Linguistic Database “Concept Human in the Phraseology of East Steppe Ukrainian Dialects”: Structure and Functions

© The Editorial Council and Editorial Board of Linguistic Studies

Linguistic Studies
Volume 37, 2019, pp. 123-130

Linguistic Database “Concept Human in the Phraseology of East Steppe Ukrainian Dialects”: Structure and Functions

Harbera Iryna

Article first published online: June 1, 2019 


Additional information

 Author Information: 

Harbera Iryna is Candidate of Philology, Senior Lecturer at Department of General and Applied Linguistics and Slavonic Philology at Vasyl’ Stus Donetsk National University. Correspondence: iryna.garbera@gmail.com

Citation: 
Harbera, I. Linguistic Database “Concept Human in the Phraseology of East Steppe Ukrainian Dialects”: Structure and Functions [Text] // Linhvistychni Studiyi / Linguistic Studies : collection of scientific papers / Vasyl' Stus 
Donetsk National University; Ed. by Anatoliy Zahnitko. Vinnytsia : Vasyl' Stus DonNU, 2019. Vol. 37. Pp. 123-130. ISBN 966-7277-88-7

DOI: http://dx.doi.org/10.31558/1815-3070.2019.37.15

Publication History:

Volume first published online: June 1, 2019
Article received: February 20, 2019, accepted: March 15, 2019 and first published online: June 1, 2019

Annotation.

Статтю «Лінгвістична база даних «Концепт людина у фразеології східностепових українських говірок»: структура та функції» присвячено окресленню досвіду використання лінгвістичної бази даних у фразеології, встановленню кваліфікаційних ознак і класифікаційних параметрів лінгвістичної бази даних, етапам проекту¬вання лінгвістичної бази даних «Концепт людина у фразеології східностепових українських говірок».

Keywords: axiological classification of phraseological units, areal phraseological unit, ideographic classification of phraseological units, concept, linguistic database, structural classification of phraseological units.



Abstract.

Linguistic Database “Concept Human in the Phraseology of East Steppe Ukrainian Dialects”: Structure and Functions

Iryna Harbera

Department of General and Applied Linguistics and Slavonic Philology, Vasyl’ Stus Donetsk National University, Vinnytsia, Ukraine

Abstract

Background: In the article has been modelled the linguistic database “Concept human in the phraseology of East Steppe Ukrainian dialects” based on ideographic, axiological, structural classifications of phraseological units.

Purpose: The purpose of the study is to describe the step-by-step algorithm of design cycle of linguistic database “Concept human in the phraseology of East Steppe Ukrainian dialects” with the compulsory parametrization of areal phraseological units according to ideographic, axiological, structural qualifications has been made.

Results: The linguistic database has been recognized as one of the most adequate way of structuring, formalisation and ordering of speech data in general and language phraseological fund in particular within the frame of modern exploration in the applied linguistics of Vasyl’ Stus Donetsk National University. The linguistic database provides automation of lexical and graphical activity of mass and special purposes, that is preparing of dictionaries of different types, make it possible to make enquiries, review and analyze data in different ways considering different parameters of units being explored. The design of linguistic database “Concept human in the phraseology of East Steppe Ukrainian dialects” has been performed in two stages. During the first stage – infological – there has been: 1) formed the frame of APhU of East Steppe Ukrainian dialects with archiseme ‘human’; 2) identified classification types of APhU according to ideographic, axiological, structural parameters; 3) developed the list of codes of culture and intercode passages of analysed concept; 4) formed a vocabulary entry of APhU; 5) developed the project table LDB. During the second – datalogical – stage there has been created the linguistic database using Microsoft Office Access with the unified data table which is alphabetical vocabulary of analyzed APhU with an indicator of belonging to specified phrase and semantic group; inquiries responsible for selection of data in the table according to proper parameters; forms which are pages in the menu; macroses which provide navigation actions in the menu items of linguistic database. The main menu is represented by chapters “Areal phraseological units”, “Codes of culture”, “Axiological characteristics” that corresponds to structural components of the concept human in the phraseology of East Steppe Ukrainian dialects.

Discussion: The perspective of research consists in the further studying of the concept human in the Ukrainian dialect phraseology.

Keywords: axiological classification of phraseological units, areal phraseological unit, ideographic classification of phraseological units, concept, linguistic database, structural classification of phraseological units.

Vitae

Iryna Harbera is Candidate of Philology, Senior Lecturer at Department of General and Applied Linguistics and Slavonic Philology at Vasyl’ Stus Donetsk National University. Her areas of research interests include conceptology, linguaculture studies, Ukrainian dialectology.

Correspondence: iryna.garbera@gmail.com


Article.

ірина Гарбера

DOI 10.31558/1815-3070.2019.37.21

УДК 811.161.2’282(477.52/6)

 

Лінгвістична база даних «Концепт людина
у фразеології східностепових українських говірок»: структура та функції

 

Статтю «Лінгвістична база даних «Концепт людина у фразеології східностепових українських говірок»: структура та функції» присвячено окресленню досвіду використання лінгвістичної бази даних у фразеології, встановленню кваліфікаційних ознак і класифікаційних параметрів лінгвістичної бази даних, етапам проекту­вання лінгвістичної бази даних «Концепт людина у фразеології східностепових українських говірок».

Ключові слова: аксіологічна класифікація фразеологічних одиниць, ареальна фразеологічна одиниця, ідео­графічна класифікація фразеологічних одиниць, концепт, лінгвістична база даних, структурна класифікація фразеологічних одиниць.

