Emotional-Evaluative Words in the Women’s Portrayal in Dickens’s Novel “Bleak House”

 © The Editorial Council and Editorial Board of Linguistic Studies

Linguistic Studies
Volume 34, 2017, pp.  64-68

Emotional-Evaluative Words in the Women’s Portrayal in Dickens’s Novel “Bleak House”

Hryzhak Lyudmyla

Article first published online: December 20, 2017 


Additional information

 Author Information: 

Hryzhak Lyudmyla, associate professor, PhD at the Department of English, Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University, Ukraine. Correspondence: l.gryzhak@chnu.edu.ua

Citation: 
Hryzhak, L. Emotional-Evaluative Words in the Women’s Portrayal in Dickens’s Novel “Bleak House” [Text] // Linhvistychni Studiyi / Linguistic Studies : collection of scientific papers / Donetsk National University; Ed. by Anatoliy Zahnitko. Vinnytsia : Vasyl' Stus DonNU, 2017. Vol. 34. Pp. 64-68. ISBN 966-7277-88-7

Publication History:

Volume first published online: December 20, 2017
Article received: August 24, 2017, accepted: November 30, 2017 and first published online: December 20, 2017

Annotation.

У статті розглянуто особливості використання емотивів позитивної та негативної оцінки у створенні портретного опису жінок у романі одного з найвидатніших письменників Вікторіанського періоду розвитку англійської літератури – Чарлза Діккенса. Установлено, які емотиви переважають у зображенні зовнішності жінок у романі “Холодний дім”, і висвітлено загальний зовнішній образ героїні, створений автором.

Keywords: emotional-evaluative words, positive evaluation, negative evaluation, women’s portrayal.



Abstract.

HOUSE”

Lyudmyla Hryzhak

Department of English, Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University, Ukraine

Abstract

Background: The study deals with the analysis of emotional-evaluative words in the women’s portrayal in the novel “Bleak House” written by Ch. Dickens. The portrayal of female characters involves the description of their appearance, manners, state i.e. all features that can be perceived visually. Emotional-evaluative words are regarded in the study as lexemes whose semantic structure has an emotional-evaluative component that allows giving subjective emotional positive or negative evaluation of the referent. Depending on the status of this component in their sematic structure, we differentiate denotative / affective emotional-evaluative words and the connotative ones.

Purpose: The purpose of the study is to analyze the use of emotional-evaluative words in the portrait descriptions of women in the novel.

Results: The key results of the study are the following: a) the author uses more emotional words of positive evaluation in women’s portrayal thus creating a generally favourable image of their appearance; b) lexemes in the sematic structure of which emotional-evaluative component is the main one constitute only the half of the corpus findings; c) the novelist preferred to give the general characterization of women, rather than the detailed description of their appearance.

Discussion: The research only delineated the possible ways of studying the role of emotional-evaluative words in the creation of female images in the novel, therefore, further researches may help establish their function in the creation of the complete image of heroines in this as well as in other novels of this era.

Key words: emotional-evaluative words, positive evaluation, negative evaluation, women’s portrayal.

Vitae

Lyudmyla Hryzhak is an associate professor, PhD at the Department of English, Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University, Ukraine. Her scientific interests are mostly focused on the research areas of functional and text linguistics

Correspondence: l.gryzhak@chnu.edu.ua.


Article.

Людмила Грижак

УДК 811.111’373:82

ЕМОЦІЙНО-ОЦІННІ СЛОВА В ПОРТРЕТНОМУ ЗОБРАЖЕННІ ЖІНОК

У РОМАНІ ЧАРЛЗА ДІККЕНСА «ХОЛОДНИЙ ДІМ»

 

У статті розглянуто особливості використання емотивів позитивної та негативної оцінки у створенні портретного опису жінок у романі одного з найвидатніших письменників Вікторіанського періоду розвитку англійської літератури – Чарлза Діккенса. Установлено, які емотиви переважають у зображенні зовнішності жінок у романі Холодний дім, і висвітлено загальний зовнішній образ героїні, створений автором.

Ключові слова: емотив, позитивна оцінка, негативна оцінка, портретний опис.

