Dialect Texts as a Source of the Research of the Genesis and the Modern State of the Ukrainian Sub-Dialects of Donetsk Region

© The Editorial Council and Editorial Board of Linguistic Studies

Linguistic Studies
Volume 35, 2018, pp.  
138-143

Dialect Texts as a Source of the Research of the Genesis and the Modern State of the Ukrainian Sub-Dialects of Donetsk Region

Klymenko Nataliya

Article first published online: June 06, 2018 


Additional information

 Author Information: 

Klymenko Nataliya, Associate Professor of Language Training Department in Donetsk National Technical University. Correspondence: klymenko2010@gmail.com

Citation: 
Klymenko, N. Dialect Texts as a Source of the Research of the Genesis and the Modern State of the Ukrainian Sub-Dialects of Donetsk Region [Text] // Linhvistychni Studiyi / Linguistic Studies : collection of scientific papers / Donetsk National University; Ed. by Anatoliy Zahnitko. Vinnytsia : Vasyl' Stus DonNU, 2018. Vol. 35. Pp. 138-143ISBN 966-7277-88-7

Publication History:

Volume first published online: June 06, 2018
Article received: March 22, 2018, accepted: May 15, 2018 and first published online: June 06, 2018

Annotation.

У статті наголошено на актуальності записування, систематизації й публікації діалектних текстів як важливого джерела вивчення генези й сучасного стану східностепових говірок. Наведено зразки звʼязного мовлення, що дають уявлення про найважливіші риси новостворених донецьких говірок на всіх структурних рівнях у тому вигляді, у якому вони збереглися на початку ХХІ століття, та становлять основу Хрестоматії українських говірок Донеччини. Проаналізовано особливості текстографічної бази східностепових говірок, уміщеної в Хрестоматії.

Keywords: dialect, Eastern-Steppes dialects, Donetsk region sub-dialects, chrestomathy of dialects, transcription, dialectal texts, dialectal peculiarities.



Abstract.

DIALECT TEXTS AS A SOURCE OF THE RESEARCH OF THE GENESIS AND THE MODERN STATE OF THE UKRAINIAN SUB-DIALECTS OF DONETSK REGION

Nataliya Klymenko

Language Training Department, Donetsk National Technical University, Pokrovsk, Ukraine

Abstract

Background: The successful development of dialectological research depends on the creation of such an empirical base that would adequately meet the requirements of contemporary research and reflect information from different dialectal zones of the entire Ukrainian dialect continuum. In recent years, the empirical basis of dialectology has been enriched by a large number of dialects of dialectal texts that reflect the dialectal transmission of all Ukrainian dialects. Eastern steppe dialects are still insufficiently represented in textual terms, so the importance of compiling the textbook of Ukrainian dialects of the Donetsk region is undeniable.

Purpose: The purpose of the article is to analyze the dialectal texts of the Book of Ukrainian dialects of the Donetsk region as an important source for studying the genesis and the current state of the newly created Eastern steppe sub-dialects.

Results: The article emphasizes the importance of recording, systematizing and publishing dialectal texts of the Eastern steppe dialects as an important source for studying the genesis and modern state of Ukrainian dialects in the Donetsk region. Various samples of coherent speech are presented, which give an idea of ​​the most important features of the newly created Donetsk dialects at all structural levels in the form in which they have been preserved in the beginning of the XXI century and which form the basis of the Book of the Ukrainian sub-dialects of the Donetsk region. The peculiarities of the textual base of the Eastern steppe dialects, presented in the textbook, are analyzed.

Discussion: Despite activation in recording and publishing the Ukrainian dialectal texts the dialects of Donetsk region are still not manifested enough. Due to the Book of Ukrainian dialects of Donetsk region, another part of the Ukrainian dialect continuum, which is still insufficiently worked out in textual, lexicographical, linguistical aspect, will be presented in the Ukrainian dialectal textual base.

The value of the proposed texts is strengthened by the fact that there are the decoded records of almost destroyed or much damaged because of military actions East Ukrainian settlements which are on the line of collision, and also by the records of the dialects which are in the temporary occupied territories of Donetsk region.

Keywords: dialect, Eastern-Steppes dialects, Donetsk region sub-dialects, chrestomathy of dialects, transcription, dialectal texts, dialectal peculiarities.

Vitae

Nataliya Klymenko is Associate Professor of Language Training Department in Donetsk National Technical University. Her areas of research interests include Ukrainian Dialectology, lexicography, dialect textography, lexicology, semasiology, phonetics.

Correspondence: klymenko2010@gmail.com.


Article.

