Stereotyping of Concept "SOVIET" in the Post-Soviet Discourse (Based on the Ukrainian Mass Media of 2000th)

 © The Editorial Team of Linguistic Studies

Linguistic Studies
Volume 30, 2015, pp. 93-99

Stereotyping of Concept "SOVIET" in the Post-Soviet Discourse (Based on the Ukrainian Mass Media of 2000th)

Нanna Chernenko

Article first published online: August 1, 2015 


Additional information

 Author Information: 

Hanna Chernenko, PhD in General Linguistics, Research Stuff Member at the Institute of Philology, Taras Shevchenko National University of Kyiv; Candidate for Honorable Doctor Degree. Correspondence: anna.chernenko@mail.ru

Citation: 
Chernenko, Hanna. Стереотипізація концепту "РАДЯНСЬКИЙ" у пострадянському дискурсі (на матеріалі українських ЗМІ 2000-х рр.) [Text] / Hanna Chernenko 
// Лінгвістичні студії : міжнародний зб. наук. праць. – Київ – Вінниця : ДонНУ, 2015. – Випуск 30. – С. 93-99. / Linguistic Studies : international collection of scientific papers / Donetsk National University Ed. by A. P. Zahnitko. – Kyiv – Vinnytsia : DonNU, 2015. – Vol. 30. – Pp. 93-99. 

Publication History:
Volume first published online: August 1, 2015

Article received: December 10, 2014, accepted: February 20, 2015 and first published online: August 1, 2015

Annotation.

The author raises the issue of language concepts transformation, namely of those which are accompanied by acquisition or loss of estimate connotations. One of the species of such transformation is stereotyping. The author analyzes these processes and examines an example of a concept SOVIET. The article focuses on the two opposing stereotypes, such as valorized (SOVIET IS GOOD) and stigmatized (SOVIET IS BAD). The syntagmatic peculiarities in the Post-Soviet Ukrainian mass media are also investigated.

Keywords: SOVIET, stereotype, concept transformation, syntagmatics.



Abstract.

STEREOTYPING OF CONCEPT "SOVIET" IN THE POST-SOVIET DISCOURSE (BASED ON THE UKRAINIAN MASS MEDIA OF 2000th)

Нanna Chernenko

Scientific and Research Department, the Institute of Philology, Taras Shevchenko National University of Kyiv, Ukraine

 

Available 10 December 2014.

 

Abstract

Relevance

Active transformations of the values hierarchy have taken place in contemporary Ukraine and other Post-Soviet states. The axiological modifications of language concepts, acquiring and loss of estimate connotations by them reflect these changes. The attempts to investigate these processes in the whole have been made by T.M. Antonchenko (2000), O.O. Taranenko (2014), D.N. Illin (2005). Some particular concepts (Richness, Labor etc.) have been examined by S.V.Zubarev (2007), O.V. Orlova (2011).

Thus, this issue is urgent nowadays. But many axiological concepts still demand special attentions, and new methodological approaches would enrich the holistic studies of the problem. From the other side, investigations of stereotypes are becoming more popular in the context of political and cultural linguistics in recent years. Perhaps, it worth looking at the point of contacts between these two research directions. 

Purpose

The purpose of the research is to describe the stereotyping as a species of concepts' transformation, using contextual analysis.  

Tasks

The research has been executed on the example of concept SOVIET and its axiological variants SOVIET IS GOOD and SOVIET IS BAD.  The tasks of this article are 1) to draw up a list of values which are attributed to concept SOVIET in the Post-Soviet Ukrainian mass media and become criteria of its positive or negative estimations; 2) to find out and describe regularities in the syntagmatic usage of this concept and its axiological variants.  

Novelty

The novelty of this approach lies in the analyzing stereotypes as axiological variants of transformed concepts, in the determining of correlation between the syntagmatic specificity of a stereotyped concept and the transformations of its semantic structure.

Theoretical value

Including of stereotypes, regarded as the axiological variants of transformed concepts; in the cognitive linguistic paradigm has theoretical value for the future investigation in the sphere of language semantics, cognitive and sociolinguistics.   

Practical value

It turned out very convenient to analyze stereotypes, examining their syntagmatic specificity. The results of the research may be used in the sociological and cultural researches devoted to the Soviet and Post-Soviet historical period as well as in the relevant linguistic university courses. 