 

Емоційність та оцінність притаманні людині, оскільки безпосередньо пов’язані з її когнітивно-чуттєвою діяльністю і виявляються як у вираженні власного, суб’єктивного ставлення до предметів, явищ, подій, осіб тощо об’єктивної дійсності, так і в їхній оцінці. Засобом вербального вираження такого ставлення і позитивної або негативної характеризації є емоційно-оцінна лексика. У лінгвістичному плані вивчення функціонування цих мовних одиниць у художньому дискурсі зумовлює особливий інтерес, позаяк дозволяє заглибитися в художній світ твору, декодувати й інтерпретувати замисли та наміри письменника.

З’ясування особливостей використання емоційно-оцінної лексики в художньому творі сприяє розвитку теоретичних і практичних засад лінгвістики тексту, зокрема у виокремленні комунікативно-прагматичних аспектів функціонування цих лексем у творі та їх взаємодії з авторськими інтенціями, а також у подальшому розвитку антропоцентричного підходу до аналізу явищ мови, що й зумовлює актуальність дослідження.

Мета розвідки – проаналізувати застосовування емоційно-оцінних слів у портретних описах жінок у романі Чарлза Діккенса “Холодний дім”. Під таким описом розуміємо змалювання автором твору ознак зовнішності персонажа, які можна уявляти візуально, а саме: фігури особи в цілісному її сприйнятті, частин тіла, міміки, жестів, одягу, аксесуарів, віку, манери триматися, загальної портретної характеристики тощо. Зауважимо однак, що проблема аналізу портретних описів є багатоаспектною, тому не обмежується вище переліченими елементами. Портретне зображення персонажу багато в чому залежить від контексту наративного матеріалу, життєвих ситуацій, у яких фігурує персонаж, та авторської інтенції.

Особливості мовного вираження емоційності, оцінності та експресивності досить часто перебувають у фокусі уваги вітчизняних і зарубіжних мовознавців (Iskhakova 2014, Romanova 2008, Shakhovs'kyi 2008, Statsenko 2011 and others). Дослідники відзначають як діалектичний взаємозв’язок цих категорій, так і їх відмінність (Alefirenko 167, Selivanova 142, Shakhovs'kyi 30).

Мовним корелятом емоційно-чуттєвого стану людини є категорія емотивності, яка дефінується як “іманентна властивість мови виражати психологічні (емоційні) стани і переживання людини через особливі одиниці мови і мовлення – емотиви” (Shakhovs'kyi 5). О. Селіванова визначає емотивність як “складник конотативного компонента в семантичній структурі мовної одиниці, який репрезентує емоційне ставлення носіїв мови до позначеного» і пов’язаний з “іншими відтінками конотата: оцінкою, експресивністю, функціонально-стилістичною забарвленістю” (Selivanova 142). Вирізнення цих компонентів конотативного значення, на думку А. С. Стаценко, досить часто утруднене, що “дозволяє інтерпретувати емоційну лексику як і експресивно-оцінну, і емоційно-оцінно-експресивну, і емоційно-оцінну, залежно від її внутрішнього змісту і контексту” (Statsenko 9).

Однак емотивність може “формувати й денотат значення слова, що створює суперечність у розгляді денотата й конотата у встановленні межі між ними” (Selivanova с. 142). У зв’язку з цим В. І. Шаховський зазначає, що “внутрішньослівна парадигматика емотивів заснована на такому принципі: якщо слово емотивне, то воно має або емотивне значення, або емотивну конотацію, або емотивний потенціал у кожному з цих варіантів (інгерентний або адгерентний), причому, якщо емотив має один із цих компонентів, то в його логіко-предметній семантиці облігаторно повинен бути оцінний або експресивний компонент, або обидва одночасно. Зворотне співвідношення парадигми не утворюють: оцінний, експресивний, оцінно-експресивний компоненти можуть і не супроводжуватися емотивним” (Shakhovs'kyi 30).

Погоджуючись загалом з вищеназваними дослідниками в тому, що емотивність може бути основним значенням слова або одним з компонентів конотативного значення, усе ж вважаємо оцінність обов’язковим компонентом емотивності. Висловлюючи емоційне ставлення до предмета референта об’єктивної дійсності, мовець експліцитно чи імпліцитно оцінює його, позаяк “будь-яка осмислена емоція – перш за все, ставлення, тобто оцінка” (Shakhovs'kyi, 67). Між емоційністю та оцінністю настільки тісний зв'язок (Mats'ko et al. 196, Romanova 20, Sternin 96, Shakhovs'kyi 6, Denysovets' 5), що “все частіше їх розглядають як єдиний емоційно-оцінний компонент” (Kolyaseva 9). Водночас експресивність є факультативною ознакою емоційності і може бути відсутньою в емоційно-оцінній характеризації референта. Як зазначає Л. І. Мацько та ін., “емоційність не завжди є експресивною, вона може мати нейтральне вираження, а експресивність породжується не тільки емоціями, а й мисленням, інтелектом, волею, етикою й естетикою, конкретним світосприйманням мовців” (Mats'ko et al. 189).