Наталія Клименко

УДК 811.161.2’28-13

ДІАЛЕКТНІ ТЕКСТИ ЯК ДЖЕРЕЛО ДОСЛІДЖЕННЯ ГЕНЕЗИ

ТА СУЧАСНОГО СТАНУ УКРАЇНСЬКИХ ГОВІРОК ДОНЕЧЧИНИ

 

У статті наголошено на актуальності записування, систематизації й публікації діалектних текстів як важливого джерела вивчення генези й сучасного стану східностепових говірок. Наведено зразки звʼязного мовлення, що дають уявлення про найважливіші риси новостворених донецьких говірок на всіх структурних рівнях у тому вигляді, у якому вони збереглися на початку ХХІ століття, та становлять основу Хрестоматії українських говірок Донеччини. Проаналізовано особливості текстографічної бази східностепових говірок, уміщеної в Хрестоматії.

Ключові слова: говірка, діалектний текст, хрестоматія говорів, східностепові українські говірки, діалектна риса, транскрипція.

 

Українські східностепові говірки належать до новостворених говірок південно-східного наріччя й виникли внаслідок пізнього заселення й дозаселення українських земель, яке найбільш інтенсивно відбувалося у ХVІІІ – ХІХ ст. Більшість переселенців були носіями говірок південно-східного наріччя (середньонаддніпрянських, нижньонаддніпрянських, слобожанських), але важливу роль відіграли й представники північного (східнополіських говірок) та південно-західного наріч (подільських, пізніше ‒ лемківських і бойківських говірок). Залишили свій відбиток у мовній структурі говірок Донеччини й носії інших слов’янських та неслов’янських мов (росіяни, поляки, болгари, серби, молдавани і волохи, греки, німці, євреї, цигани та ін.) (Omelchenko, Klymenko 3).

Часова нерівномірність заселення Донецького краю також вплинула на формування новостворених східностепових говірок. Так, українці починають заселяти Північне Приазов’я вже в ХVІ ‒ на початку ХVІІ ст., коли з’являються окремі сторожі, що згодом переростають у козацькі зимівники, а потім у села. Наприкінці ХVІІ ‒ початку ХVІІІ ст. активізувалося заселення Слобідської України, а відповідно й півночі теперішньої Донецької області переселенцями з Правобережної України. У цей час донські козаки також починають заселяти північні райони сучасної Донеччини. Крім того, у середині ХVІІІ ст. тут оселяються серби, волохи. А наприкінці ХVІІІ ст., після зруйнування Запорізької Січі, можна говорити про масове заселення Донеччини вихідцями з Лівобережної України (Полтавщини, Чернігівщини, Слобожанщини). На територію сучасної Донецької області переселяють кримських греків та росіян з центральних губерній імперії. У період з кінця ХVІІІ ст. до кінця ХІХ ст. на території Донеччини виникають німецькі колонії. Носії говірок південно-західного наріччя в основному з’являються вже у середині ХХ ст. (Kabuzan; Pirko; Froliak, «Ukrainski skhidnostepovi hovirky Donechchyny» 50-80).

Вищенаведені матеріали дають підстави твердити, що «новостворений діалектний континуум відзначається такою рисою, як гетерогенність, що випливає із часової і просторової нерівномірності заселення регіону вихідцями з територій поширення різних діалектів української мови, а також носіїв інших мов» (Froliak, «Typolohiia ukrainskykh hovirok» 81).

Ця частина українського діалектного континууму  цікава для дослідників ще й тим, що є неоднорідною у діалектному відношенні. Так, говірки на півночі Донецької області є перехідною зоною між слобожанськими та східностеповими говірками. У зв’язку з цим діалектні тексти можуть переконливо продемонструвати специфіку говірок цієї контактної зони.

Важливо з’ясувати особливості формування й розвитку новостворених українських говірок Донецької області, зафіксувати й проаналізувати їх сучасний стан, що видається неможливим без надійної діалектної текстографічної бази. Отже, актуальність такої роботи не викликає сумніву.

Чимало інформації про східностепові говірки вже зібрано діалектологами кількох поколінь. Аналізу діалектних рис донецьких говірок на різних мовних рівнях присвячено роботи З.Л.Омельченко, Л.Д.Фроляк, Н.Б.Клименко, В.О.Дворянкіна, Н.П.Сіденко, В.Ю.Дроботенко, М.С.Кушмет, Н.Г.Загнітко та ін. дослідників. У більшості з них наявні зразки зв’язних текстів, що відображають мовні особливості окремих східностепових говірок. Так, у монографії М.С.Кушмет-Бодаммер «Діалектологічний портрет Донеччини: кінець 2014 р. (сільськогосподарська лексика)» (Kushmet-Bodammer 248-256) подано зразки зв’язних текстів східностепових говірок, присвячених сільськогосподарській тематиці.

