Home‎ > ‎Linguistics Studies‎ > ‎Volume 31‎ > ‎Chronicles‎ > ‎

Evolving Ukrainistic Studies: Chronicle of International Scientific Conference “Ukrainistic: Yesterday, Today, Tomorrow…” (Poznan, May 19-20th, 2016)

 © The Editorial Council and Editorial Board of Linguistic Studies

Linguistic Studies
Volume 31, 2016, pp. 
69-71

Evolving Ukrainistic Studies: Chronicle of International Scientific Conference “Ukrainistic: Yesterday, Today, Tomorrow…” (Poznan, May 19-20th, 2016)

Zahnitko Anatoliy

Article first published online: August 1, 2016 


Additional information

 Author Information: 

Anatoliy P. Zahnitko, Anatoliy Zahnitko is Doctor of Philology, Professor, Corresponding Member of NAS of Ukraine, Acting Head of Department of General and Applied Linguistics and Slavonic Philology at Donetsk National University. Correspondence: a.zagnitko@gmail.com

Citation: 
Zahnitko, AEvolving Ukrainistic Studies: Chronicle of International Scientific Conference “Ukrainistic: Yesterday, Today, Tomorrow…” (Poznan, May 19-20th, 2016) [Text] // Linhvistychni Studiyi / Linguistic Studies : collection of scientific papers / Donetsk  National  University; Ed. by Anatoliy Zahnitko. – Vinnytsia : DonNU, 2016. – Vol. 31. – Pp. 69-71. – ISBN 966-7277-88-7

Publication History:
Volume first published online: August 1, 2016

Article first published online: August 1, 2016

Contents

  1. 1 Article.


Article.

РОЗВІЙ УКРАЇНІСТИЧНИХ СТУДІЮВАНЬ:

ХРОНІКА МІЖНАРОДНОЇ НАУКОВОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ

«УКРАЇНІСТИКА: ВЧОРА, СЬОГОДНІ, ЗАВТРА…» (м. Познань, 19–20 травня 2016)

 

Сучасна україністика має активні студіювання в Україні та поза її межами, що підтвердила Міжнародна наукова конференція «Україністика: вчора, сьогодні, завтра…» (Ukrjinistyka: wczoraj, dsisiaj, jutro), що відбулася 19‒20 травня 2016 року в Познанському університеті імені Адама Міцкевича (Польща, м. Познань).

З-поміж вітальних слів на адресу конференції, що відбувалася в знаковий час – 25-ліття Познанської україністики, особливою емоційністю та баченням перспектив розбудови україністики вирізнялися слова ректора Університету імені Адама Міцкевича в Познані професора, доктора габілітованого Яцека Віткося, декана факультету неофілології професора, доктора габілітованого  Терези Томашкевич, директора Інституту російської філології професора, доктора габілітованого Анджея Сітарського. Для усіх учасників конференції і присутніх була надзвичайно цінною доповідь завідувача кафедри україністики професора, доктора габілітованого Тетяни Космеди «Від 20-річчя до 25-річчя: досягнення Познанської україністики (2011‒2016)». В аналітично-інформативній формі було схарактеризовано значний поступ Познанської україністики, внаслідок чого стало можливим проведення регулярних міжнародних наукових конференцій, створення авторитетного видання «Studia Ukrainica Posnaniensia», головним редактором якого в перших трьох зошитах була професор Тетяна Космеда, а з 2016 року внаслідок реорганізації редакційної колегії (видання увійшло до наукометричних баз) – головним редактором є професор, доктор габілітований Anna Horniatko-Szumiłowicz, а професор  Tetiana Kosmeda виконує обов’язки наукового редактора (red. naukowy). До ювілею кафедра підготувала виставку видань викладачів. З-поміж доробку особливу увагу привернули авторські одноосібні та колективні монографії, підручники, навчальні посібники, збірники наукових праць, до яких додався і новітній том (Zeszyt IV) «Studia Ukrainica Posnaniensia». Рівень Познанської україністики та його статус належним чином оцінено, оскільки вже від початку нового навчального року Інститут російської філології матиме назву Інститут російської та української філології. Порадували усіх присутніх і студенти спеціальності, які подарували незабутню зустріч з українським музичним словом. У виконанні Андрія Михайленка, з яким познайомив Ігор Тирч, слухачі насолоджувалися піснями «Реве та стогне Дніпр широкий», «Ой, чий то кінь стоїть…» та ін. А музичний супровід забезпечував Павел Булек.

Доповіді на пленарному засіданні засвідчили суголосність студійованих проблем україністів, що прибули з різних країн. У розрізі викладів науковців, які виголошували доповіді на пленарному засіданні, поставали питання реалізації соціокультурного аспекту української мови як іноземної (О. Горошкіна (Україна, Київ)), теоретичних засад мовносоціумної граматики  з визначенням її категорійного апарату та рівневої структури, окресленням лінгвоекспериментальної основи (А. Загнітко, Н. Загнітко (Україна, Вінниця)), статусу пасиву плюсквамперфекта в українській мові (Л. Попович (Сербія, Бєлград)). Викликали увагу слухачів студіювання, що охоплювали розгляд специфіки педагогічної комунікації в умовах культурної глобалізації (О. Семенюк (Україна, Кіровоград), аналіз прозових перлин Василя Симоненка (А. Горнятко-Шумилович (Польща, Познань)), студіювання запозичень з агіографії Петра Скарги в російській гомилетиці сімнадцятого століття (М. Кучинська (Польща, Щецин), встановлення ментальних особливостей кольороназв у сучасних українських постмодерністських текстах (Л. Марчук (Україна, Кам’янець-Подільський) та визначення статусу франкознавства як науково-дослідницької та науково-естетичної проблеми (Р. Мніх (Польща, Сельдце)).

На конференції було організовано роботу чотирьох секцій «Теорії і практики комунікації, риторика та проблеми прагмалінгвістики», «Теорія і практика перекладу, проблеми зіставного мовознавства та методики викладання української мови як іноземної», «Актуальні проблеми українського літературознавства, концептології та культурології», «Компаративні дослідження в літературознавчій і культурологічній парадигмах». У межах проблематики секції «Теорії і практики комунікації, риторика та проблеми прагмалінгвістики» актуальними постали питання: 1) голосу в риториці: сегментні й надсегментні засоби фонетичної виразності тексту (В. Берковець (Україна, Умань)); 2)  лексикографічного опису дискурсивних слів у наукових текстах української, англійської та російської мов (Ю. Вербиненко (Україна, Київ)); 3) лінгвокультурологічних особливостей фразеологізмів-евфемізмів античного походження на позначення смерті (Н. Венжинович, Р. Луканинець (Україна, Ужгород)); 4) граматичних параметрів фразеологізмів (на матеріалі «Лікарства на оспалий ум чоловічий» (Острог, 1607)) з репрезентацією фразеологічних одиниць для наголошення різноманітних аспектів людської діяльності (В. Денисюк (Україна, Умань)); 5) мовних засобів впливу на слухача в українській бароковій проповіді (О. Зелінська (Україна Умань)) та ін. Проблеми щоденникового дискурсу розглянуто в доповіді «Внутрішня комунікація в парадигмі українського щоденникового дискурсу» С. Ігнатьєвої (Україна, Дніпропетровськ), закономірності реалізації прагматики страху в українській фраземіці з’ясовувала Ж. Краснобаєва-Чорна (Україна, Вінниця), навантаження частки у формуванні пресупозиції в тексті з’ясовувала М. Кульматицька (Україна, Львів). До цього треба додати розкриття особливостей асоціативного психічної діяльності людини (на матеріалі Словника асоціативних означень іменників української мови Н. Бутенко)  П. Муравською (Польща, Познань); специфіки омовлення невербаліки в дискурсі українських шістдесятників Т. Осіповою (Україна, Харків); статусу числівника як параметра встановлення психотипу письменника, для чого було залучено показовий матеріал художнього слова І. Драча, Л. Костенко, М. Вінграновського, Б. Олійника, В. Стуса І. Павловою (Україна, Харків); закономірностей вияву егоцентрової опозиції «там ↔ тут» в українській мові В. Пилипак (Україна, Вінниця); співвідношення граматичної та повсякденної норми географічних назв на території сучасної України Г. Сойки-Машталеж (Польща, Вроцлав), а також простеження мікологічної термінології в українській та польській мовах як начерки проблематики, що охоплює різні площини мікологічної лексики та її багатовекторного вияву в кожній з досліджуваних мов (П. Йожвікевич (Польща, Вроцлав)).

Проблематика секції «Теорія і практика перекладу, проблеми зіставного мовознавства та методики викладання української мови як іноземної» охоплювала розгляд: 1) ад’єктивно-субстантивного безприйменникового керування в українській і польській мовах (І. Кононенко (Польща, Варшава); 2) психологічних чинників особистості перекладу з теоретичним окресленням навантаження психокогнітивних чинників особистості перекладача на стратегію перекладу та формування кінцевого продукту (О. Легка-Пауль (Польща, Познань)); 3) напрямів формування орфоепічної грамотності в іноземних студентів медичного профілю (Т. Мельник, Л. Шеремета (Україна, Тернопіль)); 4) специфіки підготовки студентів-україністів в Університеті імені Масарика в Брно (Г. Миронова (Чехія, Брно)); 5) художнього порівняння як перекладознавчого феномену (на матеріалі української та англійської мов) (О. Молочко (Україна, Львів)). Знайшли реалізацію в межах секції і проблеми впливу української мови на російську внаслідок відповідної метисації (Г. Намачинська (Україна, Дрогобич)); активного статусу типологійного чинника на процеси засвоєння іноземних мов, а також тенденцій сучасного вивчення української мови поляками (Д. Новацька (Польща, Люблін)); закономірностей вияву дискурсивних параметрів проповідницького тексту (О. Петришина (Україна, Тернопіль)). Не менш значущими постали доповіді з проблем історико-культурного й етнокультурологійного  аспектів усного мовлення українців Башкортостану (Т. Пилипак (Україна, Вінниця)); з’ясування перехресних стежок П. Куліша з його культурологічною місією та М. Лукаша з його націєтворчими інтенціями (В. Савчин (Україна, Львів)); вироблення інституційних трансляторських стратегій у студентів-україністів (на прикладі перекладу повісті Олександра Ірванця «Oczamymria») (Я. Сковрон (Польща, Вроцлав)); закономірностей реалізації негативних емоцій у писемному мовленні як стимулу моделювання прагматичної пунктуаційної норми (на матеріалі аналізу творів Івана Нечуя-Левицького, Миколи Гоголя, Чарльза Діккенса) (В. Сліпецька (Україна, Дрогобич)). Не менш актуальними постали студіювання панорамності «азбукової війни» з її опозицією «кирилиця ↔ латиниця» через призму сьогодення, особливо з наголошенням прихильності до латиниці в багатьох учасників численних обговорень майбутнього української графіки (Л. Соболь (Україна, Дрогобич)); амбівалентності перекладу богословського тексту (аналіз «Синтагматіона про сім святих тайн» Гавриїла Севіра 1603 р. (А. Ясиновський (Україна, Львів)).