Conclusion

It was found that the stereotyped concepts are connected with most of values, which were fixed by author in the Ukrainian mass-media of the beginning of XXI. Such high dispersion of contextual relationships, among which axiological concepts prevailed, indicates the fact that these are connotative components which determine combinability of stereotyped concepts, not denotative and significative ones. The frequency of such combinations leads to the including of relevant axiological concepts in the semantic structure of a stereotyped concept and to its extension.

Perspective

This method may be used for describing and systematization of other language concepts in studies of a language world picture. Such researches would increase the reliability of the obtained results.

 

Research highlights

► The author raises the issue of language concepts transformation, namely of those which are accompanied by acquisition or loss of estimate connotations. ► One of the species of such transformation is stereotyping. ► The author analyzes these processes and examines an example of a concept SOVIET. ► The article focuses on the two opposing stereotypes, such as valorized (SOVIET IS GOOD) and stigmatized (SOVIET IS BAD). ► The syntagmatic peculiarities in the Post-Soviet Ukrainian mass media are also investigated.

Keywords: SOVIET, stereotype, concept transformation, syntagmatics. 

 

References

Antonchenko, T. M. (2000). Osnovni tendentsiyi aksiolohichnykh zmin u semantychniy strukturi amerykanizmiv. Dys... kand. filol. nauk. Kyyiv.

Areopagit, D. (1995). O bozhestvennykh imenakh; O misticheskom bogoslovii. Sankt-Peterburg: "Glagol". E-portal: http://krotov.info/acts/05/antolog/page18.htm#022.

Zubarev, S. V. (2007). Kontsept "Bogatstvo" opyt psikholingvisticheskogo i lingvokul'turologicheskogo issledovaniya. Lingvistika XXI veka aktual'nye napravleniya. Sb nauchnykh trudov, 211-217. Voronezh.

Il'in, D. N. (2005). Protsessy pozitivatsii/negativatsii leksicheskogo znacheniya v russkom yazyke. Avtoref. dis. ... kand. filol. nauk. Rostov: Rostovskiy gosudarstvennyy universitet.

Orlova, O. V. (2011). Semanticheskie transformatsii kontseptov neft' i trud v maloy presse neftedobyvayushchikh territoriy (na primere gazety "Narymskiy vestnik"). Vestnik Tomskogo gosudarstvennogo universiteta, 34-37.

Taranenko, O. O. (2014). Formuvannya novoyi systemy sotsial'nykh tsinnostey i priorytetiv ukrayins'koho suspil'stva (na materiali ukrayins'koyi movy kintsya XXpochatku XXI st.). Movoznavstvo, 1, 3-21.

Chernenko, H. A. (2004). Motyv i znak otsinky v provladniy ta opozytsiyniy hazeti Ukrayiny (pilotne doslidzhennya). Visnyk Kyyivs'koho mizhnarodnoho universytetu. Zhurnalistyka. Medialinhvistyka. Kinotelemystetstvo, 3, 201-207. Kyyiv.

Chernenko, H. A. (2007). Politychna reklama 2006 r.: aksiolohichne pryyednannya. Dukhovni tsinnosti v suchasnomu informatsiynomu suspil'stvi: materialy naukovo-praktychnoyi konferentsiyi, 128, 44-47.

Shaxovskij, V. I. (1984). Znachenie i e'motivnaya valentnost' edinic yazyka i rechi. Voprosy yazykoznaniya, 6, 97-104.

Sherman, O. M. (2008). Politychnyy stereotyp: mistse u politychnomu protsesi ta tekhnolohiyi formuvannya zasobamy masovoyi informatsiyi. L'viv: Spolom.

 

Sources and Abbreviations

HU, (2014). Holos ukrayins'koyu – my ne budemo movchaty. 19.03.2014. E-portal: http://uagolos.com/. 

LF, (2013). Literaturnyy forum. 04.01.2013. E-portal: http://litforum.com.ua/.

Dd, (2013). Durdom.in.ua. 10.20.2013. E-portal: http://durdom.in.ua/.

FU, (2013). From-UA. 15.04.2013. E-portal: http://from-ua.com/.

 

Correspondence: anna.chernenko@mail.ru   

Vitae

Hanna Chernenko, PhD in General Linguistics, Research Stuff Member at the Institute of Philology, Taras Shevchenko National University of Kyiv; Candidate for Honorable Doctor Degree. The author of more than 80 scientific and mass-media publications on sociolinguistics, at the present time investigates the problems of axiology, in particular axiology of identity.