У монографії Л.Д.Фроляк «Українські східностепові говірки Донеччини» (Froliak, «Ukrainski skhidnostepovi hovirky Donechchyny») на надійному фактичному матеріалі, що також є зв’язними текстами, синтезовано свідчення про поширення, типологію українських східностепових говірок та умови їхнього розвитку на території пізнього заселення, докладно проаналізовано особливості фонетичної системи говірок зазначеного діалектного масиву.

Однак, «при незаперечній інформативності атласів та монографічних описів говірок кожен із цих типів праць має свої завдання, а відтак, – і певні обмеження щодо обсягу і характеру залучуваного матеріалу. Ці обмеження зневиразнюють цілісні образи говірок як комунікативних систем. Неповноту свідчень описових та лінгвогеографічних праць значною мірою компенсують діалектні тексти, які є наближенням до фотографічного відтворення не лише окремих звуків (resp. звукотипів), словоформ, а й послідовності розгортання тексту як цілості у мовленнєвому потоці» (Hrytsenko, «Teksty yak dzherelo doslidzhennia» 8).

Наразі чи не найважливішим видається збереження найповнішої за обсягом інформації про східностепові українські говірки, доки вони не зазнали глибинних структурних перетворень унаслідок не тільки інтенсивної міждіалектної взаємодії, а й через бойові дії, що охопили з 2014 року частину Донецької області. Згодом це уможливило б підготовку докладних описів зазначених новостворених діалектних систем.

Емпірична база діалектології впродовж останніх років збагатилася чималою кількістю збірників діалектних текстів, що відображають діалектне мовлення всіх українських наріч: «Говірки Чорнобильської зони», («Hovirky Chornobylskoi zony»), Н.М.Глібчук «Українські говірки південно-західного наріччя», («Ukrainski hovirky pivdenno-zakhidnoho narichchia»),«Українські східнослобожанські говірки: сучасні діалектні тексти», («Ukrainski skhidnoslobozhanski hovirky»), «Говірки Черкащини. Збірник діалектних текстів ‒ з додатком CD «Говірки Черкащини», («Hovirky Cherkashchyny») та ін. Докладний аналіз цих праць наявний у роботах Г.Л.Аркушина (Arkushyn), Г.І. Гримашевич (Hrymashevych) та ін. Східностепові говірки дотепер залишаються недостатньо представленими текстографічно. Чи не першою окремою публікацією звʼязних текстів, записаних у 90-х рр. ХХ ст. у населених пунктах Донеччини та сусідніх областей, став науково-навчальний посібник «Східностепові українські говірки» («Skhidnostepovi ukrainski hovirky»), виданий викладачами Донецького державного університету (нині ‒ Донецького національного університету ім. Василя Стуса) за загальною редакцією професора А.П.Загнітка. Відтоді кафедра української мови ДонДУ (згодом кафедра української мови та прикладної лінгвістики Донецького національного університету, нині ‒ кафедра загального та прикладного мовознавства і слов’янської філології ДонНУ ім. Василя Стуса) розпочала масштабну роботу щодо записування, розшифровки та опрацювання діалектних текстів, які відображали б мовні особливості українських східностепових говірок, та створення Хрестоматії українських говірок Донеччини.

Робота над Хрестоматією передбачала виконання таких завдань: створити сітку населених пунктів, запис говірок яких був обов’язковим з огляду на вже наявні на той час дослідження східностепових говірок; зробити аудіозаписи зв’язного діалектного мовлення Донеччини, розшифрувати тексти спрощеною фонетичною транскрипцією, подати найбільш інформативні уривки, які передають найтиповіші риси обстежуваних говірок.

На сьогодні можна говорити про завершення першого етапу роботи над формуванням збірника діалектних текстів новостворених східностепових говірок ‒ Хрестоматії українських говірок Донеччини. Така Хрестоматія містить близько 14 д. арк. діалектних текстів, що дають уявлення про найважливіші риси новостворених донецьких говірок на всіх структурних рівнях у тому вигляді, у якому вони збереглися наприкінці ХХ ‒ початку ХХІ століття. Хрестоматія містить діалектні матеріали, що відображають риси сучасного діалектного мовлення Донеччини, є зразком новостворених українських говірок, евристично цінних для дослідження української діалектної мови в цілому.

