Real-life communication study

© The Editorial Council and Editorial Board of Linguistic Studies

Linguistic Studies
Volume 35, 2018, pp. 
178-179

Real-life communication study. Review on the scientific publication (monograph): Космеда Тетяна. Лингвокалейдоскоп: процессы живой речи (на материале русского и украинского языков) : [монография]. – Саарбрюккен: Lambеrt Academic Publishing RU  2017. – 308 с.

Zahnitko Anatoliy

Article first published online: June 06, 2018 


Additional information

 Author Information: 

Zahnitko Anatoliy, Doctor of Philology, Professor, Corresponding Member of NAS of Ukraine, Acting Head of Department of General and Applied Linguistics and Slavonic Philology at Donetsk National University. Correspondence: a.zagnitko@gmail.com

Citation: 
Zahnitko, AReal-life communication study. Review on the scientific publication (monograph): Космеда Тетяна. Лингвокалейдоскоп: процессы живой речи (на материале русского и украинского языков) : [монография]. – Саарбрюккен: Lambеrt Academic Publishing RU  2017. – 308 с. [Text] // Linhvistychni Studiyi / Linguistic Studies : collection of scientific papers / Donetsk  National  University; Ed. by Anatoliy Zahnitko. – Vinnytsia : DonNU, 2017. – Vol. 35. – Pp. 178-179. – ISBN 966-7277-88-7

DOI: http://dx.doi.org/10.31558/1815-3070.2018.35.28

Publication History:
Volume first published online: 
June 06, 2017

Article first published online: June 06, 2017

Contents

  1. 1 Article.


Article.

ДОСЛІДЖЕННЯ ЖИВОГО МОВЛЕННЯ

 

Рец. на монографію: Космеда Тетяна. Лингвокалейдоскоп: процессы живой речи (на материале русского и украинского языков). – Саарбрюккен : Lambеrt Academic Publishing RU, 2017. – 308 с. (Німеччина)

 

Монографія сучасного славіста Тетяни Космеди є актуальним дослідженням процесів, які відбуваються в живому мовленні, що проектовано на особливості функціонування російської та української мов. Монографія виконана у функційно-комунікативному й когнітивно-синергетичному вимірах. Аналіз узусно маркованих та оказіонально мотивованих процесів у досліджуваних мовах, як засвідчує авторка, мають спільні та відмінні тенденції, що зумовлено системою чинників різного статусу – естра- й іинтралінгвальних.

Образне найменування монографії досить влучно відбиває її побудову й концепцію: авторка намагалася описати активні мовні процеси, які «калейдоскопічно» відображають мовну дійсність, але «намальовані картинки» витворюють певну цілісність і системність, що підтверджувано функційно-коммунікативним навантаженням таких процесів.

Дослідження має традиційну структуру з оригінальним наповненням. Складається зі вступної частини під назвою Предисловие, или что такое живая речь и живой язык (с. 5-14), у якій простежено постановку проблеми, її основні складники. Основна частина репрезентована пятьма розділами, що послідовно розкривають калейдоскопність мовленнєвих змін, їхньої  комунікативно-ситуативної зумовленості і прагматичного навантаження.

У Розділі 1. «Лингвистический калейдоскоп»: манипуляции со словом (с. 15-112), який складається з восьми параграфів, говориться про словоцентричну парадигму, привернуто увагу до методології вивчення слова в контексті традиції й новаторства; другий параграф фокусує увагу читача на інтерпретацію поняття свобода слова та явища політкоректності, далі обґрунтовано авторський розгляд тенденцій змін словникового складу російської мови на ґрунті актуалізації інформації, відбитої в польському науковому періодчному виданні «Studia Rossica Poznaniensia». Не залишилося поза увагою й питання про особливості функціювання лексики із семантикою оцінки, що проектовано на процес запозичення. Значущим постає аналіз самодостатньої та відносної оцінки в мовленнєвих актах, стратегіях, тактиках, особливість функціювання негативної ↔ заперечної оцінки. Крім цього, досліджені механізми моделювання оцінних смислів за допомогою граматичних засобів мови, а також нові евфемізми й табу, метафоричні утворення через переосмислення прагматики топонімів.