Article.

Нanna Chernenko

УДК 81’27:316.647

СТЕРЕОТИПІЗАЦІЯ КОНЦЕПТУ РАДЯНСЬКИЙ

У ПОСТРАДЯНСЬКОМУ ДИСКУРСІ

(на матеріалі українських ЗМІ 2000-х рр.)

                     

The author raises the issue of language concepts transformation, namely of those which are accompanied by acquisition or loss of estimate connotations. One of the species of such transformation is stereotyping. The author analyzes these processes and examines an example of a concept SOVIET. The article focuses on the two opposing stereotypes, such as valorized (SOVIET IS GOOD) and stigmatized (SOVIET IS BAD). The syntagmatic peculiarities in the Post-Soviet Ukrainian mass media are also investigated.

Keywords: SOVIET, stereotype, concept transformation, syntagmatics. 

 

Трансформація концептів відбувається за безпосередньої участі мови й, за принципом герменевтичного кола, позначається на ній. Один із варіантів такої трансформації – набуття чи втрата концептом оцінного забарвлення.

Можна назвати декілька мовознавчих праць, присвячених аксіологічній історії окремих концептів. Подібного роду процеси простежує О.В. Орлова на прикладі концептів російської мови НАФТА й ПРАЦЯ [Орлова 2011]. Семантику концепту БАГАТСТВО на різних часових зрізах порівнює С.В. Зубарєв [Зубарев 2007; Зубарев 2009]. Зміни в ціннісних орієнтирах українського суспільства останніх десятиріч, зокрема актуалізацію цінності УСПІХ відстежує О.О. Тараненко [Тараненко 2014]. Більш узагальнююча – розвідка Т.М. Антонченко, яка описала моделі утворення, девальвації та зміни оцінного компонента семантики, причому акцент зроблено на лексико-семантичній деривації, переважно метафоричній [Антонченко 2000]. П’ять років потому схожі моделі Д.М. Ільїн назве позитивізацією та негативізацією лексичного значення, залучаючи також матеріал давніх текстів [Ильин 2005]. 

Зацікавленість мовознавців цією проблемою в останні роки підтверджує її актуальність з огляду на активні зрушення, що відбуваються в ціннісній ієрархії сучасного українського суспільства та інших країн пострадянського простору. Однак багато аксіологічних концептів все ще потребують спеціальної уваги, а нові методологічні підходи могли би збагатити відповідні узагальнюючі, теоретичні дослідження питань, що формують сферу інтересів аксіологічної лінгвістики.

Метою цієї розвідки був опис стереотипізації як особливого різновиду модифікації концептів, за якого оцінний компонент значення починає превалювати над денотативно-сигніфікативним, а на основі трансформованого концепту утворюються позитивний і негативний стереотипи. Новою є сама спроба розглянути стереотипи в якості аксіологічних варіантів певного концепту, а також встановити кореляцію між особливостями їхньої синтагматики та змінами в семантичній структурі концепту. 

Такий підхід в застосуванні до конкретного мовного матеріалу виявився досить зручним, отже, він може мати теоретичне і практичне значення для подальших досліджень у сфері мовної семантики, соціо- та когнітивної лінгвістики. За приклад узято концепт РАДЯНСЬКИЙ і стереотипи “ВСЕ РАДЯНСЬКЕ – ХОРОШЕ” і “ВСЕ РАДЯНСЬКЕ – ПОГАНЕ”. Тож результати здійсненого аналізу можна буде використати в соціологічних та культурологічних дослідженнях, присвячених радянському та пострадянському історичному періоду, а також у процесі викладання відповідних дисциплін у вищих навчальних закладах.

Автором статті було поставлено і виконано наступні завдання: 1) укладено список ціннісних концептів, які відіграють роль ознак, що предикуються концепту РАДЯНСЬКИЙ у ЗМІ пострадянської України і стають підставою для його позитивної чи негативної оцінки; 2) за допомогою контекстуального аналізу виявлено закономірності семантичної сполучуваності стигматизованого і валоризованого варіантів концепту РАДЯНСЬКИЙ; 3) встановлено зв'язок між синтагматичними особливостями і семантичною структурою цих варіантів.