 

Сучасні студіювання з прикладної лінгвістики Донецького національного університету імені Василя Стуса позиціонують базу даних як один із найадекватніших способів структурування, формалізації й упорядкування мовних даних загалом і фразеологічного фонду зокрема – див. праці І. Данилюка (Danyliuk 2008), А. Загнітка (Zahnitko 2015), Ж. Краснобаєвої-Чорної (Krasnobayeva-Chorna 2014; Krasnobaieva-Chorna 2016), Г. Ситар (Sytar 2008) та ін.

О. Негру ставить за мету виявити етнолінгвістичну специфіку українських весільнообрядових фразеологіч­них одиниць із компонентами вінок / вінець і рушник та опрацювати електронні словникові статті «етнореалія вінок / вінець» й «етнореалія рушник» для етнолінвістичного словника-довідника української мови (Nehru 2011; Nehru 2012). Для успішної реалізації автор визначає такі завдання: 1) ознайомитися з науковою літературою з теми; 2) шляхом суцільної вибірки вибрати з фразеологічних словників української мови фразеологізми з компонентами вінок / вінець і рушник; 3) з енциклопедичних словників, довідкової літератури етнографічного спрямування зібрати фонову інформацію для фразеологічних одиниць з компонентами вінок / вінець і рушник; 4) опрацювати структуру бази даних для репрезентації в етнолінгвістичному словнику-довіднику етнореалій вінок / вінець і рушник в українській весільнообрядовій фразеології. Отже, електронна стаття створена у програмі Microsoft Office Access і складається з 4 полів: 1) етнолінгвістична семантика етнореалій вінок / вінець і рушник; 2) фразеологічні одиниці з компонентами вінок / вінець і рушник та їхнє тлумачення різними лексикографічними джерелами; 3) етнолінгвістичний коментар; 4) етнографічна довідка. У такий спосіб за необхідності у базі можна одразу побачити усі фразеологічні одиниці української мови з компонентами вінок / вінець і рушник, їхню лексикографічну інтерпретацію та зв’язок з обрядодіями українського весілля.

Метою наукової розвідки Є. Рахматової (Rakhmatova 2012) є створення бази даних «Людина як носій пси­хічних та морфологічних властивостей» та програми, що забезпечить швидкий доступ до фразеологічних оди­ниць з архісемою ‘людина’. Під час упорядкування фразеологізмів, дібраних шляхом суцільного обстеження з академічного фразеологічного словника української мови, за основу взято фразеоідеографічну класифікацію. База даних створена за допомогою табличного процесора Microsoft Access 2010 у традиційному для цього сере­довища створення БД форматі .accdb й, на думку автора, може використовуватися під час укладання електрон­ного фразеологічного словника ідеографічного типу.

О. Філіпповською (Filippovska 2013) опрацьовано структуру полів оптимальної бази даних фразеологізмів та визначено принципи її укладання в середовищі програми СКБД Microsoft Access 2010. База даних фразео­логізмів ґрунтована на реляційній моделі репрезентації даних, має вигляд форми з вкладками, що об’єднують відповідні текстові поля та елементи керування. У кожній вкладці закладена суттєва інформація про відповідні параметри фразеологічної одиниці. Базовою вкладкою виступає «Характерологія», в якій подано поля: словни­кове значення фразеологізму, контекст, інформація про синонімію, переклад російською мовою. Друга вкладка «Синтаксична функційність» висвітлює спроби визначити типові синтаксичні функції фразеологізму в структурі речення. У третій вкладці «Структурність» аналізується кількість компонентів у складі фразеологічної одиниці задля подальшої квантифікації. Четверта вкладка подає інформацію про тип фразеологізму за семантико-грама­тичною класифікацією.

О. Савенко на ґрунті бази даних «Фразеологічні одиниці з компонентом «міфологічна істота» в сучасній українській мові» створено електронний словник, для укладання якого обрано мову програмування C# (Savenko 2015). Visual studio 2012 C# Form Application дає змогу створювати програми, які завантажують інформацію з файлових документів і відображають її у вікні. Програма займає невелику кількість пам’яті, при цьому реалізуючи всі потреби репрезентації словника. Для кожної міфологічної істоти словник фіксує синонімію назв, походження, ілюстрації та фразеологічні одиниці. До фразеологізму подано тлумачення, структурну схему, особливості вжи­вання, семантико-граматичну характеристику та контекст із художньої літератури.

Інфологічний та датологічний етапи проектування лінгвістичних баз даних представлені в студіюваннях А. Філенко (ЛБД вигукових фразеологізмів сучасної української мови) (Filenko 2013), Д. Кизим (ЛБД урочистих фразеологізмів сучасної української мови) (Kyzym 2015; Kyzym 2016) тощо.

Метою нашої роботи є моделювання лінгвістичної бази даних «Концепт людина у фразеології східно­степових українських говірок» із опертям на ідеографічну, аксіологічну, структурну класифікації фразеологізмів.

Проектна таблиця ЛБД, опрацьована в роботі як результат інфологічного етапу, представлена дев’ятьма полями: 1) порядковий номер АФО, 2) АФО, 3) значення, 4) репрезентант коду культури, 5) різновид коду культу­ри, 6) різновид АФО за ідеографічною класифікацією, 7) різновид АФО за аксіологічною класифікацією, 8) різно­вид АФО за структурною класифікацією, 9) контекст (напр., язик по коліна у кого. Про людину, яка не вміє берегти таємниці, займається пересудами та плітками; язик + коліно; соматичний; ФСГ «Спілкування», ФСПГ «Язикатий»; негативнооцінний; зі структурою словосполучення; Та ж у них язик по коліна, не слухай їх даже!).

