’а, ж. Місце, де протанув сніг і видно землю. (Яс Яс, Ол В, Зл В, Н-павл Кр)

п’ідтавáн’ійе/ це м’істáми / прόт’ів сόнечка/ а де в т’ін’í / там остайéц’:а с’н’іг // (Яс Яс)

п’іч аварéйс’ка, -і, ж. Піч, яка має форму півкола (Старовар)

та це ж такá сáма плúтка / т’íки називáйец’:а аварéйс’ка п’іч / рáзом із плúткойу стрóйілас’а / вонá булá такá кругóм полукрýгла і тáмочка варúли йíсти / ну мáма це варúли / йа неи варúла / булú так’í / все варúлос’а у ч’угункáх / і булú так’í т’і / рогач’í / шч’о вонú брáли ч’угунá і становúли в п’іч і т’ім рогач’óм з п’іч’í вит’áгували / варúли там і боршч/ і пампýшку там робúли / хорóш’і булú / і хл’іб пеиклú / закриевáлас’а вонá / і прúп’ічок був / ос’ йак бáчиш зáраз духóвка йакá одкрúта / тод’í  рáн’ше  прúп’ічок був / там у тóму прúп’ічку в’íничок стойáв / і там фóрмочки йак’íс’ стойáт’ / усé це у прúп’ічку / штóрка булá / прúп’ічок прикрúто // (Старовар)

сосýл’ка, -и, ж. Льодинка, що утворилася під час стікання рідини і має форму загостреної донизу палички (Яс Яс, Ол В, Зл В, Дон В, Н-павл Кр)

сосýл’ки с крúш’і обúч’но вис’áт’ і по голов’í бйут’тогó / хто рот роз’:áве / а попадé п’ід нéйі / кр’éпко достáнец’:а  // (Яс Яс)

тýч’а, -і, ж. Велика густа темна хмара (Яс Яс, Ол В, Зл В, Дон В, Н-павл Кр)

ну колú тýч’а гáрна такá / зúмн’а / от знáйете / от вже і опред’іл’áй / шч’о бýде і град / і шос’ страшнé // (Яс Яс)

*хмарá

хмáра куч’ковá, -и, -ойí, ж. Густа хмара, утворена скупченням хмар (Яс Яс, Зл В, Н-павл Кр)

а куч’ков’í хмари / колú вонú вúсоко і отак / йак кýч’і сн’íгу / це / знáчит’ / куч’ковá хмáра // (Яс Яс)

шихванéр (шифон’éр, шифан’е́р), -а, ч. Шафа для зберігання одягу (Міч Т, Ол В, Врем, Мик В, Мих Ол, Новоукр, Зл В, Дон В, Н-павл Кр)

шифон’éр от у нас у зáл’і / трóйе двеирéй і пóлки // (Мик В)

Список умовних скорочень обстежених населених пунктів Донецької області

Врем – с. Времівка Великоновосілківського району, Г-О Тельм – с. Греково-Олексіївка Тельманівського району, Дон В – с. Донське Волноваського району, Є М – с. Єлизаветівка Мар’їнського району, Зл В – с. Златоустівка Волноваського району, Зол Кол – с. Золотий Колодязь Добропільського району, Є В – с. Єгорівка Волноваського району, М – м. Мар’їнка,

Мик В – с. Микільське Волноваського району, Мих Ол – с. Михайлівка Олександрівського району, Міч Т – с. Мічурино Тельманівського району, Новоукр – с. Новоукраїнка Мар’їнського району, Некр Ол – с. Некременне Олександрівського району, Н-петр ВН – с. Новопетриківка Великоновосілківського району, Ол В – с. Оленівка Волноваського району, Старовар – с. Староварварівка Олександрівського району, С Ш – с. Сердите Шахтарського району, Яс Яс – с. Ясинівка Ясинуватського району Донецької області.

References. 

Бурячок 1965: Бурячок, А.А. Інструкція для складання регіональних діалектних словників [Текст] / А. А. Бурячок // Праці ХІ Респ. діал. наради. – К. : Наук. думка, 1965. – С. 214-226. – Бібліогр. : с. 226.

Дзендзелівський 1987: Дзендзелівський, Й.О. Програма для збирання матеріалів до Лексичного Атласу української мови [Текст] / Й. О. Дзендзелівський. – К. : Наук. думка, 1987. – 300 с.

Дроботенко, Омельченко 1998: Дроботенко, В.Ю., Омельченко, З.Л. Словник родинної обрядової лексики східностепових українських говірок [Текст] / В. Ю. Дроботенко, З. Л. Омельченко // Лінгвістичні студії : Зб. наук. пр. – Донецьк : Вид-во ДонДУ, 1998. – Вип. 2. – С. 264-269.

Клименко 2007: Клименко, Н.Б. Матеріали до словника побутової лексики українських східностепових говірок (назви одягу) [Текст] / Н. Б. Клименко // Науковий часопис Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова. – Серія 10. Проблеми граматики і лексикології української мови. – 2007. – Вип. 3. – Кн. 2. – С. 166-172. – Бібліогр. : с. 172.

Клименко 2009: Клименко, Н.Б. Матеріали до словника назв одягу українських східностепових говірок (назви одягу) [Текст] / Н. Б. Клименко // Лінгвістичні студії : Зб. наук. пр. – Вип. 19. – Донецьк : Вид-во ДонНУ, 2009. – С. 229-235. – Бібліогр. : с. 235.

Москаленко 1969: Москаленко, А.А. Українські, російські та білоруські діалектні словники [Текст] / А. А. Москаленко // Мовознавство. – 1969. – № 2. – С. 24-27. – Бібліогр. : с. 27.

Омельченко, Клименко 2006: Омельченко, З.Л., Клименко, Н.Б. Матеріали до словника східностепових українських говірок [Текст] / З. Л. Омельченко, Н. Б. Клименко. – Донецьк : Вид-во ДонНУ, 2006. – 114 с.

Сагаровський 2001а: Сагаровський, А.А. Лексика Центральної Слобожанщини (Харківщини) як об’єкт словництва [Текст] / А. А. Сагаровський // Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства : Зб. наук. пр. – Ужгород, 2001. – В. 4. – С. 465-469. – Бібліогр. : с. 469.

Сагаровський 2001б: Сагаровський, А.А. Фрагмент діалектного словника Харківщини [Текст] / А. А. Сагаровський // Волинь. Житомирщина : Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. – Житомир, 2001. – № 6. – С. 249-254. – Бібліогр. : с. 254.

Східнослобожанські 2002: Словник українських східнослобожанських говірок [Текст] / К. Глуховцева, В. Лєснова, І. Ніколаєнко, Т. Тернавська, В. Ужченко. – Луганськ, 2002. – 234 с.

Чабаненко 1992: Чабаненко, В.А. Словник говірок Нижньої Наддніпрянщини [Текст] / В. А. Чабаненко. – Запоріжжя : Вид-во ЗДУ, 1992. – Т. 1-4.

 

Стаття продовжує цикл публікацій автора, які вміщують матеріали до Словника східностепових українських говірок. У цьому фрагменті словника подано метеорологічну, астрономічну лексику, а також назви деяких хатніх речей, меблів, частин хати, елементів посуду, які відображають лексичні, семантичні, фонетичні, словотвірні та морфологічні діалектні особливості досліджуваних говірок. Ураховано просторову поведінку зазначеної лексики.

Ключові слова: діалектна лексика, діалектний словник, сема, семема, семантична структура слова, варіант, синонім, українські східностепові говірки.

Available 19 January 2015.