Упорядники Хрестоматії прагнули насамперед відтворити мовні образи східностепових говірок, розташованих на території всієї Донецької області. Отже, метою роботи над Хрестоматією стала фіксація особливостей живого українського мовлення східностепових говірок однотипних та різних за материнськими діалектними основами, що в умовах індустріалізованого Донбасу збереглися й активно функціонують у селах, невеликих містах та на околицях великих міст. У цій статті спробуємо викласти, як через діалектний текст можна простежити не тільки збереження показників генези українських східностепових говірок на різних мовних рівнях, а й проаналізувати динаміку новостворених говірок та, загалом, наявність і активне функціонування українських говірок у межах Донецької області.

Тексти, записані в українських говірках Донеччини, що є континуантами південно-східних материнських говірок (середньонаддніпрянських, нижньоннаддніпрянських та слобожанських), безперечно, становлять основу всього складу Хрестоматії. Наприклад:

ми неи закриевáли / у нас садóк був веилúкией / дýже веилúкией був / йáг’ід булó багáто / йáблук булó багáто / слив булó багáто / рáйка булá у нас / вúшн’а / р’áсно / др’ібнéн’ка такá / ми все сушúли і кампóт варúли / хот’ узвáр / варúли із сушéного / неи булˑó в нас н’і бáнок / неи булˑó н’ічóго / все в нас сýшка булˑá / а йак лúшн’е булˑó / ми носúли в Багатúр’ продавáли / м’ін’áли на пшеинúц’у в грéк’ів / а тоуд’í возúли на Прóхоровку / йа дв’і цабéрки на корóмисл’і / а мáмка дв’і цабéрки в м’ішкáх / і отó чéрез мóст’ік аж на Прóхоровку // Горошкú / Матеиниенкú / Онопкú / ус’í виехóдиемо / там машúни йíхали / отó машúни п’ідбиерáли / а йа веиртáлас’ назáд / мóст’ік був чеирéз р’íчку і отó ми / йа носúла / а вже йак автóбуси пойавúлис’ / тоуд’í  вже автóбуси загружáйут’ звéчора / у Крайан’íв багáто багáто булó садк’íв і йáг’ід / булˑó звéчора загружáйут’ / а тоуд’í йíдут’ і отó продайýт’ на базáр’í // (записано в с. Олексіївка Великоновосілківського району Донецької області від Багмет Галини Іванівни, 1936 р. н., освіта – 7 класів, працювала в колгоспі на різних роботах);

в’íтеир бувáйе р’íзний / бýр’а / урагáн / смерч / мáма меин’í роазспоав’ідáла / смерч / це в’íтер / йакúй зд’іймáйе із зеимл’í сухостóй / лúс’т’а с кукурузúн’:ам п’ідн’імáйе вúсоко в нéбо / і крýтеи / вонá меин’í приекáзувала / йéсл’і т’íл’кие ти бáчиеш / шо дес’ іздáлеику смерч оцéй приеблиежáйец’:а / ховáйс’а / тошо в’ін отриецáт’ел’но на здорóвйа л’удúние вплиевáйе // Вáнга / вонá чи попáла в оцéй смерч / і тод’í вонá осл’íпла / і глазá ж забúло / і вонá п’íсл’а тóго ж стáла провúдиецеий / ну / неи знáйу / оц’í вúхр’і / у нарóд’і чогóс’ йіх боайáц’:а / і попеиреиджáйут’ / ми шч’е малúми булú / у нас же с’імйá булá веилúка / шéстеиро булó д’ітóк / і булó мáма то так приекáзуйе / гл’ад’íт’ / ідé на роабóту в колхόз і кáже / гл’ад’íт’ же ш / йéсл’і вúхор’ íл’і шо / так ви жш ховáйтеис’а / а урагáн / це вже такúй сúл’ний в’íтеир / йакúй пр’ам деирéва ламáйе / до тóго з веилúкойу сúлойу в’ін ідé зв’ідк’іл’áс’ / і оцé так / особлúво л’íтом / йак неимáйе дóвго дошч’íв / а тод’í вдруг нéбо зат’áгуйеіц’:а хмáрамие / пр’ам ч’орн’íйе / ти дáжеи очúма / простúм неиозбрóйеінием бáчиеш / йак вонó насувáйеіц’:а / пр’ам ховáйеіс’а / а тод’í вже в в’íкна дúвиес’а / пр’ам деирéва вáлеи / с такóйу сúлойу оцé пронóсиец’:а оцéй урагáн / а бувáйе шч’е сухúй в’íтеир / так і назиевáйеіц’:а сухов’íй / сухов’íй  виесýшуйе зéмл’у / і в’ін зриевáйе вéрхн’у частúну зеимл’í / ну / тот / огорóдие / оцé все / і утвóр’уйуц’:а пúл’н’і бýр’і / йа памйатáйу / це дес’ у сеим’ідеис’áтиех рокáх / тод’í казáлие у нас у сеил’í / шо в’ітрú приейшлú в’ітк’іл’áс’ іс Кубáн’і чи шо / зв’іт’:іл’á / дув в’íтеир / так усé кругóм / йа в б’ібл’іотéк’і робúла / так пр’ам ус’í книежкú запиелúло / у кáжну тр’éшч’інку / у кáжну шч’íлочку / о / неи мóжна булó вúйти надв’íр / засиепáло óч’і / оцé такúй / пр’áмо зриевáв в’ін вéрхн’ій шар зеимл’í і таскáв / булó дýжеи неиприейáтно / оцé йа пам’атáйу такé // (записано в с. Некременне Олександрівського району Донецької області від Шевченко Тетяни Андріївни, 1927 р. н., закінчила 7кл., працювала в колгоспі).