Ідеографічна класифікація фразеологічних одиниць ФСП «Людина» в східностепових українських говір­ках визначувана структурою: 1. ФСГ «Характер» (35,5 %): 1) ФСПГ «Добрий» (на душу багатий; ангел небес­ний); 2) ФСПГ «Злий» (гримза патлата; з чортових кусочків зшитий); 3) ФСПГ «Працьовитий» (дятел-стукун; хазяйського батька син); 4) ФСПГ «Лінивий» (щодня неділя; кабеля невироблена); 5) ФСПГ «Сміливий» (і чорту в пащу залізти; і дрючком не злякати); 6) ФСПГ «Боязкий» (герой у жінчиній кофті; сміливий до порога); 7) ФСПГ «Старанний» (аж піт виступив; аж тирса сипиться); 8) ФСПГ «Спритний» (як з гуся вода; із роз­бовтка курча висидіти); 9) ФСПГ «Талановитий» (майстрова жила; усе в руках горить); 10) ФСПГ «Допитли­вий» (голодній кумі тільки хліб на умі; любопитній Варварі хвіст одірвали); 11) ФСПГ «Непосидючий» (дзиґа вкусила; юлу ковтнути); 12) ФСПГ «Покірний» (без коників; хоч у вухо стрель); 13) ФСПГ «Впевнений у собі» (завертіти хвіст бубликом; зубами дріт перекусити); 14) ФСПГ «Самостійний» (ні Богу свічка ні чорту коцюба; ні клятий тулуб ні мятий); 15) ФСПГ «Нікчемний» (куряча воша; цуцик замандрючений); 16) ФСПГ «Жадібний» (за руб зайця перегнати; як два жиди вкупі); 17) ФСПГ «Нервовий» (зібрать нерви в тряпочку; кропивою вку­шений); 18) ФСПГ «Пихатий» (ділова колбаса; на бричці не підкотитися); 19) ФСПГ «Байдужий» (сонна муха; холодильна камера; і краном не зрушити); 20) ФСПГ «Легковажний» (горобчик влітку; летять вітри із макітри); 21) ФСПГ «Впертий» (аж ногами в землю врости; страшенна сила); 22) ФСПГ «Лицемірний» (укусити й губи поховати; змія підколодна); 23) ФСПГ «Простакуватий» (Дуся з пивзаводу; простий, як труси за руб двадцять); 24) ФСПГ «Безхарактерний» (мішок із половою; хоч віник зв’яжи); 25) ФСПГ «Дивакуватий» (комедія без кар­тінок; кінь педальний); 26) ФСПГ «Розбещений» (кішка драна; посьолочна дівка); 27) ФСПГ «Улесливий» (бар­вінком стелитися; солодкий, хоть до рани прикладай); 28) ФСПГ «Хитрий» (змія з жовтими очима; дочка ли­сиці); 29) ФСПГ «Нахабний» (нахабніший за Клименка; в любу дирку затичка); 30) ФСПГ «Вередливий» (з вибри­ками; кондрики напали); 31) ФСПГ «Егоїстичний» (сам сєбє на умє; товста шкура); 32) ФСПГ «Заздрісний» (багно болотові завидує; груди розпухли); 33) ФСПГ «Шибайголова» (шкура барабаняча; одірви голову й ви­брось); 2. ФСГ «Зовнішній вигляд» (15,6 %): 1) ФСПГ «Зовнішньо привабливий» (як майська квіточка; як з журналу); 2) ФСПГ «Зовнішньо непривабливий» (гречкою притрушений; три дні макаки лиськали); 3) ФСПГ «Худий» (глиста в скафандрі; в тріски можна взяти); 4) ФСПГ «Гладкий» (аж морда лопається; будку наїсти); 5) ФСПГ «Високий» (як черешня надворі; тополю доганяти); 6) ФСПГ «Низький» (гном без ковпачка; ліліпут без Гулівера); 7) ФСПГ «Лисий» (волосся стерти об подушки; кучерявий без волос); 8) ФСПГ «Кучерявий» (аварія на макаронній фабриці; Африка пішла); 9) ФСПГ «Зовнішньо подібні» (як з інкубатора; в одній діжці вимішані); 10) ФСПГ «Зовнішньо неохайний» (коза в сарафані; голий, босий і в носках); 3. ФСГ «Фізичний стан» (13,5 %): 1) ФСПГ «Фізично здоровий» (хоч у воли запрягай; гвіздочок сталевий); 2) ФСПГ «Хворобли­вий» (легені відхаркувати; зійти з лиця); 3) ФСПГ «Виснажений» (як через м’ясорубку перекрутили; виутюже­ний Іван); 4) ФСПГ «Відчувати холод» (аж гусяча шкура вилізла; під носом соплі замерзають); 5) ФСПГ «Відчу­вати головний біль» (голова розривається; голова як чавун); 6) ФСПГ «Відчувати біль у грудях» (підпирає кілком під груди; як камінь даве); 7) ФСПГ «Відчувати біль у ногах» (ноги аж гудуть; ноги як колодки); 8) ФСПГ «Зо­рове відчуття» (аж каганці засвітились; чорні галки літають); 9) ФСПГ «Слухове відчуття» (аж серце закала­тало; аж у вухах залящало); 10) ФСПГ «Стан вагітності» (ходити з барабаном; від Вєтрова залетіти); 11) ФСПГ «Стан алкогольного сп’яніння» (асфальт обнімати; надратися в стєльку); 12) ФСП «Ситий» (утробу набити; живіт сало зав’язав); 13) ФСПГ «Голодний» (зуби на полицю закинуть; кишки сваряться); 4. ФСГ «Ро­зумові здібності» (12,8 %): 1) ФСПГ «Розумний» (голова повна ума; живий ум); 2) ФСПГ «Дурнуватий» (мар­гарин у черепі; трактором переїханий); 3) ФСПГ «Удавано розумний» (впасти на умняк; вумний як вутка); 4) ФСПГ «Нетямущий» (голова і два вуха; Толік з водокачки); 5) ФСПГ «Досвідчений» (не пальцем дєланий; у горщику танцювати й не перекинути); 6) ФСПГ «Недосвідчений» (ще недоспіле яблучко; в голові неспілі овочі); 7) ФСПГ «Божевільний» (з дурки втекти; криша поїхала); 8) ФСПГ «Забудькуватий» (йолопень-телепень; в одне ухо влітає, а з другого вилітає); 5. ФСГ «Спілкування» (8,5 %): 1) ФСПГ «Мовчазний» (закрити піддувайло; мов язик одкусити); 2) ФСПГ «Брехливий» (народитися в квітні; губа як у старої циганки); 3) ФСПГ «Язикатий» (посьолочне радіо; язик по коліна); 4) ФСПГ «Лайливий» (крючки збирати; в роті чорно); 5) ФСПГ «Говорити без логіки» (із п’ятого в десяте перескакувати; ні тпру ні но); 6) ФСПГ «Говорити нісенітниці» (у ступі воду молотити; з дуба впасти); 7) ФСПГ «Дошкулити під час розмови» (вколоти шпильку; солі на рану насипати); 8) ФСПГ «Висловлювати згоду під час розмови» (в один свисток свистіти; в одну дудку грати); 9) ФСПГ «Ви­словлювати неповагу під час розмови» (балакати крізь губу; через губу не плюнути); 10) ФСПГ «Ображати під час розмови» (в чужий город кидати каміння; змішати з грязюкою); 11) ФСПГ «Сперечатися під час розмови» (заводити бучу за чужу онучу; збити бучу); 6. ФСГ «Емоційний стан» (7,2 %): 1) ФСПГ «Веселий» (наїстися смішного борщу; ніби смішинку з’їсти); 2) ФСПГ «Засмучений» (аж каша кисне; покласти вуха на спину); 3) ФСПГ «Розгніваний» (бити буруна; ґедзики б’ють); 4) ФСПГ «Наляканий» (аж сорочка пополотніла; ні жи­вий ні мертвяк); 5) ФСПГ «Засоромлений» (аж ніс почервонів; набратися страму); 6) ФСПГ «Шокований» (аж дух забиває; як чмелений їжак); 7) ФСПГ «Роздратований» (скажена качка; аж скули зводить); 8) ФСПГ «Бути в поганому настрої» (надутися як сич і виглядати як ніч; смерть в очах); 9) ФСПГ «Заспокоїтися» (наковальня остила); 7. ФСГ «Соціальна характеристика» (4,8 %): 1) ФСПГ «Заможний» (кататися як сир у маслі; щодня малину їсти); 2) ФСПГ «Бідний» (голіший од миші; франт без шкарпеток); 3) ФСПГ «Впливовий»: (важна пти­ця; волохата лапа); 4) ФСПГ «Нерідний» (Васька бабина сестра; через чотири версти коліно); 5) ФСПГ «Не­законнонароджений» (син Вєтрова; вітром навіяне, в подолі принесене); 6) ФСПГ «Невірний» (слабий на пере­док; майстер чужим свиням поросята робить); 7) ФСПГ «Небажаний гість» (лишній рот страшніше пістолєта; незваний гість хуже татарина); 8. ФСГ «Вікова характеристика» (2,1 %): 1) ФСПГ «Молодий» (зелень незрі­зана; юний орел); 2) ФСПГ «Старий» (ромашками тхнути; Божий одуванчик).