Прикметник радянський від початку є відносним (на кшталт залізний чи середньовічний) і виражає негативну чи позитивну оцінку лише в контекстах, наприклад: “Освіта в радянські часи була кращою”; “У радянський час морозиво було смачнішим”. І навпаки: “Корінь проблеми – радянське виховання, “Радянська людина звикла до фальші та інші. В пострадянській Україні спостерігається тенденція до поляризації – розведення таких контекстів по ідеологічно протилежним текстам. В одних РАДЯНСЬКИЙ постійно стигматизується, йому предикується негативна оцінка. В інших – валоризується, отримує позитивну оцінку. Поступово для читачів першої групи текстів цей концепт вже й поза контекстом набуває позитивної оцінки, а для читачів другої групи текстів – негативної. Так формуються два конфліктні ідеологічні дискурси – прорадянський і антирадянський, а прикметник радянський починає слугувати вербалізації двох протилежних за знаком субконцептів: ВСЕ РАДЯНСЬКЕ – ХОРОШЕ і ВСЕ РАДЯНСЬКЕ – ПОГАНЕ, що по суті вже являють собою стереотипи, а не повнозначні, аксіологічно амбівалентні концепти.

Найбільше можливостей відстежити формування і поширення стереотипів у суспільстві надають тексти мас-медіа [Шерман 2008]. Тож об’єктом дослідження стали українські та російські мас-медійні тексти України 2000-2014 рр.

Пілотне контент-дослідження мас-медіа, у тому числі Інтернет-форумів, дало можливість визначити список критеріїв, на підставі яких концепту РАДЯНСЬКИЙ предикується негативний або позитивний оцінний знак. Вони співвідносяться з певними цінностями. Назви відповідних ціннісних концептів формулювалися в позитивному модусі. Назви антонімічних негативних цінностей подавалися з часткою “не”, записану через дефіс – для унаочнення зв’язку із вихідним позитивно-оцінним концептом.

Було виявлено, що валоризація концепту РАДЯНСЬКИЙ в українських ЗМІ відбувається за такими критеріями.

Відповідальність: …виплеканий Сталіним і сталінським ладом “простой советский человек” … відчував … відповідальність за все на світі” (ЛФ); Вітальність: Совок, при всіх його вадах, в свої останні роки робив так, що наші люди жили – а не вмирали, як зараз” (блог kermanich@lj //Lіve Journal); Доброта: альтруїстичні, солідаристичні почуття” (ЛФ); Досвід: …він багато чув і не менше бачив” (dd); Колегіальність: ““простой советский человек” … відчував свою причетність до всього на світі” (ЛФ);  Оптимізм: Бути “совком” – це означало мати … впевненість у завтрашньому дні” (ЛФ); Працьовитість: Але свої безпосередні  фукції він виконувати чесно не перестав” (dd); Не-родинні: З ясел і до працевлаштування в СРСР вихованням займалась Парт-Номенклатура. А зараз що... Дивлюсь на сьогоднішніх батьків … і думаю про те що вони (це сказано не точно, тому що не можна всіх рівняти) вирощують соціальний непотріб” (Кореспондент. 30.09.2013); Соціальні: Бути “совком” – це означало мати серйозні вигоди у житті” (ЛФ); Справедливість: Треба повернути радянські норми. Найбільша пенсія зі всіма додатковими виплатами не може більше ніж в три рази перевищувати мінімальну” (Українська правда. 10.20.2014).

Спектр ознак, які стають підставою для валоризації концепту РАДЯНСЬКИЙ, у російськомовних мас-медійних текстах України суттєво ширший, ніж в україномовних. До вже наведеного списку додаються такі.

