Implementation of Tactics "Attraction to Democratic Values" and "Recognition of the Priority of Human Values" in Political Speeches of the Chancellors of the Federal Republic of Germany

 © The Editorial Team of Linguistic Studies

Linguistic Studies
Volume 30, 2015, pp. 116-120

Implementation of Tactics "Attraction to Democratic Values" and "Recognition of the Priority of Human Values" in Political Speeches of the Chancellors of the Federal Republic of Germany

Inna Yushkovets

Article first published online: August 1, 2015 


Additional information

 Author Information: 

Inna A. Yushkovets is Candidate of Philology, Associate Professor at Department of Germanic Philology in Donetsk National University (Vinnytsia, Vinnytsia region). Correspondence: i.jushkovets@mail.ru

Citation: 
Yushkovets, Inna. реалізація тактик "залучення до демократичних цінностей" і "визнання пріоритету загальнолюдських цінностей" у політичних промовах канцлерів ФРН [Text] / Inna Yushkovets // 
Лінгвістичні студії : міжнародний зб. наук. праць. – Київ – Вінниця : ДонНУ, 2015. – Випуск 30. – С. 116-120. / Linguistic Studies : international collection of scientific papers / Donetsk National University Ed. by A. P. Zahnitko. –  Kyiv – Vinnytsia DonNU, 2015. – Vol. 30. – Pp. 116-120. 

Publication History:
Volume first published online: August 1, 2015

Article received: January 14, 2015, accepted: February 20, 2015 and first published online: August 1, 2015

Annotation.

The article describes the tactics of "attraction to democratic values" and "recognition of the priority of human values" in political speeches of the German Chancellors. The peculiarity of linguistic expression of data is its implementation at the lexical level with predominance of nominal parts of speech. The specific characteristic of these tactics is to use status and definitive formulas.

Keywords: political discourse, communicative strategy, communicative tactic, political speech.



Abstract.

IMPLEMENTATION of tactics "attraction to democratic values" and "recognition of the priority of human values" In political speeches of the ChancellorS of THE FEDERAL REPUBLIC OF Germany

Inna Yushkovets

Department of Germanic Philology, Donetsk National University, Vinnytsia, Vinnytsia region, Ukraine

 

Available 14 January 2015.

 

Abstract

Relevance

Political discourse of the chancellors of the Federal Republic of Germany is characterized by the dominance of cooperative strategies and tactics, which is caused by factors of holding power, the desire to harmonize communication of authority, its institutions and citizens.

The relevance of the study is due to the absence of complex analysis of cooperative speech of the chancellors of the Federal Republic of Germany, which is recorded in their governmental statements and political speeches.

Purpose

The purpose of the study is to identify and describe communication tactics of "attraction to democratic values" and "recognition of the priority of human values" in political discourse of the chancellors of the Federal Republic of Germany.

Tasks

Stated purpose determines the main task, in particular, establishment and analysis of lexical, syntactic and stylistic tools of expression of these tactics.

Conclusion

Thus, tactics of "attraction to democratic values" is realized at the lexical level, where appropriate dynamics of the use of nouns is determined: from SklavereiZwangswirtschaftPlanwirtschaftBehördenwirtschaftTotalitarasmus (in L. Erhard) to OrdnungFreiheitVerantwortungMitverantwortungRechtsstaatlichkeitGerechtigkeitAchtung der MenschenrechteDemokratie (in W. Brandt, H. Shmidt, H. Kohl, H. Schröder, A. Merkel). Changes in syntax tools of implementation of this tactic – from complex syntax structures with multi-tier contractors of causes and consequences with subject of action wir to simple ones with the subject Europa are recorded.

For tactics of "recognition of the priority of human values" the use of two groups of nouns is characteristic, where the first one is represented by tokens Freiheit, Frieden, Leben, Recht, Würde, and second – by nouns, which point to the authority institutions and governmental records: Verfassung, Grundrechtscharta. Semantic axis Gesellschaftspolitik – Mensch – Bewußtsein – Wert – Würde – Persönlichkeit – Sozialpolitik demonstrates the desire of chancellors to establish the correlation between human values and politics, setting in the center of the state’s task to strengthen human in recognizing the dignity and values of his personality.