Категорія емотивності знаходить вираження в мові та мовленні через особливий пласт емоційної лексики – емотиви. Статус цих мовних одиниць ще не повністю визначений у мовознавстві сьогодні, оскільки існують розбіжності в поглядах лінгвістів стосовно того, які з них зараховувати до емотивів. Наприклад, В. І. Шаховський (Shakhovs'kyi 69) та І. В. Арнольд (Arnold 155) розрізняють лексичні одиниці, що позначають емоції, та ті, що їх виражають, зараховуючи останні до емотивів. Водночас З. З. Ісхакова зауважує, що “протиставлення лексики, яка виражає емоції, лексиці, що називає їх, певною мірою умовне, оскільки обидва типи лексики можуть вживатися для опису емоцій” (Iskhakova 34). Очевидно, слід розрізняти емотиви, які виконують номінативну функцію, позначаючи емоційний стан або почуття (напр., happiness, sadness), та емотиви, які експлікують емоційно-оцінне ставлення мовця до предмета референції (напр., wonderful, horrible). Використання саме останніх у портретних описах жінок стало предметом аналізу в цьому дослідженні.

За первинністю емотивного значення в смисловій структурі таких лексичних одиниць виокремлюємо денотативні/афективні та конотативні емотиви. Основне значення емотивів-афективів – вираження почуттів, настрою, ставлення, тобто емоційно-оцінна характеризація референта. У конотативних емотивів вираження емоційно-оцінного ставлення супровідне до основного їхнього денотативного значення. Однак, запропонований В. І. Шаховським третій вид емотивів – потенційні, які виявляють емотивне значення в експресивних символічних назвах товарів (напр., парфуми “Контакт”), в асоціативних словах (напр., смерть, берізка), словах-символах, “красивих” – “негарних”, “добрих”, “ласкавих” – “злих” словах (напр., тепло, помста), а також “накладаються” на семантику нейтрального слова емоційною ситуацією (напр., “стіна” У. Шекспір) (Shakhovs'kyi 76-77), не вважаємо доцільним виокремлювати. Вищенаведені лексеми, на нашу думку, можна об’єднати з конотативними емотивами, керуючись тим, що конотація включає додаткові компоненти значення мовних одиниць, “зумовлені соціальними, ідеологічними, культурними, ситуаційними аспектами комунікації” (Selivanova 249).

Отже, у дослідженні емотиви трактуються як мовні одиниці, у семантичній структурі яких є емоційно-оцінне значення і за допомогою яких можна виразити суб’єктивне, емоційно-оцінне ставлення до об’єкта референції. Суб’єктивна емоційна оцінка референта може бути позитивною або негативною, тому вирізняємо два види емотивів – позитивної і негативної емоційної оцінки. За статусом емотивного значення в предметно-логічному змісті цих лексем їх диференціюємо на денотативні/афективні емотиви та конотативні.

Аналіз емотивів, використаних у портретних описах жінок у романі Ч. Діккенса “Холодний дім”, дозволив виокремити 783 лексичні одиниці, які належать до таких частин мов як іменники (напр. perfection, indifference), прикметники (напр., brilliant, fretful) і прислівники (напр., graciously, slatternly). Загальні результати дослідження подані в нижченаведеній таблиці.

Таблиця

Використання емотивів у портретних описах жінок у романі

Чарлза Діккенса Холодний дім

емотиви

емотиви позитивної оцінки

емотиви негативної оцінки

іменники

42

12

прикметники

524

155

прислівники

12

20

Всього

591

192

 

Як випливає з цих даних, емотиви позитивної оцінки значно переважають у портретному зображенні жінок роману (76% проти 24%) і це дає підстави вважати, що автор намагався створити позитивний, привабливий опис зовнішніх характеристик героїнь. Прислівники становлять найменшу частину виокремлених лексем і неодноразово вживалися для емотивно-оцінної характеристики дій чи стану жінок (напр., smiling brightly, look gloomily, walk moodily), проте значно частіше з метою емотивно-оцінної інтенсифікації ознаки, вираженої прикметником (напр., remarkably beautiful, wonderfully neat, fearfully thin, deadly pale). Емотиви-іменники застосовувалися автором роману для позначення ознак зовнішності в портретних зображеннях жінок, наприклад: beauty, face in its loveliness, Lady Dedlock's brightness, her air of superiority, a smile of scorn. Проте значну перевагу у використанні мають прикметники, що цілком відповідає їх граматичному значенню – виражати атрибути предметів референції, наприклад: delicate fingers, honey lips, dead colour, malignant sneer.