Безпека: …Если бы не жили в коммуналках, то уже давным-давно с СССР случилось бы то, что недавно случилось с Ливией” (FU); Ентузіазм: Народ проявил невиданный энтузиазм” (FU ); Естетичність: Америка подарила России свободу от СССР. Теперь мы СВОБОДНО можем одеваться как клоуны” (Главком. 02.07.2014); Закон: Америка подарила России свободу от СССР. Теперь мы … СВОБОДНО можем быть бандитами и проститутками” (Главком. 02.07.2014); Здоров’я: А у нас была … самая лучшая в мире система здравоохранения” (FU); Миролюбство: Лучше в совок, чем в страну, где заправляют нацисты” (ГУ); Моральність: То, что сегодня в фаворе и плавает на поверхности, раньше тихо лежало в основном на дне и соответственно не пахло” (FU);  Патріотичність: Патриотизм, героизм это для него совок” (FU); Повага: Они выжили, родили и подняли нас, воспитывая в первую очередь любовь и уважение к людям!” (FU); Правдивість: Из трудного XXI века еще более свирепое советское прошлое выглядит простым, бедным, но честным” (Главком 02.07.2014); Просвітництво: Америка подарила России свободу от СССР. Теперь мы СВОБОДНО можем …забивать на учёбу” (Главком 02.07.2014); Результат: … две мировые войны – велись в основном на территории нашей страны – и восстанавливать её из руин нам никто не помогал” (FU); Родинні цінності: Для молодежи – совок это самое лучшее, что можно вообразить! Без … фрилав люди вырастут людьми” (ГУ); Совісливість: Даже советская власть в эпоху Брежнева, при всей ее мерзости, до такого не опускалась … всегда подобная политика совмещалась с апелляцией к универсалистским ценностям” (Реальная газета. 29.04.2014); Тверезий спосіб життя: Для молодежи – совок это самое лучшее, что можно вообразить! Без геев, наркотиков” (ГУ); Не-Толерантість: Америка подарила России свободу от СССР. Теперь мы СВОБОДНО можем быть … лесбиянками и геями” (Главком. 02.07.2014); Фінансова успішність: Я … отдыхала за копейки на лучших курортах, а не в Киряловке” (FU); Щедрість: …одолжит соседу десятку, даже если для этого придется сдать пустые бутылки” (Главком. 02.07.2014).Аналогічні списки було укладено для негативного стереотипу “Радянська людина”, тобто для стигматизованого варіанту цього концепту. Підставою негативної оцінки радянського в україномовних мас-медійних текстах стають такі ознаки.

Не-Новий: Ми повинні будувати нове майбутнє, і кожному треба починати з себе” (dd)Не-Оптимізм: …люди тут пригнічені. Така архітектура не надихає, а навпаки” (Тиждень. UA. 30 червня, 2012);  Не-Оригінальність: Совки” сірі” (Слово Волині. 08.02.2014)Не-Патріотичність: “совки”… тягнуть чужу землю до себе додому в Росію” (Радіо “Свобода”. 17.01.2014)Не-Працьовитість: …чимало пострадянських людей досі сприймають роботу як тягар” (Тиждень. UA. 30.06.2012); Не-Повага: Не цінує себе й нікого не цінує” (День. 17.02.1999); Не-Прогрес: Допоки цей “совок” житиме, хай гниючи, ми … рухатися вперед не зможемо” (Тиждень. UA. 30 червня, 2012); Не-Просвітництво: А радянська людина – виплеканий у ХХ столітті владою підвид традиційного малороса, якій достатньо шароварного мистецтва” (ЛФ); Не-Результат: Усе це якраз совки … Насправді ж проблеми, ще складніші за наші, можна досить швидко вирішити” (Gazeta.ua.07.09.2011);Не-Релігійність: Навіщо їм Помісна Церква? Хай краще йдуть у супермаркет!” (Майдан. 12.30.2009)Не-Родинні цінності: “…на зміну щирої любові до мами й тата приходила агресивно нав’язана любов до партії та дідуся Леніна” (UA Modna 17.03.2014)Не-Розумність:  Усе це якраз совки. … ­Треба тільки воля й розум. У нашої влади його не було ніколи” (Gazeta.ua07.09. 2011); Розумність: “…Начитается этакий какой-то классической литературы... воспарит умомЪ своим за тучи и станет там выше лаврской колокольни... и аж прет из него “феласофия (dd)Не-Свобода: ““Ці діти вже ніколи не будуть рабами”! – натхненно мовив один з місцевих політичних лідерів. Совками – додав подумки я” (Прочерк. 27.02.2014)Не-Совістливість: “Настільки безсовісно поводить себе” (День. 17.02.1999)Не-Справедливість: …не стати на сторону справедливості добра – так живуть” (20minut.ua. 24.08.2013); Не-Сміливість: страх зробити вибір і нести за нього свідому відповідальність” (Фраза.UA. 9.12.2011); Не-Тверезий спосіб життя: “…людина, яка похмеляється тричі на день” (День. 17.02.1999)Не-Толерантність: “простой советский человек” мав категоричну думку про світ” (ЛФ)Не-Успіх: Але совок і ліваки роблять так, що все суспільство живе в програші” (ЛФ)Фінансовий не-успіх: “Натомість сепаратисти в Криму, на півдні і сході України штовхають мешканців цих регіонів у світ… злиднів, у світ “совка”” (ТВі. 09.04. 2014); Фінансовий успіх: “…звикли жити на широку ногу” (20minut.ua.24.08.2013); Не-Чесність: Не дотримується свого слова” (День. 17.02.1999);  Честолюбство: постійне самопишання – це їх стиль” (20minut.ua.24.08.2013); Не-Честолюбство: Совок вбив в більшості українців почуття власної гідності, прагнення до висот духу, волю до влади” (Майдан.12.30.2009)Не-Хазяйновитість:Антисовок… Почати із себе – це не смітити на вулиці, прибрати двір, посадити дерево, полагодити лавку” (20minut.ua.24.08.2013); Шкідливість: Воно змітає сміття на совок, який його безмовно і покірно транспортує і скидає у відро свідомості оточуючих, наповнюючи його сміттям” (dd); Не-Щедрість: нахапати побільше” (http://pokalchuk.in.ua)