Perspective

Perspective of future research is study of communicative strategies and tactics of political discourse of politicians in countries with different forms of government.

 

Research highlights

The article describes the tactics of "attraction to democratic values" and "recognition of the priority of human values" in political speeches of the German Chancellors. ► The peculiarity of linguistic expression of data is its implementation at the lexical level with predominance of nominal parts of speech. ► The specific characteristic of these tactics is to use status and definitive formulas.

Keywords: political discourse, communicative strategy, communicative tactic, political speech.

 

References

Arutjunova, N. D. (1981). Istoki, problemy i kategorii pragmalingvistiki. Novoe v zarubezhnoj literature, Vyp. 16: Lingvisticheskaya pragmatika, 3-42. M.

Bessonova, L. E. (2004). Kommmunikativnye aspekty politicheskogo diskursa. Uchenye zapiski TNU im. V.I. Vernadskogo: Filologicheskie nauki. Simferopol', 1, 22-27.

Batsevych, F. S. (2003). Narysy z komunikatyvnoyi linhvistyky: Monohrafiya. L'viv: LNU im. Ivana Franka.

Byelova, A. D. (2004). Komunikatyvni stratehiyi i taktyky: problemy systematyky. Movni i kontseptual'ni kartyny svitu: Zb. nauk. pr. K.: Kyyiv. nats. un-t im. Tarasa Shevchenka, 11-16.

Blakar, R. M. (1987). Jazyk kak instrument social'noj vlasti. Jazyk v modelirovanii social'nogo vzaimodejstvija, 88-125. M.

Vodak, R. (1997). Jazyk. Diskurs. Politika. Volgograd: Peremena.

Dejk, T.A., van. (1989). Jazyk. Poznanie. Kommunikacija: Per. s angl. M.: Progress.

Dorofeeva, M. S. (2006). Informacionnaja assimetrija v nemeckoj politicheskoj rechi (na materiale vystuplenija federal'nogo kanclera FRG A. Merkel'). Kul'tura narodov Prichernomor'ja. Nauchnyj zhurnal. 82, 1, 115-118.

Zil'bert, B. A. (1986). Sociolingvisticheskoe issledovanie testov radio, televidenija, gazety. Saratov: Saratov.

Linnas, E. A. (2006). Informacionnye tehnologii v politicheskom diskurse. Jazykovoj diskurs v social'noj praktike: Materialy mezhregional'noj nauchno-prakticheskoj konferencii. Tver': Tver. gos. un-t, 161-166.

Susov, I. P. (1989). Lichnost' kak subjekt jazykovogo obshhenija. Lichnostnye aspekty jazykovogo obshhenija. Kalinin: Izd-vo Kalinin. gos. un-ta, 9-16.

Becker-Mrotzek, М. (2004). Analyse und Gesprächskompetenz. Frankfurt am Main: Peter Lang Verlag.

Duden, (2000). Duden, Reden gut und richtig halten. Ratgeber für wirkungsvolles und modernes Reden / hrgs. und bearb. von der Dudenredaktion in Zusammenarbeit mit Siegfried A. Huth. – 2., neu bearb. und erf. Aufl.

Farkas, R. (2002). Heimatbegriffe und Heimatkunde im Wandel- Regionalismus – Nationalismus – Vultikulturalismus. Politische Konzepte und verbale Strategien, 9-31. Frankfurt am Main.

Correspondence: i.jushkovets@mail.ru

Vitae

Inna A. Yushkovets is Candidate of Philology, Associate Professor at Department of Germanic Philology in Donetsk National University (Vinnytsia, Vinnytsia region). Field of her interest is the discourse, in particular the political discourse of Germany.


Article.