Загалом у результаті аналізу словникових дефініцій досліджуваних емотивів встановлено, що емотиви-афективи складають приблизно половину всіх мовних одиниць позитивної (301 лексем – 51%) та негативної (97 лексем – 51%) характеризації зовнішності жіночих персонажів у досліджуваному романі. Найуживаніші з виокремлених емотивів-афективів позитивної оцінки в портретних описах героїнь такі: pretty (46 використань), beauty (35 використань), beautiful (33 використання), bright (22 використання), handsome (21 використання), fine (19 використань). Наприклад: 

She was a pretty, very diminutive, plump woman of from forty to fifty, with handsome eyes […] (Dickens 52).

A dark-eyed, dark-haired, shy, village beauty comes in--so fresh in her rosy and yet delicate bloom […] (Dickens 108).

Найбільшу кількість уживань серед емотивів-афективів негативної оцінки в портретних описах жінок має лексема poor (23 використання), яку автор використовував, щоб змалювати жалюгідний, проте вартий співчуття та симпатії портрет героїні, наприклад:

[…] any fool knows that a poor creetur like her, beaten and kicked and scarred and bruised from head to foot […] (Dickens 880).

The poor girl was sitting on the floor where they had laid her down (Dickens 911).

Найуживаніші серед емотивів-конотативів позитивної оцінки в портретному зображенні жінок досліджуваного роману – лексема little (169 використань – 58%) у значенні доброзичливої привітності або прив’язаності та лексема old у сполученні з іменником girl (79 використань – 27%) як сповнений душевної прихильності спосіб змалювання дружини її чоловіком. Наприклад:

Why, little woman, you look fresher than your flowers! (Dickens 941).

The old girl never appears in walking trim, in any season of the year, without a grey cloth cloak […] (Dickens 539).

Серед емотивів-конотативів автор найчастіше використовував лексему haughty (5 використань – 1%), яка характеризувала зверхню манеру жінки триматися, наприклад: They say of her that she has lately grown more handsome and more haughty (Dickens 735).

Загалом романіст висвітлював як окремі аспекти зовнішності героїнь, так і давав їхню загальну портретну характеристику. Особлива увага приділялася таким деталям зовнішнього вигляду жінок, як обличчя, волосся, очі, фігура, усмішка, пальці, наприклад:

face: agreeable, fair, fine, good, handsome, lovely, loving, pleasant, pretty, sparkling/ cold. disdainful, рoor, scarred, wild;

eyes bright, fine, handsome, sparkling, tender/ proud, languid;

smile (n, v): agreeable, amiably, brightly, pretty, waggishly / angry, hard-favoured, malignant, plaintive, severe, sinister, tigerish;

hair/curl: beautiful, bright, fine, good, lovely, vivacious / carelessly disposed, poor, tumbled, wildly thrown;

fingers/hand: delicate, genteel, wholesome / weazen, scarred;

figure: agreeable, elegant, fine, handsome, quaint, venerable / old-fashioned

Більш загальна портретна характеристика осіб жіночої статі в романі включала опис манери триматися, поведінки, стану та загального вигляду. Нижче наведені емотиви, зокрема:

·                     емотиви загальної позитивної оцінки зовнішності героїнь: affable, agreeable, amiable, astonishing, beautiful, best-groomed, blooming, brilliant(ly), charming(ly), cheery, comely, convivial, delicate, diviner, elegant, endearing, fair, fashionable, fine, fresh, genteel, good, grand, graceful, great, handsome, lovely, luxuriant, perfect(ly), pretty, radiant, remarkable(ly), resplendent, shining, stately, transcendent, waggish(ly), wonderfully, wholesome;

·                     емотиви загальної негативної оцінки зовнішності героїнь: beaten, censorious, chilling, coarse, cold(ly), commanding, crabbed, dead(ly), defiant(ly), dirty, discontented, disgraceful, distressful. dreadful, fearfully, formidable, fretful, gloomy (ily), grave(ly), grim(ly), haughty, imperious(ly), impetuous, indifferent, insolent, jaded, maliciously, miserable, moodily, neglected, negligent, over-ripe, overcast, pig-headed, pinched, piteous, plaintive, рoor, proud, rigid, rough, scornful(ly), severe, shabby, slatternly, stern, strict, sulky, supercilious, troubled, ugly, unapproachable, uncivil, wan, wild, worn, wretched.