Зустрічаються в російськомовних текстах і не зустрічаються в україномовних такі негативно-оцінні ознаки.

Не-Вітальні: если до советских подвигов доберемся, то вообще туши свет – все только на крови и горе трупов (ЛФ); Гнучкість: В новом тысячелетии “красный пояс” сменил цвет на “бело-голубой” усилиями прежде всего “избранных” обладателей советского менталитета” (Комментарии. 25.04.2014); Емоційніть: …включает “ура-патриотизм” и с пеной у рта громко гордится отечественными достижениями” (FU); Ентузіазм: Вы можете сколь угодно смеяться над старушкой, заработавшей за 50 лет усердного труда только пачку почетных грамот…” (FU); Не-Колегіальність: …совок вас натравливает друг на друга” (ТВі. 09.04.2014); Не-Креативність: Но особенность “совков” в том, что их лень не рождает какие-то идеи облегчения своего труда” (FU); Не-Мораль: Бандиты – это советские граждане” (ЛФ); Оригінальність: …описывал выращенных советской властью богемных чудаков, ведущих странный образ жизни” (Главком. 02.07.2014); Працьовитість: Вы можете сколь угодно смеяться над старушкой, заработавшей за 50 лет усердного труда только пачку почетных грамот” (FU); Не-Статус: совки, которые бочки катали и на складе бухали…; Не-Якість: “…совок совком: то не открылось, там отвалилось, там полуосветили...”  (FU).

Аналіз отриманих даних виявляє низку закономірностей.

З одного боку, спектр аксіологічно забарвлених ознак, які предикуються концепту РАДЯНСЬКИЙ і стають підставою його стигматизації або ж валоризації, надзвичайно широкий. Цей перелік охоплює доволі значну частину із тих ціннісних концептів, які ми фіксували під час лінгвістичних досліджень мови мас-медіа [Черненко 2004]. З іншого боку, спостерігається високий рівень дисперсності предикованих ознак: у проаналізованому текстовому матеріалі переважна більшість з них предикується концепту РАДЯНСЬКИЙ менше 10 разів.

Непоодинокими є випадки, коли концепт РАДЯНСЬКИЙ оцінюється на підставі ознак, співвіднесених і з ціннісними концептом, і з відповідним антиконцептом: напр., валоризація за ознакою РОДИННИЙ та НЕ-РОДИННИЙ, стигматизація за ознаками ОРИГІНАЛЬНІСТЬ і НЕ-ОРИГІНАЛЬНІСТЬ, РОЗУМНІСТЬ і НЕ-РОЗУМНІСТЬ, ЧЕСТОЛЮБСТВО і НЕ-ЧЕСТОЛЮБСТВО, ФІНАНСОВА УСПІШНІСТЬ і ФІНАНСОВА НЕ-УСПІШНІСТЬ.

Роль підстави негативної оцінки РАДЯНСЬКОГО подеколи відіграють традиційно валоризовані ціннісні концепти: ЕНТУЗІАЗМ, РОЗУМНІСТЬ, ФІНАНСОВИЙ УСПІХ. І навпаки, роль підстави позитивної оцінки РАДЯНСЬКОГО можуть відігравати традиційно негативні ціннісні концепти: НЕ-РОДИННИЙ, НЕ-СВОБОДА, НЕ-ТОЛЕРАНТНІСТЬ, ФІНАНСОВИЙ НЕ-УСПІХ.