У межах аксіологічної класифікації негативнооцінні АФО утворюють найбільшу групу, складаючи 81,87 % від опрацьованого матеріалу: 1) ФСГ «Характер»: Ну ти хоч би слово в отвєт сказала! Це ж вообще не твоя вина! Сидиш спокійна – сумирна вівця просто…; Та не зробиш ти ремонт, куда тобі?! Ти ж і краску неспособний нормальну купить! Тобі тіки собак ганяти по посьолку…; Не надоїло ще труситися над кожною копійкою? Хоть би морожене купив дитині!; Вона лицемірка страшна, здатна тіки укусити й губи поховати, наче й не вона…; Ой, йому не те, шо на дівчину, на рідну маму все рівно! Настояща холодильна камера!; З Тоньки хоч віник зв’яжи: її муж і сваре, і б’є даже іногда, а їй наче всьо равно…; Наташа ну нічо не чує, ніяких доводів – її хоч із руж’я стріляти, не поможе…; Вона не годиться на старосту, дуже безвольна – їй хоч ширнути межи очі, не буде результату!; Завучка їхня – чортова куча! Її ученики до смерті страхаються.; В твого Стьопки широке горло, жме й сто гривень!; Да, це Стас обікрав з дружками магазін баби Зіни в чотирнадцять років… Ну а шо з нього брати – сирота, то й виросла шкура барабаняча!; Він гаса й гаса як навіжений… Видно, юлу ковтнув в дитинстві!; Вона даже по городу як на вилах ходе, таких напищених я ще не бачила…; 2) ФСГ «Зовнішній вигляд»: Я таких тощих ще не бачила: по ній же можна скелет вивчати!; Її развє шо відкормити, тоді, може, хто й покличе замуж… А так, це ж просто наглядне пособіє!; Ну не гляне ж на неї ніхто: це ж настояща пральна дошка, ні походки, ні фігури нормальної, тіки шо вітер не зносе…; Вона все життя настіки тоща була, шо могла у любу шпарку пролізати; Вона точно не доїда… Така худюща, шо може ховатися за удочку...; І як Крістіна рожать собирається?! Вона ж просто ходячий скелет, кілограм тридцять важе!; Він ну дуже вже незграбний поряд з нею – ходячі ворота рядом просто, якби ще вона трошки вища була, а так…; Ну він такий уже некрасивий вродився, нестатурний, як з воза лопатою скиданий; Та хвате вже копіровать одна одну! Даже куртки одінакові купили. Ходите, як з інкубатора; Він же рядом з Оксаною як телевізійна башня, вище на півметра майже, разом шо папа з дитиною, не підходять друг другу вообще…; 3) ФСГ «Фізичний стан»: Од цього твого рока в папи голова як не лопне, то можна сказати, обійшлося...; Їй од грипу так тяжко, прямо голосу не підвести; Од його монотонного голосу в класі прям в усіх гуде в голові...; Ой, так втомилась на картошці – і ноги не підняти!; Я від учора нічого не їв, в мене вже кишки злиплися!; Єлє дійшла, зовсім без сил, кісток не чути прямо…; Да, таких тощих, як Кристя, ще пошукать – одна шкура та маслаки ходять…; В Олі від тієї роботи одні очі остались – так втомлюється бідна!; Батьки від того безкінечного ремонту тіки на ногах стоять; Вона від хвороби дуже втомлена, тіки ноги тяга; 4) ФСГ «Розумові здібності»: Вона коли старається шось умне сказать, прям чути, як в неї вовсю мозги риплять; В тебе криша поїхала вже зовсім?! Як ума хватило спустить всі гроші на автоматах?!; В неї макітра не варе просто! Куда їй той університет?!; Вона якась малохольна людина – тіки й робе, шо в потолок дивиться, ні на шо вніманія не обраща…; Він же об стінку малим ударився, я більш дурнуватих просто не встрічала!; Парєнь прибитий сирим віником: і в школі на двойки учився, і дальше нікуда не поступив…; Валька сапогом прибитий, в тридцять пять по слогам чита…; Боже, ну ти й солом’яна башка! Таку просту загадку розгадати не зміг!; В тебе тормоза отказали чи як?! Зовсім з ума зійшов… Як же можна було таке ляпнути старшій людині?!; Ти трактором переїханий?! Не можна ж робити укол з воздухом у шприці!; 5) ФСГ «Спілкування»: Взяв і змішав з грязюкою… Як можна було рідну сестру так обізвать?!; Та хвате вже з пальця сміятися! От