Причому такі тексти, уміщені в Хрестоматії, необов’язково записані в селах чи селищах, а й у невеликих містах та на околицях великих міст Донецької області, що підтверджує факт функціонування української діалектної мови на всій території Донеччини. Порівняймо:

ну а С’іл’íдовка / йа неи знáйу / колú вонá засиел’áлас’ / йа т’íки знáйу / шо тод’í р’íчка ж булá  харóша / отó булó б’íгайеімо іс сапéткойу веиснóйу / однé з грабл’áми з деиреивйáними / дрýге с сапéткойу / р’івчáк був неишиерóкий / такúй мéтра п’івторá / отýт у нас р’ів / ну а брáло вонó почáток отутовó в нас / де зáразс шáхта Корóч:енка / а отáмо дрýгий рукáв / і зáраз отáм Миехáйл’івс’кий ст’íк йе / колхóзний / так там отó в’іт’:іл’á / де дрýгий рукáв / там ми по р’івч’акý ловúли рúбу / йакá булá рúбка / бубиер’í / карáсиеки / й отó п’íдеиш / дúвиес’а / в’ідрó приетасýúеіш тих бубúрч’ік’ів / рáки водúлис’ / а теипéр жеи ж бáчиеш / н’і р’івчакá / н’і рáк’ів / н’і рúби / отó / шо остáлос’ по Сол’óн’ій / і тóже ж бáчиеш / йак’í ставкú / зеилéниеми поробúлис’ / од  шáхти / поробúли ц’і одтстóйники / загáдили вес’ низ / оцé тоб’í й усé / а тод’í  ми шч’е  ловúли рúбу / й отó / йак веиснá / ми / пашóв рúбу ловúт’ б’ігóм // (записано в м. Селидове в липні 1998 року від Ткаченко Олександри Сергіївни, 1922 р. н., освіта – середня, працювала зоотехніком);

у п’атнáц’:ат’ рóк’ів йа зак’íнчиела с’ім клáс’ів і п’ішлá вчúтиес’а на кýрси крóйки і шиет’:á / кýрси булú плáтниеми / вчúлас’а йа п’івторá рóки / пóт’ім обпшивáла сеистрúчок і мáм’і шúла / і соб’í все шúла / йа п’íс’л’а зак’íнчеин’:а шкóли дýмала пойíхат’ вчúтиес’ у тéхн’ікум спортúвний / дýже мéн’і нрáвилос’а / спортúвна йа вс’ігдá булá / на сореивнувáн’:ах  вс’ігдá поб’іждáла / це миен’і дýже нрáвилос’ / і сподóбалос’а вчúтеил’у і в’ін усé миен’í нат’акáв / шчоб  йа п’ішлá учúтис’а в спорт / та мáма і тáто миенé неи пустúли / бо миен’í шче неи булó п’атнáц’:ати рóк’ів / вонú побойáлис’ пускáт’ в другúй гóрод / ну йа вс’о равнó дýже вд’áчна мáм’і / шчо вонá застáвиела вчúтиес’ шúти / це миен’í приегодúлос’ на все мойé жит’:á // в ш’існáц’:ат’ рóк’ів йа п’ішлá прац’увáт’ на шáхту / в коантóру / булá розсиел’нóй / а чéреиз р’ік миенé постáвили в ном’ірóвку / пітдшчúтувала дóбиечу уг’íл’:а / а так йак йа шче булá неиповнол’íт’н’а /то миен’í далú в’ітпýстку і беискоштóвну пут’óвку в дом óд:иха у Слов’аногóрс’к / це був м’ій пéрший вúйізд з Мак’íйівки // (записано в м. Макіївка Донецької області від Горбань Галини Петрівни, 1939 р. н., освіта ‒ 7 кл. школи, працювала в колгоспі, на шахті);