Ці особливості функціонування концепту РАДЯНСЬКИЙ можна тлумачити наступним чином. Зазвичай, у семантичній структурі концепту оцінку імплікує його денотативно-сигніфікативний компонент, наприклад:

лінивий Є 'небажання працювати' → 'погано'.

Він же найчастіше визначає його семантичну сполучуваність: лінивий'не любить працювати' нічого не робить; лінивий'не любить працювати' пес розлігся'нічого не робити' на порозі.  

Однак зроблені спостереження дозволяють стверджувати, що у випадку зі стигматизованим чи валоризованим концептом відбувається інверсія. Вже наявна в структурі концепту оцінка імплікує синтагматичні зв’язки. Сполучуваність встановлюється на основі емотивної  [Шаховський 1984], точніше оцінної валентності, хоча В.І. Шаховський і не розглядав її окремо від емотивної. Це можна пояснити загальною спрямованістю його досліджень (емотивна лінгвістика), а також тим, що оцінне значення потрапило в поле зору мовознавців лише на кілька років, але все ж таки пізніше, ніж було опубліковано цю його статтю, – завдяки працям К.В. Вольф, В.М. Телії, Н.Д. Арутюнової.     

Поява в тексті концепту-стереотипу супроводжується своєрідною аксіологічною експансією, заснованою на оцінній іррадіації. Так, мовець, для якого РАДЯНСЬКЕ це хороше, будує тексти, в яких цей концепт буде пов’язуватися із ціннісними концептами, що мають у своєму складі позитивно-оцінний компонент. Ті, для кого РАДЯНСЬКИЙ це погано, навпаки, комбінуватимуть цей концепт із антиконцептами, тими, які мають у своєму значенні негативно-оцінний компонент.

В результаті повторюваності таких комбінацій у значення концепту поступово інкорпоруються його синтагматичні зв'язки: концепти, з якими він сполучувався, входять до його сигніфікату як компоненти значення. Відтак його сигніфікат починає охоплювати все більше ціннісних концептів:

Прорадянський дискурс

Радянські(+) товари – якісні(+)РАДЯНСЬКИЙ Є ЯКІСНИЙ; 

Радянські(+) люди були добрі(+)РАДЯНСЬКИЙ Є ДОБРОТА.

Антирадянський дискурс

Радянські(-) люди звикли красти(-) РАДЯНСЬКИЙ Є НЕ-ЗАКОННІСТЬ;

У СРСР(-) не вміли працювати(-) РАДЯНСЬКИЙ Є НЕ-ПРАЦЬОВИТИЙ. 

Така оцінна експансія відбувається з ігноруванням закону несуперечності. Про це свідчать:

- наявність однознакових оцінок за антинонімічними ознаками: “Працьовитий радянський – поганий", “Непрацьовитий радянський – поганий",

- валоризація та стигматизація концепту РАДЯНСЬКИЙ в різних дискурсах за однією і тією ж ознакою: у прорадянських дискурсах радянський ентузіазм – добре, у антирадянських – погано.

Суперечливість ознак, що предикують концепту, безумовно, може мати місце, але якщо йдеться про різні референти, наприклад: Ця дівчинка працьовита, а ця – лінива. У нашому випадку референт один – сукупність усього радянського, або ж кожен з об’єктів, що складають цю сукупність. Проте це явище абсолютно закономірне, якщо згадати, що закон несуперечності не є імперативом у суб’єктивному світі людини, до якого належать у тому числі й оцінки.

В результаті розростання сигніфікативної частини семантики концепту інтенсіонал стає настільки широким, що, відповідно до закономірностей співвідношення інтенсіоналу та екстенсіоналу, обсяг концепту РАДЯНСЬКИЙ мав би звужуватися до нульового. Цікаво, що поняттям, якому можуть бути притаманні водночас мало не всі, у тому числі суперечливі ознаки, Діонісій Ареопагіт [Ареопагит 1995] вважав ім’я Бога, трансцендентної істоти. Зворотна пропорційність між обсягом і змістом поняття дала підстави відомому теологу стверджувати, що бог це все і ніщо водночас. Якщо набуття сигніфікатом суперечливих ознак не призводить концепт до логічного самознищення, це, можливо, говорить про те, що він набуває ознак релігійного, деічного, а його включення реципієнтом до своєї картини світу у такому вигляді – не стільки акт усвідомлення і пізнання, скільки акт віри.

Наскількі типові ці сематичні та синтагматичні закономірності, варто було би в подальшому перевірити на прикладі інших стереотипізованих концептів.