Inna Yushkovets

УДК 81ʼ42:811.11

РЕАЛІЗАЦІЯ ТАКТИК «ЗАЛУЧЕННЯ ДО ДЕМОКРАТИЧНИХ ЦІННОСТЕЙ» І «ВИЗНАННЯ ПРІОРИТЕТУ ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКИХ ЦІННОСТЕЙ» У ПОЛІТИЧНИХ ПРОМОВАХ КАНЦЛЕРІВ ФРН

 

The article describes the tactics of "attraction to democratic values" and "recognition of the priority of human values" in political speeches of the German Chancellors. The peculiarity of linguistic expression of data is its implementation at the lexical level with predominance of nominal parts of speech. The specific characteristic of these tactics is to use status and definitive formulas.

Keywords: political discourse, communicative strategy, communicative tactic, political speech.

 

Політичний дискурс канцлерів ФРН характеризується домінуванням кооперативних стратегій і тактик, що зумовлено чинником утримання влади, прагненням гармонізувати комунікацію влади, її інститутів і громадян.

Актуальність дослідження зумовлена відсутністю комплексного аналізу кооперативної мовленнєвої діяльності канцлерів ФРН, яка зафіксована в їх урядових заявах і політичних виступах.

Мета дослідження полягає у виявленні та описі комунікативних тактик «залучення до демократичних цінностей» і «визнання пріоритету загальнолюдських цінностей» у політичному дискурсі канцлерів ФРН, що зумовлює необхідність розв’язання головних завдань, зокрема встановлення та аналіз лексичних, синтаксичних і стилістичних засобів вираження цих тактик.

Основна мета тактик «залучення до демократичних цінностей» і «визнання пріоритету загальнолюдських цінностей» – це збереження та зміцнення державного устрою, а також обґрунтування доцільності та ефективності державної влади та її інститутів.

Тактика “залучення до демократичних цінностей”. Реалізація цієї тактики демонструє певну тенденцію в демократизації німецької держави після Другої світової війни. В результаті аналізу текстів політичних виступів та урядових заяв установлено, що кожен з канцлерів зосереджується на одному з аспектів внутрішньої і/або зовнішньої політики, який є визначальним для здійснення демократичних перетворень у державі.

Л. Ерхард висуває на перший план поняття, протилежні демократичному устрою, для обґрунтування необхідності проведення реформ в економіці, без яких немає основ існування демократичної держави, наприклад:

(1) Entweder wir verlieren die Nerven und geben der gehässigen, demagogischen Kritik nach, dann sinken wir in den Zustand  der Sklaverei zurück. Dann verliert der deutsche Mensch die Freiheit aufs neue, die wir ihm jetzt glücklich zurückgegeben haben; dann kommen wir wieder zurück in die Planwirtschaft, die stufenweise, aber sicher zur Zwangswirtschaft, zur Behördenwirtschaft bis zum Totalitarismus führt. (L. Erhard)

У прикладі (1) іменники Sklaverei і Totalitarismus утворюють смислову вісь, навколо якої групуються складні іменники з другим спільним компонентом wirtschaft і дієслова зі значенням втрати verlieren, а також дієслова з префіксом і компонентом zurück. Повторювані спільні компоненти посилюють негативну оцінку ситуації, яка може призвести, на думку канцлера, до тоталітаризму. Л. Ерхард поряд з лексичними використовує синтаксичні засоби, вибудовуючи причиново-наслідкові зв’язки за допомогою сполучників, а також уточнюючи і даючи характеристику конкретним явищам у підрядних означальних. Негативна оцінка підтримується також прикметниками і прислівниками: gehässig, demagogisch.

Особливу увагу приділено тоталітаризму і його передумовам. Як основну Л. Ерхард розглядає планову економіку Planwirtschaft, що переважно проходить такі стадії, як Zwangswirtschaft і Behördenwirtschaft, і, врешті-решт, може призвести до втрати свободи як в економіці, так і в усіх державних, політичних і соціальних інститутах.