йакшчó болúт’ головá / трéба приеклáсти лúст’а св’éжойі капýсти / мел’íса тóже в’ід головнóй бóл’і // йакшчó пор’éзавс’а / кров спиен’áйут’ оцéт і нас’íн’:а лúпи // при малокрóв’ійі потриебл’áйут’ мйáсо кур’íнойе і кон’йáк з молокóм / молокó ж:овткáми // а от колú унутр’í болúт’ / то трéба приеготóвит’ по-другóму / от нýтриен:их забол’евáн’ій беирéш стакáн сóку алóйе / дéвйат’ лиемóн’ів / лиемóни помолóт’ на мйасорýбц’і / п’івл’íтра кон’йакá / шо рáн’ше був за вос’імнáц’:ат’ рубл’íв / мéду чотúриеста грам і шкóрки йаíчеик / чотúр’і штýки / все злит’ і постáвит’ на однý ниед’íл’у / і пúти пéреид йідóй за п’івчасá по столóвой лóжки три разú в ден’ // а ц’а маз’ од риедеикул’íта / трéба вз’áти одúн б’ілóк / лóшку ск’іп’ітáр’у / все це дýже дóбре пеиреим’ішáт’ і намáзат’ тр’áпочку і положúт’ на бол’нé м’éсто / рóбиец’:а пйат’ раз’íв / деиржáт’ / ск’íл’ки вдéржиеш / а вобпшч’é двáц’:ат’ миенýт // (записано в м. Торез Донецької області від Кулак Галини Петрівни, 1934 р. н.).

До Хрестоматії увійшли тексти, що передають особливості «акаючих» говірок Донеччини переважно з північноукраїнською діалектною основою. Наприклад:

проапóл’іс багáто в’ід чóго поамагáйе / і в’ід брóнх’ів настáйуйімо / тíл’ки в’ін раствоар’áйеіц’:а неи в воад’í / а в’ін раствоар’áйеіц’:а дýже гáрно на сп’іртý / на аптéчному сп’іртý / ми беирéмо аптéчний сп’ірт / в’ід брóнх’ів / від йáзви жиелýдка і так багáто хто / шч’е приен’імáйе / гаймарúт в’ін л’ікýйе / а мед жиелáт’іл’но кáждий ден’ йíсти / йакшч’ó моалоакá неимáйе / то тéплойу воадóйу запúти / йéс’л’і це св’ій мед / то йогó бáжано употр’ібл’áт’ одúн раз в ден’ обовйазкóво // (записано в с. Гришине Покровського району Донецької області від Булавіної Раїси Артемівни, 1941 р. н., освіта – середня, працювала в колгоспі);

оан’í воарýйут’ боал’шиенствó óс’ін’:у / óт коадá преикрашчáйец’:а вз’áтка / йéсл’і йéс’т’ поаб’íтийе пч’óли / нáч’іт’ éто вже напад’éн’ійе / нáч’іт’ воарóвки зал’íзли до пч’ол / нáч’іт’ йá пр’ін’імайý тут р’ешáйушч’ійе м’éри // йéсл’і воадá прóста неи помагáйе / нáч’іт нáда вéчором вýл’ік с тóго м’éста уб’ірáт’ / нáч’іт’ об’азáт’ел’но закриевáй / і рой цей пч’ол / отáк л’ітáйут’ / отó воадóйу брúзгайеш і нá ноч’ нáда хоавáт’ вýл’ік вобшч’é / і поатóм на дрýгий ден’ / нáч’іт’ у дрýгому м’íс’ц’і дéржиеш закрúтий / в’с’о / поакá нéи спасéш от воарóвки // (записано в с. Новопавлівка Покровського району Донецької області від Ковальова Олександра Микитовича, 1930 р. н., освіта середня, працював у колгоспі).