References. 

References

Антонченко 2000: Антонченко, Т.М. Основні тенденції аксіологічних змін у семантичній структурі американізмів [Текст] : дис. ... канд. філол. наук : 10.02.04 / Тетяна Миколаївна Антонченко / Київський держ. лінгвістичний ун-т. – К., 2000. – 229 с.

Ареопагит 1995: Дионисий, Ареопагит. О божественных іменах ; О мистическом богословии [Текст] / Ареопагит Дионисий. – 2.-е изд. – СПб. : Глаголъ, 1995. – XXII, 370, [1]с. : ил. – (Основания христианской культуры). – ISBN 5-85381-023-5 (в пер.). – Режим доступа : http://krotov.info/acts/05/antolog/page18.htm#022.Название с экрана.

Зубарев 2007: Зубарев, С.В. Концепт “Богатство” опыт психолингвистического и лин-гвокультурологического исследования [Текст] / Сергей Валерьевич Зубарев // Лингвистика XXI века : актуальные направления. Сб научных трудов. – Воронеж : ВГПУ, 2007. – С 211-217. – Бібліогр. : с. 217.

Ильин 2005: Ильин, Д.Н. Процессы позитивации/негативации лексического значения в русском языке [Текст] : автореф. дис. ... канд. филол. наук : 10.02.01 / Денис Николаевич Ильи / Ростовский государственный университет, 2005. – 23 c.

Орлова 2011: Орлова, О.В. Семантические трансформации концептов нефть и труд в малой прессе нефтедобывающих территорий (на примере газеты “Нарымский вестник») [Текст] / Ольга Вячеславовна Орлова // Вестник Томского государственного университета. – 2011. – № 353. – С. 34-37. – Бібліогр. : с. 37.

Тараненко 2014: Тараненко, О.О. Формування нової системи соціальних цінностей і пріоритетів українського суспільства (на матеріалі української мови кінця ХХ – початку ХХІ ст.) [Текст] / О. О. Тараненко // Мовознавство. – 2014. – № 1. – С. 3-21.

Черненко 2004: Черненко, Г.А. Мотив і знак оцінки в провладній та опозиційній газеті України [Текст] / Ганна Анатоліївна Черненко // Вісник Київського міжнародного університету. Журналістика. Медіалінгвістика. Кінотелемистецтво. Вип. 3. – К. : КиМУ, 2004. – С. 201-207.

Черненко  2007: Черненко, Г.А. Політична реклама 2006 р. : аксіологічне приєднання [Текст] / Ганна Анатоліївна Черненко // Духовні цінності в сучасному інформаційному суспільстві : матеріали науково-практичної конференції.  – К. : Національна академія управління, 2007. – 128 с. – С. 44-47.

Шаховский 1984: Шаховский, В.И. Значение и эмотивная валентность единиц языка и речи [Текст] / Виктор Иванович Шаховский. – Вопросы языкознания. – 1984. – № 6. – C. 97-104.

Шерман 2008: Шерман, О.М. Політичний стереотип : місце у політичному процесі та технології формування засобами масової інформації [Текст] / Олена Михайлівна Шерман. – Львів : Сполом, 2008. – 228 с.

 

Sources and Abbreviations

ГУ: Голос українською – ми не будемо мовчати. – 19.03.2014. – Режим доступу : http://uagolos.com/. – Назва з екрана.

ЛФ: Літературний форум. – 04.01.2013. – Режим доступу : http://litforum.com.ua/. – Назва з екрана.

dd: Durdom.in.ua. – 10.20.2013. – Access mode : URL : http://durdom.in.ua/. – Title from the screen.

FU: From-UA. – 15.04.2013. – Access mode : URL : http://from-ua.com/. – Title from the screen.

 

Статтю присвячено проблемі трансформації мовних концептів шляхом набуття чи втрати ними оцінного забарвлення. Одним із різновидів такої трансформації є  стереотипізація. Автор розглядає ці процеси на прикладі концепту РАДЯНСЬКИЙ. У центрі уваги – формування на його основі двох аксіологічних варіантів: позитивного та негативного стереотипів, а також синтагматичні особливості їхнього функціонування в текстах українських ЗМІ початку 2000-х рр.  

Ключові слова: РАДЯНСЬКИЙ, стереотип, трансформація концепту, синтагматика.

Available 10 December 2014.