В урядових заявах і промовах В. Брандта реалізація цієї тактики здійснюється також на лексичному і синтаксичному рівнях, наприклад:

(2) Wir wollen eine Gesellschaft, die mehr Freiheit bietet und mehr Verantwortung fordert. Diese Regierung sucht das Gespräch, sie sucht kritische Partnerschaft mit allen, die Verantwortung tragen, sei es in den Kirchen, der Kunst, der Wissenschaft und der Wirtschaft oder in anderen Bereichen der Gesellschaft. (W. Brandt)

Канцлер оперує взаємозв’язаними та взаємозумовленими поняттями Ordnung / Freiheit – Mitverantwortung / Verantwortung і декларує намір уряду встановити діалог із суспільством, його різними прошарками, з-поміж яких і представники церкви, мистецтва, науки, економіки. Для канцлера суттєвим є вказування на рівну міру свободи і відповідальності mehr Freiheit bietetmehr Verantwortung fordert для існування демократичного суспільства.

Європейський вимір у питаннях поглиблення демократизації набуває конкретного вираження у виступах Г. Коля, наприклад:

(3) Wir wollen ein vernünftiges Gleichgewicht zwischen den Befugnissen der Gemeinschaft und denen ihrer Mitglieder. Föderalismus, Subsidiarität und die Einbeziehung der Interessen der Regionen sind wichtige Strukturprinzipien für ein lebendiges  Europa der Zukunft.

In der Siherheitspolitik wollen wir den europäischen Pfeiler in der bewährten Atlantischen Allianz festigen. Wir wollen die Europäische Wirtschafts- und Währungsunion verwirklichen. Wir wollen ein soziales Europa. Die Gemeinschaftscharta der sozialen Grundrechte muß mit Leben erfüllt werden. Wir werden auch die Mitgliedsmöglichkeiten der Arbeitnehmer in einem sozialen Europa verbessern. (H. Kohl)

Г. Коля вирізняє переважне вживання простих синтаксичних конструкцій. У цьому прикладі перспектива розвитку виражена модальними дієсловами wollen і müssen і використанням форми майбутнього часу Futur I. із вказівкою на єдиного діяча – wir. Канцлер визначає програмні шляхи розвитку демократії в Європі за допомогою іменників на позначення політичних, економічних, військових інституцій і принципів побудови Європи: Atlantische Allianz, Europäische Wirtschafts- und Währungsunion, die Gemeinschaftscharta, Föderalismus, Subsidiarität, die Einbezihung der Interessen. Дієслівні лексеми festigen, verwirklichen, erfüllen, verbessern разом з іменниками виражають позитивну оцінку канцлера, що сприяє створенню впевненості у здісненності вказаних завдань.

Для виступів Г. Шредера й А. Меркель характерним є визнання цінностей європейської демократичної держави, наприклад:

(4) Demokratie, Rechtsstaatlichkeit, die Einhaltung der Menschenrechte und der Schutz von Minderheiten gehören zum unveräußerlichen Grundbestand der europäischen Werteordnung. (G. Schröder)

(5) Die weitere Integration muss Europa transparenter und demokratischer machen- Sie muss Europa näher an die Bürgerinnen und Bürger heranführen.

Europa gründet sich auf geschichtliche Erfahrungen, die wir zusammen gemacht haben, häufig waren dies sehr leidvolle Erfahrungen. Europa gründet sich auf dem Willen, die Zukunft gemeinsam besser zu gestalten. Europa gründet sich aber sich vor allem  auf Werten, die wir alle teilen: Freiheit und Gerechtigkeit, Demokratie, Rechtsstaatlichkeit und Achtung der Menschenrechte. (A. Merkel)

Об’єднані в один ряд, поняття Demokratie, Rechtsstaatlichkeit, die Einhalting der Menschenrechte und der Schutz von Minderheiten представляють загальнолюдську систему цінностей. У Г. Шредера й А. Меркель демократія розглядається як головна цінність у контексті історичного шляху Німеччини [Farkas 2002].

Так, А. Меркель вказує на сповнений страждань історичний досвід, на спільність в уявленні про майбутнє, зміщуючи при цьому акцент з особового займенника wir на іменник Europa як підмет у синтаксичних конструкціях прикладу (8).

Як головне завдання подальшої інтеграції А. Меркель розглядає демократичнішу Європу, що означає наближення інститутів влади до громадян держави [Дорофеева, 2006].