До Хрестоматії українських говірок Донеччини увійшли розшифровані записи з майже зруйнованих унаслідок бойових дій населених пунктів (м. Красногорівка та с. Старомихайлівка Марʼїнського району, м. Марʼїнка, с. Первомайське та с. Верхньоторецьке Ясинуватського району, с. Широкіне Новоазовського району), а також записи говірок, розташованих на окупованих територіях Донецької області (с. Успенівка, смт Копані, с. Благодатне, с. Артемівка Амвросіївського району; с. Роздольне, с. Осикове Старобешівського району; с. Самсонове Тельманівського району, с. Вільховчик, с. Степанівка с. Дмитрівка Шахтарського району м. Торез, м. Дебальцеве, с. Сєдово-Василівка Новоазовського району, м. Макіївка, с. Оленівка м. Єнакієвого, с. Троїцько-Харцизьке м. Харцизька) та ін.

Воєнні дії спричинили значні міграційні рухи на обстежуваній території, що неминуче призведе до змін у мовній структурі східностепових говірок. Крім того, на окупованих територіях українські говірки постійно перебувають під загрозою знищення. Тому деякі тексти, які увійшли до Хрестоматії українських говірок Донеччини, можна вважати раритетними, оскільки вони відображають різновиди української діалектної мови, вільне функціонування якої сьогодні в окупованій частині Донецької області є практично неможливим. Видається особливо актуальним нині якнайповніше передати записи східностепових говірок Донеччини в тому вигляді, у якому вони активно функціонували до початку воєнного конфлікту на Сході України.

Упорядники Хрестоматії орієнтувалися на такі зразки діалектного мовлення, які репрезентують його традиційний шар (записи зроблено в основному від людей старшого віку, переважно з початковою або неповною середньою освітою, які  прожили все життя в одному населеному пункті й надовго нікуди не виїжджали). Наведені тексти супроводжуються паспортизацією, що охоплює такі дані про інформанта, як: прізвище, імʼя по батькові, рік народження, освіта, ким працював. Через те, що всі паперові записи залишилися в окупованому Донецьку і вдалося вивезти тільки електронні носії, тобто через неможливість уточнити паспортизацію деяких записів, зроблених раніше, інформація про окремих респондентів є частково або й повністю втраченою. Тому паспортизація деяких текстів Хрестоматії українських говірок Донеччини є неповною.

Для збереження «різнобарвності звукової панорами обстежуваної говірки» («Hovory ukrainskoi movy» 5) тексти Хрестоматії не схематизовано, вияви тих чи інших фонем не втиснуті в певні межі, а тому наявні випадки, коли в мовленні одного інформанта одну й ту саму фонему в ідентичних фонетичних умовах виявлено по-різному. Наприклад, поатóм прúйдиемо повиетиерáйеімо нóги на криел’ц’í б’íл’а цéркви / а криел’цó такé сáме / йак і зáраз булó / поавитиерáли нóги / бáбушка тр’áпоачку захоавáла / поанад’івáли ми чеиреивúки і зайшлú в цéркву // (записано в с. Гришине Покровського району Донецької області від від Москаленко Надії Степанівни, 1934 р. н., освіта – 6 кл. школи, працювала в колгоспі).

До моментів, які, безперечно, потребують доопрацювання, належить використання спрощеної фонетичної транскрипції, яка в основному дозволила відобразити всі мовні особливості досліджуваних говірок, однак порушує принцип подачі діалектного матеріалу в загальномовній Хрестоматії українських говорів. У подальших виданнях збірників діалектних текстів українських говірок Донеччини вважаємо за доцільне послуговуватися загальноприйнятою в українському мовознавстві фонетичною транскрипцією, яку апробовано в «Атласі української мови» Atlas ukrainskoi movy»), збірниках діалектних текстів «Говори української мови. Збірник текстів» Hovory ukrainskoi movy»), «Говірки Чорнобильської зони. Тексти» Hovirky Chornobylskoi zony»), «Говірки Черкащини. Збірник діалектних текстів» Hovirky Cherkashchyny») та ін.

При доборі текстів було використано записи, які точно передають оригінальне мовлення носіїв східностепових говірок Донеччини; характеризуються різноманітною тематикою; з джерел відібрано ті уривки звʼязного мовлення, що найбільш насичені діалектними рисами.

Щодо змісту пропоновані тексти становлять розповіді інформантів переважно автобіографічного характеру, про соціалістичні перетворення, про голод 1933 р. та 1947 р., про особливості харчування, родинну й календарну обрядовість, бджільництво, ткацтво, народну медицину, будівництво тощо.