зовсім же нічо смішного!; От зо всім соглашається – з чим надо, з чим не надо… Шо ото якесь кивай-дерево!; Та сусіди ховаються по вечорах: так вона вже на бідного чоловіка свариться, аж страшно! Шо не п’ята, так вона почина крючки збирати; Вона зна все про всіх – і шо надо, й шо не надо просто… Настояща мєсна газета!; Та нє, мовчить весь час мов жабу ковтнув, набрид прямо…; Шо ж ти мовчиш все время, мов язик одкусив?; Та з ним же й побалакать нормально не виходить, він же ні тпру ні но!; Таку пліткарку ще пошукать – настояще посьолочне радіо; Та нічо він важного не розкаже, який смисл питать?! Він же просто пустомеля-пустозвон!; Ой, та хвате тобі чесати гриву, чули твої побрехеньки!; 6) ФСГ «Емоційний стан»: Шо ж ти так прямо розізлився? Він же ненавмисне зламав. Досить вже мітати ікру!; Наковальня остила, слава богу… А то вже всіх перекричала, даже дід з дому втік.; Тіки й робе, шо сльози втирає – просто плакуча гітара, сил вже нема з нею!; От нічо в неї не виходе, розстроїлася зовсім – вже й поклала вуха на спину; Шо ви кричите, шо якісь скажені качки?! Вспокійтеся нарешті! Досить дратува­тися!; Шо ти ходиш у воді вмочений? Хто вже обідив?; Пришла хмара хмарою, мало шо не рида – опять з мужем погризлись…; З учора Пашка ходе тінню – видно, Свєтка опять по мужиках пішла…; 7) ФСГ «Соціальна характеристика»: Ніколи на зборах гроші не здає – нема ж: голіший од миші бідний…; Незваний гість хуже татарина! От і гони їх к чорту!; Батько його – якась пишна цяця, от і отмазав синка і дружків його од тюрми…; Його мамка нагуляла, син Вєтрова… От і сам безпутний став.; Да, нормальний же чоловік з нього вийде, він же слабий на передок, переспить з усіма сусідками по вулиці…; І діти роздягнені зимой бігають, як мати не заробля нормально. Микаються всі, шо церковні миші якісь…; 8) ФСГ «Вікова характеристика»: Діда вже годи накривають… От нашо йому на старості лєт той кредит здався?!; У Фільки твого на голові іній, а в голові вітер… Всю пєнсію на морі спустив.; Іван вже начав ромашками тхнути, йшов би вже на пенсію!. Позитивнооцінні АФО становлять 12,89 % опрацьованого матеріалу: 1) ФСГ «Характер»: Господи, ти хоч чого-небудь боїшся? От щоб доказать, шо тобі нічо не страшно, і чорту в пащу залізеш; Мама з нічого смачний пиріг спекла! Правду папа каже, шо в неї майстрова жила!; 2) ФСГ «Зовнішній вигляд»: Я таких красивих ще не бачив: вона писана ікона просто!; Маруся хорошенька, маленька, як іграшка! Не дивно, шо в неї всі влюб­ляються!; 3) ФСГ «Фізичний стан»: Він у свої сімдесят два настоящий гвіздочок сталевий, і не віриться, шо на пенсії!; Його здоров’ю можна позавидувати: він же йодом мазаний, зеленкою облитий!; 4) ФСГ «Розумові здібності»: Молодець! Розумний! Звізда горить у лобі в вашого синочка!; Ну так конєшно він розбереться – не пальцем дєланий!; 5) ФСГ «Спілкування»: Маруся – розумниця: балакає, зерно від полови відділяючи; Вона всім нравиться, каждому підійшла під характер; 6) ФСГ «Емоційний стан»: У Лєри це завжди виходить, у неї дуже виразний погляд: подивиться, як рубель подарує; 7) ФСГ «Соціальна характеристика»: Мохови все життя катаються як сир у маслі – ну та шо ж, самі на все заробляють!; Пригоди щодня малину їдять… Ну та мають право, самі заробили!; 8) ФСГ «Вікова характеристика»: Ну шо, юний орел? Готовий в армію?; Конєшно, берем! Такий юний орел нам пригодиться!. Нейтральнооцінні АФО – найменша за численністю група (5,24 %): 1) Да, вона настояща копія баби: шо ж, гени пальцем не задавиш!; Нічо поганого сказати не можу, він – ще загадка для всіх, настоящий сірий коник (ФСГ «Характер»); 2) Соня аїста виглядає, вже й коляску з Вадимом купили… (ФСГ «Фізичний стан»); 3) Ну а шо ж? Конєшно, вийде за нього – спіла дівка ж уже… (ФСГ «Соціальна характеристика») та ін.