У межах секції «Актуальні проблеми українського літературознавства, концептології та культурології» було розглянуто 1) закономірності вияву концепту «калина» як лінгвокультурного феномену авторської картини світу Ігоря Калинця (Т. Вільчинська (Україна, Тернопіль)); 2) напрями лінгвалізації концепту «лелека» в дитячих прозових творах українських шістдесятників (О. Гоменюк (Польща, Познань));  3) механізми творення метафори в сучасному тексті (А. Левандовська (Польща, Познань)); 4) рівні концепту пам’яті в «Щоденному жезлі» Євгенія Пашковського (О. Ковацька (Польща, Краків)); 5) імпресіоністичні пошуки Михайла Коцюбинського в татарських і молдавських оповіданнях (Р. Купідура (Польща, Познань)) та 6) особливості репрезентації України у творчості Володимира Короленка (А. Муравскі (Польща, Познань))

Гостру дискусію викликало обговорення питань специфіки перекладу поезій Юліана Тувіма (Julian Tuwim. Poeziji i konteksty. – Kijow: Duch i Litera, 2013) Мар’яною Кіяновською (А. Савенець (Польща, Люблін)); розкриття цінностей особистого документа для сучасних українознавчих культурно-літературних студіювань (С. Войтович (Польща, Вроцлав)); з’ясування вияву мотиву швидкоплинності та марності буття в бароковій літературі (В. Соболь (Польща, Варшава)); напрямів інтерпретації розуміння самих себе та інших (на матеріалі книги Ольги Гнатюк «Відвага і страх») (А. Урсуленко (Польща, Вроцлав)); поетики повсякденності в українському детективі 20-х років ХХ ст.(за циклом детективних оповідань Юрія Шовкопляса «Проникливість лікаря Юрія Піддубного) (О. Харлан (Україна, Бердянськ)). Увагу слухачів викликала доповідь, що торкалася вияву проблем інтердисциплінарності у студіюванні фольклоризму: парадигма фольклорно-літературної архетиповості (Ж. Янковська (Україна, Острог)).

Доповіді секції «Компаративні дослідження в літературознавчій і культурологічній парадигмах» мали в полі зору питання сучасної компаративістики (Г. Корбич (Польща, Познань)), народнопоетичного твору як моделювального складника сучасного українського роману у віршах (В. Біляцька (Україна, Дніпро)); поетичної фантазії під час тлумачення польською мовою віршів Емми Андієвської (А. Борковський (Польща, Седліце)); філософії поезій Віслави Шимборської та Ліни Костенко в компаративному аспекті (С. Дьячок (Україна, Тернопіль)). Викликали дискусію студіювання Т. Зарівної (Україна, Київ) «Між вітчизною і чужиною. Земля Ульро у творчості Чеслава Мілоша та Івана Багряного»; М. Качмарчук (Польща, Люблін) «Próby dekolonizacji świadomości kulturowej we wspólczesnej Ukrainie»; А. Новацького (Польща, Люблін) «Aktywny romantyzm. Estetyka literacka WAPLITE w śwetle dokumentów programowych»; Л. Ромас (Україна, Київ) «Повість-репортаж Юрія Мушкетика “Час звіра”: особливості жанру»; І. Ципердюк (Україна, Запоріжжя) «Українські шістдесятники і радіо «Свобода»». Окремо було розглянуто «TematMajdanuiATOw polskich і ukraińskich reportażach, esejistyce i powieściach» (К. Якубовська-Кравчук (Польща, Варшава)), «Dom jako przestrzeń metaforyczna w powieściach Привид мертвого дому Walerija Szewczuka i Dom w którym Mariam Petrosian» (М. Замбжицька (Польща, Варшава)).

Анатолій Загнітко, д.філол.н., професор,

член-кореспондент НАН України, в.о. завідувача кафедри

загального та прикладного мовознавства і слов’янської філології

Донецького національного університету (м. Вінниця)