Розділ 2. «Лингвистический калейдоскоп»: проекция на проблемы лексикографии» (с. 113-150) складається з трьох параграфів: характеризовано явища «катастрофи мови», відображене в лексикографічній практиці в процесі лексикографування термінів: простежувано появу термінів нового зразка – образних, оцінних, експресивних та ін. Для їхнього словникового опису необхідні нові техніки й моделі, методики та прийоми. Т. Космеда подає також оцінку феномену словника нового зразка, концепцію якого опрацював відомий український русист Євген Отін. Це «Словарь коннотативных собственных имен». Мова йде про перспективи подібного напряму лексикографічної практики. Завершувано розділ описом авторської новаторської концепції словника графем, які зазнали процесулексикалізації та семантизації, в силу чого вони набули своєрідної прагматики.

У Розділі 3. «Лингвистический калейдоскоп»: вопросы лингвогендерологии, що містить чотири параграфи (с. 151-208) мова йде про жіночий і чоловічий стилі мовлення, особливості їх моделювання, вияв прагматики, що підтверджувано численними ілюстраціями з художнього тексту коротких форм. Зінтерпретовано моделі жіночої мовленнєвої поведінки в рецепції таких російських та українських майстрів художнього слова, як Олександр Пушкін, Леся Українка, Валерій Шевчук. Розглянуто специфіку семантики й прагматики лексем баба й бабушка та ін. Важливою постає абсолютна та відносна стійкість мовних ↔ мовленнєвих особистостей до активних процесів асиміляції, первинне діагностування чоловічої та жіночої мовленнєвої поведінки.

Розділ 4. «Лингвистический калейдоскоп»: сфера живой научной и педагогической речи складається з трьох параграфів (с. 209-258), назви яких красномовно відбивають їх зміст – «Нейтрализация типичных стилевых признаков в коммуникативной ситуации организационно-научного мероприятия», «Речевая специфика скриптов научной дискуссии: актуализация фактора ментальности», «Прагматика ослышки либо недослышки как характерный признак педагогической коммуникации» − охоплює аналіз маркерів наукової дискусії (с. 228-251), дослідження відповідних структивів, застосування кванторів нейтралізації типових стильових ознак у комунікативній ситуації організаційно-научкового заходу (с. 211-228), а також розгляд прагматики рос. «ослышки ↔ недослышки» в педагогічному дискурсі (с. 251-258) .

Завершує основну частину Розділ 5. «Лингвистический калейдоскоп»: вопросы социолингвистики (с. 259-286), де висвітлені проблеми, пов'язані з мовною політикою сучасної України, а також питання, які відображають соціолінгвістичніеские методи вивчення лінгвоперсони із минулого з успішним застосуванням методики ретроспективного аналізу.

Завершує монографію Послесловие (с. 287-290), де підсумовано калейдоскопічний аналіз надзвичайно різноманітних мовленнєвих процесів у сучасних слов'янських мовах, діагностуванням маркерів лібералізації та демократизації, колоквіалізації у відповідних комунікативних ситуаціях, узагальненням тенденцій карнавалізації, що може бути розширено дослідженням особливостей мовної постмодерністської деміургії, маргінальності, мовленнєвих феноменологічних експериментів у сучасних художньо-текстових реаліях, різноманітних мовносоціумних практиках. Важливим постає також Список использованной литературы (с. 291-308), що охоплює найважливіші праці з аналізованої проблеми. Теоретична й практична значущість рецензованої монографії не викликає ніяких сумнівів, тому за майбутнього перевидання, що видається вельми актуальним і необхідним, необхідним є доповнення монографії Покажчиком імен і Предметним покажчиком використовуваних термінів і понять,

Книга може бути корисна студентам-філологам, науковцям і всім тим, хто цікавиться диномікою мови, актуальними процесами, що відбуваються в ній, оскільки написана легким стилем, усі теоретичні міркування достатньо підтверджені достатньою кількістю фактичного матеріалу. Наукова інтертекстуальність дослідниці свідчить про її вишуканий смак, наведено вдалі цитати класиків мовознавства і сучасних лінгвістів.

Уважаю, що рецензована монографія посяде гідне місце в сучасному науковому просторі лінгвістики.

Анатолій Загнітко

Надійшла до редакції 18 березня 2018 року