Тактика “визнання пріоритету загальнолюдських цінностей”. В урядових заявах і політичних виступах канцлерів ФРН подається уявлення про загальнолюдські цінності в історичній проекції, де переважають іменники, що називають їх, і конкретні історичні події, інститути влади і документи, наприклад:

(6) Wir wollen in Frieden und Freiheit ein Dasein führen, das dem Range Europas entspricht, das der Menschen würdig ist. (K. Adenauer)

(7) Aber wir erfreuen uns doch einer wenigstens relativen staatlichen Freiheit- Unsere Wirtschaft ist im Aufstieg. Wir haben vor allem aber wieder den Schutz der Persönlichkeitsrechte. Niemand kann bei uns, wie das im nationalsozialistischen Reich der Fall war und wie es jetzt noch in weiten Teilen Deutschlands, in der Ostzone, zu unserem Bedauern der Fall ist, durch Geheime Staatspolitei oder ähnliche Einrichtungen der Freiheit und des Friedens beraubt werden. (K. Adenauer)

Для К. Аденауера важливе значення мають такі цінності, як свобода, мир, право людини на життя Freiheit, Frieden, Leben. Із вирішенням економічних проблем канцлер вказує на захист прав особистості як пріоритетний, вживаючи прислівники vor allem, wieder. Складна синтаксична конструкція з головною частиною Niemand kann bei uns durch geheime Staatspolizei oder ähnliche Einrichtungen der Freiheit und des Friedens beraubt werden включає дві підрядні порівняльні зі сполучником wie, де міститься вказівка на форми керування, які порушують права людини: im nationalsozialistischen Reich, in der Ostzone. К. Аденауер протиставляє стан речей у НДР (ставлячись до нього негативно і називаючи Zone, Ostzone) щодо прав людини у своїй державі, обираючи форму особового займенника wir, bei uns, а також заперечний займенник niemand для декларування заперечення державних структур типу таємної державної поліції для тотального контролю над громадянами (імпліцитно дорівнюючи гестапо до державної служби безпеки geheime Staatspolizei oder ähnliche Einrichtungen). Особливу функцію виконує дієслово berauben з негативною конотацією, де його значення є визначальним в оцінці дій таємної державної поліції, асоціюючись із der Räuber (грабіжник, розбійник).

У виступах Л. Ерхарда в ролі ключових виступають лексеми Wert und Würde der Persönlichkeit, наприклад:

(8) Vergessen wir nicht, daß eine moderne und freiheitliche Gesellschaftspolitik den Menschen in dem Bewußtsein des Wertes und der Würde seiner Persönlichkeit stärken will. Dieses Bild hat unserer Sozialpolitik als Rechtschnur zu dienen. (L. Erhard)

Вказані цінності визначаються як мета сучасної вільної соціальної і суспільної політики. Канцлер встановлює взаємозв’язок між загальнолюдськими цінностями і політикою, фокусуючи намір держави зміцнити людину в усвідомленні гідності і цінності своєї особистості [Водак 1997]. Побудова смислової вісі іменників GesellschaftspolitikMenschBewußtseinWertWürdePersönlichkeitSozialpolitik дозволяє Л. Ерхарду сконцентруватися на неминущій цінності людського життя.

Г. Коль, звертаючись до проблеми загальнолюдських цінностей, дає їм транспарентну характеристику, наприклад:

(9) Hier geloben wir erneut, alles zu tun, damit des Leben, die Würde, das Recht und die Freiheit jedes Menschen, gleich, zu welchem Gott er sich bekennt, welchem Volk er angehört und welcher Abstammung er ist, auf dieser Erde unverletzt bleiben. Es darf nichts verschwiegen, verdrängt oder vergessen werden. Es kommt jetzt vor allem auch darauf an, für die Gestaltung einer friedlichen Zukunft die richtigen, die wesentlichen Lehren aus der Vergangenheit zu ziehen. (H. Kohl)