У межах структурної класифікації фразеологічних одиниць зібраний нами фактичний матеріал розподі­лено на три групи: зі структурою словосполучення (73,23 %); зі структурою речення (25,21 %); зі структурою «неповнозначна частина мови + повнозначна» (1,56 %). АФО, організовані за структурою словосполучення, утво­рюють найбільшу групу, в межах якої можна виділити кілька типових моделей: 1) модель «іменник + іменник + службова частина мови»: Манька в абрикосах, маргарин у черепі, мішок із дустом, мішок із половою, на голові зеркало, на сто процентів, ни людям ни собаці, ні в солдати ні в матроси, ні в тин ні в ворота, ні живий ні мертвяк, ні риба ні м’ясо, ні свячене ні печене, ноги як колодки, рукава по коліна, сало без хліба, сатана з рогами, свиня в костюмі, серце як у горобчика, Сірко в пасльоні, сквозняк в голові, смерть в очах, сутки без обіду, Толік з водокачки, франт без шкарпеток, цвях у гузні, чорт у боклазі, чудо в решеті, явлєніє в решеті, язик по коліна, як Віталька без мозгів, як із гівна куля, як із зайця мірошник, як з гуся вода, як з мужика піп, як мамонт на жирафа; 2) модель «іменник + прикметник»: куряча воша, майстрова жила, малохольна людина, мєсна га­зета, мокре гуся, наглядне пособіє, попів робітник, посьолочна дівка, посьолочне радіо, пугливий папуга, рева Бугарева, сибірський валянок, сивий валянок, сірий коник, скажена качка, слон клишоногий, собача пара, солом’яна башка, солом’яна душа, сонна муха, спіла дівка, страхота господня, страшенна сила, сумирна вівця, суха яблуня, товктливий Марко, товстий вареник, товста шкура, церковна миша, циганська душа, червона писанка, чортова куча, широке горло, шкура барабаняча, юний орел, яблучко пузате, язиката Хвеська; 3) модель «дієслово + імен­ник + службова частина мови»: мов язик одкусити, надратися в стєльку, нажати на тормоз, народитися в квітні, на бричці не підкотитися, ніби смішинку з’їсти, перемерзнуть на кізяк, підійти під характер, підметка не стоїти, підсісти на вуха, робити на аптєку, спати на ходу, тіки на ногах стояти, тіки ноги тягати, тіки по смерть посилати, тіки собак ганяти, тіки-тіки тепло чути, ховатися за удочку, ходити з барабаном, хоч із руж’я стріляти, хоч ширнути межи очі, через губу не плюнути, язика не розв’язати, як із парілки вийти, як на вилах ходити, як неначе блекоти об’їстися, як рубель подарувати; 4) модель «дієслово + іменник»: закрити піддувайло, збити бучу, кидати косяки, кістками торохтіти, класти гнів, клацать зубами, коноплі об’їстися, кренделя викидати, крючки збирати, легені відхаркувати, мітати ікру, набратися страму, накидати ключечку, продавать дрожжі, розум вистаріти, ромашками тхнути, тополю доганяти, утробу набити, ходити тінню, череду шукати, чесати гриву, юлу ковтнути, язиком плескати; 5) модель «дієслово + іменник + іменник + службова частина мови»: і через губу язика не просунути, і чорту в пащу залізти, кататися як сир у маслі, об стінку горох кидати, повертатися як слон за зайцем, покласти вуха на спину, попадати пальцем в небо, про­скочити крізь решето і крізь сито, солі на рану насипати, стиснути нерви в кулак, товкти часник у ступі, у Сірка очі вкрасти, у ступі воду молотити; 6) модель «іменник + дієприкметник»: писана ікона, сапогом при­битий, свиня вгодована, свиня недорізана, смерть ходяча, драний віник, стріляна сорока, трактором переїханий, ходячий скелет, ходяча кляча, ходячий вмерлець, ходячі ворота, цуцик замандрючений, щебнем побитий; 7) модель «іменник + іменник»: жертва перестройки, позор джунглів, син Вєтрова, хмара хмарою; 8) модель «дієслово + іменник + іменник»: завертіти хвіст бубликом, зубами дріт перекусити, носом небо зачепити; 9) модель «числівник + числівник + службова частина мови»: дев’ять на дванадцять, десять на дванадцять; 10) модель «дієслово + іменник + прикметник»: наїстися смішного борщу, шукати вчорашній день та ін. Друга за численністю група – АФО, організовані за структурою речення. У її складі можна виокремити кілька типових підгруп: 1) просте двоскладне речення (непоширене): голова аж гуде; голова розривається; голова як не лопне; груди розпухли; ґедзики б’ють; два буде; дзиґа вкусила; душа тіліпається; жаба даве; завелася семиділиха; завіна взяла; і бугай отелиться; і кури загребуть; і мертвяк заговорить; і півень несеться; і цап доїться; і чорт не брат; кишки злиплися; кишки сваряться; кози лижуть; кондрики напали; криша поїхала; макітра не варе; мозги риплять; наковальня остила; наче печаль потиснулась; нерви грають; ноги аж гудуть; психи б’ють; тормоза отказали; хвороба звалила; шкура горить; як камінь даве; 2) просте двоскладне речення (поширене одним другорядним членом): а) обставиною (душа в чоботах теленькає; живіт між ребрами провалився; звізда горить у лобі; летять вітри із макітри; маки в голові квітнуть; не туди руки стирчать; оса сіла під хвіст; оси в голові літають; під носом соплі замерзають; смерть погулять випустила; три дні макаки лиськали; усе в руках горить; шарики за роліки заходять); б) додатком (живіт до спини приріс; живіт сало зав’язав; злості повні кості; змія прикидається ягнятком; змія серце жале; сорочку воші з’їли; язик до задниці приріс); в) означенням (ОБС (одна баба сказала); одні маслаки стирчать; одні очі остались; одні ребра стирчать; третій сорт – не брак; чорні галки літають); 3) просте односкладне речення (поширене одним другорядним членом): а) обставинами (в голові стрижено; в дитинстві роняли; в жар кинуло; в кишені аж гуде; в носі кругло; в роті чорно; гуде в голові; засняділо в мозгах; на конях не об’їдеш; рознесло як на дрожжах; хоч у воли запрягай; хоч у вухо стрель; як через м’ясорубку перекрутили); б) додатками (аж скули зводить; взяло за живіт; вітром носе; хоч віник зв’яжи; хоч узори знімай; як неначе ціпом помолотили); 4) складне речення: нема гори, самі яри; односуми, що чорт їх розсуне; солодкий, хоть до рани прикладай; такий кадр, шо нікуди діться; там весна, там зима, а тут шариків нема; те, що коней кусає; хотів лизь, а получилось гав; якби бабі яйця, догнала б зайця; 5) просте двоскладне речення (поширене кількома другорядними членами): дід бабі троюрідний Стьопка; лишній рот страшніше пістолєта; незваний гість хуже татарина; не з того міста руки виросли; оцей возьме бога за бороду; покірливе телятко дві матки сосе; сам себе раз на рік любе; 6) просте односкладне речення (поширене кількома другорядними членами): підпирає кілком під груди; сьомої клепки не хвата в голові; хоть кіл на голові теши; хоч заздалегоди і свічку станови; хоч став у святий вугол та молись. Третя група АФО («неповнозначна частина мови + повнозначна») найменш численна й об’єднує такі одиниці: 1) модель «прийменник + іменник»: без коників, в годах, з вибриками; 2) модель «сполучник + прийменник + іменник»: як з журналу, як з інкубатора, як на пружині; 3) модель «частка + вигук»: ні бум-бум, ні тпру ні но; 4) модель «сполучник + іменник»: як антена, як іграшка; 5) модель «частка + прийменник + іменник»: аж під стелю.