Отже, Хрестоматія містить евристично цінні діалектні матеріали, що відображають риси сучасного діалектного мовлення Донеччини, є зразком новостворених українських говірок, необхідних для дослідження української діалектної мови в цілому і є незаперечним аргументом не просто існування, а й активного функціонування в Донецькій області українських говірок. Завдяки Хрестоматії українських говірок Донеччини ще одна частина українського діалектного континууму, на сьогодні ще недостатньо опрацьована текстографічно, лексикографічно, лінгвографічно, буде представлена в українській діалектній текстографічній базі. Звичайно, це не завершальний етап текстографічного опрацювання українських говірок Донеччини загалом, а тільки початок. Надалі ще багато роботи з розшифрування та опрацювання всіх записів, що становлять діалектологічну фонотеку українських говірок Донеччини, їх упорядкування, збільшення текстової джерельної бази східностепових говірок, що дозволить проаналізувати не тільки генезу й сучасний стан обстежуваних говірок, а й напрямки їх розвитку. Крім того, яку б систему транскрипції не було обрано, яким би способом не фіксували діалектне мовлення, однак, як справедливо зауважує П.Ю.Гриценко, «звучання мови може передати тільки саме звучання, а найдосконаліша транскрипція відтворює лише образ звучання» («Hovirky Chornobylskoi zony» 10). Тому цілком погоджуємося з думкою Г.Л.Аркушина (Arkushyn 6), що в майбутньому до кожного збірника текстів повинен бути доданий диск із магнітофонним записом розповідей, а ще краще ‒ відеозапис. Таким чином, найближчим часом плануємо здійснити перше видання Хрестоматії українських говірок Донеччини у вигляді збірника діалектних текстів, а надалі до збірників зв’язного діалектного мовлення додавати аудіозаписи та укласти фономапу східностепових говірок Донеччини.

References. 

References

Arkushyn, Hryhorii. «Ukrainski dialektni teksty (do pytannia metodolohii)» Naukovyi visnyk Volynskoho natsionalnoho universytetu im. Lesi Ukrainky (Filolohichni nauky. Movoznavstvo) 1 (2011): 3-8. Print.

Atlas ukrainskoi movy. T. 1-3. Kyiv. 1984-2001. Print.

Martynova, Hanna, and Tetiana Shcherbyna, and Alla Taran. Hovirky Cherkashchyny. Zbirnyk dialektnykh tekstiv (z dodatkom CD «Hovirky Cherkashchyny»). Cherkasy, 2013. Print.

Hovirky Chornobylskoi zony. Teksty. Kyiv: Dovira, 1996. Print.

Hovory ukrainskoi movy (zbirnyk tekstiv). Kyiv. Naukova dumka, 1977. Print.

Hrymashevych, Halyna. «To taki podobny yezyk byl do ukrainskoho» Volyn-Zhytomyrshchyna 17(2007): 186-189. Print.

Hrytsenko, Pavlo. «Teksty yak dzherelo doslidzhennia chornobylskykh hovirok» Hovirky Chornobylskoi zony. Teksty. Kyiv: Dovira, 1996. 7-19. Print.

Hrytsenko, Pavlo. Dialektnyi fonofond yak dzherelo informatsii pro ukrainsku movu. Kyiv. 2004. 5-20. Print.

Kabuzan, Volodymyr. Zaselenye Novorosii v XVIII – pervoi polovyne XIX veka. Moskva: Nauka, 1976. Print.

Kushmet-Bodammer, Mariia. Dialektolohichnyi portret Donechchyny: kinets 2014 r. (silskohospodarska leksyka). Ternopil: Krok, 2017. Print.

Omelchenko, Zoia, and Nataliia Klymenko. Materialy do slovnyka skhidnostepovykh ukrainskykh hovirok. Donetsk: DonNU, 2006. Print.

Pirko, Vasyl. Zaselennia Donechchyny u XVI –XVIII st. (korotkyi istorychnyi narys i uryvky z dzherel). Donetsk: Skhidnyi vydavnychyi dim, 2003. Print.

Skhidnostepovi ukrainski hovirky. Donetsk: DonDU, 1998. Print.

Froliak, Liubov. «Typolohiia ukrainskykh hovirok terytorii piznoho zaselennia (na materiali hovirok Donechchyny)» Visnyk Luhanskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu im. Tarasa Shevchenka: Filolohichni nauky. 10.(1999): 99-104. Print.

Froliak, Liubov. Ukrainski skhidnostepovi hovirky Donechchyny. Drohobych: Posvit, 2013. Print.

Ukrainski hovirky pivdenno-zakhidnoho narichchia. Teksty. Lviv: LNU imeni Ivana Franka, 2005. Print.

Ukrainski skhidnoslobozhanski hovirky: suchasni dialektni teksty: navch. Posib. Luhansk: Vyd-vo DZ «LNU imeni Tarasa Shevchenka», 2011. Print.

Надійшла до редакції 22 березня 2018 року.