Хоча Ч. Діккенс використовував чимало різновидів емотивів негативної оцінки, все ж їх кількість в описах зовнішності героїнь значно менша, ніж емотивів позитивної оцінки. Застосування великої кількості емотивів позитивної оцінки в змалюванні зовнішності жінок-персонажів є індикатором авторської оцінки та інтенціональності на створення привабливого зовнішнього образу героїнь.

Отже, проаналізувавши використання емотивів, мовних одиниць, що виражають суб’єктивне, емоційно-оцінне ставлення до об’єкта референції, у створенні портретної характеристики жінок-героїнь у романі Ч. Діккенса «Холодний дім», ми дійшли до таких висновків: а) перевага емотивів позитивної оцінки вказує на створення романістом загального позитивного та привабливого їхнього зовнішнього вигляду; б) емотиви-афективи становлять приблизно половину виокремлених емотивів позитивної та негативної оцінки; в) письменник надавав перевагу загальній портретній характеризації жінок без деталізації їхнього зовнішнього вигляду.

Цей виклад окреслює тільки один аспект створення жіночого образу в романі – портрета. Перспективу подальших наукових пошуків убачаємо в дослідженнях мовних особливостей у створенні цілісного образу героїнь як у розглянутому романі, так і в інших творах Вікторіанської епохи.

References. 

References

Alefirenko, Nikolay. Spornyie problemy semantiki. (Problematic Issues of Semantics). Moskow: Gnozis, 2005. Print.

Arnold, Irina. Stilistika sovremennogo angliyskogo yazyika: (Stilistika dekodirovaniya). Moskow: Prosveschenie, 1990. Print.

Denysovets', Iryna. “Slovotvirna verbalizatsiya emotsiyno-otsinnoyi semantyky v suchasniy ukrayins'kiy dytyachiy prozi.” Diss. Ukrainian Language Institute, 2016. Abstract. Print.

Iskhakova, Zemfira. Emotivno-deykticheskaya konstanta v semiosfere. Moskow: Flinta: Nauka, 2014. Print.

Kolyaseva, Tat'yana. “Emotsionalno-otsenochnaya leksika v tekstovom prostranstve D. I. Stakheyeva. Diss. Naberezhnochelninskiy gosudarstvennyy  pedagogicheskiy institut, 2008. Web. 22 Sep. 2017.

“Oxford Learner's Dictionaries” Oxfordlearnersdictionaries.com. N.p., 2017. Web. 22 Sept. 2017.

Romanova, Tatyana. Modalnost. Otsenka. Emotsionalnost. (Modality, Evaluation, Emotiveness). Nizhniy Novgorod: NGLU im. N.A. Dobrolyubova, 2008. Print.

Selivanova, Olena. Lingvistychna Entsyklopediya (Linguistic Encyclopedia). Poltava: Dovkillya-K, 2011. Print.

Statsenko Anna. Emotsionalno-otsenochnaya leksika kak sredstvo realizatsii rechevoy intentsii. (Emotive-evaluative Language as a Mean of Realization of Intention in Speech). Moskow: MPGU, 2011. Print.

Sternin, Iosif. Leksicheskoe znachenie slova v rechi. (Lexical Meaning of the Word in Speech). M.-Berlin: Direkt Media, 2015. Print.

Mats'ko, Lyubov, Olesya Sydorenko, and Oksana Mats'ko. Stylistyka ukrayins'koyi movy. (Stylistics of the Ukrainian Language). Кyyiv: Vyshcha shkola, 2003. Print.

Shahovskiy, Victor. Lingvisticheskaya teoriya emotsiy. (Linguistic Theory of Emotions). Moskow: Gnozis, 2008. Print.

 

List of Sources.

Dickens, Charles. Bleak House. London: Penguin Classics, 2003. Print.

 

Надійшла до редакції 24 серпня 2017 року.