Під час датологічного етапу створено ЛБД на основі Microsoft Office Access. Головне меню ЛБД представ­лено вікнами «Ареальні фразеологічні одиниці», «Коди культури», «Аксіологічна характеристика». Запит «Аре­альні фразеологічні одиниці» (див. Рис. 1) уводить до таблиці з даними, що уможливлює перегляд усіх даних і здійснення пошуку певних фразеологізмів, розташованих за абетковим принципом. Запит «Коди культури» вво­дить до меню, де кожна кнопка відповідає певному культурному коду: акціональному, антропному, гастрономіч­ному тощо (Harbera 2018). Вибір необхідного коду відкриває форму з вибіркою АФО, що його репрезентують (див. Рис. 2).



Вибір необхідного аксіологічного типу («Аксіологічна характеристика») вводить у форму з вибіркою АФО, що його представляють (див. Рис. 3).

Отже, для структурування, систематизації й формалізації зібраного фактичного матеріалу у дослідженні використано лінгвістичну базу даних «Концепт людина у фразеології східностепових українських говірок». ЛБД побудовано у два етапи: на інфологічному – відібрано 706 ареальних фразеологічних одиниць, визначено їх се­мантику, віднесено до певного коду культури, ідеографічних групи та підгрупи, групи за характером оцінки, структурної моделі; на датологічному – проаналізований за кількома параметрами фразеологічний матеріал формалізовано безпосередньо у БД, створеній за допомогою програми Microsoft Office Access. Ідеографічна кла­сифікація фразеологізмів-репрезентантів концепту людина у східностепових українських говірках у ЛБД має структуру: 8 фразеосемантичних груп – 93 фразеосемантичні підгрупи – 706 ФО; аксіологічна: негативнооцінні ФО (81,87 %), позитивнооцінні ФО (12,89 %), нейтральнооцінні ФО (5,24 %); структурна: зі структурою словоспо­лучення (73,23 %), зі структурою речення (25,21 %), зі структурою «неповнозначна частина мови + повнозначна» (1,56 %). Проектна таблиця ЛБД (результат інфологічного етапу) представлена дев’ятьма полями: 1) порядковий номер АФО; 2) АФО; 3) значення АФО; 4) репрезентант КК; 5) різновид КК; 6) різновид АФО за ідеографічною класифікацією; 7) різновид АФО за аксіологічною класифікацією; 8) різновид АФО за структурною класифіка­цією; 9) контекст. Головне меню створеної ЛБД (результат датологічного етапу) представлено вікнами-розділами «Ареальні фразеологічні одиниці», «Коди культури», «Аксіологічна характеристика», що допомагають здійснити потрібну вибірку АФО за певним параметром. Здійснивши той чи той запит, користувач отримує перелік АФО у вигляді спеціально сформованих словникових статей, що включають сам фразеологізм, його значення, віднесе­ність до КК, трьох зазначених класифікацій, контекст вживання.

У перспективі заплановано доповнити наявну базу даних новим фактичним матеріалом, який буде зібра­ний за умови розширення ареалів дослідження. Крім того, концепт людина може бути репрезентований на мате­ріалі літературної фразеології, що також уможливить створення нової, значно більшої бази даних, зразком для якої слугуватиме вже створена.

References. 

References

1. Harbera I. Kontsept liudyna u frazeolohii skhidnostepovykh ukrainskykh hovirok: vtorynna semiotychna systema // Naukovo-vyrobnychyi zhurnal «Derzhava ta rehiony». Seriia: Humanitarni nauky. 2018. № 3. S. 34–38. Print.

2. Danyliuk I. Metodyka stvorennia slovnyka z vykorystanniam bazy danykh MS ACCESS. Liudyna. Komp’iuter. Komunikatsiia: zb. nauk. prats / za red. F. Batsevycha. L. : Vyd-vo Natsionalnoho universytetu «Lvivska politekhnika», 2008. S. 190–193. Print.

3. Zahnitko A., Danyliuk I., Krasnobaieva-Chorna Zh., Putylina O., Sytar H. Paradyhmalno-katehoriini osnovy prykladnoi linhvistyky. Vinnytsia : «TOV Nilan-LTD», 2015. 472 s. Print.

4. Kyzym D. Stylistychno markovani frazeolohizmy v suchasnii ukrainskii movi: baza danykh. Linhvokomp’iuterni doslidzhennia: zb. nauk. prats. Vinnytsia : DonNU, 2015. Vyp. 8. S. 46–51. Print.

5. Kyzym D. Urochysti frazeolohichni odynytsi suchasnoi ukrainskoi movy: infolohichnyi i datolohichnyi etapy proektuvannia bazy danykh. Linhvokomp’iuterni doslidzhennia: zb. nauk. prats. Vyp. 9. Vinnytsia : DonNU, 2016. S. 63–66. Print.

6. Krasnobayeva-Chorna Zh. Terminological System of Phraseology: Database. Movnyi prostir hramatyky: aktualni studii: zb. nauk. prats. Donetsk : DonNU, 2014. S. 391–395. Print.

7. Krasnobaieva-Chorna Zh. Linhvofrazemna aksiolohiia: paradyhmalno-katehoriinyi vymir. Vinnytsia : TOV «Nilan-LTD», 2016. 413 s. Print.

8. Nehru O. Etnorealiia ‘vinok/vinets’ v ukrainskii vesilnoobriadovii frazeolohii: elektronna slovnykova stattia. Linhvokomp’iuterni doslidzhennia: zb. nauk. prats. Donetsk : DonNU, 2011. Vyp. 4. S. 61–63. Print.

9. Nehru O. Etnorealiia ‘rushnyk’ v ukrainskii shliubnoobriadovii frazeolohii: elektronna slovnykova stattia. Linhvokomp’iuterni doslidzhennia: zb. nauk. prats. Donetsk : DonNU, 2012. Vyp. 5. S. 82–86. Print.

10. Rakhmatova Ye. Portretna kharakterystyka liudyny v ukrainskii i rosiiskii frazeolohii: komp’iuterna versiia. Ucheni zapysky Tavriiskoho natsionalnoho universytetu imeni V. I. Vernadskoho. Seriia: Filolohiia. Sotsialni komuni­katsii. 2012. T. 25 (64), № 3 (2). S. 223–229. Print.

11. Savenko M. Mifolohemy zolota rybka ta zhar-ptytsia v ukrainskii frazeolohii: elektronna slovnykova stattia. Linhvokomp’iuterni doslidzhennia: zb. nauk. prats. Vinnytsia : DonNU, 2015. Vyp. 8. S. 8–13. Print.

12. Sytar H., Mylostna O. Baza danykh yak instrument linhvistychnoho doslidzhennia (na prykladi analizu leksychnykh konversyviv). Linhvistychni studii: zb. nauk. prats. Donetsk, 2008. Vyp. 16. S. 385–392. Print.

13. Filenko A. Stylistychna dyferentsiatsiia vyhukovykh frazeolohizmiv v ukrainskii movi: baza danykh. Linhvo­komp’iuterni doslidzhennia: zb. nauk. prats. Donetsk : DonNU, 2013. Vyp. 6. S. 210–213. Print.

14. Filippovska O. Suchasna ukrainska frazeolohiia: baza danykh. Linhvokomp’iuterni doslidzhennia: zb. nauk. prats. Donetsk : DonNU, 2013. Vyp. 6. S. 214–218. Print.