Канцлер не замикається в національних кордонах, визначаючи спільність людей спільним місцем проживання auf dieser Erde. Розширюється перелік цінностей: поряд із Leben, Würde, Freiheit, що вже декларувалися канцлерами-попередниками, позначені і такі, як Recht, а також уведені поняття, що визначають сутність людської особистості: Gott, Abstammung, Volk. Г. Коль вживає прислівник unverletzt разом із дієсловом bleiben як головну свою мету в підрядній частині мети зі сполучником damit, де в ролі підмета виступають іменники на позначення загальнолюдських цінностей. Ця складна синтаксична конструкція містить інфінітивну конструкцію і три підрядних означальних частини, в яких інтегровані всі ключові поняття zu welchem Gott er sich bekennt, welchem Volk er angehört, welcher Abstammung er ist. Якщо у канцлерів-попередників акцент робився на набутих протягом життя цінностях, то Г. Коль звертається до цінностей, які кожна людина отримує при народженні [Becker-Mrotzek, Brünner 2004].

У політичних виступах та урядових заявах Г. Шредера тактика «визнання пріоритету загальнолюдських цінностей» також реалізується на лексичному рівні, наприклад:

(10) Für die Menschen in den alten, aber auch in den neuen Mitgliedsstaaten verbindet sich mit dem Beitritt die Hoffnung auf ein Leben in Freiheit und Wohlstand, in Frieden und Sicherheit. (G. Schröder)

Іменники на позначення цінностей представлені певними сполуками, де стрижневою є лексема Leben. Конструкції іменник + in + іменник + und + іменник  демонструють певні зміни в системі цінностей, їхню своєрідну взаємну зумовленість.

Г. Шредер, торкаючись питань прав людини, покликається на основоположні документи, що гарантують їхнє дотримання і захист, наприклад:

(11) Diese Grundrechtscharta ist gar nicht weit weg von den Prinzipien unserer Verfassung, die wir für selbstverständlich halten. Sie definiert für ganz Europa gemeinsame Wertvorstellungen, nach denen wir politisch arbeiten. Vor 15 Jahren wäre das als völlig unmöglich angesehen worden. (G. Schröder)

Іменники Grundrechtscharta, Verfassung, Wertvorstellung разом із займенниками diese, unserer (і поширеним означенням für ganz Europa gemeinsame) являють собою конкретні вказівки на відомі документи і сферу їхньої дії. Використання підрядних означальних частин, де підметом є особовий займенник wir, пов’язує ключові іменники з діячем wir і дією – halten, arbeiten. Висновок, який робить канцлер, оцінюючи прогрес у цьому питанні, виражений формою минулого часу Konjunktiv і темпоральною сполукою vor + Numerus + Substantiv, 15 років для того, щоб усвідомити і визнати пріоритет загальнолюдських цінностей на державному рівні.

Таким чином, тактика «залучення до демократичних цінностей» реалізується на лексичному рівні, де встановлена відповідна динаміка у вживанні іменників: від SklavereiZwangswirtschaftPlanwirtschaftBehördenwirtschaftTotalitarasmus (у Л. Ерхарда) до OrdnungFreiheitVerantwortungMitverantwortungRechtsstaatlichkeitGerechtigkeitAchtung der MenschenrechteDemokratie (у В. Брандта, Г. Шмідта, Г. Коля, Г. Шредера, А. Меркель). Зафіксовані зміни синтаксичних засобів реалізації цієї тактики – від складних синтаксичних конструкцій із багатоланковими підрядними причини, наслідку із суб’єктом дії wir до простих із суб’єктом Europa.

Для тактики «визнання пріоритету загальнолюдських цінностей» характерним є вживання двох груп іменників, де перша репрезентована лексемами Freiheit, Frieden, Leben, Recht, Würde, друга – іменниками, що вказують на інститути влади і державні документи: Verfassung, Grundrechtscharta. Смислова вісь GesellschaftspolitikMenschBewußtseinWert – WürdePersönlichkeitSozialpolitik демонструє прагнення канцлерів до встановлення взаємозв’язку між загальнолюдськими цінностями і політикою, ставлячи в центр завдання держави зміцнити людину в усвідомленні гідності та цінності своєї особистості.

Перспективним видається вивчення комунікативних стратегій і тактик політичного дискурсу політичних діячів у країнах з різними формами правління.

References. 

References

Арутюнова 1985: Арутюнова, Н.Д. Истоки, проблемы и категории прагмалингвистики [Текст] / Н. Д. Арутюнова // Новое в зарубежной литературе. – М., 1985. – Вып. 16 : Лингвистическая прагматика. – С. 3-42.

Бессонова 2004: Бессонова, Л.Е. Комммуникативные аспекты политического дискурса [Текст] / Л. Е. Бессонова, // Ученые записки ТНУ им. В.И. Вернадского.Т. 16 (55). 1: Филологические науки. – Симферополь, 2004. – С. 22-27.

Бацевич 2003: Бацевич, Ф.С. Нариси з комунікативної лінгвістики : Монографія [Текст] / Ф. С. Бацевич. – Львів : ЛНУ ім. Івана Франка, 2003. – 281 с.

Бєлова 2004: Бєлова, А.Д. Комунікативні стратегії і тактики: проблеми систематики [Текст] / А. Д. Бєлова // Мовні і концептуальні картини світу : Зб. наук. пр. – К. : Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, 2004. – С. 11-16

Блакар 1987: Блакар, Р.М. Язык как инструмент социальной власти [Текст] / Р. М. Блакар // Язык в моделировании социального взаимодействия. – М., 1987. – С. 88-125.

Водак 1997: Водак, Р. Язик. Дискурс. Политика. Пер. с англ. и нем. [Текст] / Р. Водак. – Волгоград, ВГПУ : Перемена, 1997.1 – 39 с.

Дейк 1989: Дейк, Т.А. ван. Язык. Познание. Коммуникация : Пер. с англ. [Текст] / Т. А. ван Дейк. – М. : Прогресс, 1989. – 312 с.

Дорофеева 2006: Дорофеева, М.С. Информационная ассиметрия в немецкой политической речи (на материале выступления федерального канцлера ФРГ А. Меркель) [Текст] / М. С. Дорофеева // Культура народов Причерноморья : Научный журнал. – № 82. – Т. 1.2006.С. 115-118.

Зильберт 1986: Зильберт, Б.А. Социолингвистическое исследование тестов радио, телевидения, газеты / Под. ред. В. Г. Костомарова [Текст] / Б. А. Зильберт. – Саратов : Изд-во Саратов. ун-та. – 1986. – 211 с. 

Линнас 2006: Линнас, Э.А. Информационные технологии в политическом дискурсе. [Текст] / Э. А. Линнас // Языковой дискурс в социальной практике : Материалы межрегиональной научно-практической конференции. – Тверь : Твер. гос. ун-т, 2006.С. 161-166.

Сусов 1989: Сусов, И.П. Личность как субъект языкового общения [Текст] / И. П. Сусов // Личностные аспекты языкового общения. – Калинин : Изд-во Калинин. гос. ун-та, 1989.С. 9-16.

Becker-Mrotzek, Brünner 2004: Becker-Mrotzek, M., Brünner, G. Analyse und Gesprächskompetenz [Text] / M. Becker-Mrotzek, G. Brünner.Peter Lang Verlag : Frankfurt am Main, 2004. – 227 S.

Duden 2000: Duden, Reden gut und richtig halten. Ratgeber für wirkungsvolles und modernes Reden [Text] / hrgs. und bearb. von der Dudenredaktion in Zusammenarbeit mit Siegfried A. Huth. – 2, neu bearb. und erf. Aufl., 2000.

Farkas 2002: Farkas, R. Heimatbegriffe und Heimatkunde im Wandel-Regionalismus – Nationalismus – Vultikulturalismus. [Text] / R. Farkas // Politische Konzepte und verbale Strategien. – Frankfurt am Main, 2002.S. 9-31.

 

У статті розглянуті тактики «залучення до демократичних цінностей» і «визнання пріоритету загальнолюдських цінностей» у політичних виступах канцлерів Німеччини. Особливістю мовного вираження даних є їхня реалізація на лексичному рівні з переважанням іменних частин мови. Специфічною характеристикою зазначених тактик є використання статусних і дефініційних формул.

Ключові слова: політичний дискурс, комунікативна стратегія, комунікативна тактика, політична промова.

Available 14 January 2015.